Рішення

від 25.09.2023 по справі 910/6927/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2023Справа № 910/6927/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн"

про стягнення 159393,36 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" про стягнення 65632,56 грн. пені та 93760,80 грн. штрафу за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 04.06.2021 № 104. Також позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що позивачем не правильно розрахований період нарахування штрафних санкцій. У той же час, відповідач повідомив, що несвоєчасно виконав свої зобов`язання за договором через настання форс-мажорних обставин, про що отримав відповідний сертифікат.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що нарахування штрафних санкцій здійснено за період 49 днів з 30.10.2021 по 17.12.2021 включно. Разом із цим, долучений відповідачем сертифікат щодо настання форс-мажорних обставин виданий не повноважним та компетентним органом, а відтак не є доказом щодо звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків постачання товару.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2021 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 104, за умовами якого продавець зобов`язаний передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити: Токарний верстат код ДК 021:2015-42620000-8 «Токарні, розточувальні та фрезерувальні верстати», відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору) та Технічних характеристик (додаток № 2 до договору), що є невід`ємними частинами цього договору, надалі за текстом - товар.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) та кількість товару визначається специфікацією (додаток № 1 до договору).

У пункті 4.3 договору термін поставки та передачі товару: до 30.10.2021 року.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що його ціна становить 1 339 440,00 грн.

Згідно із пунктом 11.1. договору останній вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач поставив товар лише 17.12.2021, що підтверджується видатковою накладною від 17.12.2021 № 1457 та актом приймання-передачі товару від 17.12.2021 року.

У свою чергу, позивачем здійснено оплату за отриманий згідно з платіжним дорученням від 28.12.2021 № 1452.

З огляду на те, що відповідач поставив товар із простроченням, позивачем нараховано 65632,56 грн. пені та 93760,80 грн. штрафу.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом установлено, що відповідач мав поставити товар за договором до 30.10.2021, однак фактично такий товар поставлений позивачу лише 17.12.2021 року.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положеннями статті 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Наведені приписи законодавства не враховані позивачем при визначені початку періоду прострочення виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару, оскільки товар мав бути поставлений до 30.10.2021, відтак прострочення виконання зобов`язання розпочалося з 31.10.2021 року.

Так, прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Суд також зауважує, що день фактичного виконання зобов`язання - поставки товару, не включається в період часу, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, здійснивши арифметичний перерахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 62953,68 грн. 0,1 % пені, нарахованої на суму 1 339 440,00 грн. за період з 31.10.2021 до 16.12.2021, а також 93760,80 грн. 7 % штрафу.

Судом прийняті до уваги посилання відповідача на вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на строк виконання зобов`язання з поставки товару.

Так, відповідач надав до матеріалів справи довідку (сертифікат) від 25.01.2022 № 20220125/ФМ-19, видану Асоціацією «Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати», що засвідчує форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) щодо виконання зобов`язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 04.06.2021 № 104.

Відповідно до вказаної довідки відповідач уклав договір про постачання товару з виробництва компанії Cyclematic Machinery Co., Ltd., що мав бути доставлений морським транспортом, порт відправки - порт міста Шанхай (Китайська Народна Республіка), судно перевізник - СМА CGN Columbia AEM3. Однак, у період з 09.09.2021 до 15.09.2021 діяльність порту Шанхай була призупинена через тайфун, у зв`язку з чим запроваджено «помаранчевий» рівень небезпеки на морі, що спричинило перенесення вихід із порту судна перевізника на 10.10.2021 року. До того ж, за дорученням Служби безпеки України від 23.11.2021 контейнер, в якому знаходився товар, був поставлений для огляду в межах кримінального провадження № 22011000000000126, що проведений 11.12.2021 та 12.12.2021 року.

31.01.2021 відповідач направив позивачу відповідь на претензію № 2022/01/31/М/Ю, в якій повідомив про настання форс-мажорних обставин та долучив довідку (сертифікат) від 25.01.2022 № 20220125/ФМ-19.

Заперечуючи проти наданого відповідачем доказу на підтвердження настання форс-мажорних обставин, позивач послався на те, що довідка (сертифікат) від 25.01.2022 № 20220125/ФМ-19 видана неуповноваженим та не компетентним органом, оскільки належним документом може бути лише сертифікат ТПП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Судом також ураховано, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Відповідно до пункту 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне не виконання зобов`язань по цьому договору, якщо таке невиконання буде наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин): пожежі, повені, землетрусу, військових дій, рішення компетентних органів влади.

Сторона, яка не в змозі виконати зобов`язання перед іншою стороною по цьому договору внаслідок дії форс-мажорних обставин, зобов`язана в 10-денний термін повідомити іншу сторону про настання та припинення дії форс-мажорних обставин. Належним доказом наявності вказаних вище обставин та їх тривалості є сертифікати, які видаються Торгово-промисловою палатою України чи іншими компетентними органами (пункт 10.2 договору).

Таким чином, сторонами в договорі передбачено можливість надання в якості підтвердження форс-мажорних обставин також сертифікат іншого компетентного органу, ніж Торгово-промислової палати України.

До матеріалів справи відповідачем долучено статут Асоціації «Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати», затверджений у новій редакції Загальними зборами учасників Асоціації «УНК МТП» 18.12.2020, протокол від 18.12.2020 року.

Згідно з положеннями статуту Асоціація «УНК МТП» є недержавною неприбутковою самоврядною організацією у формі асоціації, створеною відповідно до статті 3 Конституції Міжнародної Торгової Палати (Світової організації бізнесу); рішення Світової Ради Міжнародної Торгової Палати № 7, прийнятого на 175 сесії 03.04.1998 у м. Парижі (Франція); доручення Кабінету Міністрів України від 12.11.1997 № 22692/23 щодо підтримки створення Національного Комітету МТП в Україні, Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та ст. 120 ГК України.

Як зазначено в довідці (сертифікаті) від 25.01.2022 № 20220125/ФМ-19, відповідач уклав договір про постачання товару з виробництва компанії Cyclematic Machinery Co., Ltd., що мав бути доставлений морським транспортом, порт відправки - порт міста Шанхай (Китайська Народна Республіка).

Натомість, із умов договору про закупівлю товарів за державні кошти від 04.06.2021 № 104 не вбачається, що поставка відповідачем товару мала бути здійснена безпосередньо з виробництва компанії Cyclematic Machinery Co., Ltd, із Китайської Народної Республіки.

Відтак, укладаючи договір про закупівлю товарів за державні кошти від 04.06.2021 № 104, відповідач міг передбачити необхідний строк для належного виконання ним зобов`язання з поставки товару, або включити до умов договору відповідні застереження щодо доставки товару з-за кордону.

Так, приписи статті 42 ГК України встановлюють, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення зобов`язання з поставки товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 04.06.2021 № 104 та зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 3; ідентифікаційний код 39459829) на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3; ідентифікаційний код 20001993) 62953 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 68 коп. 0,1 % пені, 93760 (дев`яносто три тисячі сімсот шістдесят) 80 коп. 7 % штрафу, а також 2439 (дві тисячі чотириста тридцять дев`ять) грн. 30 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова