Ухвала

від 25.09.2023 по справі 627/1081/21

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/1081/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без розгляду

25.09.2023 смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючої Вовк Л. В.

з участю секретаря судового засіання ОСОБА_1 ,

представника відповідача , адвоката Панченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Филенківське» про усуненння перешкод у реалізації права вільного володіння , користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом припинення договірних відносин , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору : сектор державної реєстрації Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області , ОСОБА_3 ,

у с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Филенківське» про усунення перешкод у реалізації права вільного володіння , користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом припинення договірних відносин та скасування державної реєстрації права оренди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: сектор державної реєстрації Краснокутськоїселищної ради Богодухівськогорайону Харківськоїобласті, ОСОБА_3 .

В обгрунтування своєї позовної заяви позивач вказав, що він є власником земельної ділянки площею 4,6743 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Краснокутської селищної ради (колишньої Рябоконівської сільської ради) Богодухівського (колишнього Краснокутського) району Харківської області, кадастровий номер 6323586200:03:001:0035. Між позивачем та відповідачем 01.09.2013 , терміном на 5 років, було укладено договір оренди земельної ділянки, належної на праві приватної власності ОСОБА_2 . Згідно п.8 вказаного Договору, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його. Строк дії договору оренди закінчився 01.09.2018 . Так як відповідач не повідомляв позивача про намір продовжити договір, ОСОБА_2 вважав його припиненим. 12.12.2018 між сторонами ніби то було укладено додаткову угоду про продовження договору оренди землі від 01.09.2013 строком на 25 років. Позивач зазначив, що вказану угоду він не підписував, а про її існування дізнався від відповідача лише у червні 2021 року. Просив суд припинити дію договору оренди земельної ділянки від 01.09.2013 , скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі додаткової угоди та зобов?язати відповідача усунути перешкоди у реалізації права володіння, користування та розпорядження позивачем земельною ділянкою шляхом її звільнення та повернення у стані, придатному для використання за цільовим призначенням.

Представництво інтересів позивача ОСОБА_2 , у суді здійснював адвокат Кравцов С.О.

Представник позивача у судове засідання на 27.07.2023, 14.09.2023 не з`явився , про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином , про що свідчать довідки про доставку електронного документу судової повістки про виклик до суду від 07.07.2023, 27.07.2023, причини своєї неявки суду не повідомив , заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

На 25.09.2023 представник позивача повторно у судове засідання не з`явився , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання , про що свідчить довідка про доставку електронного документу від 15.09.2023, причини своєї неявки суду не повідомив , заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Таким чином , в силу ч.3 ст.131 ЦПК України , суд визнає , що представник позивача повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.5ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач (заявник) повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована УкраїноюЗаконом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257ЦПК України).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановленіЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Відповідно до п. 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом, позивач та представник позивача останнім часом не цікавляться розглядом справи, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

Крім того, сторона позивача, будучи обізнаним про можливість розгляду справи без участі позивача відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

Оскільки належним чином повідомлений представник позивача повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшла, суд вважає необхідним залишити даний позов без розгляду.

Частиною 2статті 257 ЦПК Українипередбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду,має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 257, 353,354 ЦПК України , суд

постановив :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Филенківське» про усуненння перешкод у реалізації права вільного володіння , користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом припинення договірних відносин , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору : сектор державної реєстрації Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області , ОСОБА_3 - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня проголошення .

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Л.В.Вовк