Постанова

від 26.09.2023 по справі 486/1618/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.09.23

22-ц/812/837/23

Провадження № 22-ц/812/837/23 Суддя першої інстанції Савін О.І.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 вересня 2023 року м. Миколаїв Справа № 486/1618/20

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання Стрілець К.О.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

його представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 31 травня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Савіна О.І., в залі судового засідання в м. Южноукраїнськ, повний текст якого складено 09 червня 2023 року, за позовом ОСОБА_1 до Южноукраїнського гаражного кооперативу «Іскра», ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 про визнання неправомірним та скасування рішення правління Южноукраїнського гаражного кооперативу «Іскра» щодо вилучення та передачі гаража іншій особі,

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з урахуванням уточнених позовних вимог, до Южноукраїнського гаражного кооперативу «Іскра» (далі ЮГК «Іскра»), ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 про визнання неправомірним та скасування рішення правління ЮГК «Іскра» щодо вилучення та передачі гаража іншій особі.

Доводи позову обґрунтовував тим, що 06 жовтня 2011 року за узгодженням з правлінням ЮГК «Іскра» придбав за 1800 дол. США у члена цього кооперативу ОСОБА_4 за розпискою недобудовану будівлю гаражного боксу, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 зазначеного кооперативу та була виділена останньому для будівництва, а також будівельні матеріали для закінчення будівництва, що підтверджується розпискою ОСОБА_4 .

Починаючи з жовтня 2011 року він власними силами і за свій рахунок виконував будівельні роботи.

Станом на лютий 2020 року будівельні роботи були майже виконані, залишилось зробити під`їзд до гаражу, пофарбувати ворота, виконати внутрішні роботи.

Оскільки стіни були побудовані, встановлені ворота, він зберігав в гаражному боксі будівельні матеріали, інструмент, запасні частини на автомобіль та таке інше.

У лютому 2020 року голова правління ЮГК «Іскра» Стоколос С.І., в порушення вимог Статуту, без внесення питання на розгляд правління ЮГК «Іскра» і без затвердження на загальних зборах членів кооперативу, що передбачено пунктом 4.1 Статуту ЮГК «Іскра», безпідставно вилучив і передав побудований ним гаражний бокс ОСОБА_3 з видачею йому паспорта на гаражний бокс, тим самим унеможливив здійснення подальшого користування належним та законним користувачем.

На ворота гаражу були встановлені нові замки, що позбавило його можливості зайти до приміщення та звернутись до поліції з приводу таких протиправних дій. Також на воротах було намальовано краскою номер гаража «67-А», хоча раніше номер гаража не встановлювався.

10 вересня 2020 року він звернувся до голови правління ЮГК «Іскра» з заявою про прийняття його в члени кооперативу та надання йому у володіння і користування гаражного боксу АДРЕСА_2 , який добудував.

ОСОБА_4 також звернувся з заявою про переоформлення наданої йому земельної ділянки на ім`я позивача. Право ОСОБА_4 на відчуження свого гаражу і частки майна загального користування передбачено Статутом.

Зазначені заяви залишилися без відповіді.

Приймаючи одноособово рішення про вилучення гаражного боксу в ОСОБА_4 , прийому у члени кооперативу та передачу гаражного боксу АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , голова правління ОСОБА_5 діяв поза межами своїх повноважень, які зазначені у пункті 3.3. Статуту, тому його рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

З огляду на те, що вилучення гаражу в ОСОБА_4 є незаконним, так як здійснено головою правління ОСОБА_5 поза межами його компетенції, та з порушенням вимог законодавства, незаконною є і передача його ОСОБА_3 , який за таких обставин безпідставно володіє та користується чужим майном.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірним та скасувати рішення голови правління ЮГК «Іскра» щодо вилучення та передачі гаража № НОМЕР_1 по вул. № НОМЕР_2 в ЮГК «Іскра» ОСОБА_3 .

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 31 травня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 недоведено наявності у нього правових підстав на звернення до суду з даним позовом, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки відповідно до Статуту кооперативу право користування гаражним боксом обумовлено членством у кооперативі, то позивачем не на дано будь-яких доказів, що він звертався до голови правління ЮГК «Іскра» з заявою про прийняття його у члени гаражного кооперативу до ухвалення оскаржуваного рішення правлінням кооперативу.

Крім того, останнім не приймалося рішення щодо вилучення та передачі гаража АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , що було доведено у судовому засіданні та матеріалами справи.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги його позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме, не врахував, що ОСОБА_4 , будучи членом гаражного кооперативу, на законних підставах розпочав будівництво гаражного боксу № НОМЕР_1 .

У відповідності до вимог пункту 4.3 Статуту, член кооперативу має право відчужувати свій гараж і частку майна загального користування.

Відмовляючи в задоволенні позову суд послався на те, що майно (гаражний бокс № НОМЕР_1 ) не зареєстровано відповідно до вимог «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». І як на правову підставу суд послався на вимоги частини 2 статті 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таке тлумачення закону є помилковим, оскільки, правочин, який вчинив позивач по придбанню недобудованого гаражного боксу № НОМЕР_1 у ОСОБА_4 законом не заборонений. Кооператив, починаючи з 2011 року ні разу не звертався до позивача з вимогою про визнання будівництва самовільним.

Більш того, позивач відкрито володів і користувався гаражним боксом до моменту передачі його ОСОБА_3 .

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство. Всі члени правління ЮГК «Іскра» в тому числі ОСОБА_5 знали і бачили, що закінчення будівництва позивачем ведеться за власний рахунок.

Що стосується державної реєстрації, та на той момент, її не неможливо було провести, як і нотаріально посвідчити угоду про відчуження гаражного боксу, оскільки земельна ділянка згідно Державного акту на право постійного користування землею, знаходилась у користуванні ЮГК «Іскра».

Більш того, за висновками Постанови ВП № 686/2528/19 від 16 червня 2021 року, державна реєстрація не є способом набуття права власності, вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення права власності на нерухоме майно або інших речових прав і є похідною від юридичного факту.

Приймаючи одноособово рішення про передачу готового гаражного боксу № НОМЕР_1 ОСОБА_3 ОСОБА_5 порушив вимоги Статуту ЮГК «Іскра».

Так згідно пункту 4.5 член кооперативу може бути виключений з кооперативу за поданням правління, на підставі рішення загальних зборів. Проте ніяких рішень, як правління ЮГК «Іскра» так і рішення загальних зборів з цього приводу не приймалось.

ОСОБА_5 вважає, що може вільно розпорядитись чужим майном, наприклад під виглядом сплати членського внеску в розмірі 7000 грн, фактично продати ОСОБА_3 повністю побудований позивачем гаражний бокс № НОМЕР_1 .

Саме з цього приводу позивач звернувся до правоохоронних органів, де по факту 04 березня 2020 року було відкрито кримінальне провадження за статтею 356 КК України, зареєстроване в ЄРДР за № 12020150120000066.

В судовому засіданні суд обмежився тільки дослідженням витягу з ЄРДР. На клопотання адвоката витребувати і дослідити матеріали кримінального провадження, суд відмовив. Суд також відмовив у долучені до матеріалів справи постанови про закриття кримінального провадження № 1202015010000066, із якої вбачається, що воно закрито по підставам малозначності, по сумі заподіяної шкоди. Разом з тим, об`єктивна сторона складу цього кримінального правопорушення не заперечується.

На думку позивача, суд в даному випадку проявив однобічність, як в оцінці доказів так і в їх дослідженні.

Крім того в судовому засіданні не опитаний сам відповідач ОСОБА_3 , а також заявлені позивачем свідки члени кооперативу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не заважаючи на те, що суд сам ухвалив рішення про їх допит.

На день слухання справи відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, гаражному кооперативу «Іскра» відповідно до рішення Южноукраїнської ради від 27 липня 1994 року № 308 передана у постійне користування для будівництва та експлуатації гаражних боксів земельна ділянка 3.98 га про що 12 грудня 1994 року видано державний акт на право постійного користування землею.

04 листопада 2009 року було створено та зареєстровано Южноукраїнський гаражний кооператив «Іскра» з метою задоволення потреб громадян в користуванні, придбанні і будівництві гаражів за рахунок власних і привернутих коштів.

16 липня 2009 року загальними зборами кооперативу було затверджено Статут кооперативу, де визначені процедура набуття членства в кооперативі, органи управління та їх компетенція, майно кооперативу та інше.

ОСОБА_4 , будучи членом кооперативу «Іскра», 06 жовтня 2011 року продав ОСОБА_1 недобудований гаражний бокс зі всіма будівельними матеріалами та передав виділене йому місце для будівництва гаражного боксу в гаражному кооперативі «Іскра» про що сторони склали розписку. Також передав копію плану забудови гаражного боксу в ЮГК «Іскра» по вулиці № 10 між гаражними боксами № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .

Число членів кооперативу не може перевищувати число боксів або місць стоянок для автотранспорту, зведених кооперативом за планом будівництва. Кооператив веде облік своїх членів і видає кожному з них посвідчення про членство (членську книжку) (Статут в редакції 2009 року, що діяв на час складання розписки) (далі - Статут 2009 року).

За приписами пунктів 5.1-5.5 Статуту 2009 року членами кооперативу можуть бути громадяни, що досягли 18-річного віку, його засновники і особи згодом прийняті в кооператив у відповідності з процедурою, передбаченою цим Статутом і дотримуючись Положення про реєстрацію (перереєстрацію) членів кооперативу. Громадяни охочі вступити в члени кооперативу, подають заяву в письмовій формі про прийом в члени кооперативу на ім`я голови кооперативу, в якому указують свої паспортні дані та ідентифікаційний код. Прийом в члени кооперативу можливий за рішенням правління кооперативу або по рішенню загальних зборів членів кооперативу. Після винесення правлінням кооперативу рішення про прийняття в члени кооперативу претендент повинен на протязі трьох днів з дати ухвалення рішення, сплатити вступний внесок. Претендент стає членом кооперативу тільки після оплати вступного внеску.

Статут Южноукраїнського гаражного кооперативу «Іскра» в новій редакції, затвердженого рішенням Загальних зборів Протокол № 1 від 02 березня 2017 року (далі Статут 2017 року).

Відповідно до пункту 3.2.3 Статуту 2017 року правління кооперативу має наступні повноваження, зокрема, вирішує питання про прийняття в члени кооперативу і виключення з нього; розглядає пропозиції і заяви членів кооперативу та інші.

Прийом в члени кооперативу можливий за письмовою заявою до голови кооперативу, за рішенням правління кооперативу і затвердженням його загальними зборами (пункт 4.1. Статуту 2017 року).

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 адресована голові правління гаражного кооперативу «Іскра» про видачу паспорта на гаражний бокс, відповідно до якої позивач просить прийняти його в члени гаражного кооперативу «Іскра» та видати паспорт на гаражний бокс № НОМЕР_1 , який розташований на вулиці № 10. Дана заява датована 10вересня 2020року, однак, не містить підпису ОСОБА_1 .

Також, позивачем надано заяву ОСОБА_4 адресовану голові правління ЮГК «Іскра» про переоформлення права на гаражний бокс, відповідно до якої ОСОБА_4 просить переоформити право користування земельною ділянкою і гаражним боксом № НОМЕР_1 по вулиці № НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Іскра» на ОСОБА_1 . Дана заява датована 10 вересня 2020 року, однак, не містить підпису ОСОБА_4 .

Із заяви ОСОБА_3 від 15 лютого 2020 року на ім`я голови правлінні кооперативу встановлено, що він просить про виділення йому ділянки під будівництво гаражного боксу по вулиці № НОМЕР_2 між гаражами № НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 .

У заяві ОСОБА_3 від 22 лютого 2020 року, останній просить прийняти його у члени ЮГК «Іскра» та переоформити на нього гараж № НОМЕР_1 по вулиці № НОМЕР_2 ЮГК «Іскра».

Відповідно до наданої ЮГК «Іскра» копії протоколу (дозволу) на засіданні правління ЮГК «Іскра» 20 лютого 2020 року було прийнято рішення про прийняття ОСОБА_3 у члени ЮГК «Іскра», виділення ділянки під будівництво гаражного боксу по вулиці № НОМЕР_2 між гаражами № НОМЕР_4 і № НОМЕР_3 , зобов`язання ОСОБА_3 внести пай у розмірі 7000 грн та інше.

Зазначений пайовий внесок було сплачено ОСОБА_3 22 лютого 2020 року, що підтверджується прибутковим касовим ордером.

Відповідно до списку членів ЮГК «Іскра», затвердженого 25 лютого 2020 року головою ЮГК «Іскра» Стоколосом С.І., членом гаражного кооперативу є ОСОБА_3 (гараж № НОМЕР_1 вулиця № 10).

Позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю у нього права власності на придбану у ОСОБА_4 недобудовану будівлю гаражного боксу та будівельні матеріали, так як попередній власник за власним волевиявленням передав зазначене майно, а тому право власності на закінчену будівництвом будівлю гаражу також виникло правомірно відповідно до положень цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК Українивстановлено, що кожна особа має право звертатися до суду на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту у вибраний спосіб.

Цивільне судочинство відбувається на сторінках засад змагальності (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 1статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України «Про кооперацію» кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

В силу положень статті 8 Закону України «Про кооперацію» основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права і обов`язки його членів та асоційованих членів, порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати, порядок скликання загальних зборів, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна кооперативу і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації кооперативу та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Статтею 41Земельного кодексуУкраїни встановлено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду в розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Відповідно до статті 121ЗК Україникожний громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Таким чином, законодавством передбачено можливість безоплатної приватизації громадянином України земельної ділянки площею до 0,01 га для будівництва індивідуального гаража.

Якщо гараж розташований в межах гаражно-будівельного кооперативу, то член такого кооперативу отримував можливість згідно з внутрішнім розподілом отримати окремий гараж для свого автомобіля, і навіть оформленеправо власності на гараж у гаражно-будівельному кооперативіне дає права його членам приватизувати окремі земельні ділянки під своїми гаражами, адже, ці гаражі не є самостійними (індивідуальними), а мають спільні з іншими гаражами під`їзди, огорожу, стінки тощо. Індивідуальним є тільки в`їзд у гараж.

Отже, законом не передбачена можливість приватизації земельної ділянки під гаражем розташованого в межах гаражно-будівельного кооперативу.

За такого, набуття прав на земельні ділянки кооперативами здійснюється саме як юридичними особами, а не окремо громадянами-членами кооперативу.

Відповідно достатті 12 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у разі його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим чи, навпаки, як це має місце при використанні презумпції, - існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Відповідно до частини 1статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ізстаттею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У частинах 1, 2, 8статті 83 ЦПК Українивизначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обґрунтовуючи порушення своїх прав власника гаражного боксу посилається на продаж йому ОСОБА_4 недобудованого гаражного боксу на виділеній у кооперативі земельній діляннці під забудову гаражного боксу.

Між тим, матеріали справи не містять письмових доказів, які б підтверджували передачу ЮГК «Іскра» ОСОБА_4 зазначеної земельної ділянки для будівництва гаражу.

Позивач членом кооперативу не був, а звернувся із заявою про прийняття його в члени ЮГК «Іскра» тільки 10 вересня 2020 року.

Відповідно до положень Статутів 2009 року та в редакції 2017 року право особи на отримання земельної ділянки під забудову гаражного боксу виникає після набуття особою членства в ЮГК «Іскра» за відповідним рішенням правління кооперативу та сплати пайового внеску.

За Статутом 2009 року земельна ділянка, яка була передана кооперативу в 1994 році в постійне користування є майном кооперативу та виділення земельних ділянок є компетенцією правління кооперативу. Приписами Статуту 2009 року та в подальшому у Статуті 2017 року не передбачено передача виділеної земельної ділянки члену кооперативу іншій особі.

Аргументи апеляційної скарги про те, що така передача дозволена положеннями пункту 4.3 Статуту, яким передбачено, що член кооперативу має право відчужувати свій гараж і частку майна загального користування, є неприйнятними, оскільки по-перше, на час продажу гараж не був збудований, право власності на незакінчене будівництво було не оформлене, по-друге, у даному випадку відчуження гаражу передбачає оформлення прав власника на гараж і частку майна у загальному користуванні. При цьому треба зазначити, що володіння гаражем у кооперативі не має нічого спільного з правом власності на гараж. Поки особа є членом кооперативу, гараж її, але з припиненням членства, припиняються і всі права на гараж. Для того, щоб повністю розпоряджатися гаражем і мати право його дарувати, продавати та іншим чином відчужувати, необхідно оформити на цього право власності та відповідно зареєструвати це право з 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також не підтверджено відповідними належними та допустимими доказами доводи апеляційної скарги, що таке передача земельної ділянки ОСОБА_4 відбувалася з дозволу правління кооперативу. Посилання на той факт, що всі члени кооперативи та його голова були обізнані про будівництво гаражу, знали і бачили, що закінчення будівництва позивачем ведеться за власний рахунок, не можуть свідчити про правомірність передачі земельної ділянки та будівництво на ній гаражного боксу.

Твердження заявника про те, що правочин, який вчинено позивачем по придбанню недобудованого гаражного боксу № НОМЕР_1 у ОСОБА_4 законом не заборонений, кооператив, починаючи з 2011 року ні разу не звертався до позивача з вимогою про визнання будівництва самовільним, а також останній відкрито володів і користувався гаражним боксом до моменту передачі його ОСОБА_3 не можуть бути прийняті до уваги з огляду на таке.

Сторони, укладаючи договір купівлі-продажу нерухомого майна, не можуть відступити від положень ЦК України; ЦК України як основний акт цивільного законодавства (на момент виникнення спірних правовідносин) містив чіткі та зрозумілі положення щодо визначення умов та моменту виникнення права власності у набувача нерухомого майна за відповідним правочином, які в повній мірі відповідають принципу правової визначеності та принципу легітимних (законних) очікувань; ЦК України (на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачав необхідності державної реєстрації права на нерухоме майно, між тим така вимога з`явилася після 01 січня 2013 року, тобто тоді як вже було побудовано гаражний бокс, як стверджує позивач. Саме це мав на увазі суд першої інстанції посилаючись на відсутність державної реєстрації прав власності позивача. Таким чином, до 01 січня 2013 року право власності у набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами частини 4 статті 334 ЦК України - з моменту державної реєстрації такого договору як правочину.

Не можутьбути прийнятідо увагидоводи апеляційноїскарги,що рішення про передачу готового гаражного боксу № НОМЕР_1 ОСОБА_3 приймалось одноособово головою кооперативу в порушення вимог Статуту ЮГК «Іскра», з огляду на те, що відповідно до протоколу від 20 лютого 2020 року на засіданні правління було прийнято рішення про виділ земельної ділянки ОСОБА_3 по вулиці № 10 між гаражами № НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 . За цим рішенням приміщення гаражного боксу не передавалось.

Так згідно пункту 4.5 член кооперативу може бути виключений з кооперативу за поданням правління, на підставі рішення загальних зборів. Проте ніяких рішень, як правління ЮГК «Іскра» так і рішення загальних зборів з цього приводу не приймались.

Також не підтверджено матеріалами справи, що голова кооперативу під виглядом сплати ОСОБА_3 членського внеску в розмірі 7000 грн, фактично продав ОСОБА_3 повністю побудований позивачем гаражний бокс № НОМЕР_1 . Відповідно прибуткового касового ордера від 22 лютого 2020 року ОСОБА_3 сплатив на рахунок кооперативу 7000 грн, як пайовий внесок. Доказів на спростування цього факту матеріали справи не містять. При цьому посилання скаржника на звернення позивача до правоохоронних органів за цим фактом 04 березня 2020 року та внесення заяви позивача до ЄРДР за № 12020150120000066, а подальшому закриття кримінального провадження з підстав малозначності, виходячи із розміру завданої шкоди, у даному випадку немає правового значення оскільки постанова про закриття провадження у справі з підстав відсутності складу кримінального правопорушення, за приписами частини 6 статті 82 ЦПК України не є підставою для звільнення від доказування зазначених обставин.

Щодо доводів апеляційної скарги про не надання пояснень в судовому засіданні відповідача ОСОБА_3 , який в судове засідання не з`явився, то в даному випадку явка відповідача в судове засідання це його процесуальне право, покази свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які були зазначені позивачем при поданні ним заяви про видачу паспорта на гаражний бокс від 10 вересня 2020 року, не були допитані судом, про їх свідчення не впливають на предмет доказування у цій справі.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального та процесуального права.

Згідно зістаттею 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Згідно із підпунктом "в" пунктом 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови у позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1, 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, то судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 31 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 26 вересня 2023 року.