Постанова

від 14.11.2007 по справі 37/271-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/271-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2007 р.                                                           Справа № 37/271-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Афанасьєв В.В., судді Бухан А.І. , Шевель О.В.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –Скринніка І.А. –дов.,

відповідача –Павловського П.І. –дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 2909Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 28 серпня 2007 року по справі № 37/271-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський Фонд Розвитку», м. Харків

до  Дочірнього підприємства «Агроімпорт –ТД», м. Харків

про  розірвання договору та стягнення 236000 грн.

встановила:

Позивач, ТОВ «Європейський Фонд Розвитку», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору поставки № 44 від 26 лютого 2007 року, що укладений між сторонами по справі, та про стягнення з відповідача 236000 грн., що були сплачені позивачем по договору. Разом з позовною заявою позивачем було подано два клопотання: про вжиття заходів по забезпеченню позову та про призначення судової товарознавчої експертизи.

      Ухвалою від 12 липня 2007 року господарським судом Харківської області позовна заява позивача була прийнята до розгляду та її розгляд призначена на 24 липня 2007 року. Цією ж ухвалою, з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові суми у розмірі 236000 грн., що належать відповідачеві та знаходяться на рахунках Дочірнього підприємства «Агроімпорт – ТД». Клопотання про призначення судової експертизи вирішено розглянути в наступному судовому засіданні.

     В судовому засіданні 24 липня 2007 року розгляд справи був відкладений на 15 серпня 2007 року. В судовому засіданні 15 серпня 2007 року розгляд справи відкладений до 28 серпня 2007 року.

     28 серпня 2007 року представником позивача подано клопотання про залишення клопотання про призначення судової експертизи без розгляду. Вказане клопотання мотивоване доведеністю доказами по справі факту порушення умов договору щодо якості поставленого товару.

     Рішенням господарського суду Харківської області від 28 серпня 2007 року по справі № 37/271-07 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю. Розторгнуто договір поставки № 44 від 26 лютого 2007 року, укладений між Дочірнім підприємством «Агоімпорт – ТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейський Фонд Розвитку». Стягнуто з відповідача на користь позивача 236000 грн. вартості товару, 2445 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 15000 грн. витрат, пов‘язаних з оплатою послуг адвоката.

 Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28 серпня 2007 року по справі № 37/271-07 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі та поясненнях до неї відповідач посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, невірне встановлення фактичних обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Свої вимоги відповідач обгрунтовує тим, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження позовних вимог стосовно розірвання договору та стягнення вартості сплаченого трактора згідно з п. 2 ст. 268 ЦК України. Як вважає відповідач, акт рекламації, що наданий відповідачем та на який посилається суд у оскаржуваному рішенні не свідчить про наявність недоліків, передбачених ст. 678 ч. 2 ЦК України. Також, відповідач вказує, що такий акт та інші додаткові докази не свідчать про наявність передбачених вказаною статтею недоліків саме на дату придбання трактора.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Позивач вважає, що відповідачем порушені вимоги закону та договору щодо якості поставленого товару, що підтверджено актом рекламації від 23 травня 2007 року та додатково наданими доказами:  висновком спеціаліста – автотехніка № 9999, який складений у листопаді 2007 р. Позивач зазначає, що  трактор був несправний з моменту його придбання, до місцезнаходження доставлений на тралі, з моменту придбання не використовувався.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі, відзиві на неї та додаткових поясненнях доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

звертаючись до господарського суду з позовом про розірвання договору поставки та стягнення вартості придбаного товару позивач посилався на те, що внаслідок огляду придбаного позивачем у відповідача трактора встановлено, що шасі, встановлено на ньому, вже було у використанні тривалий час, рік та місяць його випуску, зазначені у паспорті (лютий 2006 р.) не відповідає дійсній даті його випуску. Крім того, 23 травня 2007 р. був складений акт-рекламація, згідно з яким також виявлені суттеєві недоліки придбаного трактору: надходження вихлопних газів та крапель в систему вентиляції картера; при розборі повітряного фільтру виявлений прорив паперу контрольного фільтру; зміщення прокладки впускного колектора; фільтр грубої очистки масла не замінений; обтяжка головок не здійснювалась. На підставі вищевказаних даних та згідно з п. 2 ст. 678 ЦК України позивачем і був заявлений відповідний позов.

Задовольняючи позовні вимоги позивача місцевий господарський суд посилався на підтвердженість їх доданими до справи доказами та відповідність чинному законодавству. При цьому, у оскаржуваному рішенні судом було зазначено, що на підставі наявного у матеріалах  справи акту- рекламації від 23 травня 2007 р. та положень статей 268, 678, 712 ЦК України суд дійшов висновку, що поставлений відповідачем за договором поставки товар має суттєві недоліки, які позбавляють можливості використовувати його позивачем у підприємницькій діяльності.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з вищевказаними висновками суду, вважає, що позовні вимоги позивача є такими, що не доведені документально, а тому вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

У відповідності зі ст. 678 ч. 2 ЦК України, на яку посилався позивач у позовній заяві, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми чи вимагати заміни товару.

Таким чином, аналіз ч. 2 ст. 678 ЦК України дає підстави вважати, що для задоволення позовних вимог про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми необхідно, щоб позивач довів не наявність недоліків отриманого товару взагалі, а лише істотних недоліків (істотного порушення вимог щодо якості товару), як то:

виявлення недоліків, які не можна усунути;

недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу;

недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення.

Як свідчать матеріали справи 26 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем по справі був укладений договір поставки № 44, у відповідності до умов якого відповідач зобов‘язувався передати у власність позивача товар (трактор ХТЗ-150К з двигуном ЯМЗ-236 загальною вартістю 236000 грн.), а позивач зобов‘язувався прийняти та оплатити такий товар. П. 1.2. договору сторони визначили, що якість товару і його пакування відповідають умовам договору і положенню про поставки продукції промислово-технічного призначення.

Згідно з актом прийому-передачі від 15 березня 2007 року відповідач передав, а позивач прийняв трактор ХТЗ-150К-03 у справному стані та документи до продукції: паспорт трактора № 585142 та паспорт двигуна № 60209231.

До матеріалів справи позивачем надано паспорт  трактора Т – 150К - 03, в якому зазначений рік випуску - лютий 2006 року та основні технічні характеристики,  а також гарантійний талон, в якому зазначено, що якщо договором на поставку не визначені строки гарантії та зберігання, то гарантія складає 12 місяців і обраховується з дня вводу трактора в експлуатацію.  Доказів того, що рік та місяць випуску трактора, зазначені у паспорті (лютий 2006 р.) не відповідає дійсній даті його випуску, позивачем не доведено документально.

В обгрунтування вимог позовної заяви позивачем надано складений 23 травня 2007 р. акт - рекламацію, з якого вбачається, що при огляді виявлено: при розборі повітряного фільтру виявлений прорив паперу контрольного фільтру; зміщення прокладки впускного колектора; виявлено пил у впускних колекторах; після 50 м/год. обтяжка головок не здійснювалась, фільтр грубої очистки масла не замінений; герметичність впускного тракту не була перевірена.

Як вбачається із вищевказаного акту – рекламації, він був складений комісією  у складі заст. директора підприємства позивача Ткаченко та двох представників ТОВ «Агроімпорт». При цьому, заст. директора підприємства позивача Ткаченко вказаний акт не підписаний, залучення до складання акту та підписання вказаного акту стороннніми особами ( ТОВ «Агроімпорт») представником позивача не обгрунтована належними доказами. Представники відповідача при складанні акту рекламації та його підписанні взагалі не приймали участі.

Отже, колегією суддів встановлено, що єдиним доказом, яким позивач обгрунтовував свої позовні вимоги та на підставі якого прийняте оскаржуване рішення є вищезазначений акт – рекламація від 23 травня 2007 року, який оформлений неналежним чином.

Крім того, колегія суддів вважає, що вищенаведений акт- рекламація також не може бути прийнятий у якості належних доказів істотного порушення відповідачем вимог щодо якості поставленого товару, оскільки з нього не вбачається виявлення недоліків, які не можна усунути; недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу; недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення.

В судовому засіданні представником позивача не було надано обгрунтованого пояснення щодо того, з яких фактичних даних чи висновків акту – рекламації (який складений із вищезазначеними порушеннями) позивачем зроблені висновки про істотне порушення відповідачем вимог щодо якості поставленого товару, та які саме істотні порушення ним встановлено (або виявлення недоліків, які не можна усунути; або недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу; або недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення).

Таким чином, вимоги позовної заяви та висновки місцевого господарського суду не підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги позивача також не підтверджуються і додатково наданими позивачем доказами: актом рекламації від 11 вересня 2007 року та висновком спеціаліста автотехніка № 9999, оскільки:

як вбачається із акту  рекламації від 11 вересня 2007 року, він складений лише представниками позивача, доказів виклику для складання такого акту представників відповідача до матеріалів справи не надано. Із вказаного акту не вбачається про виявлення істотних порушень відповідачем вимог щодо якості поставленого товару, та які саме істотні порушення ним встановлено (або виявлення недоліків, які не можна усунути; або недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу; або недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення). Також зазначеним актом не встановлено, що перелічені у ньому недоліки були станом на дату придбання трактора, а не виникли під час експлуатації позивачем такого трактора за період з березня 2007 р. по вересень 2007 року включно.

Твердження позивача про те, що придбаний трактор ним не експлуатувався взагалі не підтверджено матеріалами справи та спростовується як обома актами рекламації, в яких зазначено, що трактор використовувався 250 м/год., так і наданою відповідачем копією листа позивача від 19.05.2007 р., в якому позивач вказує на використання трактора.

Висновком спеціаліста - автотехніка № 9999 по результатам дослідження трактора Т-150К також не підтверджуються доводи позивача, викладені ним у позовній заяві, оскільки спеціалістом не встановлено факт виявлення істотних порушень відповідачем вимог щодо якості поставленого товару саме на дату передачі трактора, та не вказано про те, що перелічені у висновку недоліки не можна усунути; або що усунення їх пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу; або що такі недоліки виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення). Представником позивача у судовому засіданні також зазначено, що спеціалістом автотехніком не встановлено факт наявності зазначених у висновку недоліків станом на дату придбання трактора.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що згідно з висновком спеціаліста – автотехніка, він складений 08 листопада 2007 року, тобто на день пізніше, ніж розглядалась справа  в апеляційному господарському суді. В додатках до такого акту (в таблицях) міститься посилання на висновок від 05 листопада 2007 року, а в супровідному листі до суду (арк.справи 149) зроблено посилання на висновок від 04 листопада 2007 року. Усе вищенаведене також позбавляє наданий позивачем висновок доказової бази.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем у відповідності зі ст. 33 ГПК України не доведено як факту поставки відповідачем неякісного товару взагалі, так  і наявності істотного порушення відповідачем вимог щодо якості товару, передбачених ч. 2 ст. 678 ЦК України, які є підставою для розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

За таких обставин, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що оскільки позовні вимоги позивача є необгрунтованими та у їх задоволенні відмовлено, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 12 липня 2007 року заходи по забезпеченню позову (накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 236000 грн.) є такими, що не пілягають виконанню з дати винесення вказаної постанови.

Такі висновки апеляційним господарським судом зроблені на підставі того, що у відповідності зі ст. 66, 67 ГПК України, накладення арешту на грошові кошти є одним із заходів по забезпеченню позову, а оскільки у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовлено, заходи щодо забезпечення позову підлягають припиненню.

На підставі вищевикладеного керуючись статтями  99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 28 серпня 2007 року по справі № 37/271-07 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський Фонд Розвитку» (61022 м. Харків вул. Сумська, 49, оф. 4 п/рахунок 26002200257001 в ХФ КБ «Приватбанк» МФО 351533 Код 24271057) на користь Дочірнього підприємства «Агроімпорт – ТД» (61176 м. Харків вул. Корчагінців, 23 кв. 457 п/рахунок 260064745001 в ХФ АТ «Укрінбанк» м. Харків МФО 351243 Код 31341016)  1223 грн. держмита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                 Судді                                                                    Бухан А.І.  

                                                                                                               Шевель О.В.