Ухвала

від 14.09.2023 по справі 758/1436/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.09.2023Справа № 758/1436/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_3 ,

3) Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в особі реєстратора Шпильки Валентини Федорівни,

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору -

ОСОБА_4

про скасування рішень загальних зборів, визнання недійсними змін до статуту, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визнання частки у статутному капіталі спільною сумісною власністю та визнання договору недійсним з моменту його укладення

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від відповідача-4: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), ОСОБА_3 (далі - відповідач 2), Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в особі реєстратора Шпильки Валентини Федорівни (далі - відповідач 3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба» (далі - відповідач 4), в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- скасувати усі рішення Загальних зборів ТОВ «КОЛИБА», оформлені протоколом № 2/18 Загальних зборів учасників ТОВ «КОЛИБА»;

- визнати недійсними зміни до статуту ТОВ «КОЛИБА», оформлені відповідно до протоколу № 2/18 Загальних зборів учасників ТОВ «КОЛИБА»;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «КОЛИБА», вчинених 15.02.2018 державним реєстратором Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Шпилькою Валентиною Федорівною (реєстраційний запис № 10671050011001929);

- визнати частку у розмірі 50 відсотків у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛИБА» вартістю 72 250, 00 грн. зареєстровану на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

- договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛИБА» від 14.02.2018, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати недійсним з моменту його укладення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 відчужив спільно нажите з позивачем майно за цивільно-правовою угодою, без згоди позивача на вчинення такої дії.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13.10.2022 у справі № 758/1436/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в особі державного реєстратора Шпилька Валентини Федорівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба», третя особа - ОСОБА_4 , про скасування рішень загальних зборів, визнання недійсними змін до статуту, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визнання частки у статутному капіталі спільною сумісною власністю та визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним з моменту його укладення - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 12.07.2023 у справі № 758/1436/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в особі реєстратора Шпильки Валентини Федорівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба», третя особа: ОСОБА_4 , про скасування рішень загальних зборів, визнання недійсними змін до статуту, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визнання частки у статутному капіталі спільною сумісною власністю та визнання договору недійсним з моменту його укладення, закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, вона може звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.07.2023 у справі № 758/1436/21 направлено справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в особі реєстратора Шпильки Валентини Федорівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба», третя особа: ОСОБА_4 , про скасування рішень загальних зборів, визнання недійсними змін до статуту, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визнання частки у статутному капіталі спільною сумісною власністю та визнання договору недійсним з моменту його укладення, для розгляду за встановленою юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.

03.08.2023 матеріали справи № 758/1436/21 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями передані на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 прийнято справу № 758/1436/21 до свого провадження. Розгляд справи № 758/1436/21 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31.08.2023.

23.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в особі реєстратора Шпильки Валентини Федорівни надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-3 вказує, що позов поданий до неналежного відповідача, оскільки державну реєстрацію змін до установчих документів проводив державний реєстратор іншого суб`єкта державної реєстрації, а саме КП «Київський міський бізнес центр», у зв`язку з чим просить суд відмовити у позові в частині, що стосується Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та справу розглядати без участі представника Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

30.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання, в якому у зв`язку з тим, що позивач не має можливості прийняти участь у підготовчому засіданні, призначеному 31.08.2023, оскільки доглядає за матір`ю, а представник позивача приймає участь в іншому судовому засіданні призначеному у Верховному Суді, просить суд визнати причини неявки позивача та його представника у підготовче засідання 31.08.2023 поважними та відкласти розгляд справи на інший термін.

У судовому засіданні 31.08.2023, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд відзначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Таким чином, суд відзначає, що чинним законодавством України сторонам надано право брати участь у судовому процесі особисто, тож, зайнятість представника позивача в іншому судовому засіданні, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 не була обмежена правом особисто представляти свої інтереси та надати пояснення по суті справи.

При цьому, суд зазначає, що позивачем - ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні.

В той же час, суд звертає увагу позивача на приписи ч. 4 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

Тож, у даному випадку у разі неможливості з`явитися у судове засідання позивач ( ОСОБА_1 ) не була обмежена у праві подати відповідне клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Таким чином, суд зазначає, що статтею 202 Господарського процесуального кодексу України чітко визначені підстави для викладення розгляду справи.

Тож, участь представника позивача в іншому судовому процесі не є підставою для відкладення розгляду справи. При цьому, суд зазначає, на підтвердження обставин викладених у клопотанні представником позивача було додано ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2023 про відкриття касаційного провадження у справі № 916/1969/22, проте представником (Кушніренко І.О.) не надано суду доказів того, що він є представником та директором ТОВ «Місто Бажань», відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача.

Таким чином, у поданому клопотанні представником позивача не зазначено поважні причини неявки у судове засідання позивача та представника.

Також, у судовому засіданні 31.08.2023 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засіданні на 14.09.2023.

У це судове засідання представник позивача не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд зазначає, що положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК Українине пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом.

Аналогічного висновку, щодо застосування положень частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України дійшов Верховний Суд у постановах від 16.08.2018 року у справі №910/23344/17, від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18, від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та від 12.12.2019 у справі № 910/2722/19.

Тобто, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом встановлено, що представник позивача у підготовче засідання, призначене на 31.08.2023 не з`явився, при цьому судом було відмовлено у задоволенні його клопотання про відкладення (мотиви викладені вище), що свідчить про те, що позивач та його представник обізнані із розглядом даної справи Господарським судом міста Києва, проте причини неявки у це підготовче засідання суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме ухвала суду від 31.08.2023 про виклик у судове засідання, призначене на 14.09.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на наступні повідомлені суду адреси: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації позивача) та АДРЕСА_2 (адреса фактичного проживання позивача), проте згідно відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному сайті АТ «Укрпошта» за штрихкодовими ідентифікаторами: 0105473438794 та 0105473438808 відправлення не вручені під час доставки.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.

Суд зазначає, що неявка представника позивача перешкоджає з`ясуванню всіх обставин справи, всебічному та об`єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі, з`ясуванню питання щодо підтримання заявлених позовних вимог та питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків, враховуючи що позивачем не подано відповідь на відзив відповідача-3, з урахуванням викладених у ньому заперечень відповідача-3 стосовно того, що позов поданий до неналежного відповідача, оскільки державну реєстрацію змін до установчих документів проводив державний реєстратор іншого суб`єкта державної реєстрації, а саме КП «Київський міський бізнес центр».

Оскільки у даній справі позивач не подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та не повідомив про неявку та про поважність причини такої неявки, то у суду відсутня передбачена процесуальним законом можливість розгляду позовних вимог (частина четверта статті 202 ГПК України).

Суд зазначає, що неподання позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.

Приймаючи до уваги, що саме позивач ініціював даний судовий процес, однак двічі не з`явився в судові засідання та не повідомив про причини неявки у це судове засідання, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, враховуючи що його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, суд залишає позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в особі реєстратора Шпильки Валентини Федорівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 про скасування рішень загальних зборів, визнання недійсними змін до статуту, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визнання частки у статутному капіталі спільною сумісною власністю та визнання договору недійсним з моменту його укладення, без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, у даному випадку, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у разі залишення позову без розгляду у зв`язку із повторним неприбуттям позивача, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в особі реєстратора Шпильки Валентини Федорівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 про скасування рішень загальних зборів, визнання недійсними змін до статуту, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визнання частки у статутному капіталі спільною сумісною власністю та визнання договору недійсним з моменту його укладення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 19.09.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяС.О. Щербаков