Рішення

від 22.09.2023 по справі 368/451/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/451/23

2/368/324/23

Рішення

Іменем України

"22" вересня 2023 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Шевченко І.І.

при секретарі Варлам Є.Р.

розглянувши під час підготовчого судового засідання в місті Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовною заявою ОСОБА_1 до Кагарлицької міської територіальної громади в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 право власності на: земельну ділянку площею 3,0025 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222289000:03:004:0013, що розташована на території Шпендівської сільської ради Обухівського (раніше - Кагарлицького) району Київської області; земельну ділянку площею 3,0026 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222289000:03:004:0010, що розташована на території Шпендівської сільської ради Обухівського (раніше - Кагарлицького) району Київської області, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 81,4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,28 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи позов наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області було внесено актовий запис про смерть № 2 та Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління міністерства юстиції у місті Києві видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 09.04.2019 року.

11.04.2019 року приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу було заведено спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за № 64042069.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на:

-земельну ділянку площею 3,0025 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222289000:03:004:0013, розташована на території Шпендівської сільської ради Обухівського (раніше - Кагарлицького) району Київської області;

-земельну ділянку площею 3,0026 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222289000:03:004:0010, що розташована на території Шпендівської сільської ради Обухівського (раніше - Кагарлицького) району Київської області.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що передбачено ст. 1216 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

19.01.2000 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем Шпендівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 2, яким заповів земельну частку (пай), що належала йому відповідно до сертифікату на земельну частку (пай) серії КВ №028203, виданого Кагарлицькою РДА 19.04.1996 року ОСОБА_4 . Щодо іншого свого майна ОСОБА_2 заповіту не залишив.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожана наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за ж:иття спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережене, та батьки.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України).

У померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було двоє синів: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які є спадкоємцями його майна за законом першої черги. Інших спадкоємців на майно ОСОБА_2 не залишилося.

ОСОБА_4 помер невдовзі після батька, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 25.03.2019 року Виконавчим комітетом Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області складено відповідний актовий запис № 3 та видано свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_2 від 25.03.2019 року.

11.04.2019 року приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу було заведено спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 за № 64042182.

До спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 увійшли:

-житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 81,4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка, площею 0,28 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка, площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Заповіт на спадщину ОСОБА_4 не залишив, а тому його майно підлягає спадкуванню за законом в загальному порядку.

Своєї сім`ї у померлого ОСОБА_4 не було, він не був одружений, не мав дітей, не проживав ні з ким однією сім`єю, не мав нікого на утриманні у встановленому порядку тощо.

Як було зазначено вище згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ні дітей, ні дружини, ні батьків (на момент смерті) у померлого ОСОБА_4 не було. Отже, за правилами ч. 1 ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Таким чином, позивач, який є рідним братом померлого ОСОБА_4 може успадкувати належне йому майно як спадкоємець за законом другої черги.

Згідно зі ст. 1297 Цивільного кодексу України право власності на спадкове майно набувається шляхом отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1, 3 ст.1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У встановлений законом строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Воловенко Р.П. із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину померлого батька ОСОБА_2 та брата ОСОБА_4 .

Листом від 05.08.2022 року №112/02-14 приватний нотаріус повідомила позивачу про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що відсутній документ, який підтверджує право власності на земельну ділянку, розміром 3,0025 га та земельну ділянку розміром 3,0026 га, що розташовані на території Шпендівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Згідно з листом 05.08.2022 року № 111/02-14, видати свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 також неможливо через відсутність документів, які підтверджують його право власності на спадкове майно.

Враховуючи викладене, нотаріусом було роз`яснено необхідність звернутися до суду з питанням про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Згідно з довідкою Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області № 02-23/315 від 04.09.2019 р., у померлого ОСОБА_4 були виготовлені державні акти на земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,28 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 та площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 . Разом з тим, при виконкомі сільської ради відсутні оригінали на земельні частки (паї) громадян.

Отже, зазначене вище нерухоме майно дійсно належало ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується, зокрема, документами, які додані до цієї заяви. Проте, через відсутність у позивача правовстановлюючих документів на спірне майно, він не може через приватного нотаріуса отримати спадщину свого батька та брата.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У випадку, коли нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Передумовою для подачі позову до суду про визнання за позивачем права власності на спадкове майно, є відсутність іншого, крім судового, шляху для визнання його права.

Відсутність правовстановлювальних документів на спірне нерухоме майно не є підставою для відмови у задоволенні позову (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 в рамках справи № 557/1209/16-ц).

Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України, положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право) (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.06.2018 по справі №597/1070/15-ц).

Таким чином, за наявності перешкод у оформленні спадкових прав через нотаріуса, спадкоємець може звернутися з позовом про визнання права власності до суду.

Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Клапчук Ф.П. на підготовче засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області на підготовче засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника міської ради. Розгляд справи проводити за наявними в матеріалах справи документами, проти задоволення позову не заперечують.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області було внесено актовий запис про смерть № 2 та Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління міністерства юстиції у місті Києві видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 09.04.2019 року.

11.04.2019 року приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу було заведено спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за № 64042069.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на:

-земельну ділянку площею 3,0025 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222289000:03:004:0013, розташована на території Шпендівської сільської ради Обухівського (раніше - Кагарлицького) району Київської області;

-земельну ділянку площею 3,0026 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222289000:03:004:0010, що розташована на території Шпендівської сільської ради Обухівського (раніше - Кагарлицького) району Київської області.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що передбачено ст. 1216 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

19.01.2000 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем Шпендівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 2, яким заповів земельну частку (пай), що належала йому відповідно до сертифікату на земельну частку (пай) серії КВ №028203, виданого Кагарлицькою РДА 19.04.1996 року ОСОБА_4 . Щодо іншого свого майна ОСОБА_2 заповіту не залишив.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожана наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за ж:иття спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережене, та батьки.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України).

У померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було двоє синів: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які є спадкоємцями його майна за законом першої черги. Інших спадкоємців на майно ОСОБА_2 не залишилося.

ОСОБА_4 помер невдовзі після батька, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 25.03,2019 року Виконавчим комітетом Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області складено відповідний актовий запис № З та видано свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_2 від 25.03.2019 року.

11.04.2019 року приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу було заведено спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 за № 64042182.

До спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 увійшли:

-житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами загальною площею 81,4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка, площею 0,28 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка, площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Заповіт на спадщину ОСОБА_4 не залишив, а тому його майно підлягає спадкуванню за законом в загальному порядку.

Своєї сім`ї у померлого ОСОБА_4 не було, він не був одружений, не мав дітей, не проживав ні з ким однією сім`єю, не мав нікого на утриманні у встановленому порядку тощо.

Подані позивачем докази не викликають у суду обґрунтованих сумнівів, визнаються судом достовірними, належними та допустимими, які в своїй сукупності разом з витребуваними судом матеріалами спадкової справи є достатніми для встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи та ухвалення рішення.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392ЦК України).

В розумінні положень ч.4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01.07.2004, будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, які визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

За правилами ч.3 ст. 3 цього Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1січня 2013 року,визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1)реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Таким чином встановлено, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Інших доказів того, що будь-які інші спадкоємці з часу відкриття спадщини вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суду не надано.

Для правильного вирішення спору про спадкування, суд на підставі відповідних документів зобов`язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність заповіту та його чинність (виписка з Спадкового реєстру), наявність спадкової справи (виписка із Спадкового реєстру), факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат», видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцям ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є позивач ОСОБА_1 .

Проте оформити своє право на належну позивачу спадщину не може через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів. Таким чином, визнання права власності за ОСОБА_1 не порушує права інших осіб та іншим шляхом вирішити питання в позасудовому порядку неможливо.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кагарлицької міської територіальної громади в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 право власності на:

?земельну ділянку площею 3,0025 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222289000:03:004:0013, що розташована на території Шпендівської сільської ради Обухівського (раніше - Кагарлицького) району Київської області;

?земельну ділянку площею 3,0026 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3222289000:03:004:0010, що розташована на території Шпендівської сільської ради Обухівського (раніше - Кагарлицького) району Київської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 право власності на

?житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа приміщень 79,7 кв. м., житлова площа 48,0 кв. м., допоміжна площа 31,7 кв. м.) з надвірними спорудами та будівлями (прибудова під літ. а, ганок , сарай - під літ. Б, сарай під літерою В, погріб під В, погріб під літ. Г).

?земельну ділянку, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

?земельну ділянку, площею 0,28 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

?земельну ділянку, площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення подавши безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 22.09.2023 р.

Суддя І.І. Шевченко