Рішення

від 22.09.2023 по справі 910/7663/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.09.2023Справа № 910/7663/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Селянського Фермерського господарства «Оберіг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП»

про стягнення 215856,63 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Селянське Фермерське господарство «Оберіг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» про стягнення 215856,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умов укладеного між сторонами Договору поставки сільськогосподарської продукції №20-10/22С від 12.10.2022 в частині повної оплати за поставлений товар, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 215856,63 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 19.06.2023, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 29.06.2023 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 10.07.2023. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 04.07.2023.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.06.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, літ «А», офіс 310.

Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 15.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105494663062.

Проте ТОВ «ВВТ ГРУП» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» (далі - Покупець) та Селянським фермерським господарством «Оберіг» (далі - Постачальник) укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції №20-10/22С (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: соняшник, урожаю 2022 року (далі - товар), в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі. (п.1.1. Договору)

Згідно з п.2.2. Договору загальна вартість Товару складає: 974999,65 грн ± 10%в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.3.5. Договору датою поставки Товару Постачальником вважається фактична його передача Покупцеві на елеваторі поставки в заліковій вазі та наданням Покупцю видаткової накладної на Товар.

Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 958154,66 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №13 від 20.10.2022 на суму 642359,77 грн, №14 від 21.10.2022 на суму 315794,89 грн та товарно-транспортними накладними №10 від 20.10.2022, №11 від 20.10.2022, №12 від 21.10.2022.

Вказані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні містять підписи та печатки представників позивача та відповідача.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

В той же час, судом відхиляються доводи позивача про те, що за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 215856,63 грн, з огляду на таке.

Згідно п.4.1. Договору оплата 86% вартості кожної партії Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5-7 банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), отримання від елеватору реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та за умови виставлення рахунку та підписання даного Договору; 14% вартості партії Товару протягом 5 банківських днів, наступних за датою зареєстрованих податкових накладних Постачальника. Постачальник має зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням Покупцю квитанції щодо їх реєстрації, а також правильно заповнені товарно-транспортні накладні.

Судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за п.4.1. Договору в частині оплати 86% вартості поставленого товару є таким, що настав.

В той же час, суд зазначає, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань в частині оплати 14% вартості поставленого товару не настав, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та доказів надання відповідачу квитанції щодо їх реєстрації.

Таким чином, відповідач за поставлений Товар був зобов`язаний оплатити 86% від вартості поставленого товару (958154,66 грн), що становить 824013,01 грн.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки з банку АТ КБ «Приватбанк» від 27.04.2023 відповідачем за поставлений товар було здійснено часткову оплату на загальну суму 692298,03 грн.

Так, відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати поставленого товару, у зв`язку з чим за ТОВ «ВВТ ГРУП» наявна заборгованість з оплати поставленого товару у розмірі 131714,98 грн.

Оскільки, наявність заборгованості підтверджено наявними доказами у матеріалах справи, за відсутності у матеріалах справи доказів її оплати, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 131714,98 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, літ «А», офіс 310; ідентифікаційний код 36716311) на користь Селянського Фермерського господарства «Оберіг» (31252, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Кривачинці(з), вул. 8-го Березня, буд. 21; ідентифікаційний код 30895185) заборгованість у розмірі 131714 (сто тридцять одна тисяча сімсот чотирнадцять) грн 98 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1975 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять) грн 73 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 22.09.2023.

Суддя Я.В. Маринченко