Постанова

від 13.09.2023 по справі 907/2/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. Справа №907/2/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Кравчук Н.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка представників сторін:

прокурор Винницька Л.М.

від позивача не з`явилися

від відповідача не з`явилися

розглянув апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Товариство Золотарьово"б/н від 26.05.2023 (вх. № 01-05/1741/23 від 01.06.2023)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.04.2023 (повний текст складено 18.04.2023, суддя Пригуза П.Д.)

за позовом Керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради, Закарпатська область, Хустський район, с. Драгово

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Товариство Золотарьово", Закарпатська область, Хустський район, с. Золотарьово

про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

03.01.2023 Керівник Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Товариство Золотарьово" (надалі ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово") про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в період з 21.02.2020 до 01.11.2022 не сплачував орендну плату за земельну ділянку згідно договору оренди землі від 05.07.2018, що свідчить про систематичне порушення п. 10 договору та ч. 1 ст. 24 Закону України "Про орендну землі", у зв`язку з чим, відповідно до п. 14.3 договору, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ст. ст. 530, 629, ч. 2 ст. 651 ЦК України є підставами для припинення договору шляхом його розірвання, повернення земельної ділянки до комунальної власності та стягнення заборгованості.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.04.2023 позовну заяву задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово" заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2125383200:01:001:0136, площею 10,0000 га, в сумі 429 979,23 грн. на користь місцевого бюджету Драгівської сільської ради (Код ЄДРПОУ 37975895, "Орендна плата з юридичних осіб" - 18010600 р/р UA 718999980334159812000007489, МФО 899998).

Розірвано договір оренди землі №б/н ВІД 05.07.2018, на підставі якого ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово" здійснює користування земельною ділянкою за кадастровим номером 2125383200:01:001:0136 площею 10,0000 га, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташована за адресою: урочище "Коло цегельного заводу", с. Золотарьово, Хустського району, Закарпатської області, вартістю 50 688 098,12 грн.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово" на земельну ділянку за кадастровим номером 2125383200:01:001:0136, площею 10,0000 га.

Зобов`язано ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово" повернути Драгівській сільській раді за актом приймання - передачі земельну ділянку за кадастровим номером 2125383200:01:001:0136 площею 10,0000 га, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташована за адресою: урочище "Коло цегельного заводу", с. Золотарьово, Хустського району, Закарпатської області.

Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач (орендар) систематично, протягом 2019 - 2022 років, не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, що є підставою для припинення договору шляхом його розірвання, повернення земельної ділянки до комунальної власності та скасування запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

- відповідач не отримував копії позовної заяви, у зв?язку з чим не був обізнаний про судовий розгляд цієї справи;

-судом першої інстанції не враховано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розглянуто справу без повідомлення ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово" про дату, час та місце розгляду справи;

-поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та введення на території України воєнного стану вплинули на можливість виконання договору в частині сплати орендної плати;

-посилається на правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 в справі № 910/7495/16 щодо застосування положень ч. 6 ст. 762 ЦК України та вважає, що в цій справі наявні підстави для звільнення орендаря від обов?язку сплати орендної плати.

Узагальнені заперечення прокурора

Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу прокурор посилається на те, що апелянтом (відповідачем) на наведено вичерпного переліку обставин (в розумінні ч.6 ст.762 ЦК України), які унеможливлюють використання орендарем майна з незалежних від нього причин.

Позивач не скористався правом передбаченим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У судове засідання 13.09.2023 з`явився прокурор, представник позивача та представник відповідача в судове засідання не з?явилися, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції та повідомленнями про вручення поштового відправлення.

31.08.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

У судовому засіданні прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

Відповідно до рішення Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області №14 від 10.12.2020 (а. с. 60 - 62) Драгівська сільська рада Хустського району Закарпатської області (позивач) є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Золотарівської сільської ради.

24.06.2018 рішенням Золотарівської сільської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки - 2125383200:01:001:0136, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій в довгострокову оренду з правом першочергового викупу терміном на 49 років ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово" (а. с. 33 - 34).

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості (а. с. 79 - 81) вартість земельної ділянки складає 50 688 098,12 грн.

05.07.2018 між Золотарівською сільською радою та ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово" укладено договір оренди земельної ділянки (надалі договір) (а. с. 27 - 31), за змістом якого в оренду передається земельна ділянка площею 10,0000 га, що розташована за адресою: 90441, с. Золотарьово Хустського району, урочище "Коло цегельного заводу", земельна ділянка без номеру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1542345721253. Кадастровий номер земельної ділянки - 2125383200:01:001:0136 (п. 2 договору).

Згідно з п. 3 договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 310 156,46 грн.

Пунктом 7 договору передбачено, що цей договір укладено строком на 49 років з правом викупу згідно діючого законодавства. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на переукладення або поновлення цього договору на новий (аналогічний) строк.

Відповідно до п. 8 договору орендна плата за користування земельною ділянкою - 3% на рік від загальної грошової оцінки і становить 159 304.69 грн. на рік або 13 275.39 грн. на місяць.

Згідно з п. 9 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та за затвердженими КМУ формами.

Відповідно до п. 10 договору орендна плата вноситься орендарем щомісяця до 10 числа поточного місяця за попередній місяць. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок Золотарівської сільської ради шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.

У разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 13 договору).

Згідно з п. 17 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється за актом передачі земельної ділянки.

Орендодавець має право на своєчасне внесення орендної плати (п. 29 договору).

Дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом (п. 38.2 договору).

Договір набирає чинності з дня його державної реєстрації згідно з Законом України "Про оренду землі" (п. 43 договору).

На виконання умов договору та на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки (а. с. 32) орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 10,0000 га, що розташована за адресою: 90441, с. Золотарьово Хустського району, урочище "Коло цегельного заводу", земельна ділянка без номеру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1542345721253. Кадастровий номер земельної ділянки - 2125383200:01:001:0136.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.11.2022, інформаційна довідка № 315918957 (а. с. 10 - 12) право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер - 2125383200:01:001:0136 зареєстровано за орендарем - ТОВ "Енерегетичне Товариство Золотарьово".

Відповідно до листа Драгівської сільської ради від 24.10.2022 (а. с. 59) земельна ділянка, надана в оренду ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово", за цільовим призначенням не використовується.

15.08.2021 Драгівська сільська рада звернулася до Хустської окружної прокуратури з листом (а. с. 39 - 40), за змістом якого просила перевірити законність виконання орендарями умов договорів оренди об`єктів майна комунальної власності Драгівської територіальної громади.

28.09.2021 Хустська окружна прокуратура повідомила позивача (лист від 28.09.2021, а.с. 43), що на підставі опрацьованих матеріалів наданих Драгівською сільською радою відповідач (ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово") має систематичну заборгованість щодо сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Листами від 28.09.2021, 27.07.2022, 11.10.2022, 09.11.2022 (а.с. 43, 44-45) прокурор, в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", витребував від позивача розрахунок заборгованості за користування відповідачем земельною ділянкою, а також просив надати інформацію про вжиті сільською радою заходи щодо погашення суми заборгованості

Листами від 25.10.2021, 11.08.2022, 12.10.2022, 11.11 2022 (а. с. 42, 46-47, 52-53, 65-66) позивач надав відповідачу копії документів, які слугували підставою для укладення договору оренди і нарахування орендної плати, а також надав інформацію про наявність заборгованості щодо сплати орендної плати.

Згідно даного розрахунку заборгованості (а. с. 68 - 70) сума заборгованості за 2019 рік з врахуванням індексу інфляції складає 13 305,83 грн.; за 2020 рік з врахуванням індексу інфляції - 133 467,09 грн.; за 2021 рік з врахуванням індексу інфляції - 294 046,20 грн.; за 01.01.2022 - 31.10.2022 з врахуванням індексу інфляції - 429 979,23 грн.

Враховуючи наведені обставини та систематичну несплату відповідачем орендної плати за земельну ділянку згідно договору оренди землі від 05.07.2018 прокурор звернувся до суду з метою захисту інтересів держави в особі Драгівської сільської ради.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Як вже зазначалося вище, у п. 10 договору сторони обумовили, що орендна плата вноситься орендарем щомісяця до 10 числа поточного місяця за попередній місяць.

Відповідно до розрахунку заборгованості (а. с. 68 - 70) сума заборгованості відповідача перед позивачем за 2019 рік з врахуванням індексу інфляції складає 13 305,83 грн.; за 2020 рік з врахуванням індексу інфляції - 133 467,09 грн.; за 2021 рік з врахуванням індексу інфляції - 294 046,20 грн.; за 01.01.2022 - 31.10.2022 з врахуванням індексу інфляції - 429 979,23 грн.

Контррозрахунку та доказів на спростування факту систематичної несплати орендної плати відповідачем (апелянтом) не подано.

Таким чином, судами встановлено, що відповідачем допущено істотне порушення договору оренди землі, а саме систематична несплата орендної плати позивачу за користування належної йому земельної ділянки за період з 21.02.2020 до 01.11.2022, у зв`язку з чим він був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

Вищевикладене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18), яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 762 ЦК України щодо наявності підстав для звільнення орендаря від обов?язку сплати орендної плати, апеляційний господарський суд зазначає.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату, частина шоста статті 762 ЦК України, визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Для застосування ч.6 ст.762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені. Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 в справі № 910/7495/16 та п. 31.4 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.

При цьому незалежними від волі орендаря обставинами є, зокрема, незаконне захоплення майна іншою особою, неповідомлення орендодавцем орендаря про права третіх осіб на майно (наприклад, право застави, при реалізації якого може накладатися арешт на майно, що унеможливлює доступ орендаря до нього), аварійний чи незадовільний технічний стан майна, правомірне зайняття приміщення третьою особою на підставі договору оренди, раніше укладеного з орендодавцем.

В контексті подібних спірних правовідносин слід дійти до висновку, що Закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об`єктом оренди і він не відповідає за це.

Таким чином, норма права, закріплена в ч.6 ст.762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які орендар не відповідає.

Відсутність у ч.6 ст.762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Відтак, саме на орендаря покладається обов`язок доведення того, що з незалежних від нього причин використання об`єкту оренди стало неможливим і що він значною мірою позбавлений того, на що розраховував, укладаючи договір.

Апеляційний господарський суд зазначає, що апелянтом (орендарем) не доведено безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які він не відповідає та з незалежних від нього причин.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не отримував копії позовної заяви, у зв?язку з чим не був обізнаний про судовий розгляд цієї справи спростовуються долученим до позовної заяви описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком (а.с. 24, 25) про надіслання ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово" копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розглянуто справу без повідомлення ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово" про дату, час та місце розгляду справи спростовуються наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 94а) про отримання відповідачем ухвали Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2023 (про відкриття провадження в справі) та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 102) про отримання відповідачем ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.03.2023 (про відкладення розгляду справи).

Враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції визначені ч. 1 ст. 269 ГПК України, апеляційний господарський суд не переглядає рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог щодо скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ "Енергетичне Товариство Золотарьово" на земельну ділянку за кадастровим номером 2125383200:01:001:0136, площею 10,0000 га.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Закарпатської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

З огляду на наведене, аргументи, викладені прокурором про заперечення доводів апеляційної скарги є такими, що відповідають встановленим обставинам по справі.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Товариство Золотарьово" б/н від 26.05.2023 (вх. № 01-05/1741/23 від 01.06.2023) підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 20 839,05 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Товариство Золотарьово"б/н від 26.05.2023 (вх. № 01-05/1741/23 від 01.06.2023) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.04.2023 у справі № 907/2/23 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 20 839,05 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Бойко С.М.

Судді Кравчук Н.М.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 22.09.2023