Постанова

від 20.09.2023 по справі 637/46/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 637/46/21 Головуючий суддя І інстанції Островська Н. І.

Провадження № 22-ц/818/1569/23 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вишні Ганни Вікторівни на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 25 березня 2021 року, по справі № 637/46/21, за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківська селищна рада Харківської області, про визнання ОСОБА_3 недієздатною та встановлення опіки над нею та призначення опікуна ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересована особа Виконавчий комітет Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області (далі ВК Шевченківської селищної ради) як орган опіки та піклування.

Позов мотивовано тим, що рішеннямШевченківського районного суду Харківської області від 23 березня 2010 року у справі № 2-о-1/10 було визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначено її опікуном рідного брата ОСОБА_4 (чоловіка заявниці). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, після чого вона продовжила доглядати та опікуватися сестрою померлого чоловіка ОСОБА_3 , якає особою з інвалідністю ІІ групиз дитинства у зв`язку із встановленим діагнозом «олігофренія в ступені вираженої дебільності». Для поміщення на стаціонарне лікування, переоформлення групи інвалідності, отримання пенсії та вирішення інших питань потрібна згода самого хворого або його законного представника. Однаквнаслідок хронічного, стійкого психічного розладу ОСОБА_3 не може задовольняти свої основні життєво необхідні потреби та самостійно обслуговувати себе, оскількине здатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а тому потребує стороннього догляду та опіки. За рішеннямВК Шевченківської селищної ради від 20 січня 2021 рокуорган опіки та піклування вважає за доцільне призначити саме її опікуном ОСОБА_3 . Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просила:визнати недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити над ОСОБА_3 опіку та призначити її опікуном недієздатної особи.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 25 березня 2021 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Великі Хутори Шевченківського району Харківської області. Встановлено опіку над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначено ОСОБА_2 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 . Визначено строк дії цього рішення протягом двох років.

У січні 2022 року особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішенняШевченківського районного суду міста Харкова від 25 березня 2021 року, вважаючи, що цим рішенням вирішено питання про її права та законні інтереси, оскільки, будучи рідною сестроюнедієздатної ОСОБА_3 та претендуючи на опікунство над нею, вона не була залучена судом до участі у справі як заявник.

УхвалоюХарківського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішенняШевченківського районного суду міста Харкова від 25 березня 2021 року та відкрито апеляційне провадження в цій справі.

Згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справХарківського апеляційного судуі визначено її Полтавському апеляційному суду.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 25 березня 2021 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 28 червня 2023 року постанову Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного суду.

Суд касаційної інстанції виходив з того, що судом апеляційної інстанції у своїх висновках про недоведеність скарги не було перевірено наявність підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, згідно якому суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що вона не брала участі у розгляді заяви у суді першої інстанції, але вона є зацікавленою особою у даній справі, оскільки бажає бути опікуном замість заявниці ОСОБА_2 .

Вказує, що заявниця ОСОБА_2 приховала від суду, що підопічна ОСОБА_3 має рідну сестру ОСОБА_1 , яку не було залучено до участі у справі в якості заявника та позбавлена можливості подачі до суду та до органу опіки та піклування пакету документів для оформлення опікунства над своєю рідною сестрою.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, відповідача та її представника, розглянула справу за відсутності заявник, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, яка не з`явилися у судове засідання з невідомих суду причин, що відповідно дост. 372 ЦПК Українине перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ст.ст.367,368 ЦПК Україниколегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Устатті 375 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Устатті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

У відповідності ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 60 ЦК України).

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що за наявностів матеріалах справивисновку судово-психіатричного експерта від 09 березня 2021 року № 118, згідно з яким внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу ОСОБА_3 нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також відповідного поданняоргану опіки та піклування про доцільність призначення опікуном над названою фізичною особою саме ОСОБА_2 , подану останньою заяву слід вважатиобґрунтованою та такою, що відповідно до вказаних норм цивільного матеріального і процесуального права підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Статтею 55 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Судом відповідно до наявних у справі доказів обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженка с. Великі Хутори Шевченківського району Харківської області, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 319 від 10.02.1976, виданої відділом соціального забезпечення виконкому Шевченківської районної ради ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи з дитинства з діагнозом «олігофренія в ступені вираженої дебільності», що також підтверджується довідкою члена колгоспу серії ВМ-76 № 164667 /а.с. 18, 19/. Згідно посвідченню № 01, виданому головою Великохутірської сільської ради, ОСОБА_4 був призначений опікуном над ОСОБА_3 .

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 підтверджено факт смерті опікуна ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 заявниця ОСОБА_2 до цього з 30.12.1999 перебувала у шлюбі з опікуном ОСОБА_4 .

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 118 від 09.03.2021 року ОСОБА_3 на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості, відповідно до свого психічного стану ОСОБА_3 нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджує медичні підстави про необхідність встановлення над нею опіки.

За змістом довідки № 4 від 11.01.2021, виданої старостою с. Великі Хутори, с. Журавка Шевченківської селищної ради заявниця ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 , яка згідно рішенню суду від 02.04.2010 визнавалась недієздатною.

Згідно висновку лікарсько-консультативної комісії від 20.01.2021 № 4/1, виданому КНП «ЦПМ СД Шевченківського району», ОСОБА_2 за станом здоров`я може здійснювати соціальні послуги.

Відповідно до сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду у ОСОБА_2 відсутні протипоказання до виконання опікунства, що також підтверджено медичною довідкою про стан здоров`я особи від 13.01.2021.

Рішення виконавчого комітету Шевченківської селищної ради № 134 від 20.01.2021 затверджено Подання про доцільність призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатної ОСОБА_3 в доводами скарги, які належним чином не доведені, цей висновок не спростовано.

Положеннями ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 40, ч. 1 ст. 41 ЦК України визначено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. (ч. 1 ст. 295, ч. 3 ст. 296 ЦПК України).

У відповідностіч.1ст.300ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 60 ЦК України).

Враховуючи викладене, судом відповідно до наявних у справі доказів обґрунтовано встановлено належні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 .

Згідно з частиною першоюстатті 60 ЦК Українисуд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно достатті 62 ЦК Україниопіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами четвертою та п`ятоюстатті 63 ЦК Україниопікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до ст. 64 ЦК України:

1. Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:

1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Відповідно до частини першоїстатті 67 ЦК Україниопікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимогЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Системний аналіз наведених норм права указує, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном та відсутність перешкод для такого призначення.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), який колегія суддів вважає застосований у даній справі відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт ОСОБА_1 не зверталась до органу опіки та піклування щодо доцільності її призначення опікуном на день розгляду справи судом першої інстанції. Вона також в суді апеляційної інстанції не спростувала законність та обґрунтованість наявного у справі вищевказаного подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення заявниці ОСОБА_2 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , а також не довела наявність перешкод для її призначення судом опікуном, які визначені у вказаній нормі ст. 64 ЦК України.

Колегія суддів відхиляє доводи скарги про те, що суд першої інстанції порушив право ОСОБА_3 на участь у судовому засіданні при визнанні її недієздатною та призначення її опікуном ОСОБА_2 , оскільки згідно вищевказаного медичного висновку, який апелянтом не спростований, за своїм психічним станом вона нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому суд першої інстанції обгрунтовано та відповідно до норми ч. 1 ст. 299 ЦПК України з урахуванням стану здоров`я недієздатної ОСОБА_3 розглянув справу за її відсутністю.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що інтересам недієздатної ОСОБА_3 більше відповідає встановлення над нею опіки ОСОБА_1 також є безпідставними, оскільки не підтверджується достатніми доказами або переконливими доводами. Заявниця не надала до суду апеляційної інстанції належних доказів того, що її аргумент про родинний зв`язок з недієздатною особою, який за змістом згаданої ст. 60 ЦК України не є безумовною підставою для встановлення опіки судом, за неспростовності подання органу опіки та піклування щодо можливості призначення опіки колишньої дружини попереднього опікуна заявниці ОСОБА_2 не відповідає завданню цієї опіки, яке визначено у ст. 55 ЦК України, а саме: забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_3 , яка за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Саме інтереси підопічної особи мають пріоритетне значення в цьому спорі і апелянт не довела, що вони у даному випадку були порушені судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів у цьому контексті зважає на те, що апелянт не позбавлена права ініціювати звільнення призначеного судом опікуна у передбаченому ч. 3 ст. 75 ЦК України порядку, згідно якому за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту.

Крім того, інтереси підопічної особи можуть бути захищені відповідно до норми ст. 79 ЦК України: шляхом оскарження дій опікуна заінтересованою особою, в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.

Згідно наданої копії заяви апелянт ОСОБА_1 24 грудня 2021 року, тобто після ухвалення та набрання чинності оскарженого рішення суду першої інстанції від 25 березня 2021 року, у передбаченому ст.ст. 75, 79 ЦК України порядку звернулась до Органу опіки та піклування Шевченківської сільської ради із заявою про звільнення від повноважень опікуна невістку ОСОБА_2 , яка діє всупереч інтересів її сестри, не виконує покладені на неї обов`язки щодо опіки над недієздатною особою та збереженням її майна, що обумовлює негативні наслідки для її підопічної її сестри та про призначення її опікуном над її недієздатною сестрою ОСОБА_3 (а.с. 80).

Колегія суддів не знайшла підстав для закриття апеляційного провадження у справі з передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України підстав, оскільки оскаржене рішення суду стосується питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта, але скарга є недоведеною.

Крім того, колегія суддів зважає на те, що дворічний строк дії оскарженого рішення суду першої інстанції від 25 березня 2021 року, до 26 березня 2023 року, на день розгляду справи касаційним судом, 28 червня 2023 року, вже сплив, а тому питання щодо подальшої опіки над ОСОБА_3 має вирішуватися у встановленому вказаними нормами матеріального та процесуального права порядку поза межами цієї справи.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростували, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вишні Ганни Вікторівни залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 25 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 вересня 2023 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді - І.В.Бурлака

Ю.М.Мальований