Ухвала

від 21.09.2023 по справі 953/15153/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/15153/20

н/п 1-кс/953/7097/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню№ 12020220000001150 від 17.09.2020, про продовження строку запобіжного заходу відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, має сина, 2012 р.н., солдат ЗСУ в\ч НОМЕР_1 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

підозрюваного увчиненні злочину,передбаченого ч.4ст.358,ч.5ст.27,ч.3ст.15,ч.4ст.190,ч.5ст.27,ч.4 ст.190 КК України,-

Ухвалив:

До суду надійшло клопотання СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню№ 12020220000001150 від 17.09.2020, про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 .

В обґрунтуванняклопотання сторонаобвинувачення зазначає,що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020220000001150 від 17.09.2020 за ч. 3 ст. 357, ч.3ст.358,ч.4ст.358,ч.4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 233 КК України.

Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 вступив у злочинну змову з раніше знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на початку грудня 2019 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, отримав від невстановлених осіб інформацію про смерть 10.12.2019 самотнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та наявну у власності померлого квартиру АДРЕСА_2 , з метою шахрайського заволодіння правом на зазначену квартиру.

В подальшому, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 та невстановленими особами, розробили спільний злочинний план по заволодінню нерухомим майном ОСОБА_8 .

Так, у середині 2019 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 при невстановлених обставинах отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, з метою реалізації спільного злочинного плану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді незаконного набуття сторонніми особами права власності на зазначену квартиру та бажаючи настання цих наслідків, наказав ОСОБА_6 надати йому фотографії останнього для подальшого вклеювання їх у паспорт ОСОБА_8 .

Після цього, ОСОБА_7 разом з невстановленими особами за невстановлених обставин, вклеїв до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фотографії ОСОБА_6 , з метою його подальшого використання при шахрайському заволодінні правом на нерухоме майно, тим самим підробив за попередньою змовою з іншими особами паспорт ОСОБА_8 .

17.12.2019 ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_6 , прибув до офісу приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округа ОСОБА_9 , розташованого за адресою: м.Харків, майдан Конституції, 12, де ОСОБА_6 , за вказівкою ОСОБА_7 , зайшов до офісу нотаріуса та ввівши ОСОБА_9 в оману, представився ОСОБА_8 , та видав довіреність на особу, яку вказав ОСОБА_7 ОСОБА_10 , на право бути представником ОСОБА_8 з усіх питань, які стосуються квартири АДРЕСА_2 , в тому числі проводити дії повязані з реєстрацією (перереєстрацією) права власності, посвідчену в реєстрі вчинення нотаріальних дій 17.12.2019 за № 5908.

Того ж дня, ОСОБА_6 отримав примірник зазначеної довіреності від приватного нотаріуса ОСОБА_9 та передав його разом з підробленим паспортом ОСОБА_8 . ОСОБА_7 , тобто сприяв вчиненню злочину іншими співучасниками.

17.12.2020 строк дії довіреності сплинув, у звязку з чим злочин не було доведено до кінця та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не вчинили усіх дій, які вважали необхідним для доведення злочину до кінця, та квартира ОСОБА_8 , загальною вартістю 857 642 гривень, що є особливо великим розміром, не вибуло з його володіння.

Крім того, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вступив у злочинну змову з раніше знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими невстановленими в ході розслідування особами, які у середині 2019 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, отримали від невстановлених осіб інформацію про смерть 11.02.2017 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якої залишився самотній син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та наявну у власності померлої квартиру АДРЕСА_3 , з метою шахрайського заволодіння зазначеною квартирою.

В подальшому, ОСОБА_6 спільно з невстановленими особами, розробили спільний злочинний план по заволодінню нерухомим майном ОСОБА_11 .

Так, у середині 2019 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 при невстановлених обставинах отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, з метою реалізації спільного злочинного плану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді незаконного набуття сторонніми особами права власності на зазначену квартиру та бажаючи настання цих наслідків, наказав ОСОБА_6 надати йому фотографії останнього для подальшого вклеювання їх у паспорт ОСОБА_8 .

Після цього, ОСОБА_7 разом з невстановленими особами за невстановлених обставин, вклеїв до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фотографії ОСОБА_6 , з метою його подальшого використання при шахрайському заволодінні правом на нерухоме майно, тим самим підробив за попередньою змовою з іншими особами паспорт ОСОБА_8 .

27.09.2019 ОСОБА_6 спільно з невстановленими особами, прибув до офісу приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , розташованого за адресою: м.Харків, провулок Короленко, 19, де ОСОБА_6 , за вказівкою невстановлених осіб, зайшов до офісу нотаріуса та ввівши ОСОБА_12 в оману, представився ОСОБА_8 , та видав довіреність на ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , на право бути представником ОСОБА_8 з питань оформлення спадкових прав та подальшого розпорядження квартирою його матері ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_4 , посвідчену в реєстрі вчинення нотаріальних дій 27.09.2019 за № 933.

Того ж дня, ОСОБА_6 отримав примірник зазначеної довіреності від приватного нотаріуса ОСОБА_12 та передав його разом з підробленим паспортом ОСОБА_8 невстановленим особам, тобто сприяв вчиненню злочину іншими співучасниками.

29.01.2021 невстановлені особи, по підробленому паспорту ОСОБА_11 здійснили продаж квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_15 , посвідчивши договір купівлі-продажу у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 , та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій під № 111.

Таким чином, квартира ОСОБА_11 , загальною вартістю 708 753 гривень, що є особливо великим розміром, вибула з її власності.

Згідно клопотання, вказаними умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення - злочини, передбачені ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч.4 ст.190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.190 КК України, тобто сприяння вчиненню злочину іншими співучасниками шляхом усунення перешкод, незакінчений замах на шахрайство, тобто не вчинення особою усіх дій, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від її волі для придбання права на майно шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах (шахрайстві); сприяння вчиненню злочину іншими співучасниками шляхом усунення перешкод, тобто не вчинення особою усіх дій, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від її волі для придбання права на майно шляхом обману, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах (шахрайстві); використання завідомо підробленого документа.

01.05.2023 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч.4 ст.190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.190 КК України.

03.05.2023 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м..Харкова надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 з метою його приводу до Київського районного суду м.Харкова для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.

23.05.2023 о 20:17 годині ОСОБА_6 затриманий на підставі ухвали слідчого судді від 03.05.2023.

24.05.2023 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 39 (тридцять девять) днів до 01.07.2023, з визначенням застави 805 200 гривень та покладення на ОСОБА_6 у разі внесення застави наступних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України (у випадку наявності); утримуватись від будь-якого спілкування з наступними громадянами ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

20 червня 2023 року постановою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_25 продовжено строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до 3 місяців, тобто до 01 серпня 2023 року.

23 червня 2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 01.08.2023.

26.07.2023 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 23.09.2023.

26.07.2023 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування продовжено до 6 місяців, тобто до 01 листопада 2023 року включно.

Підставою для звернення до слідчої судді із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали наявність достатніх підозр вважати, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч.4 ст.190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.190 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала.

Прокурор зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч.4 ст.190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.190 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились.

Підозрюваний та його адвокат з приводу клопотання прокурора заперечували, просили відмовити, вказували, що ризики не доведені, підозра необґрунтована, стан здоров*я погіршився, а тому просили визначити інший запобіжний захід, не пов*язаний з триманням під вартою.

Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.

З наданих матеріалів встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12020220000001150 від 17.09.2020, за ч. 3 ст. 357, ч.3ст.358,ч.4ст.358,ч.4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 233 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч.4 ст.190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.190 КК України.

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, останній є осудною особою, яка досягла 16-річного віку та є громадянином України.

За результатами розгляду даного клопотання щодо запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч.4 ст.190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.190 КК України,не єочевидно необґрунтованимичи недопустимими,виходячи знаданих стороноюобвинувачення доказів,а саме: документами щодо смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ; довіреністю від 17.12.2019 посвідчену в реєстрі вчинення нотаріальних дій під № 5908 та від 27.09.2019 під № 933, якими ОСОБА_8 надав право розпоряджатися квартирами, що належали на праві власності йому та матері ОСОБА_11 ; договором купівлі-продажу від 29.01.2021, посвідченим в реєстрі вчинення нотаріальних дій під № 111, яким продано квартиру ОСОБА_11 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_26 ; копіями паспортів ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ; поясненнями ОСОБА_6 .

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_6 дій, що кваліфікуються за ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч.4 ст.190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.190 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування та продовження заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбаченого п.1,2,3,5 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих і свідків, можливості знищити, сховати або спотворити речі та документи щодо нотаріального посвідчення підроблених довіреностей, підроблені паспорти, які мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 у сукупності з іншими обставинами.

Також достатньо обґрунтованим є ризиквчинити інші кримінальні правопорушення, враховуючи обставини інкримінованих кримінальних правопорушень.

Щодо незаконного впливу на свідків та потерпілих слідчий суддя зазначає, що процедура за КПКУкраїни передбачає допитсвідків,потерпілих нетільки підчас досудовогорозслідування,а йв суді. Спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, потерпілих.

Враховуючи обставини інкримінованого, слідча суддя також вважає встановленим ризик того, що підозрюваний має можливість знищити, сховати або спотворити речі та документи щодо нотаріального посвідчення оригіналів підроблених довіреностей, що були посвідчені на нотаріальних бланках, підроблені паспорти із вклеєними до них фотографіями сторонніх осіб, та які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.

Слідча суддя враховує всі надані особисті дані ОСОБА_6 , який є громадянином України, не працевлаштований, є військовозобов*язаний в ЗСУ з 16.04.2022 року з його слів, одружений, має сина,2012 р.н., раніше не судимий, зареєстрований в м. Харкові.

Посилання сторони захисту на наявність захворювань, що перешкоджають утриманню підозрюваного в СІЗО, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки таких даних слідчому судді не надано.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 ,те, що злочини, що інкриміновані є особливо тяжкими, з корисливих мотивів, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому,сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладені на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, в умовах дії воєнного стану на території України.

При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню, відхиливши доводи захисту, як необгрнутовані.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 п. 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення у випадку неявки підозрюваного до суду достатнім стримуючим фактором для нього, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Відповідно до вимогст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, враховуючи його клопотання щодо зменшення застави, та наявні ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає можливим визначити станом на теперішній час заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 536800 грн., та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України станом на теперішній час.

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197,199,206,211,213,372,376,395 КПК України, слідчий суддя,

Постановив:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором по кримінальному провадженню №12020220000001150від 17.09.2020року задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 42 дня, тобто до01 листопада 2023 року включно.

Визначити суму застави в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 536800 грн. (п*ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № _____) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, перебування або місця роботи, служби;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України (у випадку наявності).

5) утримуватись від будь-якого спілкування з наступними громадянами ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, заставодавцю що в разі невиконання покладених на підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Зобов`язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_6 про продовження тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали до 01.11.2023 включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідча суддя