Постанова

від 13.09.2023 по справі 908/144/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2023 року м.Дніпро Справа № 908/144/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Волкогон Т.В., посвідчення №069923 від 01.03.2023 р., прокурор;

від відповідача-1: Іванченко І.С., витяг з ЄДР, представник;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.03.2023 (суддя Горохов І.С., м. Запоріжжя, повний текст якого підписаний 09.05.2023) у справі №908/144/22

за позовом заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, 69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а, в інтересах держави в особі:

1. Запорізької обласної держаної адміністрації, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164

2. Державного агентства меліорації та рибного господарства України, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45а

до відповідачів:

1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6

2. Фізичної особи - підприємця Калмикова Олександра Сергійовича, АДРЕСА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Державне підприємство "Укрриба", м. Київ

про визнання недійсним договору оренди майна, що належить до державної власності та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі: Запорізької обласної держаної адміністрації, м. Запоріжжя, Державного агентства меліорації та рибного господарства України, м. Київ до відповідачів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро, Фізичної особи - підприємця Калмикова Олександра Сергійовича, Запорізька область, м. Мелітополь про:

- визнання недійсним договору оренди майна, що належить до державної власності № 3779/д від 16.01.2019, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (правонаступник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях) та фізичною особою - підприємцем Калмиковим Олександром Сергійовичем, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Шевцовою О.С. за зареєстрований в реєстрі за № 55, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.01.2019, припинивши право оренди фізичної особи - підприємця Калмикова Олександра Сергійовича на нерухоме майно - гідротехнічні споруди ставу "Атманай" (інв. № 1779), а саме: греблю (літ А), паводковий водовипуск І, донний водовипуск II, водонапуск III, реєстровий № 25592421.64.ААЕЖАЖ004, розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський район в межах земель Атманайської сільської ради, за межами с. Атманай (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1664743423203);

- зобов`язати Фізичну особу - підприємця Калмикова Олександра Сергійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 , данні про якого внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осі, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 25.03.2008 за № 21010000000012564) повернути Державному агентству меліорації та рибного господарства України (ідентифікаційний код юридичної особи 37472282, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45а) за участі Державного підприємства "Укрриба" (ідентифікаційний код юридичної особи 25592421, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82а) гідротехнічні споруди ставу "Атманай" (інв. № 1779), а саме: греблю (літ А), паводковий водовипуск І, донний водовипуск II, водонапуск III, реєстровий № 25592421.64.ААЕЖАЖ004, розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський район в межах земель Атманайської сільської ради, за межами с. Атманай (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1664743423203).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам чинного законодавства України, гідротехнічні споруди ставу "Атманай" передані в оренду відповідачу-2 не у комплексі із земельною ділянкою водного фонду та водним об`єктом. З урахуванням вимог ст. ст. 116, 122 Земельного кодексу України спірні гідротехнічні споруди взагалі не могли бути передані у користування відповідачу-2.

Відповідач-1 при укладенні спірного договору, посилаючись лише на наявність паспорту рибогосподарської технологічної водойми як на достатню підставу для надання гідротехнічних споруд в оренду відповідачу-2, не врахував передбачену законодавством можливість надання гідротехнічних споруд у користування лише за наслідками надання у користування самої водойми та земельної ділянки під нею, а також знаходження ставу "Атманай" в межах території Приазовського національного природного парку, що перебуває під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", та як наслідок заборону надання його у користування.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.03.2023 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір оренди майна, що належить до державної власності № 3779/д від 16.01.2019, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (правонаступник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях) та Фізичною особою - підприємцем Калмиковим Олександром Сергійовичем, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Шевцовою О.С. зареєстрований в реєстрі за № 55, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.01.2019, припинивши право оренди фізичної особи - підприємця Калмикова Олександра Сергійовича на нерухоме майно - гідротехнічні споруди ставу "Атманай" (інв. № 1779), а саме: греблю (літ А), паводковий водовипуск І, донний водовипуск ІІ, водонапуск ІІІ, реєстровий № 25592421.64.ААЕЖАЖ004, розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський район в межах земель Атманайської сільської ради, за межами с. Атманай (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 166743423203).

Зобов`язано Фізичну особу - підприємця Калмикова Олександра Сергійовича повернути Державному агентству меліорації та рибного господарства України за участю Державного підприємства "Укрриба" гідротехнічні споруди ставу "Атманай" (інв. № 1779), а саме: греблю (літ А), паводковий водовипуск І, донний водовипуск ІІ, водонапуск ІІІ, реєстровий № 25592421.64.ААЕЖАЖ004, розташовані за адресою: Запорізька область, Якимівський район в межах земель Атманайської сільської ради, за межами с. Атманай (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1664743423203).

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь Запорізької обласної прокуратури кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійснені представництва інтересів держави, у розмірі 2270,00 грн.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Калмикова Олександра Сергійовича на користь Запорізької обласної прокуратури кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійснені представництва інтересів держави, у розмірі 2270,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях в якій, з посиланням на неправильне застосування при його ухваленні норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми ст.ст. 9, 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ, оскільки наявні у орендній справі документи підтверджують той факт, що став «Атманай» є рибогосподарською технологічною водоймою, як наслідок, правомірність дій апелянта.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначив, що державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди), яке є предметом Договору оренди майна від 16.01.2019 №3778/д, передане у строкове платне користування фізичній особі - підприємцю Калмикову О.С. для розміщення рибного господарства (п.1.2. Договору).

Надані прокурором та досліджені судом докази підтверджують, що фізична особа-підприємець Калмиков О.С. використовує гідротехнічні споруди, які є предметом оспорюваного Договору, став «Атманай» та земельну ділянку під ним безпосередньо для цілей аквакультури.

В той же час, отримання гідротехнічної споруди в оренду є наслідком отримання в оренду самого водного об`єкта, на якому така споруда розташована, та земельною ділянкою під ним.

Тобто, оренда гідротехнічних споруд передбачена у разі оренди особою самого водного об`єкта, на якій такі споруди розташовані, та земельної ділянки під ним.

Водночас, перебування земельної ділянки з кадастровим номером 2320380200:07:001:0057, на якій розташований став «Атманай», у постійному користуванні ДП «Укрриба», виключає можливість отримання фізичною особо-підприємцем Калмиковим О.С. в оренду земельної ділянки під водним об`єктом (ставом «Атманай») до припинення права постійного користування нею ДП «Укрриба». Як наслідок, виключає можливість фізичної особи-підприємця Калмикова О.С. отримати в оренду гідротехнічні споруди ставу «Атманай», які є предметом оспорюваного Договору, в комплексі з водним об`єктом та земельною ділянкою під ним, як того вимагає ст. 14 Закону України «Про аквакультуру».

Отже, без урахування специфіки об`єкта оренди та мети його отримання у користування потенційним орендарем (для розміщення рибного господарства, тобто для цілей аквакультури), відповідачем-1 прийнято рішення про укладення договору, незважаючи на наявність підстав для відмови, оскільки останній суперечить вимогам ст. 14 Закону України «Про аквакультуру», ст. 51 Водного кодексу України.

Третя особа, Державне підприємство "Укрриба", відзив на апеляційну скаргу не надало, у письмових поясненнях просило задовольнити апеляційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Березкіна О.В., Антонік С.Г.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 31.05.2023 здійснено запит матеріалів справи №908/144/22 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

21.06.2023 матеріали справи №908/144/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2023 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу відповідача-1 залишено без руху через неподання останнім доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (з урахуванням коефіцієнту 0,8 визначена сума оплати 5448,00 грн), неподання доказів направлення скарги учасникам процесу. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 (колегія суддів: головуючий, доповідач - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Березкіна О.В., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.03.2023 у справі № 908/144/22; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.09.2023.

12.09.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/144/22 у зв`язку з відставкою судді Антоніка С.Г. та відпусткою судді Березкіної О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2023, справу №908/144/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А., якою справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 13.09.2023 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Відповідно до акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які на момент приватизації не увійшли до статутного фонду ВАТ "Запорізький рибокомбінат", до сфери управління Міністерства аграрної політики України, на баланс державного підприємства "Укрриба" від 10.10.2003 передано 172 об`єкти права державної власності, у тому числі рибодільниці "Атманай" - ставок "Атманай", інвентарний номер 1779, введений в експлуатацію 01.01.1989.

Згідно із Витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності установлено, що на балансі Державного підприємства "Укрриба" (ідентифікаційний код юридичної особи 25592421) (ДП "Укрриба"), суб`єкт управління - Державне агентство рибного господарства України, перебуває майно, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Запорізький рибокомбінат" рибодільниця "Атманай", а саме: ставок "Атманай", реєстровий номер майна: 25592421.64.ААЕЖАЖ004, код та назва майна відповідно до класифікатора державного майна: 2152.5 Дамби, греблі, загати та інші водозахисні насипні споруди, інвентарний номер майна 1779.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно гідротехнічні споруди ставу "Атманай" (інв. № 1779) (складові частини об`єкта: гребля, А; паводковий випуск, І; донний водовипуск, II; водонапуск, III), розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2320380200:07:001:0057 за адресою: Запорізька область, Якимівській район, Атманайська сільська рада, є власністю Держави України в особі Державного агентства рибного господарства України, на праві господарського відання належать ДП "Укрриба", державна реєстрація права власності здійснена 04.10.2018 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1664743423203).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 713-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області", відповідно до абзацу першого пункту 7 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Запорізької області, зокрема Кирилівської територіальної громади до складу якої входять: Кирилівська, Атманайська, Охрімівська територіальні громади.

29.10.2017 утворена Кирилівська селищна об`єднана територіальна громада на підставі постанови Центральної виборчої комісії від 18.08.2017 № 164, до складу якої увійшли Кирилівська селищна рада (смт Кирилівка, село Лиманське), Атманайська сільська рада (села Атманай, Вовче, Нове, Солоне), Охрімівська сільська рада (села Охрімівка, Косих).

16.01.2019 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Швецовою О.С. зареєстровано право користування указаним об`єктом нерухомого майна за Калмиковим О.С. на підставі договору оренди майна, що належить до державної власності від 16.01.2019 № 3779/д, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та фізичною особою - підприємцем Калмиковим О.С., зареєстрований в реєстрі за № 55.

15.03.2018 фізична особа - підприємець Калмиков О.С. звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (Регіональне відділення) звернувся щодо передачі в оренду на строк до 3-х років державного нерухомого майна - вищезазначених гідротехнічних споруд, а саме: контурної дамби, паводкового водовипуску, донного водовипуску, водонапуску, розміщених за адресою: Запорізька область, Якимівський район, в межах земель Атманайської сільської ради, за межами с. Атманай, що перебуває на балансі ДП "Укрриба".

Регіональне відділення листами від 19.03.2018 № 07-13-01398 та № 13-13-01400 звернулось до органу управління указаним майном - Державного агентства рибного господарства України щодо умов договору оренди або відмови в його укладанні та до балансоутримувача ДП "Укрриба" для отримання документації, необхідної для визначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання на конкурсних засадах для проведення незалежної оцінки потенційного об`єкта оренди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2021 № 539 "Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері меліорації земель" Державне агентство рибного господарства України перейменовано на Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

Згідно із інформацією Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) від 08.06.2021 № 2-11.1-9/3407-21 установлено, що 23.04.2018 Держрибагентство на звернення Регіонального відділення листом № 3-11-13/2537-18 погодило умови договору оренди державного майна з терміном дії до 3-х років. Регіональне відділення листом від 05.11.2018 запропонувало встановити строк дії договору оренди 10 років. Держрибагентство погодило строк дії цього договору 5 років із можливістю подальшої пролонгації у разі належного виконання умов договору.

У адресованому Регіональному відділенні листі від 23.04.2018 № 3-11-13/2537-18 Держрибагентство не заперечувало проти укладання договору оренди нерухомого майна, з метою риборозведення, а саме: гідротехнічних споруд (контурна дамба, паводковий водовипуск, донний водовипуск, водонапуск), розташованих за адресою: Запорізька область, Якимівський район, в межах земель Атманайської сільської ради, за межами с. Атманай, що обліковується на балансі ДП "Укрриба", реєстровий номер об`єкта оренди за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності - гідротехнічні споруди ставу "Атманай" - 25592421.64.ААЕЖАЖ004, інвентарний № 1779, за умови внесення змін та зауважень, викладених у листі.

При цьому, Держрибагентством звернуто увагу Регіонального відділення, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми. Об`єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі. При передачі юридичній чи фізичній особі в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватись в користування гідротехнічні споруди. Тобто, законодавством передбачено користування на умовах оренди землею, водним простором та гідротехнічною спорудою однією особою.

13.06.2018 листом № 07-05/234 ДП "Укрриба" повідомило Регіональне відділення про відсутність технічної документації (технічного паспорта на гідротехнічні споруди та паспорта рибогосподарської технологічної водойми), необхідних для проведення незалежної оцінки об`єкта оренди.

07.05.2018 листом № 13-13-02330 Регіональне відділення повідомило фізичну особу - підприємця Калмикова О.С. про необхідність виготовлення паспорта рибогосподарської технологічної водойми, на що 17.08.2018 останнім були надані технічний паспорт на гідротехнічні споруди ставу "Атманай" та паспорт рибогосподарської технологічної водойми - нагульного ставу "Атманай", виготовлені ТОВ "Рибпромсервіс" на замовлення фізичної особи-підприємця Калмикова О.С.

Паспортом рибогосподарської технологічної водойми ставка "Атманай", розташованого в межах земель Атманайської сільської ради за межами с. Атманай Якимівського району Запорізької області (замовник ФОП Калмиков О.С, розробник ТОВ "Рибпромсервіс", 2018 року), визначено наступне: призначення та тип рибогосподарської технологічної водойми - нагульний ставок "Атманай" в руслі р. Атманай повністю спускний та призначений для вирощування товарної риби; тип рибного господарства, до якого належить технологічна водойма - нагульний ставок "Атманай" в руслі р. Атманай загальною площею 284,1782 га, в тому числі площею водного дзеркала 173,1463 га; джерело водопостачання водойми - річка Атманай, впадає в Болградський Сивашик, є лиманом Азовського моря та через зрошувальний канал Р-8-1-1 від Каховського магістрального каналу до НС-1 і НМ-2 для зрошення, а також за рахунок атмосферних опадів; балансоутримувач (відомча належність) рибогосподарської технологічної водойми - розпорядником земель водного фонду рибогосподарської технологічної водойми виступає ДП "Укрриба" згідно акту на право постійного користування землею; відомча належність гідротехнічних споруд - державна власність, розпорядник майна Регіональне відділення ФДМУ в Запорізькій області, балансоутримувач гідротехнічних споруд виступає ДП "Укрриба" (став "Атманай", інв. № 1779); вилов риби здійснюється безпосередньо перед водоскидною спорудою.

16.01.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Калмиковим О.С. (орендар) укладено договір оренди майна, що належить до державної власності № 3779д (договір).

16.01.2019 договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Швецовою О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 55. Відповідне право користування 16.01.2019 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди), а саме: греблю (літ. А), паводковий водовипуск 1, донний водовипуск II, водонапуск III, реєстровий № 25592421.64. ААЕЖАЖ004, яке розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський район, в межах Атманайської сільської ради, за межами с. Атманай. Орендоване майно перебуває на балансі Державного підприємства "Укрриба". Вартість майна визначена згідно з висновком про вартість на 31.08.2018, що затверджений наказом Регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області від 31.10.2018 № 770, і становить за незалежною оцінкою, виконаною суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою - підприємцем Литвиненком Г.Г., 903 077,00 грн без ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення рибного господарства.

Згідно із п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно з підписанням сторонами договору та акта приймання-передавання орендованого майна (додаток 2).

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. договору орендар зобов`язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення, визначеного в пункті 1.2. та умов цього договору.

Пунктом 5.11. договору визначено, що орендар зобов`язаний: здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю та надати його копію орендодавцю

16.01.2019 між орендарем та балансоутримувачем укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна. Згідно із умовами договору про відшкодування витрат орендар зобов`язується відшкодувати витрати балансоутримувачу по сплаті земельного податку.

Відповідно до п. п. 5.14., 5.15. договору орендар зобов`язаний: розробляти виробничі програми використання державного майна з дотриманням рибопродуктивності відповідно до встановлених зон аквакультури; подавати необхідну статистичну та галузеву звітність.

Відповідно до п. 10.1 договору, строк дії договору становить 5 років, з 16.01.2019 по 15.01.2024 включно.

Відповідно до акту приймання-передачі від 16.01.2019, який є додатком до договору від 16.01.2019 № 3779/9, орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди), а саме; греблю (літ. А), паводковий водовипуск І, донний водовипуск II, водонапуск III, реєстровий номер № 25592421.64.ААЕЖАЖ004, яке розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський район, в межах земель Атманайської сільської ради, за межами с. Атманай (далі - майно). Технічні та об`ємно - планувальні характеристики майна відображені в технічному паспорті на гідротехнічні споруди (додаток 4), а стан майна на момент укладання Договору - у звіті з оцінки майна.

09.09.2019 підписано договір про зміни № 1 до договору оренди від 16.01.2019 № 3779/д, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, яке є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області відповідно до наказу Фонду державного майна України від 17.01.2019 № 39 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України", та фізичною особою - підприємцем Калмиковим О.С., викладено у новій редакції п. 10.1 Договору, відповідно до якого цей договір укладено строком на 20 років, що діє з 16.01.2019 по 15.01.2039 включно. Указаний договір 09.09.2019 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Швецовою О.С., зареєстрований в реєстрі за № 3001, відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для укладання указаного договору став лист орендаря від 19.07.2019 № б/н щодо внесення змін в частині зміни строку оренди договору оренди від 16.01.2019 № 3779/д та згода Держрибагентства від 28.08.2019 № 3-11.1-13/4832-19.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до положень ст. 186 Цивільного кодексу України отримання гідротехнічної споруди в оренду є наслідком отримання в оренду самого водного об`єкта, на якому така споруда розташована, та земельною ділянкою під ним. Тобто, оренда гідротехнічних споруд передбачена у разі оренди особою самого водного об`єкта, на якій такі споруди розташовані, та земельної ділянки під ним.

Наведене свідчить про порушення ст. 186 Цивільного кодексу України та ст. 14 Закону України "Про аквакультуру".

Як наслідок, укладення спірного договору оренди нерухомого майна стало фактичне використання фізичною особою - підприємцем Калмиковим О.С. земельної ділянки державної форми власності площею 284,1782 га та водного об`єкта для ведення господарської діяльності, що з урахуванням фактичних обставин та законодавчої заборони є безпідставним.

Крім того, перебування земельної ділянки з кадастровим номером 2320380200:07:001:0057, на якій розташований став "Атманай", у постійному користуванні ДП "Укрриба", виключає можливість отримання Фізичною особо-підприємцем Калмиковим О.С. в оренду земельної ділянки під водним об`єктом (ставом "Атманай") до припинення права постійного користування нею ДП "Укрриба". Як наслідок, виключає можливість фізичної особи-підприємця Калмикова О.С. отримати в оренду гідротехнічні споруди ставу "Атманай", які є предметом спірного Договору, в комплексі з водним об`єктом та земельною ділянкою під ним, як того вимагає ст. 14 Закону України "Про аквакультуру".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, порушення інтересів держави полягає в тому, що внаслідок порушення норм ст.ст.9, 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.1, 14 закону України «Про аквакультуру», ст.ст.1, 51 Водного кодексу України, ст.186 ЦК України, ст.ст.116, 122 Земельного кодексу України, ФОА Калмиков О.С., маючи в оренді лише гідротехнічні споруди не у комплексі з водним об`єктом та земельною ділянкою під ним, фактично використовує земельну ділянку, яка розташована в межах Приазовського національного природного парку та водний об`єкт - став «Атманай» загальною площею 284,1782 га, в тому числі площею водного дзеркала 173,1463 га. для цілей аквакультури, тобто, для господарської діяльності метою, якої є отримання прибутку. У свою чергу, за використання ставу «Атманай» та земельної ділянки під ним відповідач не здійснює установлену законом плату за користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми, яка складається з орендної плати за використання земельної ділянки та орендної плати за рибогосподарську технологічну водойму. Тобто, відповідач фактично безоплатно використовує став «Атманай» для цілей аквакультури, а плата за користування земельною ділянкою площею 284,1782 га зводиться останнім лише до відшкодування балансоутримувачу витрат по сплаті земельного податку, розмір якого з року в рік зменшується. Таким чином, у зазначеному випадку наявний не лише державний, а і суспільний інтерес.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично, надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушено законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси, держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.

Необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами держави і суспільства з одного боку та приватними інтересами - з іншого.

При цьому, як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно зі статтею 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Органами, уповноваженими державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Запорізька обласна державна адміністрація та Державне агентство меліорації та рибного господарства України з огляду на наступне.

Зокрема, Запорізька обласна державна адміністрація в силу положень ст.ст. 2, 318, 324, 326 Цивільного кодексу України, ст.ст. 17, 122 Земельного кодексу України, ст. 28 Закону "Про місцеві державні адміністрації" від імені держави здійснює повноваження власника земельних ділянок державної форми власності, що розташовані за межами населених пунктів, уповноважена розпоряджатися такими земельними ділянками, у тому числі шляхом укладення договорів оренди рибогосподарської технологічної водойми для здійснення аквакультури та звертатись до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів держави у цих спірних правовідносинах.

Запорізька обласна прокуратура зверталась до Запорізької обласної державної адміністрації листами від 16.07.2021 за № 15/4-269вих-21 та від 18.11.2021 за № 15/4-2431-21 щодо виявлених порушень законодавства та вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів держави у правовідносинах, що виникли.

Листом від 06.12.2021 за № 11430/08-46 Запорізька обласна державна адміністрація повідомила, що оскільки земельна ділянка, на якій розташовано водний об`єкт став "Атманай", перебуває у постійному користуванні ДП "Укрриба" та входить до складу Приазовського національного природного парку, захист інтересів держави у правовідносинах, що виникли, покладається на державну службу охорони Парку.

Зазначена позиція Запорізької обласної державної адміністрації, як власника та розпорядника земельної ділянки з кадастровим номером 2320380200:07:001:0057, якою без належної правової підстави користується відповідач-2 для цілей аквакультури, свідчить про її бездіяльність щодо захисту державних інтересів у правовідносинах, що виникли.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України є власником та органом управління державним майном, що є об`єктом оренди - гідротехнічних споруд ставу "Атманай", які у свою чергу перебувають на балансі Державного підприємства "Укрриба".

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів; надають орендодавцям об`єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі; організовують контроль за використанням орендованого державного майна; виконують інші передбачені законодавством функції з управління об`єктами державної власності.

Відповідно до Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895 (із змінами) (далі по тексту - Положення), Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Згідно із підпунктом 67 пункту 4 Положення Державне агентство меліорації та рибного господарства України відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Державне агентство меліорації та рибного господарства України як власник майна, яке є об`єктом оренди, в силу статей 15, 16, 318, 326 Цивільного кодексу України, є уповноваженим державою органом, який наділений повноваженнями захищати інтереси держави у правовідносинах, що виникли, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним та повернення майна, що перебуває в його управлінні.

Запорізька обласна прокуратура зверталась до Державного агентства меліорації та рибного господарства України листами від 24.05.2021 за № 15/4-212вих-21 та від 09.12.2021 за № 15/4-2431-21 щодо виявлених порушень законодавства та вжиття заходів з метою захисту інтересів держави у правовідносинах, що виникли.

Інформація Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 08.06.2021 не містила відповіді на указані питання, а відповідь на лист від 09.12.2021 № 15/4-2431-21 на адресу обласної прокуратури взагалі не надійшла.

Ураховуючи бездіяльність уповноважених органів, інтереси держави у правовідносинах, що виникли підлягають невідкладному захисту прокурором з урахуванням вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Отже, при зверненні з даним позовом прокурором дотримано норми статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважені державні органи та належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

У даній справі прокурор підтвердив підстави для представництва.

Частиною 1статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути визнання правочину недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 1 Закону України "Про аквакультуру" (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) визначено, що аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення та реакліматизації гідробіоніків, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг; рибницьке господарство - єдиний майновий комплекс, до складу якого входить рибогосподарська технологічна водойма або їх комплекс, гідротехнічні споруди, інші споруди (пристрої), будівлі, устаткування, інвентар тощо, земельні ділянки, що призначений для розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури; рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об`єктів аквакультури; об`єкти аквакультури - гідробіоніти, що використовуються з метою розведення, утримання та вирощування в умовах аквакультури; гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також запобігання шкідливій дії вод.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" гідробіоніти - тварини чи рослини (гідрофіти), що мають різноманітні пристосування для життя у воді; водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонітів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші рослини.

Частиною 2 ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) установлено, що рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі (земель водного фонду). При передачі юридичній чи фізичній особі в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди. Надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) об`єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі. Плата за користування на умовах оренди рибогосподарською технологічною водоймою складається з орендної плати за використання земельних ділянок та орендної плати за рибогосподарську технологічну водойму.

Згідно із ч. 9 ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) державна реєстрація права оренди здійснюється відповідно до закону.

Державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди), яке є предметом договору оренди майна від 16.01.2019 № 3778/д, а саме: гребля (літ. А), паводковий водовипуск І, донний водовипуск II, водонапуск III, реєстровий № 25592421.64. ААЕЖАЖ004, яке розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський район, в межах Атманайської сільської ради, за межами с. Атманай, передане у строкове платне користування фізичній особі - підприємцю Калмикову О.С. для розміщення рибного господарства (п.1.2. Договору).

На виконання п. 5.11. договору оренди майна, що належить до державної власності від 16.01.2019 № 3779/д (спірний договір), між ДП "Укрриба" (балансоутримувачем) та Фізичною особо - підприємцем Калмиковим О.С. 16.01.2019 укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна.

Зі змісту указаного договору вбачається, що нерухоме майно, яке є предметом оспорюваного договору, розташоване на земельній ділянці площею 284,1782 га, за адресою: Запорізька область, Якимівський район, в межах земель Атманайської сільської ради. Орендар зобов`язується відшкодовувати витрати балансоутримувачу по сплаті земельного податку (п. 1.1. договору). Відшкодування земельного податку (надалі - відшкодування) вноситься орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача (п. 2.1. договору). Щомісячній платіж суми відшкодування складає 35 884,09 грн, в тому числі ПДВ, що становить 1/12 розміру річної суми відшкодування (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1.1. договору балансотуримувач зобов`язується забезпечити надання права орендарю користуватися земельною ділянкою згідно з вимогами чинного законодавства для здійснення рибогосподарської діяльності.

Приймаючи умови указаного договору, орендар зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені п. 3.2. договору, у тому числі забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, як землі водного фонду для рибогосподарських потреб (п. 3.2.2).

Цей договір діє з дати підписання та припиняє дію в разі припинення Основного договору та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 5.1. договору).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 2320380200:07:0057 площею 284,1782 га є Держава Україна в особі Якимівської районної державної адміністрації, на праві постійного користування земельна ділянка належить ДП "Укрриба" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 884101923203).

Указана земельна ділянка надана у постійне користування ДП "Укрриба" для експлуатації та догляду за водними об`єктами на території Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2016 № 39, оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов`язані зареєструвати потужності, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів.

Статтею 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" визначено, що оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) це суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок; потужності це споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об`єктів санітарних заходів.

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 26.07.2021 за № 041313/4665 наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 21.08.2019 № 593 прийнято рішення про державну реєстрацію потужності та присвоєння особистого реєстраційного номера фізичній особі-підприємцю Калмикову О.С. за адресою: за межами с. Атманай, в межах земель Атманайської сільської ради, Якимівський район, Запорізька область, 75552, з використанням потужності за видом діяльності - первинне виробництво, реалізація, присвоєно особистий реєстраційний номер: r-UА-08-20-641.

Підставою для реєстрації потужності стала заява фізичної особи - підприємця Калмикова О.С. від 20.08.2019 № 641. Зі змісту указаної заяви вбачається, що потужністю є став для вирощування прісноводної риби (аквакультура), на якій планується виробництво та/або обіг наступної продукції: карп, білий амур, товстолоб, піленгас.

Відповідні відомості внесені до Державного реєстру потужностей операторів ринку.

Таким чином, фізична особа-підприємець Калмиков О.С. використовує гідротехнічні споруди, які є предметом оскаржуваного договору, став "Атманай" та земельну ділянку під ним безпосередньо для цілей аквакультури.

Статтею 186 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній як на момент укладення спірного Договору так і на теперішній час) визначено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Відомості щодо передачі ставу "Атманай" та земельної ділянки під ним в оренду фізичній особі-підприємцю Калмикову О.С. відсутні.

З урахуванням положень ст. 186 Цивільного кодексу України, вбачається, що отримання гідротехнічної споруди в оренду є наслідком отримання в оренду самого водного об`єкта, на якому така споруда розташована, та земельною ділянкою під ним.

Тобто, оренда гідротехнічних споруд передбачена у разі оренди особою самого водного об`єкта, на якій такі споруди розташовані, та земельної ділянки під ним.

Наведене свідчить про порушення ст. 186 Цивільного кодексу України та ст. 14 Закону України "Про аквакультуру".

Як наслідок укладення спірного договору оренди нерухомого майна стало фактичне використання фізичною особою - підприємцем Калмиковим О.С. земельної ділянки державної форми власності площею 284,1782 га та водного об`єкта для ведення господарської діяльності, що з урахуванням фактичних обставин та законодавчої заборони є безпідставним.

Став "Атманай", розташований на території Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області на земельній ділянці державної власності з кадастровим номером: 2320380200:07:001:0057 загальною площею 284,1782 га за адресою: Запорізька область, Якимівський район, Атманайська сільська рада.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником указаної вище земельної ділянки є Держава України в особі Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області, правокористувачем на праві постійного користування є Державне підприємство "Укрриба" (ідентифікаційний код юридичної особи 25592421).

Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.

Згідно із ст. 59 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, Інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання спірного Договору) громадяни та юридичні особи набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Вичерпні підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені ст. 141 Земельного кодексу України, серед яких є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації прав.

Згідно із ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Розпорядником указаної вище земельної ділянки є Запорізька обласна державна адміністрація, а ДП "Укрриба" користується нею на підставі зареєстрованого права постійного користування, яке наразі не є припиненим.

Відповідно до інформацій Запорізької обласної державної адміністрації від 28.07.2021 № 07071/08-46 та від 06.12.2021 № 11430/08-46 звернення від фізичної особи-підприємця Калмикова О.С. щодо надання в оренду водного об`єкта та земельної ділянки під ним з кадастровим номером 2320380200:07:001:0057 до Запорізької обласної державної адміністрації не надходило, розпорядження про надання в оренду фізичній особі - підприємцю Калмикову О.С. указаного вище водного об`єкта та земельної ділянки під ним не видавалось.

Договір про відшкодування витрат балансоутримувачу по сплаті земельного податку від 16.01.2019, укладений між ДП "Укрриба" та фізичною особою-підприємцем Калмиковим О.С не є договором оренди землі (земель водного фонду) у розумінні ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" та Земельного кодексу України.

Перебування земельної ділянки з кадастровим номером 2320380200:07:001:0057, на якій розташований став "Атманай", у постійному користуванні ДП "Укрриба", виключає можливість отримання Фізичною особо-підприємцем Калмиковим О.С. в оренду земельної ділянки під водним об`єктом (ставом "Атманай") до припинення права постійного користування нею ДП "Укрриба". Як наслідок, виключає можливість фізичної особи-підприємця Калмикова О.С. отримати в оренду гідротехнічні споруди ставу "Атманай", які є предметом спірного Договору, в комплексі з водним об`єктом та земельною ділянкою під ним, як того вимагає ст. 14 Закону України "Про аквакультуру".

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Водного кодексу України (як в редакції чинній на момент укладення оскаржуваного договору, так і у поточній редакції), забороняється передача в користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водних об`єктів, що розташовані в межах територій та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водний об`єкт природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт).

Став "Атманай" в розумінні ст. 1 Водного кодексу України, є водним об`єктом, на який розповсюджується заборона, визначена ч. 2 ст. 51 Водного кодексу України.

У свою чергу, правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначені Законом України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 № 2456-ХІІ.

Відповідно до преамбули Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

У зв`язку з цим законодавством України природно - заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Національні природні парки, відповідно до ст. 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.

Згідно із ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Указом Президента України від 10.02.2010 № 154/2010 "Про створення Приазовського національного природного парку" створено на території Бердянського, Мелітопольського, Приазовського, Якимівського районів, міст Бердянська та Мелітополя Запорізької області Приазовський національний природний парк.

Відповідно до інформацій Запорізької обласної державної адміністрації від 28.07.2021 № 07071/08-46 та від 06.12.2021 № 11430/08-46, Приазовського національного природного парку від 29.09.2021 № 681/13-04, відомостей Публічної кадастрової карти України, установлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2320380280200:07:001:0057 входить до складу Приазовського національного природного парку, який створено Указом Президента України від 10.02.2010 № 154/2010. Крім того, земельна ділянка 2320380280200:07:001:0057 перебуває у постійному користуванні ДП "Укрриба".

Заборони, визначені ч. 2 ст. 51 Водного кодексу України розповсюджуються на став "Атманай", що підтверджується інформаціями Запорізької обласної державної адміністрації від 28.07.2021 № 07071/08-46, Приазовського національного природного парку від 29.09.2021 № 681/13-04, Державного агентства водних ресурсів України від 10.11.2021 № 6849/3/4/11-21.

Указане унеможливлює передачу у користування на умовах оренди водного об`єкту ставу "Атманай", на якому розташоване майно, що є предметом спірного договору, як того вимагає ст. 14 Закону України "Про аквакультуру".

Ураховуючи викладене, гідротехнічні споруди ставу "Атманай", всупереч ст. 186 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ, ст. ст. 1, 14 Закону України "Про аквакультуру", передані в оренду фізичній особі-підприємцю Калмикову О.С. не у комплексі із земельною ділянкою водного фонду та водним об`єктом. Враховуючи законодавчу заборону передачі водного об`єкта, на якому такі гідротехнічні споруди розташовані, а також статус земельної ділянки, який в силу ст. ст. 116, 122 Земельного кодексу України також унеможливлює її надання у користування, спірні гідротехнічні споруди взагалі не могли бути передані у користування фізичній особі-підприємцю Калмикову О.С. за вищевикладених обставин.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2259-ХІІ.

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва, згідно із ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору), є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Частиною 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХП (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо: є інші підстави, передбачені законом.

Однією з істотних умов договору оренди, визначених ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору), є об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

Водночас, всупереч указаним нормам закону, без урахування специфіки об`єкта оренди та мети його отримання у користування потенційним орендарем (для розміщення рибного господарства, тобто для цілей аквакультури), відповідачем-1 прийнято рішення про укладення договору, незважаючи на наявність підстав для відмови, оскільки останній суперечить вимогам ст. 14 Закону України "Про аквакультуру", ст. 51 Водного кодексу України.

Ураховуючи викладене, відповідач-1 при укладенні спірного договору, посилаючись лише на наявність паспорта рибогосподарської технологічної водойми як на достатню підставу для надання гідротехнічних споруд в оренду відповідачу-2, не врахував передбачену законодавством можливість надання гідротехнічних споруд у користування лише за наслідками надання у користування самої водойми та земельної ділянки під нею, а також знаходження ставу "Атманай" в межах території Приазовського національного природного парку, що перебуває під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", та, як наслідок, заборону надання його у користування, встановлену ст. 51 Водного кодексу України. Як наслідок, відповідач-1 та відповідач-2 уклали спірний договір у порушення вимог ст. ст. 9, 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ.

Вищенаведеним спростовуються доводи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми ст.ст. 9, 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ, оскільки наявні у орендній справі документи підтверджують той факт, що став «Атманай» є рибогосподарською технологічною водоймою, як наслідок, правомірність дій апелянта.

Таким чином, договір оренди майна, що належить до державної власності від 16.01.2019 № 3779/д, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, правомірно визнано господарським судом недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки його зміст суперечить іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

Оскільки указаний договір підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, то спірні гідротехнічні споруди необхідно повернути власнику державного майна - Державному агентству меліорації та рибного господарства України за участі балансоутримувача державного майна Державного підприємства "Укрриба", яким вони, наряду з визначеним законом орендодавцем державного майна, були передані в оренду відповідачу-2 згідно з актом приймання - передачі від 16.01.2019.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.03.2023 у справі № 908/144/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.03.2023 у справі № 908/144/22 - залишити без змін.

Судові витрати Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.09.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд