Ухвала

від 25.09.2023 по справі 912/1614/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 912/1614/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., розглянувши

Заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» вих. № 114/5-274824 від 22.08.2023 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно

у справі № 912/1614/23

За позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»

до Фізичної особи-підприємця Семендяєва Максима Романовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІТРАНСКОНСТРАКШЕН»

про стягнення 859 328,01 грн

Без виклику учасників справи;

ВСТАНОВИВ:

04.09.2023 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до Фізичної особи-підприємця Семендяєва Максима Романович та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІТРАНСКОНСТРАКШЕН» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 011/2080/01223387 від 29.09.2021 в сумі 859 328,01 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 826 088,06 грн та заборгованості за відсотками в сумі 33 239,95 грн з покладенням на відповідачів витрат зі сплати судового збору.

Також, 04.09.2023 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову з вимогами накладення арешту на нерухоме майно Фізичної особи-підприємця Семендяєва Максима Романовича.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2023 у справі № 912/1614/23 позовну заяву № 114/5-274823 від 22.08.2023 з додатками та заяву про забезпечення позову № 114/5-274824 від 22.08.2023 з додатками Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» передано за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.

21.09.2023 матеріали справи № 912/1614/23 надійшли до Господарського суду Київської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023, зазначена позовна заява та заява про забезпечення позову передані для розгляду судді Л.В. Сокуренко.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» вих. № 114/5-274824 від 22.08.2023 про забезпечення позову, судом встановлено, що заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме:

- садовий будинок, загальною площею 217,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,

- земельну ділянку загальною площею 0,0581 га, кадастровий номер 3221888800:37:038:0120, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район,

- земельну ділянку загальною площею 0,0669 га, кадастровий номер 3221888800:38:005:0016, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, які належать на праві приватної власності Семендяєву Максиму Романовичу (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» посилається на те, що 29.09.2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та Фізичною особою-підприємцем Семендяєвим Максимом Романовичем було укладено кредитний договір № 6011/2080/01223387, згідно умов якого кредитор надає позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1 200 000,00 грн строком до 29.09.2024 року, а позичальник зобов`язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі - 20,35 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені кредитним. 3 метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ТОВ «СІТІТРАНСКОНСТРАКШЕН» було укладено договір поруки № 011/2080/01223387/П від 29.09.2021 р.

Як зазначає заявник у заяві про забезпечення позову, всупереч вимогам кредитного договору та договору поруки, позичальник та поручитель не виконують взяті на себе договірні зобов`язання: не здійснюють погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим станом на 07.06.2023 року заборгованість перед АТ «Райффайзен Банк» за кредитним договором становить 859 328,01 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 826 088,06 грн, у тому числі 58 290,84 грн - прострочена заборгованість за кредитом; заборгованості за відсотками - 33 239,95 грн, у тому числі 28 173,65 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Заявник посилається на те, що згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.07.2023 р. за № 421821624 ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: садовий будинок, загальною площею 217,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка 0,0581 га, кадастровий номер: 3221888800:37:038:0120, розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район та земельна ділянка 0,0669 га, кадастровий номер: 3221810100:38:005:0016, розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район.

Таким чином, на думку заявника, з огляду на те, що заявлені вимоги мають значний розмір та враховуючи відсутність належного виконання зобов`язання, в тому числі після пред`явлення позову, заявлений спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони Семендяєву М.Р. проводити будь-які реєстраційні дії із вказаною земельною ділянкою, є адекватним способом запобіганню можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, та недопущення відчуження цього майна під час розгляду справи (в т.ч. шляхом укладення як реальних, так і фіктивних правочинів), з метою подальшого приховання та унеможливлення його реалізації, в тому числі, через органи ДВС у випадку ухвалення рішення на користь позивача та звернення до відповідних органів із виконавчими документами.

Заявник переконаний, що заборона відчужувати зазначене нерухоме майно стане стимулюванням щодо виконання боргових зобов`язань перед банком та гарантією виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

У зв`язку із тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення заборгованості, оскільки існує ймовірність відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб або здійснення інших дій, що значно зменшить його вартість, заявник просить суд вжити зазначені в заяві заходи забезпечення позову.

За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши подані заявником до заяви докази, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства зазначає, що посилання заявника на можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду мотивовані наведеними вище обставинами безумовно та переконливо не свідчать про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову.

Суд зазначає, що посилання АТ «Райффайзен Банк» у своїй заяві як на підставу для накладення арешту на нерухоме майно на ту обставину, що Семендяєв М.Р. не виконує своїх договірних зобов`язань перед АТ «Райффайзен Банк» за кредитним договором № 6011/2080/01223387 від 29.09.2021 р., не може беззаперечно свідчити про неможливість реального виконання рішення суду та наявність будь-яких труднощів при виконанні такого рішення у випадку задоволення позову про стягнення заборгованості, з огляду на те, що з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ТОВ «СІТІТРАНСКОНСТРАКШЕН» було укладено договір поруки № 011/2080/01223387/П від 29.09.2021 р.

При цьому, як було зазначено судом вище, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем або іншими особами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Однак, заявником жодних належних та допустимих доказів того, що Семендяєв М.Р. вчиняє або має намір вчинити будь-які щодо подальшого відчуження нерухомого майна, зазначеного у заяві, на користь третіх осіб до суду не надано.

Доказів того, що Семендяєв М.Р. витрачає кошти не для здійснення розрахунків з позивачем або укладає договори поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання перед АТ «Райффайзен Банк» матеріали справи не містять.

Посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення заборгованості, оскільки існує ймовірність відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб або здійснення інших дій, що значно зменшить його вартість, суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, з огляду на що не можуть бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, як вже було зазначено судом вище, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, АТ «Райффайзен Банк» не було наведено достатніх, належних та допустимих у розумінні ст. 76, 77, 79 ГПК України доказів вчинення Семендяєвим Максимом Романовичем дій, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі в майбутньому. Також, заявником не доведено суду, що у разі задоволення судом рішення, Семендяєв М.Р. буде зловживати своїми правами та не виконувати свої обов`язки.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» вих. № 114/5-274824 від 22.08.2023 про забезпечення позову.

2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя Л.В. Сокуренко