Ухвала

від 18.10.2023 по справі 304/252/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 304/252/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18.10.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 , та

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/499/23, за апеляційними скаргами, які подали підозрюваний ОСОБА_6 , та прокурор ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2023 року, відмовлено у задоволенні погодженого прокурором клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42022072030000177, внесеному 08 грудня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про застосування відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підвиноградів Виноградівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 ,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Цією ухвалою щодо підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 429 440 (чотириста двадцять дев`ять тисяч чотириста сорок) грн.

На підозрюваного ОСОБА_6 покладені такі процесуальні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за їх першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановлено строк дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_6 до 18.11.2023, однак у межах строку досудового розслідування.

З матеріалів клопотання убачається, що 08 травня 2023 року, до слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області звернувся слідчий з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі чотириста прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідно до клопотання, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, в умовах воєнного стану та за ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Слідчий у клопотанні зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати, або спотворити будь яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочинів, може незаконно впливати на свідків, яких добре знає та які є його підлеглими, шляхом їх підкупу чи залякування, а також вчинити інші кримінальні правопорушення. В обґрунтування доводів посилається на те, що згідно з відомостями Державної прикордонної служби України, підозрюваний ОСОБА_6 , 28 лютого 2023 року через пункт пропуску «Вилок» виїхав за межі України та до цього часу не повернувся, незважаючи на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, зокрема 30 березня 2023 року на 09.00 год, 04 квітня 2023 року на 09.00 год, 07 квітня 2023 року, 10 квітня 2023 року на 10.00 год, 20 квітня 2023 року, а також 01 травня 2023 року на 10.00 год та 04 травня 2023; такі ж повідомлення надсилалися й захиснику ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_8 . Останній у свою чергу неодноразово повідомляв про різні дати повернення підозрюваного до України - 23 березня 2023 року повідомляв про повернення ОСОБА_6 після пасхальних свят, 07 квітня 2023 року інформував орган досудового розслідування, що ОСОБА_6 перебуває за кордоном на лікуванні, після чого повернеться додому, а 02 травня 2023 року повідомив, що той повернеться після 18 травня 2023 року. Тому, слідчий вважає, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, чим перешкоджає кримінальному провадженню та просить також врахувати, що підозрюваний виїхав за межі України 28 лютого 2023 року, тобто після проведення у період з 20 по 23 лютого 2023 року за його участю огляду місця вчинення кримінального правопорушення, тобто ОСОБА_6 було достовірно відомо про виявлення органом досудового розслідування вчинених ним кримінальних правопорушень. Крім цього слідчий у клопотанні вказує на те, що органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії з метою встановлення інших співучасників кримінального правопорушення, не відшукано всі необхідні речі та документи, що підтверджують вчинення таких, оскільки на виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів такі документи у повному обсязі вже протягом тривалого часу не надані органу досудового розслідування, що може свідчити про їх можливу фальсифікацію; допитані в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 показали, що у 2023 році, тобто після виявлення кримінальних правопорушень, вони проводили будівельні роботи, що згідно домовленостей не були виконані раніше, що у свою чергу свідчить про знищення доказів. Отже органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, що підтверджують існування вищевказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є тим запобіжним заходом, який зможе запобігти вказаним ризикам, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, одночасно просить визначити підозрюваному заставу. Простить клопотання задовольнити.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України належать до нетяжких та тяжких кримінальних правопорушень. Слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, підтверджені належними доказами. Так, слідчим доведено існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, оскільки матеріалами клопотання підтверджується, що ОСОБА_6 , може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначених кримінальних правопорушень. Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні також існує, позаяк свідки є його підлеглими. З приводу ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя взяв до уваги те, що відносно підозрюваного відділом Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні №72023070000000045, у межах якого розслідуються обставини службового підроблення та привласнення майна (розтрати майна або заволодіння ним) шляхом зловживанням службовим становищем, у співучасті з іншими особами. Разом з тим, під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім. Слідчим суддею взято до уваги дані про особу підозрюваного, зокрема, міцні соціальні зв`язки ОСОБА_6 за місцем проживання та необхідність отримання постійної медикаментозної терапії і реабілітації з приводу його захворювань, наявність групи інвалідності, відтак, на переконання слідчого судді, вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відсутні. Водночас, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 429 440 (чотириста двадцять дев`ять тисяч чотириста сорок) грн. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних характеристик зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього, а також відповідним з огляду на ймовірно завдану шкоду.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 вказує на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді, вважає, що така підлягає скасуванню. Зазначає, що слідчим під час розгляду клопотання не доведено існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Звертає увагу на те, що брав участь у розгляді клопотання, що свідчить про його належну процесуальну поведінку. Крім того, апелянт вважає, що слідчим суддею не враховано наявність у нього міцних соціальних зв`язків, і те, що він позитивно характеризується, має нагороди та подяки, вищу освіту, раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботу. Звертає увагу на те, що відносно нього ухвалою Ужгородського міськрайонного суду уже обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в іншому кримінальному провадженні. Крім того, зазначає, що всупереч вимогам ч. 4 ст. 176 КПК України, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосовано до 18.11.2023, тобто поза межами строку досудового розслідування, який закінчується 04.11.2023. Апелянт також вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є необґрунтованим, оскільки слідчий суддя визначив розмір застави, який перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не мотивувавши судове рішення у цій частині. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити, повернути заставодавцям - ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 заставу, що становить 429 440, 00 грн, яка була внесена 22.09.2023 за підозрюваного ОСОБА_6 .

В апеляційній скарзі прокурор вказує на необґрунтованість ухвали слідчого судді, просить її скасувати. Вважає, що при обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 необхідно врахувати розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_6 , а також те, що 08.05.2023 ОСОБА_6 оголошений у розшук, а тому відносно нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: підозрюваного ОСОБА_6 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та заперечив щодо задоволення поданої прокурором апеляційної скарги; прокурора ОСОБА_5 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги підозрюваного, підтримавши подану ним апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підозрюваного та прокурора задоволенню не підлягають.

Апеляційні скарги розглядаються за відсутності захисника - адвоката ОСОБА_8 , неявка якого, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає їх розгляду. При цьому, береться до уваги те, що: про час та місце розгляду апеляційних скарг захисник повідомлений відповідно до вимог закону; будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду апеляційних скарг на інший день від захисника не надходило; підозрюваний вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі захисника.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає приписам ст. ст. 177, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Ужгородської окружної прокуратури.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу брали участь підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України.

Обґрунтованим є і висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , висновком будівельно-технічної експертизи, протоколами огляду та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності, - на підставі яких 20.04.2023 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру. Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_6 діяння, які підпадають під ознаки передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення цих кримінальних правопорушень.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв`язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених ст.177 КПК України ризиків, зокрема можливого переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, вчинення інших кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та фактичні обставини їх вчинення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі доведення його вини (позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), попередня поведінка підозрюваного у кримінальному провадження (оголошувався у розшук та є підозрюваним також і в іншому кримінальному провадженні), а також те, що свідки у кримінальному провадженні є підлеглими підозрюваного ОСОБА_6 і при розгляді кримінального провадження по суті суд бере до уваги показання свідків, надані під час судового розгляду, - повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.

Разом із тим, апеляційний суд погоджується і з висновками слідчого судді про те, що слідчим та прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти будь-яким із передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам. При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про те, що інший, більш м`який, запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.

Погоджуючись із цим висновком, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дав обґрунтовану оцінку відомостям про особу підозрюваного ОСОБА_6 , зокрема те, що підозрюваний раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, є особою з інвалідністю та має захворювання, які викликають необхідність отримання постійної медикаментозної терапії і реабілітації.

Тому, доводи слідчого та прокурора про те, що інші, більш м`які, запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, будуть недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені будь-якими доказами як під час розгляду клопотання, так і апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги.

Апеляційний суд також вважає, що клопотання слідчого та доводи апеляційної скарги прокурора не містять переконливого обґрунтування про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати досудовому розслідуванню у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання будь-яким із передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам.

Разом із тим, до апеляційної скарги прокурором не додано доказів, які б із певною вірогідністю свідчили, що обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж взяття під варту, не забезпечить його належну процесуальну поведінку, а також про те, що підозрюваний ОСОБА_6 з моменту обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави не виконував покладені на нього процесуальні обов`язки.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що слідчим та прокурором не доведено, що інший, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема застава, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків як підозрюваного, а також запобігання передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам.

Приймаючи судове рішення беруться до уваги положення, які містяться у п. п. 3 і 4 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, колегія суддів зазначає, що сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , не може бути безумовною підставою для застосування щодо нього найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ця обставина повинна враховуватись у сукупності разом з іншими обставинами.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що при розгляді клопотання слідчий суддя, взявши до уваги вищенаведені обставини, вимоги кримінального процесуального закону та дані про особу підозрюваного, дійшов до належних висновків про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, які ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах, у зв`язку із чим, визнаються апеляційним судом обґрунтованими й належним чином вмотивованими. При цьому, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави слідчий судді врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, характер та спосіб їх вчинення, а також ймовірну спричинену ними шкоду, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , і дійшов належного висновку про те, що має місце виключний випадок і застава в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .

Тому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і у свою чергу, взявши до уваги імовірну суму завданих діями ОСОБА_6 збитків, обґрунтовано визначив розмір застави - 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

При цьому, апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі й про майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 , які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що в свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_6 апеляційним судом не встановлено. Також, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінальних правопорушень та покарання, яке може бути призначено за їх вчинення, обставини їх скоєння, наявні в матеріалах судового провадженні відомості про особу підозрюваного, кількість та ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків, спричинений діями підозрюваного розмір вищевказаної матеріальної шкоди, - апеляційний суд вважає, що встановлений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави - 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є необхідним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.

Тому, доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю визначення застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, апеляційний суд із урахуванням наведеного вище відхиляє як безпідставні і такі, що не підтверджені жодними доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, а відтак і жодним чином не спростовують висновків слідчого судді про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Із цих підстав, як такі, що не знаходять свого підтвердження та повністю спростовуються наведеним вище, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги підозрюваного про те, що слідчим під час розгляду клопотання не доведено існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як такі, що не спростовують висновків слідчого судді про наявність передбачених п. п. 1. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги підозрюваного про те, що підозрюваний був присутній під час розгляду клопотання у суді, що свідчить про його належну процесуальну поведінку, має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем проживання, має нагороди та подяки, вищу освіту, раніше не судимий.

Доводи апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_6 про те, що відносно нього ухвалою Ужгородського міськрайонного суду уже обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в іншому кримінальному провадженні, а також про те, що всупереч вимогам ч. 4 ст. 176 КПК України, строк запобіжного заходу застосовано до 18.11.2023, тобто поза межами строку досудового розслідування, який закінчується 04.11.2023, - апеляційний суд визнає такими, що жодним чином не впливають на висновки слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 160 прожиткових мінімумів доходів громадян. При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що строк досудового розслідування за необхідності може бути продовжено у передбаченому КПК України порядку.

У зв`язку з наведеним, як безпідставні і необґрунтовані апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є необґрунтованим, оскільки слідчий суддя визначив розмір застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не мотивувавши судове рішення у цій частині.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги підозрюваного, апеляційний суд звертає увагу на те, що слідчий суддя належним чином вмотивував своє рішення про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі і визначений її розмір.

На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційних скаргах не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Разом із тим, слідчим суддею обґрунтовано, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного такі процесуальні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися за межі Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі підозрюваним та прокурором не вказується.

Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги, які подали та прокурор ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні погодженого прокурором клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 42022072030000177, внесеному 08 грудня 2022 року до ЄРДР про застосування відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 429 440 (чотириста двадцять дев`ять тисяч чотириста сорок) грн до 18 листопада 2023 року, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: