Постанова

від 25.09.2024 по справі 910/6927/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. Справа№ 910/6927/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Михальської Ю.Б.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023

у справі №910/6927/22 (суддя - Полякова К.В.)

за позовом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн»

про стягнення 159 393,36 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» про стягнення 65632,56 грн. пені та 93760,80 грн. штрафу за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 04.06.2021 № 104.

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням відповідачем поставки товару.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/6927/22 позовні вимоги Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України 62953 грн 68 коп. 0,1 % пені, 80 коп. 7 % штрафу, а також 2439 грн 30 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, встановивши факт поставки товару відповідачем із простроченням та здійснивши арифметичний перерахунок штрафних санкцій, дійшов висновку про стягнення з відповідача 62953,68 грн. 0,1 % пені, нарахованої на суму 1 339 440,00 грн. за період з 31.10.2021 до 16.12.2021, а також 93760,80 грн. 7 % штрафу.

Водночас, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення зобов`язання з поставки товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 04.06.2021 № 104 та зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/6927/22 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6927/22 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/6927/22.

Після надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/6927/22, ухвалою суду відкрито апеляційне провадження у справі №910/6927/221 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/6927/22, розгляд якої здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Михальська Ю.Б.

Ухвалою суду прийнято справу №910/6927/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі №910/6927/22 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Михальська Ю.Б.

До канцелярії суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач вважає помилковим стягнення з нього штрафних санкцій, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності, на підтвердження чого ним надано довідку (сертифікат) №20220125/ФМ-19 від 25.01.2022, а на переконання апелянта, вказаним обставинам судом не була надана належна оцінка.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу зазначає про те, що відповідачем не надано доказів настання форс-мажорних обставин, передбачених чинним законодавством та умовами договору.

Позивач просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

04.06.2021 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 104, за умовами якого продавець зобов`язаний передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити: Токарний верстат код ДК 021:2015-42620000-8 «Токарні, розточувальні та фрезерувальні верстати», відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору) та Технічних характеристик (додаток № 2 до договору), що є невід`ємними частинами цього договору, надалі за текстом - товар.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) та кількість товару визначається специфікацією (додаток № 1 до договору).

У пункті 4.3 договору термін поставки та передачі товару: до 30.10.2021 року.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що його ціна становить 1 339 440,00 грн.

Згідно із пунктом 11.1. договору останній вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач поставив товар лише 17.12.2021, що підтверджується видатковою накладною від 17.12.2021 № 1457 та актом приймання-передачі товару від 17.12.2021 року.

У свою чергу, позивачем здійснено оплату за отриманий згідно з платіжним дорученням від 28.12.2021 № 1452.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, відповідач мав поставити товар за договором до 30.10.2021, однак фактично такий товар поставлений позивачу лише 17.12.2021 року.

З огляду на те, що відповідач поставив товар із простроченням, позивачем нараховано 65632,56 грн. пені та 93760,80 грн. штрафу.

Однак, при визначені початку періоду прострочення виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару позивачем не враховано того, що товар мав бути поставлений до 30.10.2021, відтак прострочення виконання зобов`язання розпочалося з 31.10.2021 року.

Також суд звертає увагу, що день фактичного виконання зобов`язання - поставки товару не включається в період часу, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, здійснивши арифметичний перерахунок штрафних санкцій, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача 62953,68 грн. 0,1 % пені, нарахованої на суму 1 339 440,00 грн. за період з 31.10.2021 до 16.12.2021, а також 93760,80 грн. 7 % штрафу, з чим погоджується колегія суддів.

Наведене сторонами на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення не оспорюється.

Заперечення відповідача проти позову зводяться до посилань відповідача на вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на строк виконання зобов`язання з поставки товару.

Аналогічні доводи містить також апеляційна скарга, дослідивши які, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем в обгрунтування своєї позиції надано до матеріалів справи довідку (сертифікат) від 25.01.2022 № 20220125/ФМ-19, видану Асоціацією «Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати», що засвідчує форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) щодо виконання зобов`язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 04.06.2021 № 104.

Відповідно до вказаної довідки відповідач уклав договір про постачання товару з виробництва компанії Cyclematic Machinery Co., Ltd., що мав бути доставлений морським транспортом, порт відправки - порт міста Шанхай (Китайська Народна Республіка), судно перевізник - СМА CGN Columbia AEM3. Однак, у період з 09.09.2021 до 15.09.2021 діяльність порту Шанхай була призупинена через тайфун, у зв`язку з чим запроваджено «помаранчевий» рівень небезпеки на морі, що спричинило перенесення вихід із порту судна перевізника на 10.10.2021 року. До того ж, за дорученням Служби безпеки України від 23.11.2021 контейнер, в якому знаходився товар, був поставлений для огляду в межах кримінального провадження № 22011000000000126, що проведений 11.12.2021 та 12.12.2021 року.

31.01.2021 відповідач направив позивачу відповідь на претензію № 2022/01/31/М/Ю, в якій повідомив про настання форс-мажорних обставин та долучив довідку (сертифікат) від 25.01.2022 № 20220125/ФМ-19.

Заперечуючи проти наданого відповідачем доказу на підтвердження настання форс-мажорних обставин, позивач послався на те, що довідка (сертифікат) від 25.01.2022 № 20220125/ФМ-19 видана неуповноваженим та не компетентним органом, оскільки належним документом може бути лише сертифікат ТПП України.

Так, статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Судом також ураховано, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Відповідно до пункту 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне не виконання зобов`язань по цьому договору, якщо таке невиконання буде наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин): пожежі, повені, землетрусу, військових дій, рішення компетентних органів влади.

Сторона, яка не в змозі виконати зобов`язання перед іншою стороною по цьому договору внаслідок дії форс-мажорних обставин, зобов`язана в 10-денний термін повідомити іншу сторону про настання та припинення дії форс-мажорних обставин. Належним доказом наявності вказаних вище обставин та їх тривалості є сертифікати, які видаються Торгово-промисловою палатою України чи іншими компетентними органами (пункт 10.2 договору).

Тобто, сторонами в договорі передбачено можливість надання в якості підтвердження форс-мажорних обставин також сертифікат іншого компетентного органу, ніж Торгово-промислової палати України.

До матеріалів справи відповідачем долучено статут Асоціації «Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати», затверджений у новій редакції Загальними зборами учасників Асоціації «УНК МТП» 18.12.2020, протокол від 18.12.2020 року.

Згідно з положеннями статуту Асоціація «УНК МТП» є недержавною неприбутковою самоврядною організацією у формі асоціації, створеною відповідно до статті 3 Конституції Міжнародної Торгової Палати (Світової організації бізнесу); рішення Світової Ради Міжнародної Торгової Палати № 7, прийнятого на 175 сесії 03.04.1998 у м. Парижі (Франція); доручення Кабінету Міністрів України від 12.11.1997 № 22692/23 щодо підтримки створення Національного Комітету МТП в Україні, Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та ст. 120 ГК України.

У довідці (сертифікаті) від 25.01.2022 № 20220125/ФМ-19 зазначено, що відповідач уклав договір про постачання товару з виробництва компанії Cyclematic Machinery Co., Ltd., що мав бути доставлений морським транспортом, порт відправки - порт міста Шанхай (Китайська Народна Республіка).

Натомість, як правильно зазначив суд першої інстанції, із умов договору про закупівлю товарів за державні кошти від 04.06.2021 № 104 не вбачається, що поставка відповідачем товару мала бути здійснена безпосередньо з виробництва компанії Cyclematic Machinery Co., Ltd, із Китайської Народної Республіки.

Тобто, укладаючи договір про закупівлю товарів за державні кошти від 04.06.2021 № 104, відповідач міг передбачити необхідний строк для належного виконання ним зобов`язання з поставки товару, або включити до умов договору відповідні застереження щодо доставки товару з-за кордону.

Виходячи з викладеного, оскільки підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку та враховуючи, що із умов договору, укладеного між сторонами, не вбачається, що поставка відповідачем товару мала бути здійснена саме з виробництва компанії Cyclematic Machinery Co., Ltd, із Китайської Народної Республіки - колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення зобов`язання з поставки товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 04.06.2021 № 104 та зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення з урахуванням перерахунку штрафних санкцій відповідно до положень законодавства.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положеннями статті 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Так, приписи статті 42 ГК України встановлюють, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ

5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Посилання апелянта на наявність форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності колегія суддів відхиляє з огляду на недоведеність вказаної обставини з урахуванням умов договору.

Доводи апелянта про ненадання судом належної оцінки обставинам щодо наявності форс-мажорних обставин колегія суддів визнає необґрунтованими.

Відтак, апеляційна скарга відповідача не містить обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваного рішення, а доводи, наведені скаржником, не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/6927/22 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/6927/22 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкос Лайн» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/6927/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/6927/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

Ю.Б. Михальська