Постанова

від 12.09.2023 по справі 914/158/14

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2023 р. Справа №914/158/14(914/1141/22)

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Малех І.Б.

секретар судового засідання Гілевич С.Р.

представники: позивача арбітражний керуючий Папура Я.М., відповідача адвокат Мікрюков С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» на рішення Господарського суду Львівської області (суддя Цікало А.І.) від 20 грудня 2022 року у справі №914/158/14(914/1141/22) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» до Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №914/158/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт»

ВСТАНОВИВ:

07.06.2022 на розгляд Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» надійшла позовна заява до Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовна заява подана до Господарського суду Львівської області відповідно до статті 7 Кодекс України з процедур банкрутства у межах справи №914/158/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» (позивача), яка перебуває на стадії судової процедури ліквідації.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі № 914/1723/15, яке набрало законної сили, зокрема, витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс А» майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт», а саме: земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886201:02:001:0701, площею 2,0001 га, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 70167721101; незавершене будівництво заводу по виготовленню конструкцій, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 703052211101. З метою виконання зазначеного рішення суду, 27.09.2021 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» арбітражний керуючи Папура Я. М. звернувся до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ЦНАПу м. Ужгорода для реєстрації права власності на вказані об`єкти нерухомого майна за ТзОВ «Комлайт». Проте, вчинити таку реєстраційну дію на виконання рішення суду не вдалося, оскільки державний реєстратор повідомив про те, що право власності на такі об`єкти нерухомого майна не належить ТзОВ «Ресурс А». Ліквідатор ТзОВ «Комлайт» арбітражний керуючи Папура Я. М. отримав лист відділу №1 Управління в Ужгородському районі ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області від 25.10.2021 № 32-7-0.35,1-123/264-21 в якому зазначено, що земельна ділянка за кадастровим номером 2124886201:02:001:0701 перенесена до архівного шару в результаті поділу земельної ділянки, після чого утворились три нові земельні ділянки, які належать на праві власності АК «Комерційний інвестиційний банк». Отже, ТзОВ «Комлайт» не може виконати рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі № 914/1723/15 про витребування на його користь майна, у зв`язку із зміною власника такого нерухомого майна та поділом земельної ділянки, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги вказав на те, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення з позовом, оскільки відповідач набув право власності на спірне майно на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 31.05.2019. Зазначає, що позивач зобов`язаний знати про стан своїх майнових прав, а отже повинен був знати про відчуження спірних об`єктів нерухомого майна ще у 2019 році. Також, відповідач стверджує, що спірне майно немає жодного відношення до майна позивача, а є іншим нерухомим майном, що ніколи не належало ТОВ «Комлайт». Відповідач вважає, що суду необхідно надати правову оцінку як укладеному договору кредиту між АТ «Комінвестбанк» та ТОВ «Ресурс А» за № 02-1/зк-4 від 12.02.2014 р. зі змінами та доповненнями та відповідно договору іпотеки права на майно за якими перейшли від ТОВ «Ресурс А» до АТ «Комінвестбанк». Вказаний договір кредиту був дійсний та зобов`язання по ньому виконувалися з обох сторін, а отже стверджувати про відсутність прав на спірне майно у АТ «Комінвестбанк» неможливо як і неможливо стверджувати про добросовісність дій ТОВ «Компроф» та ТОВ «Комлайт».

У спростування вимог відповідача, позивач у відповіді на відзив вказує, що рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі №914/1723/15 набрало законної сили 12.05.2021 і саме з цього моменту у позивача виникла законна підстава реєстрації права власності на спірне майно. 25.10.2021 позивач дізнався про неможливість реалізації права щодо такої реєстрації внаслідок неправомірних дій ТзОВ «Ресурс А» та відповідача. На думку позивача, саме з моменту, коли позивач дізнався про порушення свого права починається перебіг позовної давності. Позивач стверджує, що обґрунтування відповідача про те, що перебіг позовної давності почався у 2019 році є помилкове, оскільки в той час спірне майно було предметом судового спору у справі № 914/1723/15. Також позивач зазначає про необґрунтованість твердження відповідача про те, що спірне майно немає жодного відношення до майна позивача, а є іншим нерухомим майном, оскільки відповідно до інформації відділу № 1 Управління в Ужгородському районі ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, земельні ділянки, витребування яких є предметом даного спору, утворились в результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 2124886201:02:001:0701, яку витребувано з незаконного володіння на користь позивача рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 р. у справі № 914/1723/15.

Господарський суд Львівської області рішенням від 20 грудня 2022 року у справі №914/158/14(914/1141/22) позов задовольнив; витребував з незаконного володіння Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт», а саме: - земельну ділянку за кадастровим номером 2124886200:11:010:0056 площею 0,6667 га, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, 29, номер запису про право власності в державному реєстрі речових прав 31814811; - земельну ділянку за кадастровим номером 2124886200:11:010:0055 площею 0,6666 га, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, 29, номер запису про право власності в державному реєстрі речових прав 31814764; - земельну ділянку за кадастровим номером 2124886200:11:010:0054 площею 0,6667 га, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, 29, номер запису про право власності в державному реєстрі речових прав 31814713; - об`єкт незавершеного будівництва, завод по виготовленню конструкцій, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, на земельній ділянці за кадастровим номером 2124886200:11:010:0055.

Суд першої інстанції взяв до уваги рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі №914/1723/15 і встановив при цьому, що земельна ділянка за кадастровим номером 2124886201:02:001:0701, яка була витребувана з незаконного володіння цим рішенням, зазнала змін в результаті її поділу на три нові земельні ділянки. Відтак з посиланням на положення ст. 316, 321, 328, 330, 387, 388, 400 ЦК України та обставини справи позов ТОВ «Комлайт» про витребування майна з чужого незаконного володіння суд визнав обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.

Відповідач АТ «Комерційний інвестиційний банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення Господарського суду Львівської області від 20 грудня 2022 року у справі №914/158/14(914/1141/22) прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

-судом першої інстанції не досліджено належним чином того, що позивачем пропущено строк позовної давності та не враховано при цьому специфіку нерухомого майна та особливий статус правовідносин АТ «Комінвестбанк» та ТОВ «Комлайт»;

-твердження суду про те, що лише після вступу рішення суду по справі №914/1723/25 від 08.04.2021 ТОВ «Комлайт» набуло право на витребування майна та реєстрацію його за собою не відповідає дійсності, посилаючись на те, що вже в 2014-2015 роках достеменно знаючи , про те, що ТОВ «Комлайт» є дійсним власником майна , мало слідкувати за цим майном, накладати обтяження через суд для перешкоджання його відсудження та виконання рішення суду;

-вважає, що суду апеляційної інстанції , необхідно надати оцінку як укладеному договору кредиту між АТ «Комінвестбанк» та ТОВ «Ресурс А» за №02-1/3К-4 від 12.02.2014 із змінами та доповненнями та відповідно договору іпотеки права за яким перейшли на майно від ТОВ «Ресурс А» до АТ «Комінвестбанк». Вказує, що договір кредиту був дійсний та зобов`язання по якому виконувалися з обох сторін, а отже стверджувати про відсутність прав на це майно у АТ «Комінвестбанк» неможливо як і неможливо стверджувати про добросовісність дій ТОВ «Компроф» та ТОВ «Комлайт»;

-судом не дослідженого обставин справи про те, що в кінці 2012 року (до ліквідації ТОВ «Компроф») АТ «Комінвестбанк» ініціювало процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки по договору іпотеки укладеному між АТ «Комінвестбанк» та ТОВ «Комлайт» по зобов`язанням ТОВ «Компроф». Процедура стягнення на предмет іпотеки розпочалася із надіслання вимоги АТ «Комінвестбанк» №01-16/юр-70 від 23.02.2011 в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» про усунення порушень договору кредиту , яка була отримана ТОВ «Компроф» та ТОВ «Комлайт» 09.03.2011, проте не була виконана. Договір іпотеки був чинним, а тому він продовжував діяти до моменту звернення стягнення на майно з боку АТ «Комінвестбанку».

-також, скаржником відмічено, що в даній категорії справ задоволення порушеного права має бути захищено у спосіб не шляхом витребування спірної земельної ділянки у власність на підставі ст. 387, 388 ЦК України а на підставі ст. 391 ЦК України та ч.2 ст. 152 ЗК України шляхом пред`явлення позову про повернення земельної ділянки.

Відповідно до цього, просить , рішення Господарського суду Львівської області від 20 грудня 2022 року у справі №914/158/14(914/1141/22) скасувати повністю та ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Комлайт».

Ліквідатор ТОВ «Комлайт» Папура Я.М. у відзиві заперечує доводи апеляційної скарги вказуючи на те, що відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 12.05.2021 в ТОВ «Комлайт» виникла правова підстава для реєстрації права власності. 25.10.2021 ліквідатор дізнався про неможливість реалізувати це право внаслідок неправомірних дій ТОВ «Ресурс А» та відповідача. Саме з цього моменту, тобто з моменту, коли особа дізналась про порушення свого права , починається перебіг строку позовної давності. Відтак, твердження відповідача, про те, що строк позовної давності повинен був початись у 2019 році вважає необґрунтованим, оскільки в той час майно було предметом судового спору, і позов щодо цього майна, як вказує позивач ТОВ «Комлайт» подав ще 27.05.2015.

Щодо твердження скаржника про те, що майно, яке витребовується від АТ «Комерційний інвестиційний банк», не має відношення до майна ТОВ «Комлайт», а є іншим нерухомим майном то вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124886201:02:001:0701, яка була витребувана з незаконного володіння за рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі №914/1723/15, зазнала змін в результаті її поділу на три нові земельні ділянки. При цьому вказує, що відповідач не наводить жодних доказів чи аргументованих тверджень, які б могли підтвердити нетотожність майна.

Щодо оцінки договору кредиту між АТ «Комерційний інвестиційний банк» та ТОВ «Ресурс А» і договір іпотеки то вказує, що ці правочини оцінював Господарський суд Львівської області і є рішення від 08.04.2021 у справі №914/1723/15, яким суд витребував майно, що є предметом спору, на користь ТОВ «Комлайт». Ні відповідач, ні ТОВ «Ресурс А» у встановленому законом порядку не оскаржили рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі №914/1723/15, а відтак не використали передбачені законодавством процесуальні можливості для захисту свого права. З врахуванням ч.4 ст. 75 ГПК України усі обставини , встановленні рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі №914/1723/15 не потребують додаткового доведення і не можуть бути оспорені відповідачем в даному процесі.

Зазначає також, що скаржник не навів конкретних аргументів та доказів, які свідчать про недобросовісність поведінки ТОВ «Комлайт», а дане твердження ґрунтується на необґрунтованих припущеннях відповідача.

ТОВ «Комлайт» вважає, що належним та ефективним способом захисту в даному випадку є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц.

Відповідно до цього, просить залишити рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/158/14(914/1141/22) від 20.12.2022 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 28 лютого 2023 року поновив АТ «Комерційний інвестиційний банк» строк на апеляційне оскарження, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Комерційний інвестиційний банк» на рішення Господарського суду Львівської області від 20 грудня 2022 року у справі №914/158/14(914/1141/22).

Суд неодноразово відкладав розгляд справи, оголошував перерви. Востаннє розгляд справи призначено на 12 вересня 2023 року.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судових засіданнях представники позивач і відповідача і підтримали свої доводи та заперечення, з мотивів наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Західний апеляційний господарський суд розглянув матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, заслухав пояснення представників сторін і дійшов висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 20 грудня 2022 року у справі №914/158/14 (914/1141/22) нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи.

Обставини справи:

27.05.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Комлайт» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс А» та до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна з незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації іпотеки та обтяження майна.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі №914/1723/15 зазначений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 18.02.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс А», посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Добротя А. В., зареєстрований в реєстрі за № 78, серія та номер: ВТР № 011767. Скасовано державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс А» на земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886201:02:001:0701, площею 2,0001 га, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 70167721101, номер запису про право власності 4704436. Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 25.02.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс А», посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Добротя А. В., зареєстрований в реєстрі за № 117, серія та номер: ВТР № 011781. Скасовано державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс А» на незавершене будівництво заводу по виготовленню конструкцій, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 703052211101, номер запису про право власності 4777127. Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс А» майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт», а саме: земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886201:02:001:0701, площею 2,0001 га, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 70167721101; незавершене будівництво заводу по виготовленню конструкцій, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 703052211101. Скасовано державну реєстрацію іпотеки та обтяження на земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886201:02:001:0701, площею 2,0001 га, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 70167721101, номер запису про іпотеку 4711055, номер запису про обтяження 4709691. Скасовано державну реєстрацію іпотеки та обтяження на незавершене будівництво заводу по виготовленню конструкцій, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 703052211101, номер запису про іпотеку 4779065, номер запису про обтяження 4778299.

Цим рішенням встановлено, що у ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» було відсутнє право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886201:02:001:0701, площею 2,0001 га та на незавершене будівництво заводу по виготовленню конструкцій, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, а отже таке право власності не могло бути передано ТОВ «Ресурс А» за правочинами. Як наслідок, у ТОВ «Ресурс А» відсутнє право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886201:02:001:0701, площею 2,0001 га та на незавершене будівництво заводу по виготовленню конструкцій, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, а тому ТзОВ «Ресурс А» не могло передавати таке майно в іпотеку. Також встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер: 2124886201:02:001:0701, площею 2,0001 га та незавершене будівництво заводу по виготовленню конструкцій, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29 вибуло із власності ТзОВ «Комлайт» поза волею власника.

Рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі №914/1723/15 набрало законної сили 12.05.2021.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З метою виконання рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі № 914/1723/15, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Комлайт» арбітражний керуючи Папура Я. М. звернувся до державного реєстратора для реєстрації права власності за ТОВ «Комлайт» на вказані у цьому рішенні об`єкти нерухомого майна, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886201:02:001:0701, площею 2,0001 га, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29 та незавершене будівництво заводу по виготовленню конструкцій, що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Соломоново, вул. Перемоги, буд.29.

Державний реєстратор відмовив у реєстрації вказаних об`єктів нерухомого майна за ТОВ «Комлайт», оскільки право власності на такі об`єкти нерухомого майна не належить ТОВ «Ресурс А».

Також ліквідатор ТОВ «Комлайт» арбітражний керуючи ОСОБА_1 отримав лист відділу № 1 Управління в Ужгородському районі ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області від 25.10.2021 р. № 32-7-0.35,1-123/264-21 в якому зазначено, що земельна ділянка за кадастровим номером 2124886201:02:001:0701 перенесена до архівного шару в результаті поділу земельної ділянки, після чого утворились нові земельні ділянки за кадастровими номерами 2124886200:11:010:0056 площею 0,6667 га, 2124886200:11:010:0055 площею 0,6666 га та 2124886200:11:010:0054 площею 0,6667 га, які належать на праві власності АТ «Комерційний інвестиційний банк».

Отже, відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 2124886200:11:010:0056 площею 0,6667 га, 2124886200:11:010:0055 площею 0,6666 га та 2124886200:11:010:0054 площею 0,6667 га зареєстровано за АТ «Комерційний інвестиційний банк» 31.05.2019.

АТ «Комерційний інвестиційний банк» набуло право власності на зазначені земельні ділянки та незавершене будівництво заводу по виготовленню конструкцій на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого 31.05.2019 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н. Д., зареєстрованого в реєстрі за № 871.

З урахуванням наведеного, арбітражний керуючий ТОВ «Комлайт» Папура Я.М. звернувся з позовом до АТ «Комерційний інвестиційний банк» про витребування означеного майна з чужого незаконного володіння.

Суд апеляційної інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги переглядає рішення Господарського суду Львівської області від 20 грудня 2022 року у справі №914/158/14(914/1141/22), яким позов задоволено.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом частини першої статті 321 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно з статтею 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Суд першої інстанції урахував позицію, наведену в постановах Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 927/876/17, від 11.09.2018 у справі № 910/9555/16, постановах Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі №3-1515гс16, від 25.01.2017 у справі №3-1533гс16, від 23.11.2016 у справі № 3-1058гс16, від 05.10.2016 у справі № 3-604гс16:

«Власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387 ЦК України) та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати (частина 3 статті 388 ЦК України).

Якщо майно відчужено за відплатним договором, то відповідно до частини 1 статті 338 ЦК України, власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею (було загублене, викрадене, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 338 ЦК України.

У такому випадку діюче законодавство не пов`язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно.

Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.».

Таким чином, для застосування даної норми необхідно встановити факт, що спірне майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом і перейшло у володіння особи, яка відчужила дане спірне майно за відплатним договором, не маючи права на його відчуження, добросовісному набувачу.

У п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19 зазначено, що власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

Набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом добросовісності набувача.

Судом першої інстанції зазначив, що власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна. Суд вказав, що АТ «Комерційний інвестиційний банк» не може бути визнано добросовісним набувачем спірного майна, оскільки від був стороною, а саме відповідачем у справі №914/1723/15, в якій оскаржувались договори купівлі-продажу спірного майна за якими ТОВ «Ресурс А» набуло право власності на таке майно.

Отже, відповідно до цього, обгрунтованим є висновок Господарського суду Львівської області про те, що АТ «Комерційний інвестиційний банк» було достеменно відомо про судовий спір відносно правомірності набуття ТОВ «Ресурс А» права власності на спірне майно та в подальшому на відчуження такого майна.

За положеннями статті 400 Цивільного кодексу України, недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Обставинам справи встановлено, що Господарський суд Львівської області рішенням від 08.04.2021 у справі №914/1723/15 витребував з незаконного володіння ТОВ «Ресурс А» майно ТОВ «Комлайт», а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 2124886201:02:001:0701, площею 2,0001 га, що знаходяться за адресою:Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломонове, вул.. Пересоги, буд. 29, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 70167721101.

Суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що земельна ділянка за кадастровим номером 21244886201:02:001:01701 перенесена до архівного шару в результаті поділу такої земельної ділянки, після чого утворились нові земельні ділянки за кадастровими номерами 2124886200:11:010:0056 площею 0,6667 га, 2124886200:11:010:0055 площею 0,6666 га та 2124886200:11:010:0054 площею 0,6667 га, що підтверджується листом відділу №1 Управління в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 25.10.2021 №32-7-0.35.1-123/264-21.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази , на підставі яких можна встановити обставини , які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справі підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певним засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наведене спростовує твердження скаржника про те, що майно, яке витребовується від АТ «Комерційний інвестиційний банк», не має відношення до майна ТОВ «Комлайт» , а є іншим нерухомим майно. Жодних доказів на підтвердження цьому скаржник не назвав і не надав.

Щодо звернення скаржника про надання оцінки договору кредиту між АТ «Комерційний інвестиційний банк» та ТОВ «Ресурс А» і договору іпотеки, то суд апеляційної інстанції зазначає, що ці правочини оцінювались Господарським судом Львівської області у справі №914/1723/15.

Згідно з ч.1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України

Ні відповідач, ні ТОВ «Ресурс А» не оскаржили рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі №914/1723/15, тобто не використали передбачені законодавством процесуальні можливості для захисту свого права шляхом оскарження рішення, з яким вони не погоджуються.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.5 ст. 75 ГПК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що усі обставини, встановленні рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі №914/1723/15, не потребують доведення і не можуть бути оспорені відповідачем в даному судовому процесі.

Стверджуючи про недобросовісність ТОВ «Комлайт», скаржник не наводить конкретних аргументів та доказів цьому, доводи ґрунтуються на припущеннях відповідача.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.01.2013 у справі №5008/1084/2012 втратило актуальність, оскільки після ухвалення цього рішення спірне майно неодноразово змінювало власника, що досліджено у справі №914/1723/15.

Скаржник вказує на те, що належним та ефективним способом захисту в цій справі є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суд апеляційної інстанції відмічає, що АТ «Комерційний інвестиційний банк» не є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки воно було стороною (відповідачем) у справі №914/1723/15, в якій оскаржувались договори купівлі-продажу спірного майна, за якими ТОВ «Ресурс А» набуло право власності на таке майно. Отже, АТ «Комерційний інвестиційний банк» було достеменно відомо про судовий спір відносно правомочності набуття ТОВ «Ресурс А» права власності на спірне майно та в подальшому відчуження такого майна. Отже, спосіб захисту у справі є належним..

В суді першої інстанції відповідач у відзиві просив застосувати наслідки спливу позовної давності, з посиланням на те, що спірне майно відчужене у 2019 році і саме з цього часу починається перебіг позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частино 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З обставин справи видно, що спірне майно неодноразово відчужувалось, а право власності на це майно зареєстровано за АТ Комерційний інвестиційний банк» 31.05.2019, під час розгляду Господарським судом Львівської області справи №914/1723/15 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочинів, стороною в якій було і АТ Комерційний інвестиційний банк».

Рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі №914/1723/15 набрало законної сили 12.05.2021, а відтак саме з моменту набрання рішенням у справі №914/1723/15 законної сили у позивача виникло право здійснити реєстрацію права власності на спірне майно.

Позовна заява у цій справі подана у червні 2022 року, після того, як позивач довідався про відчуження спірного майна, поділ земельної ділянки. Отже, строк позовної давності не сплив, про що правильно вказав суд першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги АТ Комерційний інвестиційний банк» не спростовують висновків місцевого господарського суду, наведених у рішенні Господарського суду Львівської області від 20 грудня 2022 року у справі №914/158/14(914/1141/22).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення Господарського суд Львівської області від 20 грудня 2022 року у справі №914/158/14(914/1141/22) ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги АТ «Комерційний інвестиційний банк» відсутні.

Згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 20 грудня 2022 року у справі №914/158/14(914/1141/22) залишити без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» - без задоволення.

Судовий збір зав подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк».

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич

СуддяІ.Б. Малех