Постанова

від 20.09.2023 по справі 523/10597/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 523/10597/21

провадження № 61-7518св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючої - Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), суддів: Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Русинчука М. М., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 08 травня 2023 року в складі колегії суддів Коновалової В. А., Таварткіладзе О. М., Вадовської Л. М.,

Історія справи

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

Заяву мотивував тим, що згідно з наказом № 356-С від 29 липня 2005 року ОСОБА_1 зарахований на 1 курс військово-юридичного факультету № 6. Зазначав, що військово-юридичний факультет був утворений у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до наказу Президента України від 20 листопада 1996 року №1105/96 «Про заходи щодо підготовки кадрів військової юстиції та організації науково-дослідної роботи у галузі військового законодавства», належить до системи військової освіти та перебуває в оперативному управлінні Міністерства оборони України, тобто має статус військово-навчального закладу.

Вказував, що під час оформлення особової справи кадровим органом військово-юридичного факультету № 6 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого зробило запис до послужного списку стосовно початку військової служби та зараховано до вислуги років на військовій службі тільки період навчання на п`ятому курсі, тобто з 31 липня 2009 року. Під час здійснення запису була застосована норма статті 24 Закону України «Про загальний військовий обов`язок та військову службу» в редакції закону від 18 червня 1999 року, що призвело до значного звуження його прав у сфері безперервного проходження військової служби, а саме до не зарахування до вислуги років та безперервної військової служби терміну навчання на військово-юридичному факультеті протягом перших чотирьох років.

За таких обставин ОСОБА_1 просив встановити факт початку його перебування на військовій службі у Збройних силах України відповідно до Тимчасового положення про проходження військової служби громадянами України з 29 липня 2005 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням від 28 жовтня 2021 року Суворовський районний суд м. Одеси заяву ОСОБА_1 задовольнив; встановив факт початку проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних Силах України з 29 липня 2005 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, а саме факультет військової юстиції, входить до військових навчальних підрозділів Міністерства оборони України. Встановивши, що ОСОБА_1 зарахований до військово-навчального закладу на підставі частини першої статті 24 Закону України «Про військовий облік та військову службу», суд зробив висновок, що початком проходження військової служби у Збройних Силах України є 29 липня 2005 року (день зарахування на перший курс вищого військового навчального закладу).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою від 08 травня 2023 року Одеський апеляційний суд апеляційну скаргу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого задовольнив частково; рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2021 року скасував; провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, закрив.

Апеляційний суд, врахувавши суть заявлених вимог ОСОБА_1 та суб`єктний склад правовідносин, зробив висновок, що спір про факт проходження військової служби не підлягає судовому розгляду, а повинен вирішуватися у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.

При цьому апеляційний суд зазначив, що у випадку відмови суб`єкта владних повноважень зарахувати у термін військової служби період навчання заявника у національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, ОСОБА_1 має право оскаржити такі дії в порядку адміністративного судочинства, оскільки на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аргументи учасників справи

У травні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 08 травня 2023 року та залишити в силі законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції. Посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивував тим, що чинним процесуальним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення юридичного факту, який має юридичне значення, ніж заявлено у цій справі. Заявник у встановленому законом порядку був зарахований до військового підрозділу вищого навчального закладу з метою здобуття певних освітньо-кваліфікаційних рівнів з подальшим присвоєнням офіцерського звання, а тому згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України «Про загальний військовий обов`язок та військову службу» його перебування на військовій службі у Збройних силах України має обраховуватися з 29 липня 2005 року (день зарахування на перший курс вищого військового навчального закладу).

28 липня 2023 року до Верховного Суду від Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому представник заінтересованої особи просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Рух справи

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 22 травня 2023 року касаційну скаргу заявника передано на розгляд судді-доповідачеві Антоненко Н. О.

Ухвалою від 12 червня 2023 року Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху; надав для усунення недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою від 03 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою; витребував з районного суду справу № 523/10597/21; надав учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

18 липня 2023 року матеріали справи № 523/10597/21 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачеві Антоненко Н. О.

Ухвалою від 06 вересня 2023 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

При перегляді в касаційному порядку судових рішень суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В ухвалі від 03 липня 2023 року Верховний Суд указав, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, що підтверджується службовим посвідченням НОМЕР_1 , виданим майору юстиції ОСОБА_1 . Державною прикордонною службою України, який займає посаду в Регіональному управлінні морської охорони.

Згідно з витягом з послужного списку, складеного начальником відділу кадрів Регіонального управлінні морської охорони, у період з 01 серпня 2009 року до 13 липня 2010 року ОСОБА_1 був курсантом військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Відповідно до листа Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого № 89 від 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 навчався за денною формою навчання на військово-юридичному факультеті в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, зарахований на 1 курс наказом ректора академії № 356-С від 29 липня 2005 року відрахований у зв`язку з закінченням навчання наказом ректора академії № 272-С від 27 червня 2009 року (навчався в статусі «студент») Наказом № 342-С від 31 липня 2009 року ОСОБА_1 зарахований на 5 курс навчання, відраховано з академії у зв`язку з закінченням навчання наказом ректора академії № 294-С від 11 червня 2010 року, навчався у статусі «курсант».

Наказом Міністерства освіти і науки України № 1697 Національний університет «Юридична академія імені Ярослава Мудрого» перейменовано в Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

Позиція Верховного Суду

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до приписів частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право. Таким чином, характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право

і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме визначення початку проходження військової служби у період навчання у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого з 29 липня 2005 року. Вказував, що встановлення цього факту йому необхідно для зарахування періоду навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого до вислуги років та безперервної військової служби.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Частиною четвертою статті 19 КАС України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

У справі, що переглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України. Згідно з витягом з послужного списку, складеним начальником відділу кадрів Регіонального управління морської охорони, у період з 01 серпня 2009 року до 13 липня 2010 року ОСОБА_1 був курсантом військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Заявник уважає, що йому невірно визначено термін військової служби за період навчання у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.

Апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту початку перебування на військовій службі, що фактично стосується факту проходження військової служби у певний період і такий факт не підлягає судовому розгляду, а вирішується в позасудовому порядку, зробив правильний висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі. При цьому, апеляційний суд правильно зазначив, що у випадку відмови суб`єкта владних повноважень зарахувати у термін військової служби період навчання заявника у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого він вправі оскаржити такі дії в порядку адміністративного судочинства.

Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року в справі № 415/932/21.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права. За таких обставин касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена постанова апеляційного суду - без змін.

Оскільки у цій справі оскаржене судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПКУкраїни, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 08 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної силиз моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Антоненко

Судді І. О. Дундар

А. Ю. Зайцев

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук