Ухвала

від 21.09.2023 по справі 910/18368/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.09.2023Справа № 910/18368/14

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю секретаря судового засідання Мазура В.М.,

скаргу Національного банку України

на дії (бездіяльність) державного виконавця Голосіївського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

у справі № 910/18368/14

за позовомНаціонального банку України доТовариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «САММІТ»простягнення 110 706,81 грн

За участю представників сторін:

від стягувача: Колосюк С.Л.;

від боржника: не з`явився;

від органу ДВС: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Передплатна агенція "Самміт" про стягнення основного боргу в розмірі 64280,68 грн, штрафу - 43987,87 грн, 3% річних - 317,00 грн та інфляційних втрат у сумі 2121,26 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 (суддя Любченко М.О.) у справі №910/18368/14 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 64 280,68 грн., штраф - 43987,87 грн. та судовий збір в розмірі 2165,37 грн.

Після набрання рішенням законної сили 21.11.2014 у справі №910/18368/14 судом було видано відповідний наказ.

08.09.2023 до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від Національного банку України надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка обгрунтована тим, що органом державної виконавчої служби в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" допущена протиправна бездіяльність та не вчинено всіх належних, повних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні № 53733607 та не доведено наявність підстав передбачених пунктом другим частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" для повернення стягувачу виконавчого документа, у зв`язку з чим скаржник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедика Б.Я. під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 у справі № 910/18368/14 у виконавчому провадженні № 53733607;

- визнати неправомірною постанову у виконавчому провадженні №53733607, винесену старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедиком Б.Я. від 28.08.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу;

- зобов`язати Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення прав стягувача на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 у справі №910/18368/14 шляхом поновлення виконавчого провадження №53733607 та забезпечити здійснення у виконавчому провадженні дій встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

На підставі розпорядження Керівника апарату суду № 05-23/1004/23 від 08.09.2023, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/18368/14, зареєстрованих за № 01-20/7342/23, між суддями, у зв`язку з відпусткою судді Любченко М.О., в провадженні якого перебувала справа № 910/18368/14.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу між суддями судової справи №910/18368/14, зареєстрованих за № 01-20/7342/23, скаргу Національного банку України передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 прийнято до розгляду скаргу Національного банку України на дії (бездіяльність) державного виконавця Голосіївського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та призначено її розгляд на 21.09.2023.

20.09.2023 через систему «Електронний суд» від старшого державного виконавця Голосіївського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява, яка за своїм змістом є запереченням на скаргу. Так, державний виконавець зазначає, що ним вживалисі всі належні та допустимі заходи для реалізації виконання рішення суду, окрім цього стягувач не позбавлений права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Присутній у судовому засіданні 21.09.2023 представник стягувача повністю підтримав заявлені вимоги.

Представники органу ДВС та боржника в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Отже, неявка в судове засідання представника боржника та державного виконавця не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Розглянувши скаргу Національного банку України на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), суд відзначає слідуюче.

05.11.2014 Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі №910/18368/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна Агенція «САММІТ» на користь Національного банку України основного боргу в розмірі 64 280,68 грн, штрафу в сумі 43 987,87 грн та судового збору в розмірі 2 165,37 грн.

Після набрання рішенням законної сили 21.11.2014 у справі №910/18368/14 судом було видано відповідний наказ.

17.03.2017 Національним банком України направлено наказ на примусове виконання до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києв)

14.04.2017 державним виконавцем Відділу винесеного постанову про відкриття виконавчого провадження № 53733607.

04.09.2023 до Національного банку України надійшла постанова головного державного виконавця Відділу Кедика Б.Я. від 28.08.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на те, що в ході проведення виконавчих дій встановлено: що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернуто стягнення і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

На думку стягувача, вказані підстави повернення виконавчого документу є вочевидь передчасними, оскільки державним виконавцем при прийнятті постанови про повернення виконавчого документу недотримано положень ст. 10, 13 п. 19 ч. 3 ст. 18, ч. 5 ст. 26, ст. 28, ч. 2 ст. 36, ч. 8 ст. 48, ч. 1 ст. 54, 56, 76 Закону України "Про виконавче провадження" при примусовому виконанні рішення, дотримання яких є передумовою для повернення виконавчого документу з зазначених у оскаржуваній постанові підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

У п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" розумність строків виконавчого провадження визначено як одну із засад виконавчого провадження.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Отже, законодавством встановлені граничні строки для вчинення органом ДВС таких виконавчих дій, як: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня з дня надходження до нього виконавчого документа; надсилання сторонам документів виконавчого провадження - не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як вказує стягувач у свій скарзі, після направлення до Відділу наказу про примусове виконання не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження та інших постанов, починаючи з квітня 2017 року. Дана обставина державним виконавцем належними засобами доказування під час розгляду скарги спростована не була.

Крім того, відповідно до частин 1-2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Окрім наведеного, відповідно до частин 4 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону У країни "Про виконавче провадження").

Тобто, згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично.

Однак, доказів дотримання та виконання усіх вищевказаних вимог законодавства при виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 Голосіївським ВДВС у місті Києві матеріали справи не містять.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Суд зазначає, що законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому здійснення виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №53733607, наданих державним виконавцем до матеріалів справи, під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було здійснено наступні виконавчі дії:

- направлено запит до ДФС для встановлення інформації, щодо наявних номерів рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями; направлено запит до Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві з метою отримання інформації стосовно зареєстрованих транспортних засобів. Згідно відповіді ДФС України у боржника наявні відкриті рахунки в АБ «Укргазбанк» та АТ «Єврогазбанк».

- 12.01.2018, керуючись ст. 56 Закону, винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до банківських установ для належного виконання.

- 25.05.2018 державним виконавцем сформовано платіжні вимоги на списання коштів з рахунків боржника та направлено до ПАТ «Укргазбанк». Згідно відповіді ПАТ «Укргазбанк» кошти на рахунка боржника відсутні.

- 10.01.2019 державним виконавцем, керуючись частиною 3 статті 36 Закону, винесено постанову про розшук майна боржника.

Згідно відповіді МВС за боржником зареєстровані транспортні засоби, а саме: ГАЗ 2705-434 днз : НОМЕР_1 , ГАЗ 2705 днз: НОМЕР_2 , ГАЗ 2705-434 днз : НОМЕР_1 , ГАЗ 2705 днз: НОМЕР_2 , ГАЗ 2705 днз: 11 АТ 6592.

22.01.2019 Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ Національної поліції у м.Києві надало відповідь, що постанова про розшук майна боржника опрацьована, проте постановити на облік до ІС «Відеоконтроль-Рубіж» у розшук транспортні засоби, не вбачається можливим, оскільки згідно бази даних ІС «НАІС» МВС України, АІС «ІНКОМ» боржнику не належать.

- нерухоме майно, що належить боржнику відсутнє, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, обтяження під №5847069, 9850578 внесено на все нерухоме майно.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження під №27225367 внесено на все рухоме майно.

- 25.04.2023 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Київ, вул. Васильківська 55, кімн. 4 (адреса згідно виконавчого документу), однак боржник за даною адресою не знаходиться, про що складено відповідний акт.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ» Передплатна агенція «САММІТ» зареєстрована на даний час за адресою: м. Донецьк, вул. Овнатаняна 63.

Отже, 28.08.2023 державним виконавцем, керуючись п.2 ч.1 статті 37 Закону, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі відсутності майна, що належить боржнику.

Проте, державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, не направлялись запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, відповідного бюро технічної інвентаризації, Державної служби з питань безпеки на транспорті, Державної податкової служби України, до ДП "Агентства з ідентифікації та реєстрації тварин", з метою встановлення наявності у боржника ідентифікованих тварин, цінних паперів, суден, сільськогосподарської техніки, великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, дебіторської заборгованості, до АТ «Укртансгаз» про рух/облік/зберігання/закачування/відбору природного газу, до АТ «Укрзалізниця» щодо наявності за боржником залізничного транспорту, до ДП «Держреєстри України» щодо наявності за боржником зерна.

Сам факт здійснення окремих виконавчих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю (систематичністю), встановленою частиною 8 статті 48 Закону, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Серед іншого, державним виконавцем не було вчинено й інших необхідних та доцільних дій, зокрема, вжиття заходів для застосування приводу (стаття 188 13 КУАП), вжиття заходів для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України (п. 19 ч. 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження"), складання акту про порушення та звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 статті 76 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено підстави повернення виконавчого документа стягувачу. Так, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону).

За встановлених обставин та не вчинення державним виконавцем усіх визначених Законом дій щодо розшуку майна боржника, суд вважає передчасним висновок державного виконавця про відсутність майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що про наявність обставин, зазначених у п.п.2-6 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець складає акт, однак матеріли справи не містять вказаного акту.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Відтак, суд дійшов висновку про неправомірність та незаконність дій старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедика Б.Я. щодо винесення постанови у виконавчому провадженні № 53733607 від 28.08.2023 про повернення стягувачу наказу Господарського суду міста Києва від 21.11.2014 у справі №910/18368/14.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи те, що судом встановлено неправомірність та незаконність дій державного виконавця щодо винесення постанови від 28.08.2023 у виконавчому проваджені №53733607 про повернення стягувачу наказу Господарського суду міста Києва від 21.11.2014 у справі №910/18368/14, наявні підстави для задоволення скарги Національного банку України повністю.

Керуючись статтями 234, 235, 342-344 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Національного банку України на бездіяльність старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедика Б.Я. під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 у справі №910/18368/14 у виконавчому провадженні № 53733607 - задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедика Б.Я. під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 у справі № 910/18368/14 у виконавчому провадженні № 53733607.

3. Визнати неправомірною постанову у виконавчому провадженні №53733607 винесену старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедиком Б.Я. від 28.08.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу.

4. Зобов`язати Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення прав стягувача на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 у справі №910/18368/14 шляхом поновлення виконавчого провадження №53733607 та забезпечити здійснення у виконавчому провадженні усіх дій, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

5. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 25.09.2023.

Суддя А.І. Привалов