Рішення

від 25.09.2023 по справі 400/6501/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 р. № 400/6501/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом:Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м.Миколаїв, 54001,

до відповідача:ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДИКИЙ САД ЛТД», пр-т Центральний, 52, м. Миколаїв, 54029,

про:стягнення коштів в розмірі 79115,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2023 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) звернулося з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДИКИЙ САД ЛТД» (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році: загальна сума заборгованості 79115,50 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 76484,33 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 2631,17 гривні.

Позов обґрунтовано позивачем тим, що середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача є меншою ніж встановлено нормативом згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та не сплатив самостійно адміністративно-господарську санкцію. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік складає 79115,50 грн, з яких адміністративно-господарська санкція становить 76484,33 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції 2631,17 гривні.

У відзиві на позовну заяву від 03.07.2023 відповідач заперечив проти позову, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що у І кварталі 2022 року у відповідача працювала одна особа з інвалідністю, яка в ІІ кварталі 2022 року звільнилась. Після цього відповідач вжив усіх можливих залежних від нього заходів для працевлаштування особи з інвалідністю, а саме: створено відповідне робоче місце, про що у встановленому порядку повідомлено відповідні органи державної служби зайнятості. Доказів безпідставності відмову у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка зверталася до відповідача самостійно чи за направленням органів зайнятості позивач не надав.

18.07.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій навів розрахунок адміністративно-господарської санкції на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Крім цього, позивач стверджує, що відповідач не подавав у 2022 році до центру зайнятості звіт форми № 3-ПН про наявність вакансії для особи з інвалідністю.

У запереченнях проти відповідні на відзив, які надійшли до суду 07.08.2023, позивач підтримав свою позицію, зазначену у відзиві, додатково звернувши увагу на те, що через дистанційний характер роботи Заводського відділення Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості у 2022 році він був позбавлений можливості належним чином звітувати про наявність попиту на робочу силу та отримати відмітку про надходження звітів до центру зайнятості.

05.06.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

У І кварталі 2022 року у відповідача працювала одна особа з інвалідністю, яка в ІІ кварталі 2022 року звільнилась, що підтверджується Податковим розрахунком за І квартал 2022 року від 02.05.2022 і Податковим розрахунком за ІІ квартал 2022 року від 18.07.2022.

За твердженням відповідача, після звільнення 11.04.2022 працівника, який був особою з інвалідністю, він подавав 14.04.2022 і 28.07.2022 до Заводського управління Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН, але відмітки про його отримання на його примірнику відсутні, оскільки ця звітність була подана шляхом її вкладення у скриньку для вхідної кореспонденції.

У листі від 14.08.2023 № 1431/2-23м Миколаївська філія Миколаївського обласного центру зайнятості зазначив, що у 2022 році від відповідача звітність за формою № 3-ПН не надходила.

Натомість у листі від 18.05.2023 № 962/2-23м Миколаївська філія Миколаївського обласного центру зайнятості повідомила, що не всі звіти 3-ПН доступні на паперових носіях, оскільки приміщення центру зайнятості було передано до військової адміністрації через військовий стан. Доступ до цих документів обмежений.

За розрахунком позивача, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників 22, відповідач мав працевлаштувати 1 особу з інвалідністю, а середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у 2022 році становила 0 осіб. За невиконання вказаного нормативу позивач нарахував 79115,50 грн, з яких адміністративно- господарські санкції 76484,33 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 2631,17 гривні.

17.04.2023 розрахунок сум адміністративно- господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю було розміщено на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

З метою стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Частинами першою і другою статті 20 Закону № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. (частина четверта статті 20 Закону № 875).

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частинами першою і третьою статті 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини третьої статті 181 Закону № 875 Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно з абзацом другим пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на роботодавця покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості, однак законодавством не покладено обов`язок на роботодавців здійснювати самостійний пошук працівників серед осіб з інвалідністю.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 09.06.2021 у справі № 920/474/20 та від 22.08.2023 у справі № 120/2403/20-а.

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» наказом Міністерства соціальної політики України від 12.04.2022 № 827-22 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за № 565/37901, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі Порядок № 827-22).

Періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, але передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію (пункт 1.5 Порядку № 827-22).

Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 11.09.2020 у справі №440/2010/19 та від 03.08.2023 у справі №120/4975/22.

Суд встановив, що у І кварталі 2022 року у відповідача працювала одна особа з інвалідністю, яка в ІІ кварталі 2022 року звільнилась, що підтверджується Податковим розрахунком за І квартал 2022 року від 02.05.2022, Податковим розрахунком за ІІ квартал 2022 року від 18.07.2022.

У заявах по суті справи відповідач стверджує, що після звільнення 11.04.2022 працівника, який був особою з інвалідністю, він подав 14.04.2022 до Заводського управління Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості звітність звітність за формою № 3-ПН, але відмітки про його отримання на його примірнику відсутня, оскільки ця звітність була подана шляхом її вкладення у скриньку для вхідної кореспонденції.

Натомість у листі Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 05.07.2023 № 1222/2-23м, який був поданий до суду відповідачем як додаток до заперечення проти відповіді на відзив, зазначено:

«У період з квітня 2022 року по червень 2022 року (включно) відділ сприяння зайнятості в Заводському районі Миколаївського міського центру зайнятості функціонував у режимі чергування (працівники центру зайнятості виходили на роботу, скринька прийому кореспонденції не встановлювалася, прийом звітності за формою 3-ПН здійснювався нарочним та в електронній формі).

У період з липня 2022 року по жовтень 2022 року (включно) відділ сприяння зайнятості в Заводському районі Миколаївського міського центру зайнятості обслуговував роботодавців дистанційно, скринька прийому кореспонденції не встановлювалася, прийом звітності за формою 3-ПН здійснювався виключно в електронній формі; інформація з контактними номерами на електронною адресою була розміщена на фасаді будівлі.»

Отже, у період з квітня 2022 року по жовтень 2022 року відділ сприяння зайнятості в Заводському районі Миколаївського міського центру зайнятості не встановлював скриньку для прийому кореспонденції.

Відтак відповідач не міг подати 14.04.2022 і 28.07.2022 відділ сприяння зайнятості в Заводському районі Миколаївського міського центру зайнятості звітність за формою 3-ПН шляхом вкладення відповідного примірника звітності у скриньку для вхідної кореспонденції, оскільки така скринька була відсутня.

Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження відповідача щодо подання ним 14.04.2022 і 28.07.2022 звітності за формою 3-ПН до відділу сприяння зайнятості в Заводському районі Миколаївського міського центру зайнятості шляхом їх вкладення у скриньку для вхідної кореспонденції, а отже і факт подання відповідачем цієї звітності до центру зайнятості.

Крім цього, згідно з відомостями, що наведені в рядку № 170 додатку 2 до листа Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 18.05.2023 № 962/2-23, відповідач не подавав у 2022 році звітність 3-ПН.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач не надав доказів щодо створення робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, подання до центру зайнятості звітності за формою № 3-ПН з вакансіями для осіб з інвалідністю.

Середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2022 році становила 22 особи. Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідач мав працевлаштувати 1 особу з інвалідністю, але середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у 2022 році становила 0 осіб.

Отже, відповідачем не був виконаний у 2022 році норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Будь-яких заперечень щодо правильності проведення позивачем розрахунку адміністративно-господарських санкцій та пені відповідач суду не надав, а суд порушень в їх обчисленні не встановив.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб`єктом владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ: 20917114) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДИКИЙ САД ЛТД» (пр-т Центральний, 52, кв. 4, м. Миколаїв, 54003; код ЄДРПОУ: 30625659) задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДИКИЙ САД ЛТД» (пр-т Центральний, 52, кв. 4, м. Миколаїв, 54003; код ЄДРПОУ: 30625659) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ: 20917114) суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році: загальну суму заборгованості 79115 (Сімдесят дев`ять тисяч сто п`ятнадцять) гривень 50 копійок, з яких адміністративно-господарські санкції 76484 (Сімдесят шість тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 33 копійки та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 2631 (Дві тисячі шістсот тридцять одна) гривня 17 копійок.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 25 вересня 2023 року