Ухвала

від 20.09.2023 по справі 916/1444/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розстрочку виконання рішення

"20" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1444/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участі секретаря судового засідання Ігнатишеної А.О.

розглянувши заяву відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каскад-2010" про розстрочку виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1342/23 від 11.09.2023 року/ у справі № 916/1444/23

за позовом: акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /ЄДРПОУ 20077720, адреса - 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, e-mail: ngu@naftogaz.com/

до відповідача: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каскад-2010" /ЄДРПОУ 37549449, адреса - 65114, м. Одеса, вул. Левітана, 62, e-mail: osmdkaskad@ukr.net, 2904816392@mail.gov.ua/

про стягнення заборгованості у розмірі 173 739,49 грн

за участю представників:

від позивача: Ягольник А.П. на підставі довіреності № 14-205 від 04.08.2023 року;

від відповідача: адвокат Марціяш О.І. на підставі ордеру № ВН 1257253 від 14.06.2023 року.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.08.2023 року у справі № 916/1444/23 стягнуто з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каскад-2010" на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість за договором № 20/21-3149-ТЕ-23 від 29.09.2020 року у розмірі 91 114,36 грн та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

11.09.2023 року на адресу суду надійшла заява відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каскад-2010" про розстрочку виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1342/23/ у справі № 916/1444/23, в якій відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2023 року у справі № 916/1444/23 та затвердити наступний графік виконання судового рішення:

- до 30.09.2023 року - 20 000,00 грн;

- до 31.10.2023 року - 15 000,00 грн;

- до 30.11.2023 року - 15 000,00 грн;

- до 31.12.2023 року - 15 000,00 грн;

- до 31.01.2024 року - 15 000,00 грн;

- до 29.04.2024 року - 13 798,36 грн.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення відповідач посилається на скрутне фінансове становище.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву за вх.№2-1342/23 від 11.09.2023 року розподілено судді Господарського суду Одеської області Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 12.09.2023 року прийняти до розгляду заяву відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каскад-2010" про розстрочку виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1342/23 від 11.09.2023 року/ у справі № 916/1444/23; розгляд заяви призначено на 20.09.2023 р. о 14:45 год.

13.09.2023 року на адресу суду надійшла заява позивача акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 31697/23/ у справі № 916/1444/23.

Ухвалою суду від 14.09.2023 року постановлено здійснити проведення судового засідання 20.09.2023 р. о 14:45 год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).

18.09.2023 року на адресу суду надійшли заперечення позивача /вх. № 32229/23/ на заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду, в яких відповідач просить відмовити у розстроченні виконання рішення. Позивач зауважує, що відповідачем не надано доказів наявності у нього можливості виконання рішення з умовою розстрочки його виконання на 6 місяців. Також не надано доказів скрутного фінансового становища. Позивач звертає увагу, що з урахуванням зменшення пені розстрочка виконання рішення є наданням переваги певній стороні.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заяву про розстрочку виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви розстрочку виконання рішення суду, виходячи з наступного.

За правилами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Положеннями ч. 5 ст. 331 ГПК України визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII, який діє з 05.10.2016 року, передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Отже, у ГПК України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

Тобто, перелік "обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення" у національному законодавстві є доволі нечітким. Відповідно, суд, який приймав рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав для надання відстрочки/розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

У той же час, зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" , № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V), а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 43), Вищий господарський суд України у постанові від 14 грудня 2016 року у справі № 922/796/15 вказує, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку/розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі "Comi№gersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Отже, виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання названий Суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Як зазначено у підпункті 7.2 пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження доводів відповідача щодо скрутного фінансового становища судом досліджено: роздруківку з особистого кабінету ООЕК з сумою заборгованості за електроенергію; рахунок від 31.05.2023 року Філії «Інфоксводоканал» з сумою заборгованості на водопостачання та водовідведення; відомість розрахунків за опалення із мешканцями будинку із зазначенням суми заборгованості у розмірі 576 012,37 грн. Вказані докази були надані відповідачем у ході розгляду справи в якості підстав для зменшення пені.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про наявність обставин, що утруднюють одномоментне виконання рішення суду у даній справі.

При цьому суд зауважує, що розстрочення виконання рішення забезпечить реальне виконання відповідачем рішення суду.

Також господарський суд зазначає, що виконання рішення з розстроченням для стягувача не є надмірно тривалим, оскільки передбачає щомісячну оплату відповідачем частини заборгованості протягом 6 місяців, зокрема, згідно запропонованого відповідачем графіку, останній має намір здійснити перший платіж вже 30.09.2023 року.

При цьому суд критично оцінює доволи позивача стосовно того, що розстрочка виконання рішення є наданням переваги певній стороні з урахуванням зменшення пені. Оскільки за наслідками розгляду справи в ухваленому судом 29.08.2023 року рішенні не зменшено нараховану позивачем пеню.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги сплату відповідачем основного боргу під час судового розгляду по справі, а також те, що ОСББ є організацією, діяльність якої не пов`язана з отриманням прибутку, а існує виключно за рахунок внесків мешканців буденку, суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ст. 331 ГПК України для розстрочення виконання рішення у справі № 916/1444/23. У зв`язку із чим, заява відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каскад-2010" про розстрочку виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1342/23 від 11.09.2023 року/ у справі № 916/1444/23 підлягає задоволенню, так як обґрунтована та доведена.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 254, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каскад-2010" про розстрочку виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1342/23 від 11.09.2023 року/ у справі № 916/1444/23 - задовольнити.

2. Розстрочити об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Каскад-2010" виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.08.2023 року у справі № 916/1444/23, шляхом сплати заборгованості за графіком:

до 30.09.2023 року - 20 000,00 грн;

до 31.10.2023 року - 15 000,00 грн;

до 30.11.2023 року - 15 000,00 грн;

до 31.12.2023 року - 15 000,00 грн;

до 31.01.2024 року - 15 000,00 грн;

до 29.04.2024 року - 13 798,36 грн.

Ухвала складена та підписана 25.09.2023 року.

Ухвала набрала законної сили 20.09.2023 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 254, 255 ГПК України.

Суддя Петренко Наталія Дмитрівна