Постанова

від 11.09.2023 по справі 922/1279/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року м. Харків Справа № 922/1279/23

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс",

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу S.R.L. FRUСT-PRODUCT, Республіка Молдова, м. Брічені, (вх. №1617 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2023 у справі № 922/1279/23,

за позовом S.R.L. FRUСT-PRODUCT, Республіка Молдова, м. Брічені,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс", м. Харків

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

S.R.L. FRUСT-PRODUCT звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс" про стягнення відшкодування у розмірі 54200,00 дол. США, що еквівалентно 1982018,12 грн, та судових витрат.

В обґрунтуванні позову S.R.L. FRUСT-PRODUCT вказує, що відповідач всупереч умовам контракту № 74 від 21.09.2021, не поставив йому товар, вартість якого у розмірі 54200,00 дол. США. сплачена позивачем.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.07.2023 у справі № 922/1279/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд вихозив з того, що матеріалами справи не підтверджується факт непоставки відповідачем позивачу товару на суму 54200,00 дол. США, що еквівалентно 1982018,12 грн.

S.R.L. FRUСT-PRODUCT з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обгрунтуванні апеляційної скарги S.R.L. FRUСT-PRODUCT заперечує можливість прийняття наданих відповідачем видаткових накладних, у якості доказів на підтвердження обставини поставки товару, оскільки відбитки печатки та підпису керівника позивача встановлені за допомогою електронних засобів, оскільки діаметр печатки у контракті є 3,8 см, у той час, як у видаткових накладних 3,9 см; жодна із видаткових накладних не підписувалась позивачем, на адресу позивача не направлялась;не надано документів, які додавались до митної декларації на підтвердження реальності експорту, не надано доказів того, що товар пройшов кордон, зокрема, відповідного повідомлення від органу митного оформлення. Одночасно апелянт вказує про порушення Господарським судом Харківської області вимог процесуального законодавства з підстав поновлення судом відповідно до ст.119 ГПК України відповідачеві строку для подання доказів у справі.

Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі № 922/1279/23 розгляд справи відкладено на 11.09.2023 о 12:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132.

У судове засідання, яке відбулось 11.09.2023, зявились представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс".

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

Звертаючись з позовною заявою S.R.L. FRUСT-PRODUCT вказує, що 21.09.2021 між сторонами було укладено контракт № 74, що не заперечується представниками сторін.

На умовах передплати за контрактом, позивач сплатив на користь відповідача кошти за товар у загальній сумі 54200,00 доларів США, що на день звернення до суду становить 1982018, 12 грн (за курсом НБУ - 36,56 грн/дол.США), що підтверджується: платіжним документом від 10.11.2021 на суму 8 000,00 дол. США, платіжним документом від 19.11.2021 на суму 24 700,00 дол. США, платіжним документом від 08.12.2021 на суму 10 000,00 дол. США, платіжним документом від 30.12.2021 на суму 1 500,00 дол. США, платіжним документом від 10.01.2022 на суму 10 000,00 дол. США.

Позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс" не поставило товар, не надало товаросупровідні документи та не повернуло сплачені на користь відповідача кошти за товар, що спричинило для позивача настання суттєвих збитків та, як наслідок, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі сплачених на користь відповідача коштів.

У зв`язку із тим, що товар не було відвантажено після оплати позивачем, а строк дії контракту спливав, сторони дійшли згоди про продовження дії контракту, про що було укладено додаткову угоду від 10.12.2021, якою продовжено дію контракту до 30.12.2022 включно. 30.12.2022 контракт припинив свою дію.

Після припинення дії контракту, відповідачем товар так і не було відвантажено, жодних листів, звернень тощо з боку відповідача стосовно неможливості своєчасного виконання своїх зобов`язань за контрактом, на адресу позивача не надходило. 23.02.2023 позивач направив на адресу місцезнаходження відповідача претензію, якою вимагав повернення сплачених на користь відповідача коштів за товар.

Вказану претензію було повернуто 14.03.2023, у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

У звязку з невиконанням відповідачем претензії S.R.L. FRUСT-PRODUCT звернулось до господарського суду з відповідним позовом про повернення сплачених на користь відповідача коштів за товар у розмірі 54200,00 дол. США., що еквівалентно 1982018,12 грн

За позицією відповідача, ним в межах діючого контракту поставлено позивачу товар на значно більшу суму, аніж вказана в позовній заяві, що підтверджує змістом видаткових накладних та митної декларації за контрактом № 74 від 21.09.2021

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, 21.09.2021 між сторонами було укладено контракт № 74.

Відповідно до змісту даного договору, продавець зобов`язується передати покупцю вироби з деревини, код товару 4418600000, столярські вироби та будівельні деталі, балка соснова насичена, застосовується як перемичка насичена з торцевими пластинами розміром 160*230*2750 2-го типу, а покупець зобов`язується сплатити та прийняти товар.

Дослідивши копію контракту, яка була надана позивачем, судом встановлено, що загальна сума контракту складала 550000,00 дол. США (п.2.3. контракту), та розділом 4 контракту передбачалися умова поставки товару.

Дослідивши копію контракту, яка була надана відповідачем, судом було встановлено, що загальна сума контракту складала 1000000,00 дол. США (п.2.3. контракту), та розділом 4 контракту передбачалися умова поставки товару.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 662, статті 663, частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив на користь відповідача кошти за товар у загальній сумі 54200,00 доларів США, що на день звернення до суду становить 1982018,12 грн (за курсом НБУ - 36,56 грн/дол.США), що підтверджується: платіжним документом від 10.11.2021 на суму 8 000,00 дол. США, платіжним документом від 19.11.2021 на суму 24 700,00 дол. США, платіжним документом від 08.12.2021 на суму 10 000,00 дол. США, платіжним документом від 30.12.2021 на суму 1 500,00 дол. США, платіжним документом від 10.01.2022 на суму 10 000,00 дол. США.

За позицією відповідача ним було здійснено поставку товару, що підтверджує видатковими накладними на загальну суму 2328979,85 грн: № 05116 від 05.11.2021, № 29114 від 29.11.2021, № 08113 від 08.11.2021, № 26112 від 26.11.2021, № 30111 від 21.10.2021 та № 05115 від 05.11.2021.

У суді першої інстанції та при зверненні з апеляційною скаргою S.R.L. FRUСT-PRODUCT заперечує можливість прийняття відповідних видаткових накладних, у якості доказів на підтвердження обставини поставки товару, оскільки відбитки печатки та підпису керівника позивача встановлені за допомогою електронних засобів, оскільки діаметр печатки у контракті є 3,8 см, у той час, як у видаткових накладних 3,9 см; жодна із видаткових накладних не підписувалась позивачем, на адресу позивача не направлялась; не надано документів, які додавались до митної декларації на підтвердження реальності експорту, не надано доказів того, що товар пройшов кордон, зокрема, відповідного повідомлення від органу митного оформлення.

З огляду на визначені позивачами підстави позову спірними обставинами у цій справі, які є предметом дослідження, підлягають встановленню та мають значення для правильного вирішення спору цій справі, є обставини щодо реальності поставки товару.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Аналізуючи матеріали справи на предмет доведення позивачем обставин, що входять до предмету доказування у даній справі, а саме непоставки відповідачем товару, зокрема на підставі видаткових накладних № 05116 від 05.11.2021, № 29114 від 29.11.2021, № 08113 від 08.11.2021, № 26112 від 26.11.2021, № 30111 від 21.10.2021 та № 05115 від 05.11.2021, колегія суддів враховує таке.

За позицією апелянта, реальність виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс" господарської операції щодо поставки товару за визначеним договором повинна підтверджуватись в обовязковому порядку документацією з відображенням інформації про проходження товару кордону, зокрема, відповідного повідомлення від органу митного оформлення.

Втім колегія суддів не погоджується з відповідними доводами сторони з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4.3 договору продавець зобов`язаний протягом 24 годин після відвантаження Товару надіслати електронною поштою копії супровідних документів та повідомити таку інформацію:

- інвойс у доларах (USD);

- міжнародна товаротранспортна накладна (CMR);

- експортна митна декларація,

-пакувальний лист:

Виходячи зі змісту даного пункту така документація підлягає наданню постачальником виключно у випадку поставки ним товару шляхом здійснення перетину кордонів держав.

Отже, така документація підлягає наданню Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс" , як доказу на підтвердження виконання ним господарської операції, у випадку поставки ним товару шляхом здійснення перетину кордонів держав.

Колегія суддів зазначає, що у пункті 4.1 договору сторонами узгоджено можливість способів відвантаження товару, а не місця відвантаження товару.

Зміст договору, у наданих сторонами редакціях, не містить умову про конкретність місця відвантаження товару, що передбачає можливість його альтернативного обрання в ході виконання умов договору.

За поясненнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс" господарські операції щодо поставки товару за визначеним договором на спірну суму за усною домовленістю сторін здійснювались на території держави Україна біля кордону з державою Республіка Молдова.

Вказане підтверджує змістом видаткових накладних на загальну суму 2328979,85 грн: № 05116 від 05.11.2021, № 29114 від 29.11.2021, № 08113 від 08.11.2021, № 26112 від 26.11.2021, № 30111 від 21.10.2021 та № 05115 від 05.11.2021.

Відповідно до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, (далі по тексту - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5. пункту 2 цього Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Отже за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Надані відповідачем відповідні накладні містять інформацію про предмет поставки, його обсяг, вартість, підписи уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс" і S.R.L. FRUСT-PRODUCT, та скріплені печатками сторін.

Відтак, видаткові накладні відповідають наведеним вище вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів, та є належним доказом факту поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс" товару на загальну суму 2328979,85 грн.

У суді першої інстанції та при зверненні з апеляційною скаргою S.R.L. FRUСT-PRODUCT заперечує можливість прийняття відповідних видаткових накладних, у якості доказів на підтвердження обставини поставки товару, оскільки відбитки печатки та підпису керівника позивача встановлені за допомогою електронних засобів, оскільки діаметр печатки у контракті є 3,8 см, у той час, як у видаткових накладних 3,9 см;- жодна із видаткових накладних не підписувалась позивачем.

Втім, відповідні аргументи є недоведеними стороною, оскільки надані відповідачем видаткові накладні містять підписи уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс" і S.R.L. FRUСT-PRODUCT та скріплені печатками сторін.

З боку S.R.L. FRUСT-PRODUCT не доведено у належний спосіб, зокрема шляхом проведення судової експертизи, факту підроблення підпису від імені уповноваженої особи S.R.L. FRUСT-PRODUCT або печатки підприємства.

У ході розгляду спору у суді першої інстанції S.R.L. FRUСT-PRODUCT не заявлялось клопотання про проведення технічної та почеркознавчої експертизи підпису від імені уповноваженої особи S.R.L. FRUСT-PRODUCT та печатки підприємства. Таке клопотання було подано стороною вже після прийняття рішення у даній справі, у ході проведення апеляційного перегляду справи з відповідним клопотанням сторона не зверталась.

Щодо тверджень апелянта про не направлення відповідачем видаткових накладних на загальну суму 2328979,85 грн: № 05116 від 05.11.2021, № 29114 від 29.11.2021, № 08113 від 08.11.2021, № 26112 від 26.11.2021, № 30111 від 21.10.2021 та № 05115 від 05.11.2021, слід зазначити, що

-по-перше, саме по собі не направлення відповідачем видаткових накладних не спростовує факту реальності виконання стороною господарської операції, а відтак і наявності обов`язку у покупця щодо оплати вартості такого товару.

-по-друге, умови укладеного між сторонами договору не містять обовязку постачальника про направлення покупцеві копій видаткових накладних, як підстави для підтвердження реальності виконання стороною господарської операції.

Більш того, за змістом п.3.2. контракту оплата товару здійснюється таким чином: протягом трьох днів після відвантаження товару.

Позивачем були надані до суду платіжні документи: від 10.11.2021 на суму 8000,00 дол. США, від 19.11.2021 на суму 24700,00 дол.США, від 08.12.2021 на суму 10000,00 дол.США, від 30.12.2021 на суму 1500,00 дол.США, від 10.01.2022 на суму 10000,00 дол. США, від 08.11.2021 на суму 10000,00 дол.США та № 11 від 20.12.2021 на суму 7500,00 грн.

Таким чином, зміст договору передбачає обовязок покупця здійсними оплату товару протягом трьох днів після відвантаження товару, та не передбачає здійснення покупцем предоплати.

Виходячи з концепції доказування у даному спору, обсягу та характеру наданих доказів, висновок про фактичну непоставку відповідачем товару на суму 54200,00 дол. США., що еквівалентно 1982018,12 грн, не видається більш вірогідним, ніж протилежний висновок відповідача.

За таких обставин колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджується факт не поставки відповідачем позивачу товару на суму 54200,00 дол. США.

З огляду на те, що позивачем в установленому ГПК України порядку не надано допустимих та належних доказів, які б підтверджували обставини на які останній посилається в якості підстав позову, місцевий господарський суд дійшов законного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Не вбачає колегія суддів порушення Господарським судом Харківської області вимог процесуального законодавства з підстав поновлення судом відповідно до ст.119 ГПК України відповідачеві строку для подання доказів у справі, оскільки такий висновок зроблений з врахуванням пояснень сторони про знищення офісу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс" після обстрілів військовими формуваннями держави Російська Федерація, а отже, відповідають принципам справедливості

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга S.R.L. FRUСT-PRODUCT не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2023 у справі № 922/1279/23 має бути залишене без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України та покладаються на позивача.

Ураховуючи не надання S.R.L. FRUСT-PRODUCT доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 35 667,93 грн до моменту ухвалення судового рішення, відповідна сума підлягає стягненню з останньої на користь державного бюджету України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу S.R.L. FRUСT-PRODUCT залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2023 у справі № 922/1279/23 залишити без змін.

Стягнути з S.R.L. FRUСT-PRODUCT (Республіка Молдова, місто Брічені, ор. Ліпцані, Гонцеаров 78), C/F (КНД) 1011604001123, TVA (ІПН) 3200644) на користь державного бюджету України (отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA758999980313151206082020653, код класифікації доходів бюджету 22030101) витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 35 667,93 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.09.2023.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.І. Склярук