Постанова

від 12.02.2007 по справі 576/10-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

576/10-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

12.02.07 р.                                                                                                    № 576/10-06                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Жук Г. А.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.

                                                                                                         Швець В.О

секретар судового засідання: Рустам'ян Е.А.

за участю представників сторін:

від позивача:          Касьяненко Д.Л., дов. № 1276 від 21.08.2006р., представник;

від відповідача:          не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Південкомбанк»на ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2006 року про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову

за заявою           Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Південкомбанк», м. Київ;

про                     вжиття заходів до забезпечення позову

по справі № 576/10-06 (суддя Тищенко О.В.)

за позовом   Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку

«Південкомбанк», м. Київ; (в Державному реєстрі банків реєстраційний №12)

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Чубинецьке»,

с. Чубинці, Сквирського району; Київської області (ідентифікаційний код 32700376)

про    стягнення 1 243 985,47 грн.

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Південкомбанк» (далі –позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «Чубинецьке»1 243985,47 грн. заборгованості по кредитному договору від 08.06.2006 року.

13.11.2006р. позивач, в порядку ст. 66 ГПК України, звернувся до господарського суду Київської області з заявою про забезпечення позову, оскільки вважає, що заборгованість відповідача постійно зростає і таким чином погіршується стан обслуговування за кредитом та сплати процентів.

У ВАТ КБ «Південкомбанк»виникли сумніви щодо неможливості повернення заборгованості, а також виконання відповідачем рішення суду, тому він просить місцевий господарський суду забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться в нього або інших осіб, а саме: необоротні активи (незавершене будівництво, основні засоби), оборотні активи (виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція); на майно, що належить відповідачеві, яке знаходиться за адресою: 09023, Київська область, Сквирський район, с.Чубинці, вул.Дехтяренка,1а; на майно, що належить відповідачеві, а саме: критий тік, корівник 4-х рядний, ваги тридцяти тонні, універсальний дисковий агрегат УДА 3,1-20, кількість 2 шт., причіп побутовий КУНГ, телефон «Motorola C-350», зерноочисна машина ВСМ, зерноочисна машина МНС-1,25, причіп ПІМ-40, причеп-гноєрозкидач, електроплитка, холодильна камера, сад фруктовий, пожарна ємкість; накласти арешт на банківські рахунки ПСП «Чубинецьке».

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2006р. позивачу відмовлено в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову (а. с. 66-67).

Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову»заходи забезпечення позову вживаються тільки за наявності достатньо вагомих свідчень про те, що за час провадження у справі майно відповідача може зникнути, бути виведеним з ладу, погіршитися, що може унеможливити або утруднити виконання рішення господарського суду.

Судом першої інстанції відмовлено заявникові в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову з тих підстав, що позивачем (заявником) не надано суду доказів, які підтверджують наявність у відповідача майна, на яке просить накласти арешт, що позивачем було заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, тому заявник може звертатись із заявою про накладення арешту на грошові кошти в розмірі суми предмету позову та судових витрат.

Зваживши на те, що заявник не надав доказів надання кредиту відповідачу, суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання ВАТ КБ «Південкомбанк» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, ВАТ КБ «Південкомбанк»звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вхідний № 2-04/1/1436/4213 від 21.12.2006р.), в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2006р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що при винесені ухвали, судом порушено норми матеріального та процесуального права, ухвалу прийнято без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та за невідповідністю висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи.

21.12.2006р. від позивача надійшло доповнення до апеляційної скарги (вх. № 2-05/10147), в якому скаржник зазначає, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не враховано наявність у позивача підстав необхідних для вжиття заходів до забезпечення позову, доводів необхідності накладення арешту на вказане позивачем майно.

Крім цього, скаржник вказує, що місцевим господарським судом не враховано, той факт, що в порушення умов договору застави (пункти 4, 14.4) відповідачем не забезпечено схоронність предмету застави, і тому у позивача, як вважає скаржник, відсутня можливість звернути стягнення на предмет застави та задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави, як це передбачено ст. 589 ЦК України.

Також, позивач звертає увагу на те, що ним у заяві про забезпечення позову чітко визначено обсяг зобов'язань і визначено суму, на яку має бути накладено арешт на майно –1 243 985,47грн., тому посилання місцевого господарського суду на відсутність зазначення вартості та розміру коштів, в межах яких має бути накладено арешт є, за переконанням скаржника, безпідставними та не обґрунтованими.

Водночас, позивач вважає, що ним надано суду всі необхідні докази в підтвердження наявності у відповідача майна, на яке просить накласти арешт.

Скаржник посилається на те, що відповідач ухиляється від повернення кредитних коштів та добровільного виконання умов кредитного договору, договору застави майна, на підставі чого позивач має сумніви щодо можливості повернення заборгованості, а отже і виконання рішення суду.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.12.2006р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуюча суддя –Андрейцева Г.М., судді: Жук Г.А., Зеленіна Н.І.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.01.2007р. в зв'язку з перебуванням судді Андрейцевої Г.М. на лікарняному розгляд справи № 576/10-06 призначено здійснити у наступному складі колегії суддів: головуюча суддя –Жук Г.А., судді –Швець В.О., Зеленіна Н.І.

Під час розгляду апеляційної скарги представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2006р. у справі № 576/10-06 про відмову в задоволенні клопотання ВАТ КБ «Південкомбанк»про вжиття заходів до забезпечення позову та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову та забезпечити позов шляхом накладення арешту на конкретно визначене майно, що належить відповідачу і знаходиться в нього або в інших осіб, а також накласти арешт на банківські рахунки ПСП «Чубинецьке».

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення представників позивача проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм процесуального права, при винесені оскаржуваної судової ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів та за своєю природою відрізняється від  цивільно-правових засобів забезпечення виконання зобов'язань, оскільки має не добровільний, а владний характер і ґрунтується на судовому акті.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Майнові права-суб'єктивні права учасників правовідносин, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також із матеріальними (майновими) вимогами, що виникають між учасниками цивільного обігу з приводу розподілу цього майна та обміну.

Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна на момент виконання рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна або наявність такого майна, що належить божнику, в інших осіб; ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, в позові про стягнення грошових коштів слід застосовувати накладення арешту на кошти. Арешт  на  майно треба застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо.

Крім того, в заява про забезпечення позову повинна містити відомості, необхідні для виконання ухвали про забезпечення позову. Так, у заяві про накладення арешту на кошти слід зазначати номери рахунків і найменування установ банків, де розміщено кошти; в заяві про накладення арешту на майно слід зазначити місцезнаходження цього майна, його ознаки, тощо.

Позивачем не представлено відомостей про номери рахунків, найменування банківських установ, де розміщені кошти боржника, доказів відсутності коштів на рахунках, відомостей та доказів права власності відповідача на майно, вказане позивачем, його місцезнаходження, характерні та індивідуальні ознаки даного майна.

Відповідно до положень ст. 66 ГПК України,  забезпечення позову  допускається в будь якій стадії провадження у справі, тому відмова суду Ухвалою від 12.12.2006 року в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову не лишає позивача права звернутися до суду з подібною заявою на інших стадіях провадження у справі за достатніх підстав та обґрунтування.  

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що Ухвала господарського суду Київської області від 12.12.2006р. по справі № 576/10-06 про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову, прийнята судом у відповідності до вимог ст. ст. 66,67 ГПК України і  обставини, на які посилається заявник, не можуть бути підставою для її скасування.  

.

Керуючись ст. ст. 66, 99, 101, 103, 104, 105, 106, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Ухвалу господарського суду Київської області по справі № 576/10-06 від 12.12.2006р. у справі № 576/10-06   –залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2.          Справу № 576/10-06  повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий                                                                                Жук Г. А.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.

                                                                                                         Швець В.О