Рішення

від 12.09.2023 по справі 286/2944/21

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/2944/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Грищенко Н. А.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Овруч в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» про усунення перешкод у користуванні майном, повернення земельних ділянок, скасування рішення державного реєстратора та скасування реєстрації договору в реєстрі речових прав, третя особа: Державний реєстратор Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області Ходоровська Оксана Миколаївна , -

В С Т А Н О В И В:

26.08.2021 року ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , звернулася до суду з позовом до ТОВ «Благодійний Союз», що знаходиться в с. Покалів по вул. Шляхова, 105, Житомирської області, в якому просить усунути перешкоди користування земельними шляхом повернення їй земельних ділянок, що належать їй на праві власності розміром 0,9909 га та 0,7671 га, що знаходяться на території колишньої Покалівської сільської ради, кадастровий номер 1824286200:20:000:0258 та 1824286200:11:000:0060, на підставі державного акту серії ЯА №998204 від 28.08.2009 року, скасувати рішення державного реєстратора Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району, Житомирської області №48775785 та №48776281 від 20.09.2019 року про реєстрацію договорів оренди земельних ділянок розміром 0,9909 га та 0,7671 га, що знаходяться на території колишньої Покалівської сільської ради, кадастровий номер 1824286200:20:000:0258 та 1824286200:11:000:0060, орендар ТОВ «Благодійний Союз», скасувати державну реєстрацію права оренди земельних ділянок 0,9909 га та 0,7671 га, що знаходяться на території колишньої Покалівської сільської ради, кадастровий номер 1824286200:20:000:0258 та 1824286200:11:000:0060, орендар «Благодійний союз», шляхом припинення права оренди. Мотивуючи тим, що вона має у власності земельні ділянки розміром 0,9909 га та 0,7671 га, що знаходяться на території колишньої Покалівської сільської ради, кадастрові номери 1824286200:20:000:0258 та 1824286200:11:000:0060. Вона мала намір укласти договір оренди земельних ділянок з відповідачем по справі, але було не обговорено умови договору і вона договорів оренди земельних ділянок не заключала, договорів не підписувала. Нещодавно їй стало відомо, що з 2019 року орендарем стало ТОВ «Благодійний союз», у якого земельні ділянки знаходяться по даний час в оренді. Відповідач по справі не сплачував та не сплачує оренду плату за користування земельною ділянкою.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позові.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки свого представника суду не повідомлено.

Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлялася за адресою вказаною в позовній заяві, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №998204, ОСОБА_1 належать земельні ділянки площею 0,9909 га кадастровий номер 1824286200:20:000:0258 та площею 0,7671 га кадастровий номер 1824286200:11:000:0060, які знаходяться на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області (а.с.15).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №181774286 від 20.09.2021 року видно, що право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1824286200:20:000:0258 проведено 16.09.2019 за ОСОБА_1 . Згідно запису за №48776281 від 20.09.2019 вказано земельна ділянка перебуває в оренді. Орендар ТОВ «Благодійний союз», а орендодавець ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №181771567 від 20.09.2021 року видно, що право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1824286200:11:000:0060 проведено 16.09.2019 за ОСОБА_1 . Згідно запису за №48775785 від 20.09.2019 вказано земельна ділянка перебуває в оренді. Орендар ТОВ «Благодійний союз», а орендодавець ОСОБА_1 (а.с.8).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини, пов`язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

У відповідності до статті 17 ЗУ "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Нормами ст.125 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229 - 233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Отже, розглядаючи позовну вимогу ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні належними їй земельними ділянками, шляхом повернення їй вказаних земельних ділянок Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Пунктом 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що відповідно до положень статей 391,396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник). До останніх належать як суб`єкти речових прав (наприклад, підприємство, організація, установа, що не є власником майна, але володіє ним на праві повного господарського відання або оперативного управління, що позбавлена можливості користуватися чи розпоряджатися майном), так і суб`єкти зобов`язальних прав, які пов`язані з володінням (наприклад, орендар, охоронець, перевізник). У разі порушення третьою особою права користування і розпорядження майном і власник, і володілець цього майна набувають права на подання негаторного позову. У цьому випадку при вирішенні питання про те, хто з них може бути позивачем за негаторним позовом, слід виходити з обсягу правомірності обох названих осіб.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97).

Також, у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 358/815/17 зроблено висновок, що якщо власник земельної ділянки не підписував договір оренди землі, то для того щоб повернути собі земельну ділянку слід подавати негаторний позов, на який строки позовної давності не розповсюджуються.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що позивач є власником спірних земельних ділянок, зареєструвавши 16.09.2019 право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.7-8).

Позивач стверджує, що їй нічого не було відомо про спірні договори оренди землі від 01.07.2019, які вона не укладала та не підписувала з ТОВ «Благодійний союз».

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 29.12.2021 року, за клопотанням позивача у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Однак, експертизу не було проведено, у зв`язку з ненаданням оригіналів об`єктів дослідження, зразків рукописів та несплатою вартості судової експертизи.

Поряд з цим, ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 22.06.2023 року, за клопотанням позивача було зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Благодійний Союз» надати суду в строк до 10.07.2023 року оригінали договорів оренди від 01.07.2019 року, на земельні ділянки розміром 0,9909 га та 0,7671 га, що знаходяться на території колишньої Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, кадастрові номери 1824286200:20:000:0258 та 1824286200:11:000:0060, які належать ОСОБА_1 на підставі державного акту на право на земельну ділянку серії ЯА №998204. Роз`яснено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неподання з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.

Однак, вимоги зазначеної ухвали суду відповідачем не виконано, причини її невиконання суду не повідомлено.

Враховуючи викладене, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову про усунення перешкод у користуванні майном та повернення такого майна, а тому вимога позивача про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні належними їй земельними ділянками розміром 0,9909 га та 0,7671 га, кадастрові номери 1824286200:20:000:0258 та 1824286200:11:000:0060, шляхом повернення вказаних земельних ділянок Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» її власнику ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимогу позивача про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за відповідачем на підставі договорів від 01.07.2019, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст.125 Земельного кодексу України (ЗК України), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

З аналізу вищезазначених норам законодавства випливає, що право особи на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на підставі договору оренди землі.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (у редакції чинній на час виникнення спірних Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Згідно п. 2 ч.1 ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.09.2019 державним реєстратором Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району у Житомирській області Ходоровською О.М. проведено державну реєстрацію договорів оренди землі від 01.07.2019 щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1824286200:20:000:0258 та 1824286200:11:000:0060, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 7,8).

Згідно зі статтею 11 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

У ході вирішення спору суд встановив, що договори оренди землі від 01.07.2019, реєстрація яких була здійснена державним реєстратором за індексним номером №48775785 та №48776281 від 20.09.2019 є не укладеним, оскільки сторонами не досягнуто всіх істотних умов договору, а тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) договорів оренди землі.

Отже, реєстрація права оренди ТОВ "Благодійний Союз" на вищевказані земельні ділянки, за обставин, що договір оренди орендодавець ОСОБА_1 фактично не підписувала (неукладений правочин) не відповідає вимогам закону.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позивача про наявність правових підстав для скасування рішення про державну реєстрації договорів оренди (запису про проведену державну реєстрацію), проведеної державним реєстратором Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району у Житомирській області щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1824286200:20:000:0258 та 1824286200:11:000:0060.

Що стосується позовних вимог позивача в частині припинення права оренди ТОВ «Благодійний союз» на спірні земельні ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

З аналізу норм законодавства випливає, що оскільки право оренди відповідача ТОВ «Благодійний союз» на належні позивачеві ОСОБА_1 земельні ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому захист порушеного права позивача вимагає також і припинення права оренди відповідача ТОВ «Благодійний союз». Отже, позовні вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, а тому враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про повне задоволення вимог позивача.

Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2724,00 грн., які у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 15, 16, 391 ЦК України, ст. 125, 126 ЗК України, ст. ст. 2, 4, 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Усунути перешкоди користування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельними ділянками шляхом повернення їй земельних ділянок, розміром 0,9909 га та 0,7671 га, кадастрові номери 1824286200:20:000:0258 та 1824286200:11:000:0060, що знаходяться на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, що належать їй на праві власності на підставі державного акту серії ЯА №998204 від 28.08.2009 року.

Скасувати рішення державного реєстратора Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області №48775785 та №48776281 від 20.09.2019 про реєстрацію договорів оренди земельних ділянок розміром 0,9909 га та 0,7671 га, кадастрові номери 1824286200:20:000:0258 та 1824286200:11:000:0060, що знаходяться на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, орендар ТОВ «Благодійний Союз».

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельних ділянок 0,9909 га та 0,7671 га, кадастрові номери 1824286200:20:000:0258 та 1824286200:11:000:0060, що знаходяться на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, орендар ТОВ «Благодійний союз», шляхом припинення права оренди на вказані земельні ділянки.

Стягнути з ТОВ "Благодійний Союз", що находиться в с. Покалів, вул. Шляхова, 105, Овруцького району Житомирської області, код ЄДРПОУ 43051760 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2724,00 грн..

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч

Повний текст рішення складено 22 вересня 2023 року