Постанова

від 05.02.2007 по справі 404/4-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

404/4-06

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.07                                                                                            Справа №  404/4-06

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Мостової  Г. І. (доповідач по справі),

суддів:                                 Мамонтової  О.М. суддів:                                 Фаловської  І.М.  

                                                                                                                               .

при секретарі судового засідання Рустам'яні Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області від 06.12.2006 року

у справі  № 404/4-06  (суддя Попікова О.В.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкомплект», м. Бровари

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Бровари

про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2006 р. № 0000612301/0 та від 21.07.2006 р. № 0001142301/2

за участю представників сторін:

від позивача: Кучеренко В.Г. –дов. б/н від 01.07.2006 р.

від відповідача: Степанюк А.В. –дов. № 16 від 09.01.2007 р.  

В С Т А Н О В И В  :

Постановою господарського суду Київської області від 06.12.2006 р. позовні вимоги було задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.04.2006 р. № 0000612301/0, від 21.07.2006 р. № 0001142301/2 та стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Промкомплект»3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаною постановою господарського суду Броварська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Київської області та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.01.2007 р. у справі № 404/4-06 відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Броварської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області від 06.12.2006 р. та проведено відповідно до ухвали суду від 18.01.2007р. необхідні підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Представник відповідача вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав, а саме:

·          відповідно до пункту  1.3  Закону України  «Про  податок на додану вартість» платник податку  - особа, яка відповідно вказаного закону зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари. Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надасться виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДНА України від 30.05.1997 р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

·          рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07.03.2006 р. за позовом Опришко Р.В. були визнані недійсними Статут ПП «УкрСпецінвест»з моменту його реєстрації - з 12.01.2002 р. та Свідоцтво про реєстрацію платника податку па додану вартість №38809058 від 11.12.2002 р. з моменту його видачі - 3 11.12.2002 р., оскільки підприємство було створене за відсутності його волі та волевиявлення та фактично він ніколи власником підприємства не був, будь-якої підприємницької діяльності не здійснював, не формував статутний фонд підприємства та не мав наміру цього робити. Отже, згідно п.п 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями ПП «УкрСпецінвест»не має право складати (виписувати) податкові накладні, а позивач не мав права включати до податкового кредиту вищевказані податкові накладні.

·          згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органами державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у запереченні б/н (вх. суду № 2-05/780 від 31.01.2007 р.), в якому просить постанову господарського суду Київської області залишити без змін.

Перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Броварською міжрайонною державною податковою інспекцією з 01.02.2003 р. по 31.07.2003 р. було проведено позапланову документальну перевірку з дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Промкомплект». Про що було складено Акт № 20\232\31033696 від 20.04.2006р., де встановлено порушення підприємством п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок безпідставного віднесення товариством до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними, в результаті чого мало місце заниження останнім ПДВ у 2003 році на суму 121043 грн. та завищення від'ємного значення ПДВ на 1480 грн. за квітень 2003 року та 4790 грн. за травень 2003 року.

Як зазначено в акті перевірки, таке порушення виникло у зв'язку з віднесенням позивачем до податкового кредиту суми ПДВ згідно накладних отриманих від ПП «УкрСпецінвест», у слідуючи податкових періодах: за лютий 2003 р. –сума ПДВ склала 4528 грн.; за березень 2003 р. –сума ПДВ склала 13472 грн.; за квітень 2003 р. –сума ПДВ склала 32954 грн.; за травень 2003 р. –сума ПДВ склала 47463 грн.; за червень 2003 р. –сума ПДВ склала 17229 грн.; за липень 2003 р. –сума ПДВ склала 29667 грн.

Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі № 2-1851\2006 р. від 07.03.2006 р. було визнано недійсним Статут приватного підприємства «УкрСпецінвест»з моменту його реєстрації та Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з моменту його видачі, а саме: з 11.12.2002 р.

На підставі зазначеного Акта, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.04.2006 р. № 0000612301\0, яким ТОВ «Промкомплект»визначено суму податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість загалом на суму 181565 грн., з яких 121043 грн. –сума основного платежу та 60522 грн. –сума фінансових санкцій з цього податку, а також податкове повідомлення-рішення від 20.04.2006 р. № 0000622301\0, яким позивачу зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ на суму 6270 грн. за деклараціями за період травень, червень 2003 року.

За наслідками адміністративного оскарження, ДПА в Київській області скасувала податкове повідомлення-рішення Броварської МДПІ № 0000622301\0 від 20.04.2006 р.. Податкове повідомлення-рішення №0000612301\0 від 20.04.2006р., яким ТОВ «Промкомплект»визначено суму податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість загалом на суму 181565 грн. –було залишено без змін.

При цьому, ДПА в Київській області збільшила суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 9405 грн., в т.ч. на відшкодовану суму 6270 грн. та на суму 31235 грн. штрафної санкції з ПДВ, застосованої відповідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та зобов'язала Броварську МДПІ надіслати ТОВ «Промкомплект»податкове повідомлення-рішення на суму 9405 грн. щодо збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На виконання рішення ДПА в Київській області, Броварською МДПІ 21.07.2006 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001142301\2, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 9405 грн., з яких 6270 грн. –сума основного платежу з ПДВ, а 3135 грн. –сума фінансових санкцій з цього податку. Податкове повідомлення-рішення Броварської МДПІ від 20.04.2006 р. № 0000612301\0 за наслідками адміністративного оскарження залишилось без змін і відповідно, на момент прийняття оскаржуваної постанови – є чинним.  

Колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що висновки, викладені в акті перевірки, є помилковими та такими, що не були належним чином підтвердженими, враховуючи наступне.

Між ТОВ «Промкомплект»та ПП «Укрспецінвест»було укладено договір купівлі-продажу № 50 від 12.03.2003р. (т.1, а.с.80). Відповідно до умов вказаного договору ПП «Укрспецінвест»(продавець) прийняв на себе зобов'язання поставити та передати у власність ТОВ «Промкомплект»(покупець) продукцію –обладнання вартістю 500000 грн., а покупець зобов'язався розрахувався за продукцію протягом 30 календарних днів після поставки.

Протягом лютого-липня 2003 р. ПП «Укрспецінвест»поставляв позивачу товар, що підтверджується копіями накладних на одержану від контрагента будівельну та іншу продукцію (т.1, а.с.149-189), актом прийому-передачі документів, а також, копіями банківських виписок щодо розрахунків з ПП «Укрспецінвест»(т.1, а.с.208-232). На виконання укладеної угоди продавцем –ПП «Укрспецінвест» були виписані відповідні податкові накладні (т.1, а.с.81-148).

Як вбачається з залучених до справи податкових накладних, отриманих ТОВ «Промкомплект»від продавця товару –ПП «Укрспецінвест»протягом лютого-липня 2003 р. та підтверджено під час перевірки податковою службою, сума ПДВ зазначений в податкових накладних, яка була віднесена позивачем до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах складає 145313 грн., в т.ч. за лютий 2003 р. –сума ПДВ склала 4528 грн., за березень 2003 р. –сума ПДВ склала 13472 грн., за квітень 2003 р. –сума ПДВ склала 32954 грн., за травень 2003 р. –сума ПДВ склала 47463 грн., за червень 2003 р. –сума ПДВ склала 17229 грн., за липень 2003 р. –сума ПДВ склала 29667 грн.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.1, 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; особа - продавець, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю податок на додану вартість та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом (п.1.7. ст.1).

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п.7.4.1 пункту 7.4 ст.7).

Відповідно до абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності  в Україні. У розумінні даного Закону первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, що фіксують факти їх здійснення.

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 статті 7 3акону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Приписами п.п.7.2.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна (первинний документ у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні) є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і має містити зазначені окремими рядками відомості, визначені п.п.7.2.1 Закону «Про ПДВ», зокрема ставку податку, відповідну суму податку в цифровому значенні та загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, якими ТОВ «Промкомплект»донараховано відповідно 121043 грн. –податку на додану вартість та збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 6270 грн. –відшкодовану суму ПДВ із застосуванням відповідних фінансових санкцій, податкова служба визначила порушення ТОВ «Промкомплект»вимог п.п. 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту у 2003 р. суми ПДВ, за податковими накладними, отриманими від ПП «УкрСпецінвест», і як наслідок заниження ПДВ загалом на суму 121043 грн. та зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на 6270 грн., відшкодованих позивачу за деклараціями за квітень 2003 р. та травень 2003 р.

При цьому, згадане порушення встановлене податковою службою внаслідок проведення господарських операцій з суб'єктом господарювання –ПП «УкрСпецінвест», по якому статут, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, визнано в судовому порядку недійсними.

Як вбачається з рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02.03.2006 р. у справі № 2-1851\2006 р., судом встановлено проведення реєстрації ПП «УкрСпецінвест»за відсутності волевиявлення його засновника Опришко Р.В., і як наслідок визнано недійсним Статут ПП «УкрСпецінвест»з моменту його реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з моменту його видачі –з 11.12.2002 р.

При здійсненні апеляційного провадження, колегія апеляційного суду враховує наступне.

Доводи податкової служби щодо порушення позивачем при формуванні податкового кредиту у 2003 р. вимог п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту у 2003 р. суми ПДВ, за податковими накладними, отриманими від ПП «УкрСпецінвест»є необґрунтованими з огляду на наступне.

Місцевий господарський суд правомірно встановив, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у 2003 року були надані податкові накладні, складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 Закону України № 168/97 та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, і підтверджують суму податкового кредиту, визначеного в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

При цьому судом приймається до уваги, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Під час судового розгляду було встановлено обґрунтованість доводів позивача, що на момент здійснення господарських операцій обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту, сум податку на додану вартість за якими не визнала податкова інспекція, продавець –ПП «Укрспецінвест»був в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За наведених обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Чинним на момент розгляду справи Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»було встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону).

Відповідно до приписів п. 1.3 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д»п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку   продавцем   (у   тому   числі   у   разі   ухилення   від   сплати)   при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій. Така позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного суду України від 26.09.2006р. у справі №21/358.

Таким чином, викладені в акті перевірки висновки Броварської ОДПІ щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства при формуванні податкового кредиту 2003 році спростовуються встановленими у даній справі обставинами.

Обґрунтованою визнається постанова, в якій повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. За таких обставин, оскільки постанова господарського суду Київської області від 06.12.2006 р. у справі №404/4-06  відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування  постанови відсутні.  

Враховуючи викладене, та керуючись Розділом VІІ «Прикінцеві та перехідні положення», ст.ст. 194, 195, 196, 198, 200, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1.          Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області від 06.12.2006 р. у справі №404/4-06 залишити без задоволення.

2.          Постанову господарського суду Київської області від 06.12.2006 р. у справі №404/4-06 залишити без змін.

3.          Матеріали справи №404/4-06 повернути до господарського суду Київської області.

4.          Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

5.          Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтями 210-213 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя:                                                                          Мостова  Г. І.                                            Судді:                                                                                      Мамонтова  О.М.  Судді:                                                                                      Фаловська  І.М.