Рішення

від 25.09.2023 по справі 215/4562/23

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/4562/23

2/215/1813/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання - Савельєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

11 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «ЦГЗК» про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я, в якій просить стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну ушкодженням його здоров`ю у розмірі 405216 грн.

Вказує, що він пропрацював з 18.06.2001 по 30.01.2009 та з 11.07.2016 по 29.07.2022 на різних посадах на підприємстві відповідача ПрАТ «ЦГЗК», а саме: слюсарем черговим ремонту устаткування (цех з ремонту енергетичного обладнання), дробильником (дробильна фабрика). В позові звертає увагу, що 05.05.2016 ПАТ «ЦГЗК» у зв`язку зі зміною типу товариства змінилося на ПрАТ «ЦГЗК».

За результатами проходження чергового щорічного медичного огляду у 2022 році позивач був визнаний не придатним до роботи за своєю спеціальністю внаслідок стану роботи, який перешкоджав продовженню даної роботи, у зв`язку з чим, 29.07.2022 його було звільнено з роботи у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, п. 2 ст. 40 КЗпП України. 11.05.2023 ОСОБА_2 було визнано не придатним до роботи за своєю спеціальністю внаслідок стану здоров`я, який перешкоджав продовженню даної роботи, та встановлено професійні захворювання: сидеросилікоз першої-другої стадії (q/t;1/2;pi), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої стадії, група В, ЛН другого ступеня; радикулопатія попереково-крижова L5, S1 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на фоні екструзії L3-L4, протрузії L5, S1, ретролістезу L5, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня); хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (із легким зниженням слуху).

Крім того, по факту професійного захворювання було проведено розслідування комісією, створеною на підприємстві, про що був складений акт розслідування професійного захворювання від 28.06.2023, в якому вказано, що позивач працював у шкідливих умовах праці 3 класу, причиною виникнення професійного захворювання є:перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Довідкою МСЕК від 01.08.2023, йому первинно з 24.07.2023 було встановлено 60 % втрати професійної працездатності безстроково та третю групу інвалідності. За висновком МСЕК він потребує санаторно-курортного лікування, медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення.

У зв`язку з захворюванням у нього було порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно виникають складнощі, у зв`язку з загальною слабкістю, втомою, болями. Як наслідок наявних у нього професійних захворювань, його періодично постійно турбує виражена задишка після незначного фізичного навантаження, приступоподібний кашель з виділенням слизового харкотиння, важкість та скутість у грудній клітці, періодичні приступи задухи, зниження слуху на обидва вуха, шум у вухах, біль та обмеження рухів у попереково-крижовому відділі хребта іррадіацією болю у праву ногу, біль та обмеження рухів у колінних суглобах, періодичне затруднення під час ходи, періодичний головний біль, періодичний біль у ділянці серця, загальну слабкість. Також зазначає, що не може повернутися до повноцінного образу життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обумовлену важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху. Все це постійно і негативно позначається на душевному та фізичному стані. Виходячи з тривалості роботи у відповідача, просить стягнути з ПрАТ 405216 грн. моральної шкоди.

Стислий виклад заперечень відповідача.

07.09.2023 представник відповідача ПрАТ «ЦГЗК» Савельєва Т.Д. надала відзив на позовну заяву. Вказує, що позивач ще до працевлаштування на ПрАТ «ЦГЗК» мав стаж роботи у шкідливих умовах праці на АТ ЗТ «ЕЛЕКТРОМАШПРОМСЕРВІС», що також позначилося на виникненні у нього професійного захворювання, що підтверджується його трудовою книжкою та Інформаційною довідкою Держпраці від 03.02.2023, а отже підприємство відповідача не може відповідати за шкоду, заподіяну іншими підприємствами.

Вважає, що до позовної заяви не додано жодного доказу, що протягом роботи на підприємстві відповідача у позивача виникло професійне захворювання, також не додано доказів стосовно отримання відповідних медичних висновків про непридатність позивача для виконання дорученої йому роботи, тому відповідач не мав жодних правових підстав для відсторонення позивача від роботи в зв`язку з невідповідністю йому виконуваній роботі за станом здоров`я.

Крім того, вважає, що заявлений розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним, таким що не відповідає принципу співмірності та пропорційності, без урахування роботи позивача на попередніх підприємствах, що вплинуло на ступінь втрати позивачем працездатності.

Зазначає, що оформляючи трудові відносини з позивачем, ОСОБА_1 були роз`яснені його права і обов`язки, проінформовано під розписку про умови праці, наявність небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, при цьому позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я. За роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці позивач користувався скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці в підвищеному розмірі та іншими пільгами і компенсаціями, що надаються в порядку, визначеному законодавством. Окрім цього, за роботу в шкідливих умовах праці позивачу було надано право на пільгове пенсійне забезпечення та достроково призначено пенсію на пільгових умовах, відшкодування якої здійснювалось за рахунок відповідача. Таким чином, під час працевлаштування позивач усвідомлював та погоджувався, що під час роботи на підприємстві буде піддаватися впливу шкідливих факторів. Зазначає, що зі сторони підприємства санітарно-побутове забезпечення відповідало вимогам нормативно-правових актів, працівники завжди забезпечувались засобами індивідуального та колективного захисту.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 в проміжок часу з 18.06.2001 по 30.01.2009 та з 11.07.2016 по 29.07.2022 працював на різних посадах на підприємстві відповідача ПрАТ «ЦГЗК», а саме: слюсарем черговим ремонту устаткування (цех з ремонту енергетичного обладнання), дробильником (дробильна фабрика), загальний стаж роботи позивача складає 23 роки 1 місяць, з них: 6 років за професією дробильник, та 6 років у цеху в умовах впливу шкідливих факторів, що підтверджується копією трудової книжки та актом розслідування хронічного професійного захворювання від 14.02.2023 (а.с. 33-37, 24-28).

Згідно медичного висновку №519 від 11.05.2023, протокол №10, Українського науково-дослідного інституту промислової медицини встановлено діагнози ОСОБА_1 та виявлено професійні захворювання: сидеросилікоз першої-другої стадії (q/t;1/2;pi), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої стадії, група В, ЛН другого ступеня; радикулопатія попереково-крижова L5, S1 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на фоні екструзії L3-L4, протрузії L5, S1, ретролістезу L5, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня); хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (із легким зниженням слуху) за класифікацією ОСОБА_3 і Н.І. Пономарьової, що також підтверджується виписками із медичної карти №1301, та пунктом 14 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 28.06.2023 (а.с. 16-17, 18-19, 26).

Відповідно до п.п. 17, 18, 19 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 28.06.2023 року, ОСОБА_1 працюючи на підприємстві відповідача дробильником технологічної служби, виконував роботи з керування, обслуговування дробарок та іншого гірничозбагачувального устаткування при збагаченні та транспортуванні гірничої маси, брав участь в роботах з ремонту, монтажу, демонтажу гірничозбагачувального устаткування. Внаслідок недосконалості технології збагачення руди, під час обслуговування технологічного обладнання змушений був на протязі зміни нахилятися, та через порушення в роботі систем пилоподавлення, аспірації та режимів експлуатації гірничозбагачувального устаткування протягом тривалої дії підпадав під дію підвищених концетрацій аерозолю переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони, вплив шуму, рівень якого перевищував нормативний. Причинами виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) стало: концетрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала ГДК в 3,1-8,4 разів (6,2-16,8 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3) відповідно до вимог «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.07.2020 № 1596; перебування в позі «стоячи» 62,8% часу зміни при нормі до 60%, нахили тулуба (вимушені, більше 30 0 ) в кількості 318 за зміну (при нормі 51-100 разів), періодичне перебування в незручній робочій позі 26,7% часу зміни при нормі до 25%; еквівалентний рівень шуму на 9-19 дБА перевищував гранично-допустимий рівень (89-99 дБА при ГДР 80 дБА) згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку». З метою ліквідації і запобігання виникненню хронічного професійного захворювання (отруєння) запропоновано ОСОБА_4 , генеральному директору ПрАТ «ЦГЗК»: розробити та впровадити заходи щодо усунення впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, що призвели до професійних захворювань шляхом дотримування основних напрямків в організації технологічних процесів та раціоналізації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії в частині комплексної механізації та автоматизації виробничих операцій, непереривності виробничих процесів, фізіологічного обґрунтування при обладнання робочих місць відповідно до вимог з НПАОП 0.00-1.82-18 «Правил охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів»; продовжувати проведення заходів по нормалізації несприятливих мікрокліматичних умов для попередження можливого переохолодження працюючих відповідно до п. 2.14 ДСН 3.3.6.042-99, забезпечувати працюючих засобами індивідуального захисту (одяг, взуття, рукавиці), відповідно до вимог галузевих норм, провести ревізію вентиляційних каналів для запобігання протягам, встановить внутрішньо змінний режим праці та відпочинку, що передбачає можливість перерв для обігріву в зимову пору року; у виробничих приміщеннях Дробильної фабрики, в яких не можна встановити допустимі величини мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність передбачити заходи щодо захисту від можливого переохолодження працюючих згідно ДСН 3.3.6.042-99; провести ревізію витяжної вентиляції технологічного устаткування Дробильної фабрики та виконання ущільнення повітропроводів і заміну гнучких вставок витяжної вентиляції; вести постійний контроль за застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання та слуху, при виконанні дробильниками Дробильної фабрики; забезпечити контроль за організацією режиму праці та відпочинку робітників Дробильної фабрики, шляхом регулювання графіків роботи і робочих навантажень, зменшення кількості над нормованих змін, планування перерв для відпочинку та оздоровлення робітників; інформувати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головне управління ПФ України в Дніпропетровській області про життя запропонованих заходів (а.с. 26-28).

Відповідно до п. 13 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 28 червня 2023 року, умови праці ОСОБА_1 відносяться: по вмісту аерозолів переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі», по показникам мікроклімату до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі», по рівню шуму до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі», по показникам важкості праці до 3 класу 1 ступеня «Шкідливі», по показникам напруженості праці до 3 класу 1 ступеня «Шкідливі», загальна оцінка умов праці відноситься до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі» (а.с. 26).

Довідкою МСЕК серії 12 ААА №129679 від 01.08.2023 позивачу при первинному огляді встановлено з 24 липня 2023 року безстроково третю групу інвалідності та 60 % втрати професійної працездатності, з них: 30% по радикулопатії, 25% по сидеросилікозу, 5% - туговухість, за висновком якої він потребує: санаторно-курортного лікування, медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення (а.с. 29).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд вважає можливим, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розглянути справу за відсутності учасників справи, які надали заяви про розгляд справи за їх відсутності та на підставі наявних у суду матеріалів.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним позов задовольнити частково.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч.3 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 28 червня 2023 року, як вказувалось раніше, підставою для встановлення професійного захворювання ОСОБА_1 послужило те, що позивач працював на підприємстві відповідача ПрАТ «ЦГЗК» дробильником технологічної служби, в умовах впливу на організм шкідливих факторів.

Так, ОСОБА_1 працюючи на підприємстві відповідача дробильником технологічної служби, виконував роботи з керування, обслуговування дробарок та іншого гірничозбагачувального устаткування при збагаченні та транспортуванні гірничої маси, брав участь в роботах з ремонту, монтажу, демонтажу гірничозбагачувального устаткування. Внаслідок недосконалості технології збагачення руди, під час обслуговування технологічного обладнання змушений був на протязі зміни нахилятися, та через порушення в роботі систем пилоподавлення, аспірації та режимів експлуатації гірничозбагачувального устаткування протягом тривалої дії підпадав під дію підвищених концетрацій аерозолю переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони, вплив шуму, рівень якого перевищував нормативний. Причинами виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) стало: концетрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала ГДК в 3,1-8,4 разів (6,2-16,8 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3) відповідно до вимог «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.07.2020 № 1596; перебування в позі «стоячи» 62,8% часу зміни при нормі до 60%, нахили тулуба (вимушені, більше 30 0 ) в кількості 318 за зміну (при нормі 51-100 разів), періодичне перебування в незручній робочій позі 26,7% часу зміни при нормі до 25%; еквівалентний рівень шуму на 9-19 дБА перевищував гранично-допустимий рівень (89-99 дБА при ГДР 80 дБА) згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

Умови праці ОСОБА_1 за загальною оцінкою відносяться до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі» (а.с. 26).

Згідно пунктів 18, 19 Акту, з метою ліквідації і запобігання виникненню хронічного професійного захворювання (отруєння) запропоновано ОСОБА_4 , генеральному директору ПрАТ «ЦГЗК»: розробити та впровадити заходи щодо усунення впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, що призвели до професійних захворювань шляхом дотримування основних напрямків в організації технологічних процесів та раціоналізації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії в частині комплексної механізації та автоматизації виробничих операцій, непереривності виробничих процесів, фізіологічного обґрунтування при обладнання робочих місць відповідно до вимог з НПАОП 0.00-1.82-18 «Правил охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів»; продовжувати проведення заходів по нормалізації несприятливих мікрокліматичних умов для попередження можливого переохолодження працюючих відповідно до п. 2.14 ДСН 3.3.6.042-99, забезпечувати працюючих засобами індивідуального захисту (одяг, взуття, рукавиці), відповідно до вимог галузевих норм, провести ревізію вентиляційних каналів для запобігання протягам, встановить внутрішньо змінний режим праці та відпочинку, що передбачає можливість перерв для обігріву в зимову пору року; у виробничих приміщеннях Дробильної фабрики, в яких не можна встановити допустимі величини мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність передбачити заходи щодо захисту від можливого переохолодження працюючих згідно ДСН 3.3.6.042-99; провести ревізію витяжної вентиляції технологічного устаткування Дробильної фабрики та виконання ущільнення повітропроводів і заміну гнучких вставок витяжної вентиляції; вести постійний контроль за застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання та слуху, при виконанні дробильниками Дробильної фабрики; забезпечити контроль за організацією режиму праці та відпочинку робітників Дробильної фабрики, шляхом регулювання графіків роботи і робочих навантажень, зменшення кількості над нормованих змін, планування перерв для відпочинку та оздоровлення робітників; інформувати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головне управління ПФ України в Дніпропетровській області про життя запропонованих заходів (а.с. 26-28).

Матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення потерпілому ОСОБА_5 в результаті отриманих на виробництві професійних захворювань, моральної шкоди.

Згідно роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Так, суд враховує тривалість роботи позивача на ПрАТ «ЦГЗК» в умовах впливу шкідливих факторів, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушує його нормальні життєві зв`язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності 60 % та третю групу інвалідності, тривалість розладу його здоров`я, припинення трудової діяльності, періодичне лікування, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, врахувавши роз`яснення викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 щодо відшкодування розміру моральної шкоди, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути на користь позивача 300 000 грн. з ПрАТ «ЦГЗК» у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що просить позивач завищеною.

Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, оскільки добровільне виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімає з відповідача обов`язку виконати вимоги ч.2 ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.

Позивач подав позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Отже, з урахуванням положення, п.п.1 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року.

З огляду, на суму стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3000,00 грн., що становить один відсоток ціни позову.

На підставі ст.43 Конституції України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 3000,00 грн. на користь держави.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 25 вересня 2023 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00190977, місцезнаходження за адресою: 50066, м. Кривий Ріг, Покровський район.

Суддя: