Рішення

від 14.09.2023 по справі 914/1718/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2023 Справа № 914/1718/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Сіті"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал"

про стягнення 354852,51 грн

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Сіті" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" про стягнення 269096,80 грн основного боргу, 10647,84 грн інфляційних втрат, 13454,84 грн штрафу та 61653,03 грн пені, що разом становить 354852,51 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Позивач явку представника в судове засідання 14.09.2023 не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Позивачем подано клопотання (вх.№17804/23 від 18.07.2023) про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач явку представника в судове засідання 14.09.2023 не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

18.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Гарант" (підрядник) укладено договір підряду №05, відповідно до пункту 1 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації (технічного завдання) та умов договору виконання робіт на об`єкті, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 230а, - відповідно до договірних цін, які є невід`ємними частинами даного договору.

Відповідно до пункту 2 договору, об`єктом є багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, наземним гаражем відкритого типу та трансформаторною підстанцією зі знесенням існуючих будівель, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 230-а.

Згідно із пунктом 26 договору, підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, шо підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання. Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом трьох робочих днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня підписання документів замовником.

Пунктом 40 договору передбачено, що замовник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань і у таких розмірах:

- за затримку прийняття виконаних робіт без відповідного обґрунтування неустойку в розмірі 0,2% вартості цих робіт за кожний день затримки;

- за порушення грошових зобов`язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) неустойку в розмірі 0,2% вартості цих робіт за кожний день затримки, а у разі затримки понад 15 днів сплачує додатково штраф у розмірі 5% від договірної ціни робіт.

Відповідно до пунктів 42 та 43 договору, сторони зобов`язуються докладати зусиль для вирішення спорів у досудовому порядку, в тому числі шляхом проведення переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень, залучення експертів, продовження строків врегулювання розбіжностей, внесення змін в умови договору тощо. У разі вирішення спорів у судовому порядку Сторони будуть звертатися до суду за місцем знаходження замовника.

18.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Гарант" (підрядник) підписано акт прийому-передачі будівельного майданчика, початково-дозвільної документації та проектної документації по об`єкту: багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, наземним гаражем відкритого типу та трансформаторною підстанцією зі знесенням існуючих будівель, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 230-а.

На виконання умов договору підрядник виконав, а замовник прийняв роботи відповідно до таких актів виконаних робіт: №1 за грудень 2018 року на суму 425433,60 грн, №2 за грудень 2018 року на суму 763873,20 грн, №3 за грудень 2018 року на суму 838461,60 грн, №4 за грудень 2018 року на суму 548673,60 грн, №5 за грудень 2018 року на суму 189072,00 грн, №1 за грудень 2019 року на суму 23007,60 грн, №2 за грудень 2019 року на суму 112767,60 грн та №1-Х-18 за січень 2021 року на суму 725607,60 грн.

За твердженням позивача заборгованість замовника перед підрядником за договором підряду становить 269096,80 грн.

30.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Гарант" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Сіті" (новий кредитор) укладено договір №30/11-22 про відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1.1. якого, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові на підставі договору підряду №05 від 18.01.2018, за яким боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" (боржник). Сума зобов`язань, яка переходить на правах вимоги до нового кредитора, становить 269096,80 грн. Право вимоги що уступається (грошового зобов`язання) підтверджуються наступними документами: акт приймання-передачі документів від 30.11.2022, договір підряду №05 від 18.01.2018, акти виконаних робіт №1, №2, №3, №4, №5 за грудень 2018 року, №1, №2 за грудень 2019 року, №1-Х-18 за грудень 2021 року, акт звірки взаємних розрахунків за період з 18.01.2018 по 30.11.2022.

Згідно із пунктом 1.2. договору відступлення права вимоги, за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основними договорами, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Пунктами 1.3. та 1.4. договору відступлення права вимоги передбачено, що первісний кредитор заявляє, що основний договір є чинним в частині здійснення розрахунків на момент укладення даного договору, що зобов`язання дійсно існує та на момент укладення цього договору не виконане. Передача боргу здійснюється на безоплатній основі.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору відступлення права вимоги, відступлення права вимоги за договором, вказаному у пункті 1.1 цього договору, вважається переданим з моменту підписання акту приймання-передачі. З моменту відступлення права вимоги, первісний кредитор вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між ним і боржниками.

30.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Гарант" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Сіті" (новий кредитор) підписано акт прийому-передачі до договору відступлення права вимоги №30/11-22 від 30.11.2022, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи, пов`язані з передачею права вимоги, що новий кредитор набуває за договором про відступлення права вимоги №30/11-22 від 30.11.2022, а саме: оригінал договір підряду №05 від 18.01.2018, оригінали актів виконаних робіт №1, №2, №3, №4, №5 за грудень 2018 року, №1, №2 за грудень 2019 року, №1-Х-18 за грудень 2021 року, оригінал акту звірки взаємних розрахунків за період з 18.01.2018 по 30.11.2022. Сторони підписуючи даний Акт, засвідчують, що не мають одна до одної жодних претензій. Даний акт є невід`ємною частиною до договору про відступлення права вимоги №30/11-22 від 30.11.2022 та складений українською мовою у двох автентичних примірниках, що мають рівну юридичну силу для кожної із сторін.

30.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" скерувало Товариству з обмеженою відповідальністю "МК Гарант" (первісному кредитору) лист-згоду №30-11/2022, в якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" дає згоду на укладення договору про відступлення права вимоги щодо боргу, що виник на підставі договору підряду №05 від 18.01.2018 та актів виконаних робіт №1, №2, №3, №4, №5 за грудень 2018 року, №1, №2 за грудень 2019 року та №1-Х-18 за грудень 2021 року у розмірі 269096,80 грн на Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕО Сіті".

11.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Сіті" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" претензію №11/11-2022, яка була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал", про що свідчить відмітка директора на цій претензії.

Відповідно до вказаної претензії позивач вимагає у відповідача сплатити заборгованість в розмірі 269096,80 грн і у випадку несплати її зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Сіті" буде вимушене звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" зазначеної суми заборгованості, однак уже з урахуванням судових витрат та збитків, заподіяних простроченням виконання грошового зобов`язання.

Однак, як стверджує позивач, відповідач станом на 01.05.2023 не сплатив заборгованість в розмірі 269096,80 грн, з огляду на що відповідачу на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нараховано інфляційні втрати в розмірі 10647,84 грн (за період з 15.12.2022 по 15.05.2023).

Крім того, позивач на підставі пункту 40 договору підряду нарахував відповідачу штраф в розмірі 13454,84 грн та пеню в розмірі 61653,03 грн (за період з 15.12.2022 по 15.05.2023).

Отже, враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 354852,51 грн, з яких 269096,80 грн - сума основного боргу - 10647,84 грн - інфляційні втрати, 13454,84 грн - штраф, 61653,03 грн - пеня.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 843 Цивільного кодексу України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як встановлено судом, 18.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Гарант" (підрядник) підписано акт прийому-передачі будівельного майданчика, початково-дозвільної документації та проектної документації по об`єкту: багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, наземним гаражем відкритого типу та трансформаторною підстанцією зі знесенням існуючих будівель, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 230-а.

Факт виконання підрядником робіт за вказаним договором підряду підтверджується такими актами виконаних робіт: №1 за грудень 2018 року на суму 425433,60 грн, №2 за грудень 2018 року на суму 763873,20 грн, №3 за грудень 2018 року на суму 838461,60 грн, №4 за грудень 2018 року на суму 548673,60 грн, №5 за грудень 2018 року на суму 189072,00 грн, №1 за грудень 2019 року на суму 23007,60 грн, №2 за грудень 2019 року на суму 112767,60 грн та №1-Х-18 за січень 2021 року на суму 725607,60 грн.

Отже як вбачається із матеріалів справи, підрядник виконав, а замовник прийняв роботи на загальну суму 3626896,80 грн. За твердженням позивача заборгованість відповідача по вказаних актах становить 269096,80 грн. Крім того як вбачається зі змісту листа-згоди №30-11/2022 від 30.11.2022, відповідач не заперечує проти існування у нього заборгованості у вказаному розмірі за вищезазначеними актами виконаних робіт та дає згоду на укладення договору про відступлення прав вимоги. В матеріалах справи також міститься акт звіряння розрахунків за період з 18.01.2018 по 30.11.2022, що підписаний директорами замовника та підрядника про те, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" за договором підряду становить 269096,80 грн.

Крім того, як встановлено судом, 30.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Гарант" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Сіті" (новий кредитор) підписано акт прийому-передачі до договору відступлення права вимоги №30/11-22 від 30.11.2022, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи, пов`язані з передачею права вимоги, що новий кредитор набуває за договором про відступлення права вимоги №30/11-22 від 30.11.2022, а саме: оригінал договір підряду №05 від 18.01.2018, оригінали актів виконаних робіт №1, №2, №3, №4, №5 за грудень 2018 року, №1, №2 за грудень 2019 року, №1-Х-18 за грудень 2021 року, оригінал акту звірки взаємних розрахунків за період з 18.01.2018 по 30.11.2022. Сторони підписуючи даний Акт, засвідчують, що не мають одна до одної жодних претензій. Даний акт є невід`ємною частиною до договору про відступлення права вимоги №30/11-22 від 30.11.2022 та складений українською мовою у двох автентичних примірниках, що мають рівну юридичну силу для кожної із сторін.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно із статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 1 статті 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як вбачається із матеріалів справи, факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача підтверджується актом від 30.11.2022 прийому-передачі до договору відступлення права вимоги №30/11-22 від 30.11.2022. Як стверджує позивач та як вбачається із матеріалів справи заборгованість відповідача становить 269096,80 грн. Відповідач всупереч умовам договору підряду та договору відступлення права не сплатив заборгованість в розмірі 269096,80 грн.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже зазначалося судом, пунктом 40 договору передбачено, що замовник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань і у таких розмірах:

- за затримку прийняття виконаних робіт без відповідного обґрунтування неустойку в розмірі 0,2% вартості цих робіт за кожний день затримки;

- за порушення грошових зобов`язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) неустойку в розмірі 0,2% вартості цих робіт за кожний день затримки, а у разі затримки понад 15 днів сплачує додатково штраф у розмірі 5% від договірної ціни робіт.

Необхідно зазначити, що відповідно до статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із розрахунку пені, позивачем дотримано вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та здійснено нарахування пені виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Разом з тим необхідно також зазначити, що згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак як визначено пунктом 7 Прикінцевих положень (Розділ ІХ) Господарського кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (згідно із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236") установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. N 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 63, ст. 2029).

Тобто з вищезазначеного вбачається, що передбачений статтею 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання продовжуються на строк дії карантину, тобто до 30.06.2023.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, штрафу та пені, суд дійшов висновку, що їх нарахування здійснено позивачем вірно.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, штрафу та пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 269096,80 грн основного боргу, 10647,84 грн інфляційних втрат (з 15.12.2022 по 15.05.2023), 13454,84 грн штрафу та 61653,03 грн пені (з 15.12.2022 по 15.05.2023), що разом становить 354852,51 грн є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 5727,29 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6 від 23.05.2023 на суму 5727,79 грн.

Необхідно зазначити, що враховуючи те, що ціною позову у даній справі є 354852,51 грн, тому позивачу за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру необхідно було сплати судовий збір в розмірі 5322,79 грн (1,5% ціни позову), а не 5727,79 грн.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 5322,79 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 221, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" (79005, місто Львів, проспект Тараса Шевченка, будинок 7, ідентифікаційний код 39087340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Сіті" (79021, місто Львів, вулиця Садова, будинок 2А, ідентифікаційний код 42346413) 269096,80 грн основного боргу, 10647,84 грн інфляційних втрат, 13454,84 грн штрафу, 61653,03 грн пені та 5322,79 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.09.2023.

Суддя Петрашко М.М.