Постанова

від 12.09.2023 по справі 909/126/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2023 р. Справа №909/126/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання - Олійник Н.Б.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - не з`явився (в режимі відеоконференції)

від відповідача -Гуменюк Б.С.-представник

розглянувши апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Радкевич Миколи Олександровича №10/04-23/1 від 10.04.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/1141/23 від 13.04.2023) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ТРАНС" б/н 14.04.2023 (Вх № ЗАГС 01-05/1185/23 від 17.04.2023)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2023 (повний текст складено 21.03.2023, суддя Шкіндер П.А.)

у справі №909/126/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ТРАНС", м. Калуш,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Радкевич Миколи Олександровича, м. Львів,

про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 273 725,48 грн

ВСТАНОВЛЕНО

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

ТОВ "ЛЮКС ТРАНС" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Радкевич М.О. і просить суд стягнути збитки у розмірі 273 725,48 грн, судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вина водія ОСОБА_1 у ДТП доводиться обвинувальним актом, що оформлений належним проведенням досудового розслідування та усіма наявними експертизами, звітом про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного ТЗ № 41/02/23 від 02.02.2023, які містять усю необхідну інформацію, що саме порушив водій ОСОБА_1 , схеми зіткнення, стан транспортних засобів та розмір збитків. Як вказує позивач, страхова компанія PZU Україна у відповідності до платіжного доручення №00053758 від 23.04.2021 покрила шкоду заподіяну майну у межах ліміту в сумі - 130 000,00 грн.

Згідно висновку про розрахунок визначення заподіяної шкоди власнику КТЗ за №196/03/21 визначено, що :

- ринкова вартість КТЗ до пошкодження становить - 403 725,48 грн.;

- вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 643151,19 грн;

- транспортний засіб "Mercedes-Benz Sprinter", реєстраційний номер НОМЕР_1 є фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно не обгрунтованим.

Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 41/02/23, вартість матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ становить 403 725,48грн, що відповідає ринковій вартості КТЗ до ДТП.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2023 у справі №909/126/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ТРАНС" до фізичної особи-підприємця Радкевич Миколи Олександровича про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 273 725, 48грн задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Радкевич Миколи Олександровича на користь Товариства з обмеженню відповідальністю "Люкс Транс" 273 725,48 грн. шкоди заподіяної в наслідок ДТП та 4 105,88 грн судового збору. Стягнуто з ТОВ "Люкс Транс" в дохід Державного бюджету України - 378,11 грн судового збору за майнову вимогу у справі. В задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс транс", яка викладена в позовній заяві, про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 10 200,00 грн - відмовлено. Заяву ТОВ "Люкс транс" про збільшення позовних вимог у справі № 909/126/22 залишено без розгляду.

Рішення суду мотивовано тим, що наявні підстави, у відповідності до вимог ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, для покладення на відповідача у спірних правовідносинах відповідальності за пошкодження майна позивача зі стягненням з відповідача спірної суми збитків.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.

ФОП Радкевичем Миколою Олександровичем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2023 у справі №909/126/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, стягнути з позивача судові витрати, посилаючись на те, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом при прийнятті рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Скаржник зазначає, що при зверненні до суду з даним позовом, обираючи відповідний спосіб захисту своїх прав, свобод та інтересів, позивач на підтвердження позовних вимог посилався на обставини, які, за його твердженням, були встановлені в рамках кримінального провадження №12021090000000045, однак доказів закінчення слідства у зазначеному вище кримінальному провадженні та відповідних процесуальних документів до матеріалів даної справи надано не було. Отже, на думку скаржника, преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Оціночні судження не можуть братися до уваги як преюдиційні обставини, а тому преюдиційні факти слід відрізняти від оцінки судом певних обставин.

Скаржник вважає, що експертизи не містять висновків, що дорожньо-транспортна пригода та її наслідки знаходяться в причинному зв`язку із такими порушеннями, зокрема, що саме ОСОБА_1 винен у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а відтак винен у завданні шкоди іншим її учасникам. Не містить таких відомостей і схема зіткнення та стан транспортних засобів. Тобто, позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що саме ОСОБА_1 винен у вказаному ДТП, а відтак і не доведено, що збитки завдані в даному ДТП має відшкодовувати власник транспортного засобу, яким керував останній, як власник джерела підвищеної небезпеки.

Скаржник вважає, що при розрахунку розміру завданої шкоди позивач керувався даними Висновку N9196/03/21, відповідно до якого: ринкова вартість КТЗ до пошкодження становить 403 725,48 грн; вартість відновлюваного ремонту КТЗ становить 643 151,19 грн.

Скаржник зазначає, що дані такого висновку дають можливість визначити тільки чи вважається транспортний засіб фізично знищеним, дані про вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди відсутні. Інших доказів для визначення вартості пошкодженого транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди позивачем не надано, а матеріали справи не містять.

Отже, на думку скаржника, зазначене вище свідчить про те, що позивачем не доведено належним чином вартості завданих його транспортному засобу збитків у дорожньо-транспортній пригоді у відповідності статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судом не з`ясовано належним чином чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи.

ТОВ "ЛЮКС ТРАНС" подано апеляційну скаргу б/н 14.04.2023 (Вх № ЗАГС 01-05/1185/23 від 17.04.2023), в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2023, скасувати рішення частково, а саме в частині відмови ТОВ "ЛЮКС ТРАНС" у стягненні витрат на правову допомогу в сумі 10 200,00 грн; залишення без розгляду заяви ТОВ "ЛЮКС ТРАНС" про збільшення позовних вимог. Ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким стягнути з Фізичної особи-підприємця Радкевича Миколи Олександровича на користь ТОВ "ЛЮКС ТРАНС" збитки від інфляції в сумі 105 645,54 грн та проценти в розмірі 3 % річних в сумі 16 918,45 грн, а також понесені витрати на судовий збір, витрати на проведення оцінки та витрати на правничу допомогу. Зокрема, скаржник посилається на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно залишено заяву про збільшення позовних вимог без розгляду з підстав подання такої після закриття підготовчого засідання, оскільки суд першої інстанції не закривав підготовчого засідання, не виносив відповідної ухвали . Матеріали судової справи як і Єдиний Державний реєстр судових рішень не містить ухвали суду про закриття підготовчого засідання та призначення слухання справи по суті.

На думку скаржника, оскільки Господарський суд Івано-Франківської області не закрив підготовче засідання у даній справі, у нього були відсутні будь-які підстави для залишення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду на тій підставі, що така подана під час слухання справи по суті, що призвело до порушення прав позивача. Окрім того, така заява про збільшення позовних вимог була подана (13.03.2023) до початку першого засідання слухання справи по суті (14.03.2023), яку суд призначив без закриття підготовчого засідання.

Скаржник вважає, що є правові підстави для стягнення з ФОП Радкевича М.О. на користь ТОВ «Люкс Транс» збитки від інфляції в сумі 105 645,54 грн та проценти в розмірі 3 % річних в сумі 16 918,45 грн.

Також, скаржник вважає, що позивачем також понесено витрати на проведення звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 02.02.2023 за №41/02/23 як суб`єкта оціночної діяльності, які теж є витратами у рамках даної справи та підлягають до стягнення.

Щодо безпідставності не задоволення стягнення витрат на правничу допомогу, скаржник звертає увагу на те, що відповідачем не подавалося жодного клопотання, щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката. Представник відповідача, будучи у судовому засіданні, не ставив під сумнів надання послуг саме у даній справі. Підтвердженням того, що послуги були надані саме у даній справі є підписання позовних матеріалів, клопотань про проведення експертизи, апеляційної скарги на ухвалу суду, заяви про збільшення позовних вимог, участь у всіх судових засіданнях. Судом під час слухання справи як і представником відповідача не ставилося під сумнів об`єм та вартість надання послуг на правничу допомогу саме в межах цієї справи. Вважає, що суд безпідставно та формально відмовив TOB «Люкс Транс» у стягненні витрат на правничу допомогу.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023 справу №909/126/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Желік М.Б.., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Радкевич Миколи Олександровича залишено без руху для усунення встановлених недоліків, а саме: зобов`язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 6 158,82 грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2023 у справі №909/126/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ТРАНС" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2023 та призначено розгляд справи на 30.05.2023.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Радкевича Миколи Олександровича на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2023 у справі №909/126/22, призначено розгляд справи на 30.05.2023.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 призначено апеляційну скаргу ФОП Радкевича Миколи Олександровича до спільного розгляду з апеляційною скаргою ТОВ "ЛЮКС ТРАНС" , розгляд справи відкладено на 20.06.2023.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.07.2023, судове засідання ухвалено провести з представником позивача - адвокатом Петришиним С.Р. та представником відповідача - адвокатом Гуменюком Б.С. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 відкладено розгляд справи на 24.08.2023.

24.08.2023 судове засідання в режимі відеоконференції не відбулося у зв`язку з проблемами з мережею Інтернет, що підтверджується актом про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 призначено судове засідання у справі на 12.09.2023.

Відповідач в судовому засіданні виклав доводи та заперечення щодо вимог апеляційних скарг.

Позивач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційних скарг. Представником позивача в судовому засіданні 20.06.2023 викладено доводи та заперечення щодо вимог апеляційних скарг.

З огляду на вищевикладене та оскільки неявка позивача не перешкоджає розгляду справи, участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, судова колегія прийшла до висновку про розгляд апеляційних скарг без участі представника позивача.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи.

08.02.2021 водій ОСОБА_1 , керуючи вантажним автомобілем (фургоном сміттєвозом) марки "Mercedes-Benz Sprinter 2528", реєстраційний номер НОМЕР_2 під час руху допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля марки "Daimle Chrysler Atego 2528", реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуваннях водія ОСОБА_2 .

Після зіткнення водій ОСОБА_1 далі продовжив свій рух та виїхав на перехрестя, де допустив ще й зіткнення із автобусом марки "Mercedes-Benz Sprinter", реєстраційний номер НОМЕР_1 . При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 2.3. б), п. 8.4.6), п. 12.1., и. 12.2., п. .3., п. 13.1.,п. 16.11.,п. 33.

ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні №12021090000000045, тобто, у порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує наземним транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб та заподіяли тяжке та середньої важкості тілесних ушкоджень .

Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_1 як водія автомобіля (фургоном сміттєвозом) марки "Mercedes-Benz Sprinter 2528", реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у Страховій компанії РZU Україна у відповідності до Поліса №200479237, яка покрила частину заподіяної шкоди "Mercedes-Benz Sprinter 416 СDI з номерним знаком НОМЕР_1 .

Страхова компанія РZU Україна у відповідності до платіжного доручення №00053758 від 23/04/2021 покрила шкоду заподіяну майну у межах ліміту в сумі 130 000,00 грн.

Згідно Висновку про розрахунок визначення заподіяної шкоди власнику КТЗ за №9196/03/21 розрахунок наступний:

- ринкова вартість КТЗ до пошкодження становить 403 725, 48 грн;

-вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 643 151,19 грн.

Висновок: Транспортний засіб "Mercedes-Benz Sprinter" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) є фізично знищеним, оскільки його ремонт економічно необгрунтований.

Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 41/02/23 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ становить 403 725,48 грн, що відповідає ринковій вартості КТЗ до ДТП.

Згідно наказу ФОП Радкевича Миколи Олександровича від 09.09.2020 ОСОБА_1 прийнятий на роботу водієм з 10.09.2020 на основне місце роботи з посадовим окладом - 5 000,00 грн, а отже мають місце трудові відносини між винуватцем ДТП та відповідачем.

Позов обґрунтований завданням відповідачем шкоди позивачу на спірну суму, заподіяної в результаті порушення відповідачем правил дорожнього руху (далі - ПДР) при здійсненні ним підприємницької діяльності з перевезення вантажу та вчиненням дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), внаслідок якої транспортний засіб "Mercedes-Benz Sprinter" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) фізично знищений, оскільки його ремонт є економічно недоцільним.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення ТОВ "ЛЮКС ТРАНС" до Фізичної особи-підприємця Радкевич Миколи Олександровича про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 273 725,48 грн

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини, пов`язані з відшкодуванням збитків, завданих пошкодженням майна в результаті ДТП.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.3 ст. 147 ГК України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками (в тому числі їх розміром) є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорію стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які, на її думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи покладений на господарський суд.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, спір виник щодо збитків, завданих позивачу пошкодженням його майна в результаті ДТП, що сталась за участі працівника відповідача, який несе цивільно-правову відповідальність за водія, що здійснював під час ДТП управління транспортом, яким у ДТП безпосередньо і завдано пошкодження майну позивача. Подія ДТП трапилася із летальними наслідками, тяжкими пошкодженнями і загибеллю людей.

При цьому слід зазначити, що рішення у господарській справі не є преюдицією у кримінальному провадженні, щодо вини водія транспортного засобу, а тому не може вплинути на розгляд кримінального провадження.

Висновком про розрахунок визначення заподіяної шкоди власнику КТЗ за №9196/03/21 встановлено, що ринкова вартість КТЗ до пошкодження становить - 403 725,48 грн; вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 643 151,19 грн. Транспортний засіб "Mercedes-Benz Sprinter" , реєстраційний номер НОМЕР_1 є фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно не обгрунтованим. Також, згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 41/02/23 вартість матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ становить - 403 725,48 грн, що відповідає ринковій вартості КТЗ до ДТП.

З огляду на вищенаведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача у спірних правовідносинах відповідальності за пошкодження майна позивача зі стягненням з відповідача спірної суми збитків та задоволення позовних вимог.

Щодо наведеного судова колегія зазначає наступне.

За змістом ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Отже, для визначення суми збитків, завданих позивачу внаслідок пошкодження його майна необхідно встановити вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із матеріалів справи, суд приймаючи рішення у справі, взяв до уваги Висновок N9196/03/21, яким встановлено, що ринкова вартість КТЗ до пошкодження становить - 403 725,48 грн; вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 643 151,19 грн.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували встановлення вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди. Розмір шкоди присуджений до стягнення в сумі 273 725,48 грн нараховано шляхом віднімання відшкодованої страховою компанією суми в розмірі 130 000,00 грн від ринкової вартості КТЗ до пошкодження в розмірі 403 725,48грн.

Отже, судова колегія прийшла до висновку, що суму шкоди заподіяної позивачу внаслідок ДТП нараховано без врахування вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП, що є порушенням ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг.

В силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" завданням суду є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, прав і свобод, тоді як особливо вузьке тлумачення процесуальних норм суперечить цим завданням.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення шкоди, зокрема в контексті наявності розміру, протиправності поведінки заподіювача такої шкоди та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяною шкодою, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, розміру збитків унеможливлює задоволення позовних вимог.

У зв`язку з наведеним, судова колегія не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, в зв`язку із чим суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про правомірність заявлених позовних вимог.

Щодо посилання скаржника ФОП Радкевича М.О. на те, що експертизи, на які покликається суд першої інстанції хоч і містять висновки, про вчинені особою порушення проте не містять висновків, що саме дорожньо-транспортна пригода та її наслідки знаходяться в причинному зв`язку із такими порушеннями, а отже, не містять висновків, що саме ОСОБА_1 винен у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а відтак винен у завданні шкоди іншим її учасникам.

Згідно з частинами першою, другою статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що судом І інстанції досліджено не лише зазначені вище висновки експертів, але і обвинувальний акт, що оформлений належним проведенням досудового розслідування та усіма наявними експертизами, звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного ТЗ № 41/02/23 від 02.02.2023, які містять усю необхідну інформацію, що саме порушив водій ОСОБА_1 , схема зіткнення, стан транспортних засобів (подібна правова позиція викладена у постанові від 04.04.2023 у справі №908/807/18 Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду).

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 10 200,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції судова колегія зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові, не підлягають стягненню судові витрати на правову допомогу.

Щодо посилання скаржника ТОВ «Люкс Транс» в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції безпідставно залишено без розгляду заяву товариства про збільшення позовних вимог, судова колегія зазначає таке.

В ході розгляд справи в суді першої інстанції, позивачем подано до Господарського суду Івано-Франківської області заяву про збільшення позовних вимог ( вх. 3052/23 від 13.03.2023).

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Постановою Західного апеляційного від 09.12.2022 апеляційну скаргу ТОВ «Люкс Транс», б/н від 01.09.2022 задоволено частково, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2022 у справі № 909/126/22 скасовано в частині зупинення провадження у справі №909/126/22, до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №352/1240/21 та передано справу №909/126/22 для розгляду по суті до Господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 03.01.2023 розгляд справи призначено по суті на 31.01.2023.

Згідно ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, судом першої інстанції правомірно заяву про збільшення позовних вимог, подану 13.03.2023, залишено без розгляду.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на описані вище встановлені обставини, Західний апеляційний господарський суд вважає, що рішення суду винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права та неправильним встановленням фактичних обставин справи.. Відтак, у відповідності до вимог до ст.277 ГПК України, наявні обгрунтовані підстави для скасування прийнятого у справі судового рішення і ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

В порядку положень ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційних скарг, слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282, 283, 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Радкевич Миколи Олександровича №10/04-23/1 від 10.04.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/1141/23 від 13.04.2023) задоволити.

2.У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ТРАНС" б/н 14.04.2023 (Вх № ЗАГС 01-05/1185/23 від 17.04.2023) відмовити.

3.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2023 у справі №909/126/22 скасувати. В позові відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженню відповідальністю "Люкс Транс" вул. Б.Хмельницького, 109 Б, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300 (код ЄДРПОУ 38609299) на користь Фізичної особи-підприємця Радкевич Миколи Олександровича, АДРЕСА_1 ( код НОМЕР_4 ) 6 158,82 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.09.2023.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Желік М.Б..

Суддя Орищин Г.В.