Постанова

від 21.09.2023 по справі 557/588/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2023 року

м. Рівне

Справа № 557/588/22

Провадження № 22-ц/4815/707/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Гордійчук С.О.,

судді: Хилевича С.В., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Мороз А.В.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дедденс-Агро»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІССЯ-ГАРАНТ»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: державний реєстратор КП «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Лазарчук Юрій Анатолійович,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Грицика А.В. та Товариства зобмеженою відповідальністю«ПОЛІССЯ-ГАРАНТ» на рішення Гощанського районногосуду Рівненськоїобласті від 20 березня 2023 року, ухваленого в складі судді Пацка Д.В., у справі № 557/588/22,

в с т а н о в и в :

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕДДЕНС АГРО» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІССЯ-ГАРАНТ», третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Державний реєстратор КП «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Лазарчук Юрій Анатолійович про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що 26 лютого 2015 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки розміром 1,87 га, кадастровий номер 5621288900:02:003:0012, розташованої на території Федорівської сільської ради Гощанського району Рівненської області строком на 10 років. Договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 березня 2015 року. Даний договір є чинним, ніким не оспорювався та не визнаний недійсним в судовому порядку. Водночас, 15 грудня 2021 року ОСОБА_1 , незважаючи на діючий договір оренди землі, повторно укладено договір оренди землі щодо вже орендованої земельної ділянки з іншою юридичною особою ТОВ «ПОЛІССЯ-ГАРАНТ», право оренди земельної ділянки зареєстровано 17 грудня 2021 року. Укладення даного договору оренди землі призвело до порушення права позивача як орендаря щодо користування земельною ділянкою.

Крім того, у лютому 2022 року з відомостей, одержаних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо про помилку допущену державним реєстратором в кадастровому номері ОСОБА_1 при реєстрації договору оренди вищевказаної земельної ділянки, замість 5621288900:02:003:0012, зареєстровано 5621283200:02:003:0012.

Просить суд про задоволення позовних вимог.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 20 березня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕДДЕНС-АГРО» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІССЯ-ГАРАНТ», третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Державний реєстратор КП «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Лазарчук Юрій Анатолійович, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 15.12.2021 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5621288900:02:003:0012, площею 1,8663 га, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІССЯ-ГАРАНТ», код ЄДРПОУ: 38059459, скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію речового права оренди №52860863, яке виникло на підставі договору оренди землі від 15.12.2021 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5621288900:02:003:0012, площею 1,8663 га, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІССЯ-ГАРАНТ», код ЄДРПОУ: 38059459.

Зобов`язано внести зміни в запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію речового права оренди №34766214, яке виникло на підставі договору оренди землі від 26.02.2015, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5621288900:02:003:0012, площею 1,8663 га, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕДДЕНС АГРО», код ЄДРПОУ 34763710 в графі кадастровий номер зазначити правильний номер 5621288900:02:003:0012.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В поданих апеляційних скаргах відповідачі ТОВ «ПОЛІССЯ-ГАРАНТ» та ОСОБА_1 покликаються нанезаконність танеобґрунтованість рішеннясуду,в зв`язкуз невідповідністюйого висновківобставинам справита нормамматеріального права, просять рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Покликаються на безпідставність позову з тих підстав, що 14.12.2011 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір оренди строком на 10 років тобто до 14.12.2021 року якому суд першої інстанції оцінки не надав. В підтвердження чого вказують, що додають відповідні докази.

Також стверджують, що визнаний недійсним у справі спірний договір оренди відсутній у матеріалах справи.

Крім того, звернули увагу на те, що судом такий договір не витребовувався. Клопотань про його витребування від реєстратора чи чи відповідачів не заявлялося.

Відзив до апеляційного суду не надходив.

Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПКУкраїни передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Установлено,що щозгідно зДержавним актомна правовласності наземельну ділянкусерії РВ№054241від 05 травня 2004 року, виданого Гощанською райдержадміністрацією, ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності належить земельна ділянка площею 1,87 га кадастровий номер 5621288900:02:003:0012, розташована на території Федорівської сільської ради Гощанського району Рівненської області з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до договору оренди землі б/н від 26 лютого 2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дедденс-Агро» (Орендар) та відповідачем - ОСОБА_1 (Орендодавець), останній передав в строкове платне користування належну йому земельну ділянку строком на десять років.

Відповідно інформації з витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права сформованого 11.03.2015 року підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі, площею 1,87 га, серія та номер: б/н, виданий 26.02.2015, строком на десять років, з правом пролонгації, де орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕДДЕНС АГРО» код ЄДРПОУ: 34763710, орендодавець (власник): ОСОБА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер НОМЕР_2 , виданий 04.08.1999 Гощанським РВ УМВС України в Рівненській області.

При реєстрації договору оренди землі державним реєстратором кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_1 вказаний з помилкою в двох цифрах, замість 5621288900:02:003:0012, зареєстровано 5621283200:02:003:0012.

15.12.2021 року відповідач ОСОБА_1 , за наявності попередньо укладеного договору оренди, уклав договір оренди щодо цієї ж земельної ділянки з ТзОВ «ПОЛІССЯ-ГАРАНТ», згідно з яким орендодавець надав, а товариство прийняло у строкове платне користування земельну ділянку площею 1,87 га для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 5621288900:02:003:0012. У договорі сторонами було погоджено істотні умови договору - строк договору 10 років.

Відповідно до ст.792ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Аналіз зазначеної норми закону дозволяє зробити висновок, що наявність укладеного в установленому порядку договору оренди земельної ділянки обмежує права власника земельної ділянки у володінні та користуванні предметом договору оренди.

Згідно зі ст.215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, за якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (ст.ст. 215 - 216 ЦК України).

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 15 Закону України "Про оренду землі", яка визначає умови договору оренди землі, не передбачено можливості передання однієї і тієї ж земельної ділянки одночасно в оренду різним орендарям за різними договорами.

Статтями 31, 32Закону України "Про оренду землі" встановлено підстави припинення, розірвання договору оренди землі. Укладення договору оренди землі з іншим орендарем в період дії та чинності раніше укладеного договору оренди цієї ж земельної ділянки з іншим орендарем, не є підставою для припинення чи розірвання раніше укладеного договору.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт «в» частини третьої статті 152 ЗК України

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року в справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442цс19) вказано, що «суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що на час підписання 29 грудня 2015 року оскарженого договору та реєстрації права оренди земельної ділянки за ФГ «Натон» був чинним інший договір оренди цього ж об`єкта, підписаний ОСОБА_2 із позивачем 19 квітня 2007 року і зареєстрований 23 жовтня 2007 року у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України». Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт «в» частини третьої статті 152 ЗК України). Внаслідок укладення оскарженого договору ФГ «Натон» отримало право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для позивача у реалізації аналогічного права щодо тієї самої земельної ділянки. З огляду на це Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про порушення права позивача на оренду земельної ділянки та наявність підстав для визнання оскарженого договору недійсним».

Згідно з ч. 1 ст. 25, ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотримання умов договору оренди землі. Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що при укладанні 15 грудня 2021 року оспорюваного договору оренди землі, сторонами договору не додержані вимоги ст.ст. 203, 215ЦК України та приписи Закону України "Про орендну землі", оскільки цей договір був укладений без попереднього розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного між ТОВ «Дедденс-Агро» та ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди землі б/н від 26 лютого 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дедденс-Агро» та ОСОБА_1 в судовому порядку недійсним, припиненим або розірваним не визнавався.

ОСОБА_1 не надано суду доказів звернення до правоохоронних органів щодо підроблення його підпису у договорі оренди землі б/н від 26 лютого 2015 року чи висновку судової почеркознавчої експертизи.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , будучи власником земельної ділянки площею 1,87 га, з кадастровим номером 5621288900:02:003:0012, порушив умови попереднього договору оренди земельної ділянки та чинне законодавство, передавши повторно в оренду земельну ділянку іншій особі, не вирішивши питання про припинення попереднього договору оренди земельної ділянки, чим порушив права позивача, як орендаря земельної ділянки, на володіння та користування земельною ділянкою відповідно до договору.

Таким чином, суд першої інстанції вірного висновку дійшов про те, що вимоги позивача про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Доводи апеляційних скарг про те, що судом не витребовувався оригінал спірного договору оренди землі укладений між відповідачами не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявний витяг з Державного реєстру речових прав, а тому суд першої інстанції володів достатніми доказами в підтвердження належного укладення вищевказаного договору. У суду відсутні сумніви, які б стали підставою для збирання доказів з власної ініціативи, передбачені ч. 7 ст. 81 ЦПК України.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь які докази щодо укладення договору оренди землі від 14 грудня 2011 року між позивачем та ОСОБА_1 строком на 10 років. За наведеного, покликання скаржників про те, що судом не надана оцінка такому договору є безпідставними.

Інші доводи апеляційних скарг на правильність висновків суду не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи.

Разом зтим,позовна вимогищодо внесеннязміни взапис вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно непідлягає дозадоволення,оскільки позивачне звертавсядо державногореєстратора впорядку ст.26Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для виправлення помилки, а тому такі вимоги є передчасними. Матеріали справи зворотнього не містять (наведене узгоджується з правовою позицією наведеною в постанові Верховного Суду у справі №806/2426/18 від 05 травня 2020 р).

Суд першої інстанції на зазначені вимоги закону та його застосування уваги не звернув, у зв`язку з чим допустив порушення норм матеріального права, за наведеного апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду скасувати в частині зобов`язання внесення змін в запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Грицика А.В. та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІССЯ-ГАРАНТ» задовольнити частково.

Рішення Гощанського районногосуду Рівненськоїобласті від 20березня 2023року в частині зобов`язання внести зміни в запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію речового права оренди №34766214, яке виникло на підставі договору оренди землі від 26.02.2015 скасувати.

В задоволені позову про внесення зміни в запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію речового права оренди №34766214, яке виникло на підставі договору оренди землі від 26.02.2015, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5621288900:02:003:0012, площею 1,8663 га, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕДДЕНС АГРО», код ЄДРПОУ 34763710 в графі кадастровий номер зазначити правильний номер 5621288900:02:003:0012 відмовити.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняттяі можебути оскарженав касаційномупорядку безпосередньодо ВерховногоСуду протягомтридцяти днівз дняїї проголошення.Якщо всудовому засіданніоголошено лишевступну тарезолютивну частинисудового рішення,або уразі розглядусправи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 вересня 2023 року.

Головуючий: Гордійчук С.О.

Судді: Хилевич С.В.

Шимків С.С.