Постанова

від 13.11.2007 по справі 17/394-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/394-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2007 р.                                                           Справа № 17/394-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.

при секретарі Гудковій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Літінська Я.Г.

відповідача -  не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3071С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 13.09.07 р. по справі № 17/394-07

за позовом ТОВ "Новомосковське", м. Новомосковськ

до ТОВ "Оберіг-Суми", м. Суми

про стягнення 28996,30 грн.

встановила:

У серпні 2007 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про  стягнення з відповідача  грошових коштів на суму 28996,30 грн., заборгованість за товар (кондитерські вироби), поставлений відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 5 від 03.11.2006 р., а також судових витрат по справі.              

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.09.2007 р. (суддя –Коваленко О.В.) по справі № 17/394-07 позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача стягнуто 28996,30 грн. заборгованості, 289,96 грн. витрат по сплаті держмита та  118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на часткове виконання умов договору в частині оплати, наявність заборгованості в сумі 28996,3 грн., відсутність документів, що посвідчують неналежну якість товару в порядку, передбаченому  Інструкцією № П-7.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом було не повно з'ясовані всі обставини, які мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та порушені норми процесуального та матеріального права. Відповідач вважає, що оплата за товар повинна проводитись після його реалізації, а реалізація була неможлива з вини позивача.

Відповідач  вказує, що позивач здійснив поставку продукції неналежної якості (з невстановленою датою виготовлення), тим самим порушив законні права та інтереси відповідача і своїми діями унеможливив  належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце апеляційної скарги, нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

        Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погодився, вважає рішення господарського суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись на обов'язок відповідача оплатити отриманий товар та недоведеність відповідачем неналежної якості товару.

       Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представника позивача встановила:      

між ТОВ «Новомосковське»і ТОВ «Оберіг-Суми»був укладений договір купівлі-продажу № 50 від 3.11.2006 р., відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати відповідачу у власність товар (кондитерські вироби), а відповідач був зобов'язаний прийняти та оплатити його в обумовлені договором терміни.

Згідно п. 5.1. договору оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до п. 5.2. договору відповідач сплачує позивачу за реалізований товар кожні 7 календарних днів по залишкам на складі, але не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки товару на склад відповідача.          

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, позивач належним чином виконав свої зобов'язання та поставив відповідачу товар, про що свідчать видаткові накладні: КП-0003585 від 07.11.2006 р. на суму 15 612 грн. 98 коп. і КП-0004014 від 28.11.2006 р. на суму 16 883 грн. 32 коп., а всього на загальну суму 32 496 грн. 30 коп.

       В порушення умов договору відповідач розрахувався з позивачем за отриманий товар лише частково, про що свідчить платіжна вимога-доручення № 1 від 19.12.2007 р. на суму 3500 грн. 00 коп., залишок  заборгованості становить 28 996 грн. 30 коп. В установлений договором строк, тобто до  7.12.2006 р. та до 28.12.2006 р. відповідач не сплатив борг.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актом цивільного законодавства.

В договорі купівлі-продажу № 50 від 3.11.2006 р. був встановлений строк оплати, крім того позивачем 25.04.2007 р. на адресу відповідача був надісланий лист-вимога  про оплату вартості продуктів харчування.

Відповідач листами № 64 від 11.04.2007 р. та № 76 від 08.05.2007 р. повідомив про те, що халва не користується попитом та  на більшості ящиків переклеєні етикетки і просив здійснити повернення товару, а розрахунок буде проведений після повернення продукції.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає у власність другій стороні /покупцю/, а покупець приймає майно або зобов'язується прийняти майно /товар/ і оплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами був укладений договір купівлі- продажу, по якому відповідач прийняв товар у власність та повинен сплатити його вартість, договором не передбачалось повернення товару, який не користується попитом.          

Посилання відповідача на умови договору згідно з якими оплата за продукцію проводиться після її реалізації необґрунтоване та спростовується матеріалами справи, зокрема п. 5.2. договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу за реалізований товар кожні 7 календарних днів по залишкам на складі, але не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки товару на склад відповідача. Таким чином, незалежно від реалізації товару відповідач повинен був не пізніше 30 днів с моменту поставки товару оплатити вартість отриманого товару, тобто мало місце розстрочення платежу.

Відповідно до  ч. 1 ст.  675  ЦК України товар,  який  продавець  передає або зобов'язаний  передати  покупцеві,  має  відповідати  вимогам  щодо  його якості та в  момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно умов пунктів 6.4., 6.5. договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідачем у відповідності з Інструкціями П-6 та П-7 з наступними змінами та доповненнями в тій частині, в якій вони не суперечать положенням договору. При виявленні невідповідності кількості та якості отриманої продукції відповідач зобов'язаний викликати позивача для участі у прийомі та складанні двостороннього акту.

Частиною 1 ст. 679 ЦК України встановлено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які посвідчують неналежну якість товару в порядку, передбаченому Інструкцією № П-7, претензії щодо якості  під  час   приймання   товару не пред'являлися, видаткові накладні  підписані належним чином, без зауважень, тобто відповідачем не доведено, що недоліки товару існують та виникли до передання товару покупцеві.

В зв'язку з чим, суд першої інстанції правомірно вважав, що відповідачем не доведено факт передання товару неналежної якості та  відповідач повинен оплатити одержаний товар.

Посилання відповідача на порушення господарським судом вимог ст. 22 ГПК України при відхиленні клопотання про відкладення розгляду справи до отримання висновків прокуратури стосовно неналежного виконання умов договору позивачем  необґрунтовано, так як вирішення господарських спорів віднесено до компетенції господарських судів і звернення відповідача до органів прокуратури не є підставою для відкладення розгляду справи. Тем більш, що відповідач звернувся до прокуратури після пред'явлення позову та майже через рік після отримання товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам, а мотиви відповідача  не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 530, 655, 675, 679 ЦК України  ст.ст. 101-105 ГПК України

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 13.09.2007 р. по справі № 17/394-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Плужник О.В.  

Повний текст постанови підписано  14.11.2007 р.