Постанова

від 20.09.2023 по справі 910/5033/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5033/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л.І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 (колегія суддів у складі: Мальченко А. О. - головуючий, Чорногуз М. Г., Агрикова О. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 (суддя Гумега О. В.)

за позовом Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі:

1). Міністерства внутрішніх справ України

2). Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до 1). Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти»

2). Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа»

про зобов`язання виконати умови договору та стягнення неустойки

за участю: позивача-1 Ільницька М.В. (самопредставництво); відповідача-1 Хоруженко В.О, (адвокат), Букорос С.С. (адвокат); відповідача-2: Ручка О.А. (адвокат); прокурора Ющенко М.А. (посвідчення),

ВСТАНОВИВ:

1 Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону звернувся в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (далі - позивач-1), військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач-2) до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» (далі - відповідач-1), Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа» (далі - відповідач-2), у якому просив:

- зобов`язати відповідачів виконати зобов`язання за договором оренди повітряного судна від 18.06.2002 № 4.7.-.02. та договором суборенди повітряного судна від 27.01.2010 № УВ.АРВ-12-007, а саме передати позивачу-2 у справному стані вертоліт Мі-8МТВ із заводським номером 95128 за актом приймання-передавання;

- стягнути з відповідача-2 на користь позивача-2 пеню у сумі 114331,73 грн та 146058, 78 грн штрафу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі не виконали договірні зобов`язання в частині повернення вертольоту, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим порушені права та інтереси держави в особі позивачів, які підлягають захисту в судовому порядку.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2023, позов задоволено частково, зобов`язано відповідачів передати позивачу-2 у справному стані вертоліт МІ-8МТВ із заводським номером 95128 за актом приймання-передавання, в іншій частині позову відмовлено, відстрочено виконання судового рішення у справі до 16.07.2023.

2.2. Рішення суду мотивовано тим, що відповідачі не виконали вимоги позивача-2 щодо повернення йому повітряного судна, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, тому вимоги прокурора у цій частині суд визнав обґрунтованими. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача-2 пені та штрафу, суд вказав на те, що виконання вимоги про повернення повітряного судна на базовий аеродром позивача-2 було неможливим внаслідок непереборної сили, яка не залежала від поведінки відповідачів, тому відсутні підстави покладення на них відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за цією вимогою в силу вимог статті 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). При цьому суд визнав причини несвоєчасного повернення орендованого вертольоту винятковими, а поведінку відповідачів про вжиття заходів, направлених на виконання зобов`язань щодо його повернення, правомірною, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені до 0,00 грн., а також вказав на те, що відповідальність за порушення господарського зобов`язання за договором врегульовано інакше, тому підстави для стягнення штрафу відсутні. Крім того, суд частково задовольнив клопотання відповідача-1 про відстрочення виконання рішення до 16.07.2023.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023, рішення суду першої інстанції в частині відстрочення його виконання до 16.07.2023 скасовано, а в іншій частині рішення суду залишено без змін.

2.4. Постанова суду мотивована тим, що відповідач-1 не навів переконливих доводів щодо наявності виняткових обставин, які б були підставою для відстрочки виконання судового рішення, тому рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає скасуванню. В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції з мотивів наведеному у цьому рішення.

3. Короткий зміст касаційних скарг та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону просить скасувати вищевказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу, і прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що судові рішення в оскаржуваній частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 915/507/17, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 23.08.2022 у справі № 910/9375/21, від 04.05.2023 у справі № 910/21298/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 24.09.2020 у справі № 915/2095/19, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20, від 21.09.2021 у справі № 910/10618/20, від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21, від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, а також у постанові Верховного Суду України від 04.02.2014 у справі № 3-1гс14.

3.3. Відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в частині доводів зменшення неустойки, в іншій частині залишити без змін вказані судові рішення, посилаючись на те, що суди у відповідності до норм матеріального та процесуального права надали належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи, викладені у касаційній скарзі, їх не спростовують.

3.4. Відповідач-1 у двох однакових відзивах на касаційну скаргу просить залишити без змін вказані судові рішення, посилаючись на те, що суди у відповідності до норм матеріального та процесуального права надали належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи, викладені у касаційній скарзі, їх не спростовують.

3.5. У касаційній скарзі відповідач-2 просить змінити мотивувальну частину судових рішень та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, з мотивів відсутності вини відповідача-2 у прострочці повернення повітряного судна за договором оренди та вжиття всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а також скасувати вище вказану постанову суду апеляційної інстанції із закриттям провадження у справі в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії, на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, у зв`язку з поверненням позивачу-2 вертольоту, що підтверджується копією приймально-здавального акту від 30.05.2023 № 6923192.

3.6. На обґрунтування касаційної скарги відповідач-2 посилався на те, що судові рішення в оскаржуваній частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник касаційної скарги вказує на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.7. Прокурор Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону у відзиві на касаційну скаргу відповідача-2 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги із урахуванням власних вимог, викладених у поданій ним касаційній скарзі, вказуючи, що доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів у частині задоволення позову не спростовують.

4. Мотивувальна частина

4.1. Суди встановили, що 31.05.2000 згідно підписаним між позивачем-2 та відповідачем-2 та скріпленим печатками приймально-здавальним актом на підставі договору оренди № 6.7-20 від 24.05.2000 відповідачу-2 було передано повітряне судно Мі-8МТВ, заводський номер 95128 (далі - вертоліт).

4.2. 18.06.2002 між позивачем-2 та Державним підприємством МВС України "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА", яке надалі змінило своє найменування на Державне підприємство "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА", укладено договір № 4.7.-.02 про оренду вертольоту, за умовами якого позивач-2 передав, а відповідач-2 прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - вертоліт.

4.3. Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 2.5 договору, у редакції додаткової угоди № 6 від 21.06.2011, балансова вартість вертольоту, становить 2 086 554,00 грн. Вертоліт передається в оренду з метою його використання відповідно до норм і правил, установлених законодавством України, міжурядовими договорами (угодами), контрактами з ООН, положеннями Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, пов`язаними з нею додатками, не допускаючи дії, що можуть призвести до заборони його експлуатації. Вертоліт повертається орендарем на аеродром орендодавця не пізніше дати припинення або розірвання договору. За узгодженням сторін термін та місце повернення повітряного судна можуть змінюватися.

4.4. За умовами пунктів 2.6, 2.7, 11.2, 11.3 договору в зазначеній редакції приймання-передавання вертольоту від орендодавця до орендаря оформлюється актом приймання-передавання, підписаним уповноваженими представниками обох сторін. Порядок повернення вертольоту від орендаря до орендодавця є аналогічним порядку, встановленому при передачі повітряного судна від орендодавця до орендаря за цим договором. Вертоліт вважається повернутим позивачу-2 з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання передачі вертольоту при поверненні покладається на орендаря. У випадку настання форс-мажорних обставин для якої-небудь із сторін, вона повинна в термін 48 годин оповістити про це другу сторону. У випадку настання форс-мажорних обставин відповідно до абзацу 1 пункту 11.1 договору, на вимогу орендодавця орендар забезпечує повернення повітряного судна на базовий аеродром орендодавця або, за письмовим погодженням на інший аеродром чи регіон України, у справному стані із залишком ресурсу, який фактично має кожне повітряне судно на момент введення обставин, передбачених абзацом 1 пункту 11.1 в терміни, що визначені Графіком повернення орендованих повітряних суден, який складається сторонами окремо та після стає невід`ємною частиною договору.

4.5. Відповідно до положень абзацу 1 пункту 11.1. договору в редакції додаткової угоди № 12 від 08.04.2019 сторони звільняються від виконання зобов`язань за договором, якщо це викликано форс-мажорними обставинами. Під такими обставинами розуміють введення згідно з чинним законодавством воєнного стану в особливий період.

4.6. Дію даного договору було продовжено з 15.10.2002 до 05.05.2028 включно (пункт 14.1. договору в редакції додаткової угоди № 12).

4.7. Додатковою угодою № 13 від 08.04.2019 погоджено графік повернення вертольоту (додаток до додаткової угоди № 13 до договору оренди), за умовами якої відповідач зобов`язався повернути його на аеродром позивача-2 у такому порядку: 1 день - оповіщення орендаря, 2-13 день - переліт по маршруту до місця призначення, 14 день - приймання та передача повітряного судна.

4.8. 27.01.2010 між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір № УВ.АРВ-12-007 про суборенду вертольоту, за умовами якого відповідач-1 прийняв його в суборенду, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.02.2010. Також встановлено, що строк його дії договору продовжено до 05.05.2028.

4.9. Відповідно до пункту 1.1 договору суборенди (з урахуванням додаткової угоди № 6 від 24.06.2011 до договору суборенди) орендар передає, а суборендар на правах оренди приймає в строкове платне володіння та користування окреме індивідуально визначене майно - вертоліт, балансова вартість якого становить 2 086554,00 грн з технічним майном, устаткуванням з комплекту 1:1, необхідними для виконання усіх видів авіаційних робіт за цивільними процедурами на території України та за її межами.

4.10. Пунктом 1.2 договору суборенди визначено, що вертоліт, який орендується, знаходиться у володінні та користуванні орендаря на підставі укладеного ним договору оренди від 18.06.2002 № 4.7.-.02.

4.11. Відповідно до пункту 6.8. договору суборенди, приймання-передавання вертольоту від суборендаря до орендаря здійснюється аналогічно порядку, встановленому при передачі якого від орендаря до суборендаря за цим договором і оформлюється відповідним актом, підписаним уповноваженими представниками обох сторін. Вертоліт вважається поверненим орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання.

4.12. Відповідно до абзацу 1 пункту 12.1. договору суборенди (в редакції додаткової угоди № 12 від 08.04.2019 до договору суборенди) сторони звільняються від виконання зобов`язань за договором, якщо це викликано форс-мажорними обставинами. Під такими обставинами розуміють введення згідно з чинним законодавством воєнного стану в особливий період.

4.13. Пунктом 12.5 договору суборенди (в редакції додаткової угоди № 6ФМ від 24.06.2011 до договору суборенди) передбачено, що у випадку настання форс-мажорних обставин відповідно до абзацу першого п. 12.1 договору, на вимогу орендаря суборендар забезпечує повернення вертольоту на базовий аеродром орендаря (орендодавця) або, за письмовим погодженням на інший аеродром чи регіон України, у справному стані із залишком ресурсу, який фактично має кожне повітряне судно на момент введення обставин, передбачених абзацом першим п. 12.1 договору, в терміни, що визначені Графіком повернення орендованих повітряних суден, який складається сторонами окремо та після підписання стає невід`ємною частиною договору.

4.14. Відповідно до пункту 15.1. договору суборенди (у редакції додаткової угоди № 12 від 08.04.2019 до договору суборенди) цей договір діє до 05.05.2028 включно.

4.15. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

4.16. 24.02.2022 позивач-2 надіслав на адресу ДП «Хорів-АВІА» лист № 69/14-523 про повернення вертольотів Мі-8МТ, заводські номери: 94914, 94915, 94916, 95127, 95128, 95129, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

4.17. 25.02.2022 листом № 28/1-22 відповідач-2 звернувся до відповідача-1 про повернення вищезазначених повітряних суден позивачу-2, у зв`язку з введенням на території України військового стану.

4.18. Листом від 28.02.2022 № 383/22 відповідач-1 повідомив позивача-2, що вертольоти, які перебувають у нього в оренді в кількості 4 одиниці, виконують завдання ООН за укладеними контрактами. У зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, зокрема, закриття повітряного простору України, веденням бойових дій на території України, приліт зазначених вертольотів на територію України в даний час є неможливим.

4.19. 03.03.2022 відповідач-1 звернувся до заступника Генерального секретаря ООН з політичних питань та питань розбудови миру Розмарі ДіКарло та до заступника секретаря ООН з оперативної підтримки Атула Кхаре з листами, в яких повідомило, що у зв`язку з триваючою агресією Росії проти України виникла необхідність в терміновому поверненні всіх вертольотів Компанії, які виконують операції в місіях ООН в Малі (реєстраційні номери UR-HLA, UR-HLB, UR-HLD, UR-HLР, UR-HLS, UR-HLV), в Сомалі (реєстраційні номери UR-HLС, UR-HLТ), а також просило вжити всіх необхідних заходів для забезпечення повернення вертольотів в Україну.

4.20. 03.03.2022 позивач-2 повторно звернулась до відповідача-1 з вимогою вих. № 69/21/532 про повернення вертольотів Мі-8МТ до позивача, у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні.

4.21. 15.03.2022 від ООН надійшла відповідь на лист відповідача від 03.03.2022, в якій ООН повідомила про призупинення надання послуг за договорами про довгостроковий чартер повітряних суден №PD/C0156/20 на підтримку місії UNSOS, №PD/C0176/20, на підтримку місії MINUSMA та №PD/C0221/20 на підтримку місії MINUSMA. Зокрема, призупинення діє протягом 60 календарних днів, починаючи з дня, коли вертольоти не будуть доступні для операцій ООН відповідно до цих угод. При цьому ООН зазначила, що відповідно до ст. 20 кожної з цих угод ООН на власний розсуд може скасувати призупинення, передбачене цим листом, у будь-який час або може вжити таких додаткових заходів відповідно до угод, які можуть бути доречними.

4.22. Відповідач-1 листом № 385/22 від 04.03.2022 у відповідь на лист позивача-2 вих. № 69/21/532 від 03.03.2022 повідомив, що не може виконати вимоги щодо перельоту в Україну зазначених вище повітряних суден на аеродром базування позивача-2 у зв`язку із закриттям повітряного простору України (NOTAMR Ц0613/22, Ц0614/22), веденням бойових дій на території України, що є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, а також повідомила, що направила запит до Державної авіаційної служби України щодо надання можливості проведення перельоту з урахуванням існуючих заборон.

4.23. 04.03.2022 відповідач-1 звернувся листом вих. №3 87/22 до Міністра внутрішніх справ України Монастирського Д.А. та Командувача Національної гвардії України генерал-лейтенанта Лебідя Ю.А., в якому повідомив, що у зв`язку із закриттям повітряного простору України (NOTAMR Ц0613/22, Ц0614/22), веденням бойових дій на території України виникли обставини непереборної сили, які об`єктивно унеможливлюють переліт в Україну цих повітряних суден на аеродром базування позивача-2, у зв`язку з чим направлено запит до Державної авіаційної служби України щодо роз`яснення та сприяння у проведенні перельоту з урахуванням існуючих заборон. У зв`язку із зазначеним, третя особа просила долучитися до вирішення зазначеної проблеми та винайти шляхи вирішення проблеми, оскільки вони знаходяться поза межами його компетенції.

4.24. 05.03.2022 Державна авіаційна служба України листом вих. № 1.-1310-22 повідомила відповідача-1 про те, що відповідно до NOTAM А0583/22, у зв`язку із військовим вторгненням російської федерації повітряний простір України закритий для польотів цивільних повітряних суден, внаслідок чого відповідно до NOTAM А0584/22 використання повітряного простору над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху покладено на Україну, є небезпечним та не підлягає плануванню щодо обслуговування повітряного руху. А тому за відповідним роз`ясненням щодо опрацювання можливих варіантів повернення авіаційної техніки на територію України Державна авіаційна служба України просила звертатися до Генерального штабу Збройних Сил України.

4.25. 07.03.2022 відповідач-1 листом вих. № 394/22 повідомив позивача-2 про надходження відповіді Державної авіаційної служби України про закриття повітряного простору України для цивільних повітряних суден.

4.26. 11.03.2022 відповідач-1 листом вих. № 396/22 підтвердив готовність до передачі вертольотів у визначеному місці. Водночас в цих листах відповідач звернувся з проханням посприяти у найшвидшому прийнятті рішення щодо надання спеціального дозволу Національного банку України для відповідача з метою проведення валютних платежів для здійснення перельоту повітряних суден.

4.27. 09.03.2022 листом № 69/21-544 позивач-2 заявив вимогу про повернення цих повітряних суден на міжнародному аеродромі Ясси, Румунія.

4.28. Листом № 29/1-22 від 10.03.2022 відповідач-2 повідомив відповідача-1 про готовність прийняти вертоліт на міжнародному аеродромі Ясси, Румунія.

4.29. 19.03.2022 відповідач-1 звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з листом вих. № 414/22, в якому запропонував з метою недопущення затримок та затягування термінів повернення повітряних суден до МВС України та Національної гвардії України розглянути пропозицію про прийняття 8 (восьми) ідентичних повітряних суден, які будуть придбані відповідачем-1 для передачі позивачу-2.

4.30. 23.03.2022 третя особа надала ресурсні довідки щодо повітряних суден, які Компанія може передати на заміну витребуваним вертольотам.

4.31. Листами за вих. № 9126/1/42-2022 від 08.04.2022 та № 9515/4/42-2022 від 14.04.2022 Міністерство внутрішніх справ України відмовилось від пропозиції відповідача-1 щодо передачі ідентичних вертольотів, оскільки вказана пропозиція не передбачена умовами договору.

4.32. 04.07.2022 відповідач-1 у листі вих. № 926/22 запропонував Міністерству внутрішніх справ України розглянути пропозицію щодо викупу за ринковими цінами восьми повітряних суден, в тому числі повітряного судна із заводським номером 95128, та врегулювання відповідного спору шляхом укладення мирової угоди, проте відповіді на цю пропозицію відповідач-1 не отримав.

4.33. Оскільки вертоліт, відповідно до умов договору оренди та договору суборенди не було повернуто позивачу-2, прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся з даним позовом до суду з вимогами до відповідачів про зобов`язання останніх виконати зобов`язання за договорами щодо передання позивачу-2 у справному стані зазначеного повітряного судна.

4.34. Також судами було встановлено, що Київською торгово-промисловою палатою відповідачу-1 видано сертифікат № 3000-22-0571 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 15.08.2022 вих.№ 17/03-4/235, яким засвідчено форс-мажорні обставини, а саме, військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні та закриття повітряного простору над Україною та зонами обслуговування відповідно до повідомлень Державної авіаційної служби України згідно NOTAV A0583/22, а також відсутність дозволу на проліт офіційних державних органів країни перебування або прольоту згідно з пунктом 12.1. договору.

4.35. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо доводів, викладених у касаційних скаргах, стосовно зменшення неустойки

4.36. У даній справі суди встановили, що неможливість повернення вертольоту на базовий аеродром позивача-2 було зумовлено непереборною силою, яка не залежала від поведінки відповідачів.

4.37. Судом апеляційної інстанції встановлено, що саме позивачем-2 було змінено місце повернення вертольоту на міжнародний аеродром Ясси, Румунія, та встановлені об`єктивні обставини, які перешкоджають поверненню повітряного судна позивачу-2, зокрема, перебування повітряного судна у складі чинної місії ООН, відсутність дозволу органів державної влади Республіки Малі на перельот орендованого вертольоту, який використовується у багатовимірній комплексній місії ООН зі стабілізації ситуації в Малі (МINUSМА). Наведені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

4.38. За вказаних обставин суди визнали причини несвоєчасного повернення вертольоту винятковими, а поведінку відповідачів про вжиття заходів направлених на виконання зобов`язань щодо його повернення - правомірною, у зв`язку з чим місцевий господарського суду, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зменшив розмір пені до 0,00 грн., а також вказав на те, що відповідальність за порушення господарського зобов`язання за договором врегульовано інакше, тому підстави для стягнення штрафу відсутні.

4.39. У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.40. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.41. Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

4.42. Статтею 233 ГК України передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

4.43. Згідно із частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

4.44. Статтею 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (ч.1). Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.2).

4.45. Приписами статті 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

4.46. Згідно з частиною другою статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

4.47. З аналізу цих норм убачається, що у спірних правовідносинах зменшення неустойки за рішенням суду (частина третя статті 551 ЦК України) належить відрізняти від звільнення від відповідальності за відсутності вини (умислу або необережності) (статті 614 ЦК України).

4.48. Так, зменшення розміру неустойки полягає у зміні кількісних показників - суми коштів, яку боржник має сплатити кредиторові у разі порушення зобов`язання. Однак із наведених вище положень ЦК України не вбачається, що у такому разі відповідальність у вигляді неустойки для боржника припиняється і не залишається суми коштів, яку він (боржник) має сплатити кредиторові у разі порушення зобов`язання.

4.49. Звільнення ж від відповідальності означає, що особа не має зобов`язання із сплати неустойки (штрафу, пені), у такому разі не залишається суми коштів, яку він (боржник) має сплатити кредиторові у разі порушення зобов`язання.

4.50. Отже, зменшення неустойки за рішенням суду полягає у зменшенні кількісних показників, але не до такої міри, що б у боржника взагалі був відсутній обов`язок із сплати певної суми коштів.

4.51. За вказаних обставин зменшення розмір пені до 0,00 грн. суперечить наведеним положенням законодавства.

4.52. Враховуючи викладене, оскільки за встановлених судами обставин справи за відсутності вини відповідача-2 наявні правові підстави для звільнення його відповідальності у вигляді неустойки, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення у цій справі, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Щодо доводів відповідача-2, викладених у касаційній скарзі, стосовно скасування постанови суду апеляційної інстанції із закриттям провадження у справі

4.53. Положеннями пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

4.54. В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач-2 спираючись на приймально-здавальний акт від 30.05.2023 № 6923192, вказував на наявність підстав для скасування вище вказаної постанови суду апеляційної інстанції із закриттям провадження у справі в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії.

4.55. Проте такі доводи відповідача-2 є безпідставними, оскільки цього акту на момент прийняття рішення судом першої інстанції не існувало як і не відбулося на момент його ухвалення приймання-передачі вертольоту, що виключало правові підстави для скасування у відповідній частині постанови суду апеляційної інстанції та закриття провадження у справі у цій частині судом апеляційної інстанції.

4.56. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

4.57. Таким чином, оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі у цій частині, не знайшли свого підтвердження, правові підстави для скасування вище вказаної постанови суду апеляційної інстанції із закриттям провадження у справі в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії, відсутні.

Висновки

4.58. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

4.59. За наведених обставин Касаційний господарський суд, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень та враховуючи вище викладене, вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення у цій справі, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті постанову суду апеляційної інстанції належить залишити без змін.

4.60. За вказаних обставин касаційну скаргу керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону належить залишити без задоволення, а касаційну скаргу Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа» - задовольнити частково.

4.61. Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати з касаційної скарги покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 240, 301, 308, 311, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа» задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач