Рішення

від 19.09.2023 по справі 916/3051/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3051/23Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бондар О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Піун С.П.,

від відповідача: Трюханова І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,П.А.Л.А.Д.А. про стягнення 66063,39 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/3051/23, призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 17.08.2023 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 19.09.2023 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області за заявою позивача забезпечено його представникам можливість участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням онлайн сервісу відеозв`язку ,,EASYCON.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 19.09.2023 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз України (далі ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз України) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,П.А.Л.А.Д.А. (далі ТОВ ,,П.А.Л.А.Д.А.) 66063,39 грн боргу, з яких 30531,18 грн пені, 4555,79 грн 3% річних, 30976,42 грн інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз України посилається на приписи ст.ст.11,15,16,509,526,530,549,610-612,625,629,655,692,712 ЦК України, ст.ст.20,173-175,193,216-218,230-232 ГК України, умови договору постачання природного газу (рамковий) від 22.12.2021 р. № 126/ПГ-2992-К, інформацію банку про надходження коштів та вказує на несвоєчасне виконання відповідачем названого договору в частині оплати вартості природного газу, поставленого в лютому 2022 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить на підставі ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій на 99%, оскільки:

-ТОВ ,,П.А.Л.А.Д.А. здійснено попередню оплату природнього газу в сумі 450000,00 грн, а, відтак, станом на 20.02.2022 р. залишок боргу становив 158971,19 грн, тобто лише 1/4 від загальної вартості отриманого природного газу;

-у зв`язку зі збройною агресією проти України та введенням воєнного стану відбулось зупинення господарської діяльності відповідача, який надає готельні послуги. Протягом лютого 2022 р. звільнилися практично усі працівники підприємства, а станом на середину березня 2023 р. працювали лише директор підприємства та головний бухгалтер, про що свідчить відповідна довідка. Це призвело до скрутного матеріального становища. Будівлю готелю було взагалі відрізано від постачання природного газу з 30.04.2022 р. по 30.04.2023 р. Отриманий в лютому 2022 р. природний газ використовувався відповідачем виключно для опалення готелю та надання комфортних умов для проживання туристів, які приїжджали до м. Одеси, проте з початком введення воєнного стану готельний бізнес дуже суттєво постраждав, що стало основною причиною порушення умов договору у частині оплати. Таким чином, відповідач не виконав своїх обов`язків за договором не зі своєї вини, а виключно через форс-мажорні обставини. З березня 2023 р. підприємство відновило роботу та майже відразу погасило заборгованість перед позивачем;

-заявлені до стягнення штрафні санкції за прострочення грошового зобов`язання у сумі 66063,39 грн, які становлять фактично половину від несвоєчасно оплаченої суми заборгованості, являються непомірним тягарем для ТОВ ,,П.А.Л.А.Д.А.. При цьому позивачем не надано доказів погіршення свого фінансового стану, виникнення ускладнень в його господарській діяльності чи понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором;

-погашення боргу відбулося у березні 2023 р., тобто задовго до подачі позовної заяви по цій справі. На теперішній час навіть існує переплата в розмірі 3581,59 грн, яку слід врахувати під час прийняття рішення.

Відповідачем подано письмові пояснення, в яких, коментуючи усні заперечення проти відзиву представника позивача, зазначає, що посилання на форс-мажорні обставини у вигляді збройної агресії наведено не як підставу для звільнення від відповідальності, а з метою обґрунтування права на зменшення розміру санкцій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність тверджень сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

22.12.2021 р. між ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз України (Постачальник) та ТОВ ,,П.А.Л.А.Д.А. (Споживач) укладено договір постачання природного газу (рамковий) № 126/ПГ-2992-К (Договір), відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставити Споживач природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах Договору.

Згідно п.3.6 Договору остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.

Сторонами не заперечується те, що: на виконання умов Договору в лютому 2022 р. Постачальник поставив Споживачу природний газ вартістю 608971,19 грн; Споживач оплатив товар, здійснивши 10.02.2022 р. платіж в розмірі 350000,00 грн, 17.02.2022 р. в розмірі 100000,00 грн, 02.03.2023 р. в розмірі 87000,00 грн, 07.03.2023 р. в розмірі 40000,00 грн, 14.03.2023 р. в розмірі 35552,78 грн

Вказуючи на те, що оплату вартості природного газу здійснено несвоєчасно, Постачальник подав до господарського суду позов у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір постачання природного газу.

При цьому ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз України як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов`язки за Договором та поставлено в лютому 2022 р. природний газ на суму 608971,19 грн з ПДВ, у той час як ТОВ ,,П.А.Л.А.Д.А. у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712,714 ЦК України, ст.193 ГК України, умов Договору несвоєчасно сплатило 158971,19 грн, які мали бути перераховані до 21.03.2022 р. включно згідно п.3.6 Договору та ч.5 ст.254 ЦК України, де передбачено, що, якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного та того, що матеріалами справи доведено факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості поставленого природного газу за Договором, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ ,,П.А.Л.А.Д.А. має сплатити:

- 4555,79 грн 3% річних, з яких: 953,83 грн нараховано на суму 158971,19 грн за період з 22.03.2022 р. до 02.06.2022 р.; 1450,34 грн на суму 158971,19 грн за період з 03.06.2022 р. до 21.09.2022 р.; 2103,65 грн на суму 158971,19 грн за період з 22.09.2022 р. до 01.03.2023 р.; 29,58 грн на суму 71971,19 грн за період з 02.03.2023 р. до 06.03.2023 р.; 18,39 грн на суму 31971,19 грн за період з 07.03.2023 р. до 13.03.2023 р.;

- 30976,42 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму 158971,19 грн за період з квітня 2022 р. до лютого 2023 р. включно.

Відтак, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В разі порушення Споживачем строків остаточного розрахунку за поставлений Постачальником газ Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.7.2 Договору).

Що стосується пені, нарахованої позивачем на суму 158971,19 грн за період з 22.03.2022 р. до 21.09.2022 р., то її розмір становить 30531,18 грн, що вірно відображено в розрахунку ціни позову, проте стягнення цих коштів у повному обсязі унеможливлюється наступним.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати в т.ч. ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Приймаючи до уваги наведене, те, що ТОВ ,,П.А.Л.А.Д.А. на момент подачі позову повністю оплачено 608971,19 грн вартості спожитого в лютому 2022 р. природнього газу, з яких 450000,00 грн шляхом попередньої оплати, те, що події, пов`язані з війною, суттєвим чином вплинули на ведення готельного бізнесу в країні, те, що заявлені до стягнення ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз України кошти становлять фактично половину від несвоєчасно оплаченої суми заборгованості, в т.ч. значним є розмір нарахованої пені, те, що неустойка як вид відповідальності не має на меті надмірне збагачення кредитора за рахунок боржника, те, що позивачем не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, господарський суд, з урахуванням майнових інтересів обох сторін, зменшує належну до стягнення пеню до 10000,00 грн.

Щодо зменшення судом 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити, що названі види відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст.625 ЦК України, не є штрафними санкціями (неустойкою) та нараховані у мінімально можливому розмірі, в зв`язку з чим правових передумов для їх зменшення немає.

Окремо суд звертає увагу ТОВ ,,П.А.Л.А.Д.А. на те, що переплата в розмірі 3581,59 грн, про існування якої вказує відповідач, не може бути зарахована судом у рахунок погашення сум, що стягуються за цим рішенням, оскільки призначення платежів визначено як оплату за природній газ, а не як оплату пені, 3% річних або інфляційних втрат. При цьому ТОВ ,,П.А.Л.А.Д.А. у подальшому не позбавлено можливості звернутись до ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз України з письмовою заявою про зарахування зустрічних грошових зобов`язань.

В п.п.1,3 ч.4 ст.129 ГПК України зазначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а часткове задоволення позову зумовлено виключно зменшенням судом пені за правилами ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України, судовий збір, сплачений за подачу позову, повністю покладається на відповідача згідно ч.9 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,П.А.Л.А.Д.А. (65009, місто Одеса, вул. Гагарінське плато, будинок 5, код 34737413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз України (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код 40121452) 10000/десять тисяч/грн 00 коп. пені, 4555/чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять/грн 79 коп. 3% річних, 30976/тридцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість/грн 42 коп. інфляційних втрат, 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн 00 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 вересня 2023 р.

Суддя Л.В. Лічман