Рішення

від 25.09.2023 по справі 910/9994/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2023Справа № 910/9994/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА" про розподіл судових витрат із врахуванням витрат на правничу допомогу у господарській справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІМАТЧ"

про стягнення 123 346, 40 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІМАТЧ" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 123 346, 40 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА" - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІМАТЧ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА" 123 346 (сто двадцять три тисячі триста сорок шість) грн 40 коп. - заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. - судового збору.

19.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА" надійшла заява про розподіл судових витрат із врахуванням витрат на правничу допомогу (надіслана до суду засобами поштового зв`язку - 13.09.2023), в якій заявник просить суд прийняти додаткове рішення про розподіл судових витрат та врахувати у складі судових витрат витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 47 539, 18 грн.

Крім того, позивач просить суд поновити строк для подання доказів понесених судових витрат на правничу допомогу.

Дослідивши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА" про поновлення строку, суд відзначає наступне.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилався на те, що про ухвалення рішення у даній справі він дізнався лише 11.09.2023 отримавши повідомлення АТ «Укрпошта» про надходження кореспонденції від Господарського суду міста Києва.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частинами 1 та 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та рішення у справі винесено 04.09.2023, приймаючи до уваги, що відповідна заява про ухвалення додаткового рішення разом з доказами понесених витрат на правничу допомогу була надіслана позивачем до суду засобами поштового зв`язку 13.09.2023, тобто пропущений строк є незначним, суд вважає за можливе поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА" строк для подання доказів понесених судових витрат.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3,4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «КДК Партнерс» (далі - об`єднання), укладено договір про надання правничої допомоги № 58, умовами якого передбачено, що клієнт доручає, а об`єднання приймає на себе зобов??язання надавати клієнту, а також особам, від імені та/або в інтересах яких діє клієнт, правничу (правову) допомогу, передбачену Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у сферах кримінального, цивільного, адміністративного та інших галузей права, а також здійснювати представництво інтересів клієнта чи осіб, від імені та/або в інтересах яких діє клієнт, в судах, інших органах та у відносинах з третіми особами, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, додатковими угодами (додатками) до нього та зверненнями (замовленнями) клієнта з відповідними дорученнями на надання правничої допомоги, а клієнт у свою чергу зобов?язується оплатити надання такої правничої допомоги та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, вартість надання правничої допомоги (розмір гонорару) за цим договором може визначатися сторонами у додатках/додаткових угодах до цього договору. Якщо розмір гонорара за цим договором додатками / додатковими угодами не встановлена, то вона визначається, виходячи з обсягу фактично витраченого адвокатами та юристами Об?єднання часу на надання правничої допомоги Клієнту та погодинної ставки, яку сторони за взаємною згодою визначили в розмірі 2500,00 грн. (без ПІДВ) за одну годину роботи адвоката (юриста) Об?єднання.

Сторони також домовились, що будь-який виїзд адвоката (юриста) Об?єднання в межах міста Києва з метою надання правничої допомоги Клієнту (час перебування в дорозі) мінімально тарифікується як 0,5 години; за межами м. Києва - за додатковою домовленістю сторін.

Остаточна вартість наданої правничої допомоги (розмір гонорару), що підлягає оплаті Клієнтом за виконання певного доручення Клієнта (надання певного обсягу правничої допомоги), визначається в рахунках-фактурах (інвойсах) (та/або за необхідності - у актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послут)), які складаються Об?єднанням. Сторони окремо визначають строки (терміни, періоди часу) виставлення інвойсів та відповідно - порядок їх оплати Клієнтом. Такі інвойси (акти) за надану правничу допомогу готує Об?єднання та надає Клієнту для оплати (підписання). Якщо оплата наданої правничої допомоги здійснюється на підставі інвойсу, то підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) між сторонами не здійснюється, а сам факт оплати Клієнтом рахунку підтверджує факт належного надання та прийняття Клієнтом наданої Об?єднанням правничої допомоги.

Оплата вартості (гонорару) фактично наданої правничої допомоги здійснюється Клієнтом в узгоджені сторонами строки, а якщо такі строки сторонами узгоджені не були, то надана у минулому місяці правнича допомога оплачується не пізніше 10-го числа поточного місяця.

16.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «КДК Партнерс» ( об`єднання) укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 58 від 16.05.2023, відповідно до якої клієнт доручає, а об`єднання приймає на себе зобов`язання в рамках укладеного між сторонами договору про надання правничої допомоги надати клієнту правничу допомогу з представництва інтересів клієнта в суді у справі за позовом клієнта до ТОВ "ПАРІМАТЧ" про стягнення боргу.

Згідно п. 2 додаткової угоди, обсяг узгодженого між сторонами доручення клієнта з супроводу вищеописаної в п. 1 цієї додаткової угоди справи та розмір гонорару об`єднання (вартість правничого супроводу) є наступними, зокрема: супровід в суді першої інстанції: ознайомлення з документами та їх аналіз; формування правової позиції у справі підготовка та подання позовної заяви - розмір гонорару еквівалент 1300 доларів США.

11.09.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА" та Адвокатським об`єднанням «КДК Партнерс» складено та підписано акт № 55/23-АО здачі-приймання наданих послуг, відповідно до якого об`єднанням згідно з договором про надання правничої допомоги № 58 від 16.05.2023 були надані клієнту наступні послуги: правнича допомога згідно з додатковою угодою № 1 від 16.05.2023: супровід у суді першої інстанції у справі № 910/9994/23 до ТОВ "ПАРІМАТЧ" про стягнення боргу. Загальна вартість послуг без ПДВ становить 47 539, 18 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем на підставі виставлених адвокатським об`єднанням рахунків-фактур № 43 від 16.05.2023 та № 55 від 11.09.2023 здійснено оплату послуг адвоката на загальну суму 47 539, 18 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 74 від 17.05.2023 та №138 від 11.09.2023.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний ордер № 1317132 від 20.06.2023 на представництво інтересів позивача Крекіним М.Д., як адвокатом Адвокатського об`єднанням «КДК Партнерс». Крім того, у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.07.2012 року № 5118, виданого на ім`я Крекіна М.Д.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

За таких обставин, враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не є співмірним із складністю даної справи.

При цьому, суд зазначає, що розгляд даної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Тож, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на предмет спору, суд, вважає за можливе покласти на відповідача витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у сумі 20 000, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА" про розподіл судових витрат із врахуванням витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІМАТЧ" (проспект Миколи Бажана, буд. 14 А, офіс 26, м. Київ, 02140, ідентифікаційний код - 43363902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ ЮА" (вул. Ділова, буд. 6, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 44107667) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С.О. Щербаков