Ухвала

від 25.09.2023 по справі 380/22061/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2023 рокусправа № 380/22061/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна розглянувши у м. Львові матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Екогарант" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування податкової вимоги,-

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екогарант" (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від 27.03.2023 №0000036-1302-1301.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України з наступних підстав.

Частина перша статті 122 КАС України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Так, у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, за сформованою судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Варто зауважити, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Екогарант» було оскаржено спірну податкову вимогу до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 12.06.2023 №15005/6/99-00-06-02-01-06, яким скаргу залишено без задоволення, а податкову вимогу ГУ ДПС у Львівській області від 27.03.2023 №0000036-1302-1301 без змін.

Згідно трекінгу відправлень №0405353345680 вказане рішення було тримане ТОВ «Екогарант» 15.06.2023, що не заперечується позивачем у позовній заяві.

Отже, право звернення до суду у позивача виникло з 16.06.2023 (з наступного дня після отримання рішення за результатами адміністративного оскарження), при цьому, до суду останній звернувся 15.09.2023 (дата надіслання позовної заяви засобами поштового зв`язку), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Поряд з цим, позивачем не наведено причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом (якщо такі є).

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір.

Згідно ст.1 Закону України Про судовий збір судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою позову майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено вимогу визнати протиправною та скасувати податкову вимогу, якою визначено суму податкового боргу 25525,00 грн.

Тобто, позивачем подано позов з однією вимогою майнового характеру - судовий збір становить 2684 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

В порушення зазначених вимог позивачем не долучено платіжного документа на підтвердження сплати суми судового збору. Проте, у позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

З цього приводу варто зазначити, що положеннями ч.1 ст. 133 суд визначено, що враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

В обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору позивач зазначає застосування до нього обмежувальних заходів, в тому числі блокування активів.

Пропри зазначене позивачем не надано жодного підтверджуючого документа, який би свідчив про відсутність у нього можливості сплати судового збору (зокрема, виписка по рахункам, довідка з банку про заблоковані рахунки, тощо).

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.169 КАС України).

За таких обставин позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:

- надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів;

- надати документ про сплату позивачем судового збору в сумі 2684,00 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

у х в а л и л а :

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/22061/23 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

СуддяМорська Галина Михайлівна