Ухвала

від 19.09.2023 по справі 304/252/23

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/252/23 Провадження № 1-кс/304/201/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2023 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , у режимі відеоконференції його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором, на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42022072030000177 від 08 грудня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підвиноградів Виноградівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, директора ТОВ «ДІМ», голови відокремленого підрозділу гільдії інженерно-технічного нагляду, особи з інвалідністю ІІ групи, українця, громадянина України, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

У С Т А Н О В И В :

заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42022072030000177 від 08 грудня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, про застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання мотивує тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження, в ході якого встановлено, що ОСОБА_5 на підставі наказу № 1-к від 01 січня 2004 року призначений на посаду директора ТОВ «ДІМ», створеного 04 квітня 2000 року, юридична адреса: м. Виноградів, вул. І.Франка, 127 Виноградівського району Закарпатської області, будучи наділеним організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України службовою особою, вчинив злочин у сфері службової діяльності. Так, 04 липня 2022 року між КНП «Перечинська лікарня» Перечинської міської ради Закарпатської області в особі директора ОСОБА_8 та ТОВ «ДІМ» в особі ОСОБА_5 підписано договір підряду № Р04-07 по об`єкту «Реконструкція господарського корпусу під дитяче відділення КНП «Перечинська лікарня» Перечинської міської ради у місті Перечин, вул. Ужанська, 8». У подальшому, 19 вересня та 08 грудня 2022 року ОСОБА_5 , як директор підрядника, діючи умисно, використовуючи службове становище, у період дії воєнного стану, у порушення умов вказаного договору засвідчив своїм підписом та скріпив печаткою товариства акт № 1 від 19 вересня 2022 року на суму 914 443,30 грн та акт № 2 від 08 грудня 2022 року на суму 1 147 540,97 грн, на приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, що містили завідомо неправдиві відомості про виконані будівельні роботи, а саме про те, що станом на 08 грудня 2022 року виконано будівельні роботи на загальну суму 2 061 984,27 грн у повному обсязі, що на 428 686,26 грн не відповідало фактично виконаним роботам, та передав їх директору КНП ОСОБА_8 разом з довідками про вартість. На підставі таких документів, директором КНП «Перечинська лікарня» ОСОБА_8 підписані платіжні доручення № 11 від 19 вересня 2022 року на суму 914 443,30 грн та № 14 від 08 грудня 2022 року на суму 1 147 540,97 грн. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_5 з місцевого бюджету як оплата за невиконані роботи незаконно вилучено на користь ТОВ «ДІМ» бюджетні кошти у сумі 428 686,26 грн, чим спричинено КНП «Перечинська лікарня» Перечинської міської ради Закарпатської області збитки у великих розмірах, оскільки вказана суми у 250 разів перевищує встановлений на 2022 рік розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відтак слідчий вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, в умовах воєнного стану. 20 квітня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, оскільки наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним цих кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме допитами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , висновком будівельно-технічної експертизи, протоколами огляду, документами, що долучені до матеріалів провадження, а також іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності. Ініціатор клопотання вказує, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати, або спотворити будь яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочинів, може незаконно впливати на свідків, яких добре знає та які є його підлеглими, шляхом їх підкупу чи залякування, а також вчинити інші кримінальні правопорушення. Так згідно з відомостями Державної прикордонної служби України підозрюваний 28 лютого 2023 року через пункт пропуску «Вилок» виїхав за межі України та до цього часу не повернувся, незважаючи на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, зокрема 30 березня 2023 року на 09.00 год 04 квітня 2023 року, 04 квітня 2023 року на 09.00 год 07 квітня 2023 року, 10 квітня 2023 року на 10.00 год 20 квітня 2023 року, а також 01 травня 2023 року на 10.00 год 04 травня 2023; такі ж повідомлення надсилалися й захиснику ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_6 . Останній у свою чергу неодноразово повідомляв про різні дати повернення підозрюваного до України 23 березня 2023 року повідомляв про повернення такого після пасхальних свят, 07 квітня 2023 року інформував орган досудового розслідування, що ОСОБА_5 перебуває за кордоном на лікуванні, після чого повернеться додому, а 02 травня 2023 року повідомив, що той повернеться після 18 травня 2023 року. Відтак слідчий вважає, що ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, чим перешкоджає кримінальному провадженню та просить також врахувати, що підозрюваний виїхав за межі України 28 лютого 2023 року, тобто після проведення у період з 20 по 23 лютого 2023 року за його участю огляду місця вчинення кримінального правопорушення, тобто останньому було достовірно відомо про виявлення органом досудового розслідування вчинених ним кримінальних правопорушень. Крім цього слідчий вказує на те, що органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії з метою встановлення інших співучасників кримінального правопорушення, не відшукано всі необхідні речі та документи, що підтверджують вчинення таких, оскільки на виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів такі документу у повному обсязі вже протягом тривалого часу не надані органу досудового розслідування, що може свідчити про їх можливу фальсифікацію; допитані в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 показали, що у 2023 році, тобто після виявлення кримінальних правопорушень, вони проводили будівельні роботи, що не були виконані раніше, що у свою чергу свідчить про знищення доказів. Отже органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, що підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати, або спотворити будь яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочинів, може незаконно впливати на свідків, яких добре знає та які є його підлеглими, шляхом їх підкупу чи залякування, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, тому вважає, що саме тримання під вартою є тим запобіжним заходом, який зможе запобігти вказаним ризикам. Крім цього ініціатор клопотання при обранні запобіжного заходу просить врахувати розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_5 , а також те, що 08 травня 2023 року останнього було оголошено у розшук, тому у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вказане клопотання підтримав повністю, посилаючись на викладені у ньому обставини, та просив таке задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні проти клопотання заперечив, вважаючи підозру, пред`явлену ОСОБА_5 , необґрунтованою, а ризики відсутніми, оскільки підозрюваний самостійно з`явився до суду та надав докази своєї невинуватості, а саме висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1249-E від 01 серпня 2023 року, згідно з яким вартість робіт після врахування недовиконань по частині робіт, що відображені у порівняльній таблиці з додавання робіт, що виконані поза кошторисною документацією, робіт які виконані понад додатково, загальна вартість робіт більша за заактовану на 1 877,74 грн. Крім цього звертав увагу слідчого судді на те, що 29 березня 2023 року у вказаному кримінальному провадженні було накладено арешт на майно, який у подальшому знято, де прокурор у свою чергу підтверджував, що органом досудового розслідування всі слідчі дії проведені, свідки допитані. Також вказував на те, що повідомлення про підозру відносно ОСОБА_5 складено 20 квітня 2023 року, тоді як він виїхав за межі України ще за місяць до цього. На підставі наведених ним обставин вважав доцільним у задоволенні клопотання відмовити, при цьому не заперечивши проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні позицію свого захисника підтримав та пояснив, що через неправильні дії прокурора вони не змогли завершити будівництво по трьох об`єктах, тому не розуміє про які спричинені ним державі збитки може йти мова. Також вказував, що поїхав до США на лікування, куди їздить щороку, підтвердження цьому надати не може, оскільки лікарня жодної документації не надає; попередньо подавав у розпорядження слідчого судді довідки медичних закладів України з приводу стану свого здоров`я. Окрім цього брав там участь у підписанні меморандуму задля допомоги українцям та мав перебувати у США до 12 жовтня 2023 року, однак через оголошену йому підозру був змушений повернутися. З приводу вказаного долучив до матеріалів клопотання заяву доньки ОСОБА_13 , яка є громадянкою США, та у своїй заяві вказує на те, що з 28 лютого по 28 серпня 2023 року батько проходив у США лікування, оскільки є інвалідом ІІ групи, та також разом з нею та її колегами проводив заходи, пов`язані з волонтерською діяльністю для ЗСУ. Крім цього заперечував існування ризику впливу на свідків, оскільки такі є його працівниками.

Слідчий суддя, заслухавши позиції учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.

Восьмого травня 2023 року до Перечинського районного суду разом з клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , надійшло клопотання слідчого ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно цього підозрюваного.

Шостого липня 2023 року слідчий суддя задовольнив вказане клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Першого вересня 2023 року, тобто до закінчення дії ухвали про дозвіл на затримання, ОСОБА_5 добровільно з`явився до слідчого судді, а відтак ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_5 втратила законну силу та слідчий суддя розглядає клопотання про застосування запобіжного заходу.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина 3 ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру о 14.30 год 20 квітня 2023 року, через відсутність підозрюваного за місцем проживання, було вручено дорослому члену сім`ї сину ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , про що в матеріалах клопотання міститься письмова розписка останнього про її отримання (а. к. 151-161, 162).

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України).

Обґрунтована підозра це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви №12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява №72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочинів у підозрі. Так, ОСОБА_5 інкримінується внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, в умовах воєнного стану.

Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити саме ці злочини). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України за викладених у клопотанні обставин.

При цьому слідчий суддя відхиляє доводи захисника щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри.

Зокрема, твердження захисту зводиться до неправильності кваліфікації, що є передчасним, враховуючи стадію кримінального провадження та здійснення остаточної кваліфікації дій особи лише в ході судового розгляду.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні № 42022072030000177 від 08 грудня 2022 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя прийшов до таких висновків.

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила про наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор зазначає, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_5 є нетяжким та тяжким. Також вказує на те, що підозрюваний неодноразово викликався до органу досудового розслідування на 09.00 год 04 квітня 2023 року від 30 березня 2023 року, на 09.00 год 07 квітня 2023 року від 04 квітня 2023 року, на 10.00 год 20 квітня 2023 року від 10 квітня 2023 року, а також на 10.00 год 04 травня 2023 року від 01 травня 2023 року (вказані виклики одночасно надсилалися органом досудового розслідування захиснику ОСОБА_15 та за місцем роботи підозрюваного до ТОВ «ДІМ»), однак на виклики для проведення слідчих дій ОСОБА_5 не з`являвся.

Витягом з Бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої» №91/18694/18/23-Вих від 24 квітня 2023 року, підтверджується, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через пункт пропуску «Вилок» 28 лютого 2023 року виїхав з території України, відомості про повернення відсутні, через що постановою від 08 травня 2023 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено та оголошено підозрюваного ОСОБА_5 у розшук у зв`язку з його переховуванням від органу досудового розслідування.

Сторона захисту заперечує це, та зазначає, що підозрюваний ОСОБА_5 не переховується від органів досудового розслідування, клопотання не підтверджує ці обставини. Після того як дізнався про те, що у суді перебуває клопотання про застосування запобіжного заходу, він самостійно з`явився до суду для розгляду вказаного клопотання.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він підозрюється.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності змінив постійне місце проживання та виїхав за кордон, не виходить на зв`язок та не з`являється для проведення слідчих дій після численних повідомлень. Уваги заслуговує і те, що захисник неодноразово повідомляв слідчого суддю про різні дати повернення підозрюваного до України 23 березня 2023 року повідомляв про повернення такого після пасхальних свят, 07 квітня 2023 року інформував орган досудового розслідування, що ОСОБА_5 перебуває за кордоном на лікуванні, після чого повернеться додому, а 02 травня 2023 року повідомив, що той повернеться після 18 травня 2023 року. Не стало для підозрюваного стримуючим фактором у виїзді на тривалий час за межі держави й наявність на території України сім`ї та постійного місця роботи.

Оцінюючи вказане у сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду в майбутньому, оскільки попередні обставини, пов`язані з неможливістю розшукування ОСОБА_5 викликають обґрунтований сумнів у тому, що він не переховувався, а просто не знав про те, що оголошений в розшук. Ймовірність переховування, в такому випадку, значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри, дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначених кримінальних правопорушень.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків з боку підозрюваного ОСОБА_5 , які до того ж є його підлеглими.

З приводу ризику вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий суддя приймає до уваги, що відносно підозрюваного відділом Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється інше кримінальне провадження №72023070000000045, у межах якого розслідуються обставини службового підроблення та привласнення (розтрати майна або заволодіння ним) шляхом зловживанням службовим становищем, у співучасті.

Слідчий суддя констатує, що в ході розгляду клопотання сторона захисту не заперечувала факту наявності іншого кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , а також факт наявності діючого запобіжного заходу у іншому кримінальному провадженні (Т. 2 а. к. 46-зворот).

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя прийшов висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України;

- пред`явлення йому підозри у вчиненні нетяжких та тяжкого злочинів, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання за сукупністю злочинів (верхня межа тяжкого злочину до восьми років позбавлення волі);

- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_5 виповнилося 53 роки;

- достатньо забезпечений майновий стан;

- міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який одружений та має постійне місце роботи;

- інформації щодо наявності у підозрюваного хвороб, зокрема хронічного панкреатиту в стадії загострення, ерозивного гастриту, спайкової хвороби; хронічного вірусного гепатиту С у стадії ремісії; полірадикулонейропатії на тлі дегенеративно-дистрофічних змін поперекового відділу хребта і стадії загострення з вираженим больовим синдромом та порушення функції хребта (Т. 2 а. к. 47, 48);

- підозрюваний раніше не судимий, наразі відносно нього діє запобіжний захід у виді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні № 72023070000000045 (Т. 2 а. к. 46-зворот).

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчий суддя констатує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурори на основі наданих доказів не довели наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, міцні соціальні зв`язки за місцем свого проживання та необхідність отримання постійної медикаментозної терапії і реабілітації з приводу його захворювань, наявність групи інвалідності, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність обмеження свободи підозрюваного, враховуючи наведені дані та обставини. Так само й існуванню ризиків незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні. Водночас, слідчий суддя вважає, що досліджені під час судового засідання ризики та індивідуальні особливості кримінального провадження і підозрюваного свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.

З приводу розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, а також розмір шкоди, спричинення якої інкримінується підозрюваному у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку, що застава у сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 2 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним, покладених на нього обов`язків вказаним розміром застави.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує, що інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні провадження стосуються службового підроблення та привласнення (розтрати майна або заволодіння ним) бюджетних коштів шляхом зловживанням службовим становищем, що на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.

Таким чином враховуючи обставини розслідуваних кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваному, ймовірну завдану ним шкоду, спосіб їх вчинення, з огляду на високий рівень встановлених ризиків, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 429 440 (чотириста двадцять дев`ять тисяч чотириста сорок) грн. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних характеристик зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього, а також відповідним з огляду на ймовірно завдану шкоду.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що розмір застави, про який просить сторона обвинувачення є безпідставним та не виправданим ані матеріалами кримінального провадження, ані відомостями про матеріальний стан підозрюваного.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного відповідні обов`язки.

При цьому слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. 177, 182, 183, 186, 193, 194, 196-198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42022072030000177 від 08 грудня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підвиноградів Виноградівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у виді застави у розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 429 440 (чотириста двадцять дев`ять тисяч чотириста сорок) грн.

Підозрюваний ОСОБА_5 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Закарпатській області за реквізитами: код 26213408, МФО 820172, р/н UA198201720355209001000018501, ДКСУ м. Київ (призначення платежу згідно якого провадження, найменування суду, що виніс судове рішення, прізвище, ім`я по батькові особи, за яку внесено заставу), або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує прокурору та слідчому судді.

У порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за їх першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;

3) не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.

Дата закінчення дії ухвали у частині покладених обов`язків 18 листопада 2023 року, однак у межах строку досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1