Рішення

від 25.09.2023 по справі 520/17924/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 р. № 520/17924/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНК ОЙЛ" (пр. Гагаріна, буд. 127-А, оф. 404,м. Харків,61124) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СНК ОЙЛ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2023 №00/6111/0416, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 221383,00 грн.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2023 №00/6110/0416 яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 235 749,80 грн. (214 318,00 грн. - основне зобов`язання та 21 431,80 грн. - штрафна санкція).

3. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.03.2023 №00/6111/0416, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 221383,00 грн. та від 24.03.2023 №00/6110/0416 яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 235 749,80 грн. (214 318,00 грн. - основне зобов`язання та 21 431,80 грн. - штрафна санкція) є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 13.07.2023 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 28.07.2023 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 24.03.2023 №00/6111/0416, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 221383,00 грн. та від 24.03.2023 №00/6110/0416 яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 235 749,80 грн. (214 318,00 грн. - основне зобов`язання та 21 431,80 грн. - штрафна санкція) є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СНК ОЙЛ", є юридичною особою яка займається оптовою торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, на що має відповідну ліцензію.

Також судом встановлено, що відповідачем було здійснено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2022 року ТОВ "СНК ОЙЛ".

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом було складено Акт № 3002/20-40-04-16-03/44384022 від 15.02.2022 року висновками якого встановлено, що дані камеральної перевірки податкової звітності свідчать про порушення ТОВ "СНК ОЙЛ" код ЄДРПОУ 44384022 вимог пункту 192.1 статті 192, пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 2004, статті 200 Кодексу, що призвело до завищення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду) на суму 221383 грн. та заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18 декларації) за звітний період червень 2022 року на 214318 гривень.

На підставі Акт № 3002/20-40-04-16-03/44384022 від 15.02.2022 року відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.03.2023 №00/6111/0416, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 221383,00 грн. та від 24.03.2023 №00/6110/0416 яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 235 749,80 грн. (214 318,00 грн. - основне зобов`язання та 21 431,80 грн. - штрафна санкція) є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України.

Крім того судом встановлено, що відповідно даних ЄРПН, на адресу ТОВ «СНК ОЙЛ» зареєстровано 6 розрахунків коригування за червень 2022 року на загальну суму зменшення 435 700,94 гривень, але з порушенням терміну, визначеного абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 Кодексу.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених п. 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Пунктом 199.1 ст. 199 ПКУ передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами та доповненнями (далі Порядок № 1307), у таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» (далі ІПН) проставляється умовний ІПН « 600000000000».

Згідно з п. 22 Порядку № 1307 розрахунки коригування, зокрема, до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних з із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.5 статті 198 ПКУ у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

Отже, з урахуванням норм п. 192.1 статті 192 ПКУ, платник податку у разі складання зведених податкових накладних відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ має право скласти розрахунки коригування до таких зведених податкових накладних.

У розрахунку коригування вказується дата складання та порядковий номер зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, до якої складається такий розрахунок коригування.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, який склав таку зведену податкову накладну.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування.

Таким чином, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг: постачальник має право зменшити податкові зобов`язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН протягом встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПКУ терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено.

Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов`язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

Як вже було встановлено судом вище, перевіркою встановлено, що позивачем ТОВ «СНК ОЙЛ» в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року (вх. від 19.07.2023 № 9132390555) відображено зменшення податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 435 701 гривень по рядку 7 (Коригування податкових зобов`язань).

Відповідно даних ЄРПН, на адресу ТОВ «СНК ОЙЛ» зареєстровано 6 розрахунків коригування за червень 2022 року на загальну суму зменшення 435 700,94 гривень, але з порушенням терміну, визначеного абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 Кодексу.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року занижено загальну суму податкових зобов`язань на суму ПДВ 435 701 гривень, внаслідок чого завищено рядок 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на суму 221 383 гривень та занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18 декларації) на 214 318 гривень.

А отже оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 24.03.2023 №00/6111/0416, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 221383,00 грн. та від 24.03.2023 №00/6110/0416 яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 235 749,80 грн. (214 318,00 грн. - основне зобов`язання та 21 431,80 грн. - штрафна санкція) є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Окрім іншого суд не приймає до уваги посилання позивача на незаконності, на думку позивача, проведення камеральної перевірки, т.я. позивачем не було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, оскільки позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року № 9132390555 вх. від 19.07.2023 року, було відображено зменшення податкового зобов`язання на загальну суму ПДВ 435701 грн. по рядку 7 (коригування податкових зобов`язань), що не заперечувалось самим позивачем, а отже суд дійшов висновку, що відповідач мав право на проведення зазначеної перевірки.

Щодо посилань позивача на незаконність проведення відповідачем перевірки з підстав порушення строку проведення такої перевірки, а саме того, що камеральна перевірка податкової декларації або уточненого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були подані пізніше, - за днем їх фактичного подання, то суд зазначає наступне.

Відповідно до даних ЄРПН, на адресу ТОВ "СНК ОЙЛ" зареєстровано 6 розрахунків коригування за червень 2022 року на загальну суму зменшення 435700,94 грн., але з порушенням терміну, визначеного абзацом 14 пункту 201.10. статті 201 ПК України, тобто відповідачем перевірялась своєчасність реєстрації зазначених вище розрахунків коригування за червень 2022 року, однак з порушенням строків проведення такої перевірки, однак порушення зазначених позивачем термінів проведення контролюючим органом камеральної перевірки не вказує на відсутність встановлених вище порушень з боку позивача та не може бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СНК ОЙЛ" (пр. Гагаріна, буд. 127-А, оф. 404,м. Харків,61124) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.