Постанова

від 29.08.2023 по справі 911/1839/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2023 р. Справа№ 911/1839/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 29.08.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Ржищівської міської ради Київської області

на рішення Господарського суду Київської області

від 13.02.2023 (повний текст складено 20.03.2023)

у справі № 911/1839/22 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Учбово-спортивної бази олімпійського резерву "Ржищів"

до Ржищівської міської ради

про визнання незаконним рішення та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів» звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Ржищівської міської ради, у якому просить:

1) визнати незаконним та недійсним рішення Ржищівської міської ради 8 скликання №558-07-08 від 16.04.2021 «Про припинення Учбово-спортивній базі олімпійського резерву «Ржищів» права постійного користування земельними ділянками по вул. Джерельна та вул. Берегова в м. Ржищів Київської області», яким Ржищівська міська рада вирішила: припинити Учбово-спортивній базі олімпійського резерву «Ржищів» право постійного користування земельними ділянками площею 0,893 га для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, згідно державного акту серія І-КВ № 000457 від 20.11.1997, з них: 0,576 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Джерельна (Жовтнева), кадастровий номер 3211300000:69:016:0015; 0,317 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Берегова (Червоноармійська), кадастровий номер 3211300000:69:001:0425; передати земельні ділянки, зазначені в п. 1 даного рішення до земель запасу Ржищівської міської територіальної громади;

2) скасувати державну реєстрацію припинення права постійного користування Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» на земельні ділянки, а саме: державну реєстрацію від 26.04.2021, здійснену державним реєстратором виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською І.П. про припинення права постійного користування Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» на земельну ділянку площею 0,576 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Джерельна (Жовтнева), кадастровий номер 3211300000:69:016:0015, індексний номер 57920204; державну реєстрацію від 26.04.2021, здійснену державним реєстратором виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровською І.П. про припинення права постійного користування Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» на земельну ділянку площею 0,3170 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Джерельна (Жовтнева), кадастровий номер 3211300000:69:001:0425, індексний номер 57920391.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в оспорюваному рішенні Ржищівської міської ради належним чином не обґрунтовано підстави припинення права постійного користування позивача на земельні ділянки.

Крім того, враховуючи те, що оскаржуване рішення прийняте всупереч вимогам закону, державна реєстрація припинення права позивача на користування земельними ділянками також є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.02.2023 у справі №911/1839/22 задоволено позов повністю.

Визнано незаконним та недійсним рішення Ржищівської міської ради восьмого скликання № 558-07-08 від 16.04.2021 «Про припинення Учбово-спортивній базі олімпійського резерву «Ржищів» права постійного користування земельними ділянками по вул. Джерельна та вул.Берегова в м. Ржищів Київської області».

Скасовано рішення про державну реєстрацію припинення права постійного користування Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» на земельні ділянки, а саме: рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровської І.П. від 26.04.2021 про припинення права постійного користування Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» на земельну ділянку площею 0,576 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Джерельна (Жовтнева), кадастровий номер 3211300000:69:016:0015, індексний номер 57920204; рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Петровської І.П. від 26.04.2021 про припинення права постійного користування Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» на земельну ділянку площею 0,3170 га, що розташована за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Джерельна (Жовтнева), кадастровий номер 3211300000:69:001:0425, індексний номер 57920391.

Присуджено до стягнення з Ржищівської міської ради на користь Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» 4962,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з огляду на встановлені обставини справи, виходив з того, що внаслідок прийняття Ржищівською міською радою рішення від 16.04.2021 № 558-07-08 не на підставах, передбачених законом, порушено право позивача на постійне користування земельними ділянками площею загальною площею 0,893 га, посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ №000457 від 20.11.1997.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволені позову, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення постановлено за умов неповного встановлення обставин, без урахування всіх доказів, а під час розгляду мали місце нез`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушенням норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що однією з підстав припинення права постійного користування позивача спірними земельними ділянками є систематична несплата земельного податку у повному обсязі у період з 2016 року по 2021 рік за ставкою 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, встановленою відповідними рішеннями Ржищівської міської ради. Рада наполягає, що до позивача не могла бути застосована ставка земельного податку у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки пунктом 2 рішення Ржищівської міської ради Київської області «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю» від 08.05.2015 №2995-72-06 встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки (крім земельних ділянок, зазначених в пунктах 3-5 цього рішення). Аналогічні положення містяться у рішеннях Ржищівської міської ради «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю в м. Ржищів за 2017 рік» від 26.05.2016р. №285-15-07, «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю в м. Ржищів за 2018 рік» від 30.06.2017р. №853-35-07. При цьому розмір ставки земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) є виключенням з цього пункту, оскільки його розмір встановлений пунктом 5 даного рішення на рівні 12%.

Крім того, скаржник зазначає, що зміна складу учасників (засновників) Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» шляхом виключення зі складу учасників (засновників), які мали статус юридичних осіб державної форми власності й включення до складу учасників (засновників) фізичних осіб, призвели фактично до зміни форми власності юридичної особи з державної на приватну і як наслідок спірні земельні ділянки вибули з державного користування та перейшли в приватне. Тобто, в результаті зміни складу засновників (учасників) «Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів», державна установа фактично припинила своє існування, а тому втратила право постійного користування спірними земельними ділянками, що судом не було прийнято до уваги.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги та заперечень проти пояснень відповідачів

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ржищівської міської Ради народних депутатів від 29.10.1997№198 Учбово-спортивній базі олімпійського резерву «Ржищів» 20.11.1997 видано державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ № 000457, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 19. Згідно з цим актом зазначеному землекористувачу надано у постійне користування 0,893 га землі під існуючу учбово-спортивну базу.

Земля, надана в постійне користування Учбово-спортивній базі олімпійського резерву «Ржищів», складається із двох земельних ділянок: ділянка № 1 площею 0,576 га та ділянка № 2 площею 0,317 га.

На підставі державного акта серії І-КВ № 000457 від 20.11.1997 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3205819732016 від 26.01.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Учбово-спортивною базою олімпійського резерву «Ржищів» 25.02.2016 зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3211300000:69:016:0015 площею 0,576 га, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Ржищів, вулиця Жовтнева, земельна ділянка 1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту.

На підставі державного акта серії І-КВ № 000457 від 20.11.1997 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3205819652016 від 26.01.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Учбово-спортивною базою олімпійського резерву «Ржищів» 25.02.2016 зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3211300000:69:001:0425 площею 0,317 га, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Ржищів, вулиця Червоноармійська, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту.

Власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3211300000:69:016:0015 та 3211300000:69:001:0425 є Ржищівська міська рада.

Ржищівська міська рада Київської області (восьме скликання), враховуючи клопотання Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 18-10-0.441-270/91-17 від 21.04.2017 щодо припинення права постійного користування земельними ділянками, інформацію Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо задекларованих Учбово-спортивною базою олімпійського резерву «Ржищів» податкових зобов`язань по земельному податку за 2016-2021 роки, 16.04.2021 прийняла рішення № 558-07-08 «Про припинення Учбово-спортивній базі олімпійського резерву «Ржищів» права постійного користування земельними ділянками по вул. Джерельна та вул. Берегова в м. Ржищів Київської області», яким вирішила, зокрема:

- припинити Учбово-спортивній базі олімпійського резерву «Ржищів» право постійного користування земельними ділянками площею 0,893 га для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, згідно державного акту серія I-КВ № 000457, виданого 20.11.1997, з них: 0,576 га по вул. Джерельна (Жовтнева) в м. Ржищів Київської області, кадастровий №3211300000:69:016:0015; 0,317 га по вул. Берегова (Червоноармійська) в м. Ржищів Київської області, кадастровий № 3211300000:69:001:0425 (пункт 1);

- передати земельні ділянки, зазначені в п. 1 даного рішення до земель запасу Ржищівської міської територіальної громади (пункт 2).

На підставі зазначеного рішення державний реєстратор виконавчого комітету Ржищівської міської ради Петровська Ірина Петрівна 26.04.2021 провела державну реєстрацію припинення права постійного користування земельними ділянками, а саме:

- за індексним номером рішення 57920204 проведено державну реєстрацію припинення права постійного користування Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» на земельну ділянку площею 0,576 га з кадастровим номером 3211300000:69:016:0015;

- за індексним номером рішення 57920391 проведено державну реєстрацію припинення права постійного користування Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» на земельну ділянку площею 0,3170 га з кадастровим номером 3211300000:69:001:0425.

У подальшому Ржищівська міська рада листом від 13.05.2021 № 02-02-13/177 повідомила Учбово-спортивну базу олімпійського резерву «Ржищів» про прийняте рішення від 16.04.2021 № 558-07-08 та зобов`язувала в 10-тиденний термін: привести спірні земельні ділянки до попереднього стану шляхом звільнення їх від особистих речей; надати до виконавчого комітету Ржищівської міської ради правовстановлюючі документи на об`єкти нерухомого майна, які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 3211300000:69:016:0015, для розроблення проекту розподілу цієї земельної ділянки та врахування права бази на земельну ділянку під об`єктами нерухомого майна; погасити у повному обсязі заборгованість зі сплати земельного податку, що утворилась внаслідок неправильного подання податкової декларації у період з 2016 по 2021 роки.

Позивач не погоджується з рішенням Ржищівської міської ради від 16.04.2021 № 558-07-08, вважає його протиправним і необґрунтованим, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

У відповідності до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом б) частини 1 статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування,- на землі комунальної власності.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним рішенням Ржищівськоїм міської ради № 558-07-08 від 16.04.2021 «Про припинення Учбово-спортивній базі олімпійського резерву «Ржищів» права постійного користування земельними ділянками по вул. Джерельна та вул. Берегова в м. Ржищів Київської області», вирішено, зокрема:

- припинити Учбово-спортивній базі олімпійського резерву «Ржищів» право постійного користування земельними ділянками площею 0,893 га для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, згідно державного акту серія I-КВ № 000457, виданого 20.11.1997, з них: 0,576 га по вул. Джерельна (Жовтнева) в м. Ржищів Київської області, кадастровий №3211300000:69:016:0015; 0,317 га по вул. Берегова (Червоноармійська) в м. Ржищів Київської області, кадастровий № 3211300000:69:001:0425 (пункт 1);

- передати земельні ділянки, зазначені в п. 1 даного рішення, до земель запасу Ржищівської міської територіальної громади (пункт 2).

Земельний кодекс України визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92 Земельного кодексу).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України визначено обов`язок землекористувачів є своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У статті 141 Земельного кодексу України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, однією з яких є систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт «д» частини першої).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є землекористувачі.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1 статті 285 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацом першим пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, у період з 2016 по 2021 рік Ржищівська міська рада встановила ставку земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) у розмірі 12,0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки., що вбачається зі змісту рішень Ржищівської міської ради: № 2995-72-06 від 08.05.2015 «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю» (пункт 5 рішення); № 285-15-07 від 26.05.2016 «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю в місті Ржищів на 2017 рік» (пункт 5 рішення); № 853-35-07 від 30.06.2017 «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю в місті Ржищів на 2018 рік» (пункт 5 рішення); № 1713-60-07 від 21.12.2018 «Про встановлення ставок та пільг із сплати місцевих податків та зборів на 2019 рік» (пункт 3 розділу ІІ додатку до рішення); № 2078-71-07 від 21.06.2019 «Про встановлення ставок та пільг із сплати місцевих податків та зборів на 2020 рік» (пункт 3 розділу ІІ додатку до рішення); № 2643-85-07 від 19.05.2020 «Про встановлення ставок та пільг із сплати місцевих податків та зборів на 2021 рік» (пункт 3 розділу ІІ додатку до рішення).

Головне управління ДПС у Київській області у своєму листі № 22/2/10-36-04-07 від 06.04.2021, у відповідь на депутатське звернення Кузьменко Р. від 26.03.2021 № 35 щодо ухиляння від сплати земельного податку Учбово-спортивною базою олімпійського резерву «Ржищів», повідомило, що Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів» відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) задекларувала податкові зобов`язання по земельному податку за 2016 рік - 6104,57 грн, за 2017 рік - 6470,88 грн, за 2018 рік - 6470,88 грн, за 2019 рік - 6470,89 грн, за 2020 рік - 6470,89 грн, за 2021 рік - 6470,89 грн.

У рішенні Ржищівської міської ради від 16.04.2021 № 558-07-08 не зазначено конкретного листа чи повідомлення Головного управління ДПС у Київській області, інформація якого про задекларовані позивачем податкові зобов`язання по земельному податку за 2016-2021 врахована під час прийняття цього рішення. Проте, за твердженнями відповідача, з посиланням на пояснювальну записку до проекту рішення Ржищівської міської ради Київської області «Про припинення права постійного користування земельними ділянками Учбово-спортивній базі олімпійського резерву «Ржищів», для підготовки проекту відповідного рішення використана інформація саме з листа Головного управління ДПС у Київській області за № 22/2/10-36-04-07 від 06.04.2021.

Зміст вказаної пояснювальної записки свідчить про те, що Ржищівська міська рада проаналізувавши загальний обсяг надходжень до місцевого бюджету зі сплати земельного податку від Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» протягом 2016-2020 років, а також інформацію у листі Головного управління ДПС у Київській області за №22/2/10-36-04-07 від 06.04.2021, дійшла висновку, що Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів» задекларувала податкові зобов`язання в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, замість необхідних 12%.

Позивач у свою чергу не заперечує того факту, що протягом 2016-2021 років ним сплачувався земельний податок за ставкою у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Дані обставини позивач обґрунтовує тим, що Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів» не є суб`єктом господарювання, а тому на неї не поширюється ставка земельного податку у розмірі 12%, встановлена відповідачем для суб`єктів господарювання.

За поясненнями позивача, Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів» у період з 2016 року по 2018 рік застосовувала ставку земельного податку у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок як це визначено у підпункті 1 пункту 2 рішень Ржищівської міської ради № 2995-72-06 від 08.05.2015, № 285-15-07 від 26.05.2016 та № 853-35-07 від 30.06.2017, а з 2019 року по 2021 рік - згідно з додатком 3 до рішень Ржищівської міської ради № 1713-60-07 від 21.12.2018, № 2078-71-07 від 21.06.2019 та № 2643-85-07 від 19.05.2020, де визначено ставку земельного податку у розмірі 1% для земельних ділянок за видом цільового призначення « 07.02 Для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту».

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на адвокатський запит Клапчука Федора Петровича в інтересах Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» від 10.08.2022 № 10/08-1 про надання інформації щодо заборгованості, нарахування та сплати земельного податку з юридичних осіб за спірні земельні ділянки Головне управління ДПС у Київській області у своєму листі за № 19053/6/10-36-13-09 від 16.08.2022 повідомило, зокрема про те, що Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів» щорічно подавала декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Зміст листа № 19053/6/10-36-13-09 від 16.08.2022 свідчить, зокрема про таке:

- за 2016 рік позивач задекларував земельного податку в загальній сумі 8962,02 грн, а сплатив протягом 2016 року - 9237,00 грн. Станом на 01.01.2017 переплата складала 129,51 грн;

- за 2017 рік позивач задекларував земельного податку в загальній сумі 6697,72 грн, в подальшому проведено зменшення нарахувань на суму 3088,94 грн, а сплачено протягом 2017 року - 6600,00 грн. Станом на 01.01.2018 переплата складала 3113,15 грн;

- за 2018 рік позивач задекларував земельного податку в загальній сумі 6470,88 грн, а сплачено протягом 2018 року - 6750,00 грн. Станом на 01.01.2019 переплата складала 3392,27 грн;

- за 2019 рік позивач задекларував земельного податку в загальній сумі 6470,88 грн, а сплачено протягом 2019 року - 8400,00 гривень. Станом на 01.01.2020 переплата складала 5321,39 грн;

- за 2020 рік позивач задекларував земельного податку в загальній сумі 6470,89 грн, а сплачено протягом 2020 року - 2757,20 грн. Станом на 01.01.2021 переплата складала 1267,70 грн;

- за 2021 рік позивач задекларував земельного податку в загальній сумі 6470,89 грн, а сплачено протягом 2021 року - 4729,00 грн. Станом на 01.01.2022 податковий борг складав 474,19 грн.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.6 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Отже, як правильно зауважено судом першої інстанції, законодавцем віднесено контроль за достовірністю і повнотою нарахування та сплати, у тому числі земельного податку, на момент виникнення спірних правовідносин, виключно до компетенції податкових органів.

При цьому, зміст листів Головного управління ДПС у Київській області №22/2/10-36-04-07 від 06.04.2021, який за твердженнями відповідача був використаний під час підготовки проекту і прийняття спірного рішення, та № 19053/6/10-36-13-09 від 16.08.2022, який наданий у відповідь на адвокатський запит представника позивача, не свідчить про факт систематичної несплати Учбово-спортивною базою олімпійського резерву «Ржищів» земельного податку.

З огляду на викладене, відповідач належним чином не спростував доводи позивача про необґрунтованість оспорюваного рішення щодо припинення права постійного користування земельними ділянками з підстав систематичної несплати земельного податку. Навпаки, відповідач не надав доказів, які б підтверджували систематичну несплату позивачем земельного податку у період з 2016 по 2021 рік, зокрема, результатів перевірки контролюючими органами, якими був би зафіксований факт несплати позивачем земельного податку і наявність податкового боргу за вказаний період, а наданий відповідачем на підтвердження своїх аргументів лист від Головного управління ДПС у Київській області за №22/2/10-36-04-07 від 06.04.2021 містить лише відомості про суми задекларованих Учбово-спортивною базою олімпійського резерву «Ржищів» податкових зобов`язань по земельному податку за період 2016-2021 рр., а також повідомлення про намір контролюючого органу направити платнику запит про отримання пояснень і документального підтвердження щодо застосування ставки земельного податку у розмірі 1%.

Відтак, враховуючи, що відповідач не наділений повноваженнями проводити перевірку щодо достовірності та повноти сплати земельного податку, оскільки це виключні повноваження контролюючого органу, а судом не установлено факту систематичної несплати позивачем земельного податку, рішення Ржищівської міської ради від 16.04.2021 № 558-07-08, прийняте з підстав систематичної несплати земельного податку, є необґрунтованим.

Другою підставою для прийняття Ржищівською міською радою оспорюваного рішення від 16.04.2021 № 558-07-08 стало клопотання Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 18-10-0.441-270/91-17 від 21.04.2017 щодо припинення права постійного користування земельними ділянками.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів» припинила свою діяльність як державне підприємство у зв`язку із зміною засновників у 2012 році, що є підставою для припинення права постійного користування земельними ділянками відповідно до пункту «в» частини першої статті 141 Земельного кодексу України.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області зазначило, що відповідно до статуту, зареєстрованого у 1998 році, назву «Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів» змінено на «Учбовий спортивно-оздоровчий центр підготовки олімпійського резерву «Ржищів». Засновниками центру стали Спортивний комплекс управління по фізичній культурі і спорту Київської міської державної адміністрації та Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з вітрильного спорту спортивного товариства профспілок «Україна».

Водночас, судом встановлено, що відповідно до протоколу № 1 загальних зборів учасників Учбового спортивно-оздоровчого центру підготовки олімпійського резерву «Ржищів» від 29.09.2021 прийнято рішення, зокрема про: введення до складу засновників Учбового спортивно-оздоровчого центру підготовки олімпійського резерву «Ржищів» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; виключення Спортивного комплексу управління по фізичній культурі і спорту Київської міської державної адміністрації та Спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з вітрильного спорту спортивного товариства профспілок «Україна» із складу засновників Учбового спортивно-оздоровчого центру підготовки олімпійського резерву «Ржищів»; зміну назви Учбового спортивно-оздоровчого центру підготовки олімпійського резерву «Ржищів» на «Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів»; викладення статуту у новій редакції.

Відповідно до статуту Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів», затвердженого протоколом № 1 від 29.09.2012 загальних зборів засновників, Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів» є об`єднанням громадян, що діє на підставі цього статуту, Закону України «Про об`єднання громадян», Положення про порядок реєстрації громадських об`єднань та діючого законодавства України.

На думку відповідача, зі зміною складу учасників (засновників) Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» відбулася фактична зміна форми власності юридичної особи з державної на приватну, що, на переконання відповідача, виключає право спортивної бази на постійне користування земельними ділянками згідно з чинним законодавством України відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 000457 від 20.11.1997.

У пояснювальній записці до проекту спірного рішення зазначено, що клопотання Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 18-10-0.441-270/91-17 від 21.04.2017 про припинення права постійного користування земельними ділянками площею 0,5760 га по вул. Жовтнева (Джерельна) та площею 0,3170 га по вул. Червоноармійська (Берегова) у м. Ржищів Київської області - містить аналогічну правову позицію щодо незаконності використання цих земельних ділянок Учбово-спортивною базою олімпійського резерву «Ржищів».

Згідно з пунктом «в» частини першої статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Саме на цю норму посилалось Головне управління Держгеокадастру у Київській області у клопотанні № 18-10-0.441-270/91-17 від 21.04.2017, яке Ржищівська міська рада врахувала під час прийняття спірного рішення.

Норму, закріплену у пункті «в» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 918/194/19 та від 31.01.2019 у справі № 914/839/18.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 цього Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суд враховує, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України.

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Ця позиція відповідає висновку, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.

Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18.

Відповідач вважає, що у зв`язку зі зміною складу засновників Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» відбулася фактична зміна форми власності юридичної особи з державної на приватну і, таким чином, Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів», якій 20.11.1997 видано державний акт серії І-КВ № 000457 від 20.11.1997, припиналась внаслідок перетворення.

Крім того відповідач зазначає, що наявні порушення порядку державної реєстрації змін щодо юридичної особи за ідентифікаційним номером 20621922 - Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів», а саме відсутня реєстраційна дія «припинення юридичної особи на підставі зміни організаційно-правової форми», що, на думку відповідача, є безумовною підставою для припинення права постійного користування земельними ділянками, наданими згідно з державним актом серії І-КВ № 000457 від 20.11.1997.

Відповідно до частин першої, другої статті 104 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент зміни складу засновників позивача) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина перша статті 106 Цивільного кодексу України ).

Статтею 108 Цивільного кодексу України визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Згідно з частиною шістнадцятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції, чинній на момент зміни складу засновників позивача) перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа - Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів» зареєстрована за кодом ЄДРПОУ 20621922, дата державної реєстрації - 03.11.1998, організаційно-правова форма - організація (установа, заклад) об`єднання громадян.

Як зазначав відповідач та не заперечив позивач, у листопаді 1998 року назву юридичної особи «Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів» змінено на Учбовий спортивно-оздоровчий центр підготовки олімпійського резерву «Ржищів», а учасниками (засновниками) стали Спортивний комплекс управління по фізичній культурі і спорту Київської міської державної адміністрації та Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з вітрильного спорту спортивного товариства профспілок «Україна».

У подальшому, як встановлено судом, на підставі рішення загальних зборів засновників «Учбового спортивно-оздоровчого центру підготовки олімпійського резерву «Ржищів», оформленого протоколом № 1 від 29.09.2012, відбулась зміна складу засновників юридичної особи, зміна назви юридичної особи на «Учбово-спортивна база олімпійського резерву «Ржищів» та викладення статуту у новій редакції.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.10.2012 до реєстру внесено запис за №13591050005000012 про державну реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, а саме: «Інші зміни. Зміна видів економічної діяльності юридичної особи. Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна скороченого найменування. Зміни видів діяльності.».

При цьому Єдиний державний реєстр не містить інформації про зміну організаційно-правової форми Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» і, як наслідок, про її реорганізацію шляхом перетворення. Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження реорганізації Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів».

Слід зазначити, що зміна складу засновників (учасників) Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» не мала наслідком реорганізації цієї юридичної особи шляхом перетворення. Водночас перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.

Посилання відповідача на порушення порядку державної реєстрації змін щодо юридичної особи позивача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки у матеріалах справи відсутні докази оскарження зазначеного чи відповідне судове рішення, яким би було установлено факт порушення позивачем визначеного законом порядку проведення державної реєстрації змін щодо юридичної особи.

За таких обставин, доводи відповідача про те, що право постійного користування Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» спірними земельними ділянками припинилось є помилковими і такими, що не ґрунтуються на нормах права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що внаслідок прийняття Ржищівською міською радою рішення від 16.04.2021 № 558-07-08 не на підставах, передбачених законом, порушено право позивача на постійне користування земельними ділянками площею загальною площею 0,893 га, посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ №000457 від 20.11.1997. Метою захисту порушеного права є поновлення права постійного користування цими земельними ділянками.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; визнання права; примусове виконання обов`язку в натурі.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення в зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частини друга і третя статті 152 Земельного кодексу України).

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини того, що оскаржуване рішення ради не відповідає закону, порушує право позивача на постійне користування спірними земельними ділянками, у зв`язку з чим позовні вимоги у відповідній частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання незаконним та недійсним рішення Ржищівської міської ради восьмого скликання за № 558-07-08 від 16.04.2021 «Про припинення Учбово-спортивній базі олімпійського резерву «Ржищів» права постійного користування земельними ділянками по вул. Джерельна та вул. Берегова в м. Ржищів Київської області».

Стосовно позовної вимоги про скасування державної реєстрації припинення права постійного користування позивача земельними ділянками, яка здійснена на підставі оспорюваного рішення Ржищівської міської ради, слід зазначити наступне.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У зв`язку із визнанням незаконним та недійсним у судовому порядку оскаржуваного рішення Ржищівської міської ради восьмого скликання № 558-07-08 від 16.04.2021 «Про припинення Учбово-спортивній базі олімпійського резерву «Ржищів» права постійного користування земельними ділянками по вул.Джерельна та вул. Берегова в м. Ржищів Київської області», на підставі якого 26.04.2021 проведено державну реєстрацію припинення права постійного користування позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 3211300000:69:016:0015 площею 0,576 га (індексний номер рішення 57920204) та на земельну ділянку з кадастровим номером 3211300000:69:001:0425 площею 0,317 га (індексний номер рішення 57920391), позовна вимога Учбово-спортивної бази олімпійського резерву «Ржищів» про скасування державної реєстрації припинення відповідного права відповідає належному способу захисту, є законною та обґрунтованою.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2023 у справі № 911/1839/22 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника - Ржищівську міську раду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ржищівської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2023 у справі № 911/1839/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2023 у справі № 911/1839/22 залишити без змін.

Матеріали справи №911/1839/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 15.09.023.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська