Ухвала

від 25.09.2023 по справі 280/4528/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

25 вересня 2023 року Справа № 280/4528/23 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр», про визнання протиправними та скасування протоколу, спеціального дозволу,

ВСТАНОВИВ:

У провадження Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни в інтересах держави (далі - позивач, прокурор) до Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - відповідач 1), Державної служби геології та надр України (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр» (далі - третя особа), про визнання протиправними та скасування протоколу, спеціального дозволу.

Ухвалою суду від 03.07.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 26.07.2023.

06.07.2023 представником Державної комісії України по запасах корисних копалин подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки відповідач 1 вважає, що позов подано до суду за межами тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заява обґрунтована тим, що оскаржувані протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 05.07.2018 №4433 та спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.11.2018 № 6296, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр», були офіційно оприлюднені та перебували у вільному доступі на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» та Державної служби геології та надр України відповідно, отже позивач мав доступ до інформації щодо надання дозволу на користування надрами у 2018 році. Крім того, рекомендації Ради національної безпеки і оборони України щодо вжиття додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, на які посилається позивач, видані 19.03.2021, проте запити, які спрямовувались на визначення підстав для прокурорського реагування, подані лише 20.04.2023.

24.07.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Державної служби геології та надр України, за змістом якого, крім іншого, посилається на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки вважає, що позивач щонайменше з 2018 року мав би бути обізнаний про існування оскаржуваного протоколу.

Ухвалою суду від 26.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 25.09.2023.

03.08.2023 позивачем подано заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому вказує, що оскаржуваний протокол від 05.07.2018 № 4433 разом із пакетом документів та спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.11.2018 №6296 надійшли до Запорізької обласної прокуратури від Запорізької обласної ради та Державної служби геології та надр України 16.05.2023, у зв`язку з чим вважає, що строк звернення до адміністративного суду підлягає обчисленню з цієї дати. Зазначає, що після прийняття оскаржуваного протоколу та видачі оскаржуваного дозволу на користування надрами Запорізька обласна прокуратура не володіла інформацією про недотримання відповідачами вимог законодавства, які порушують інтереси держави, оскільки інформацію про те, що на час прийняття протоколу Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр» не було надрокористувачем, встановлено з листа Державної служби геології та надр України від 09.05.2023. При цьому, наявність інформації про отримання суб`єктами господарювання спеціальних дозволів на користування надрами на веб-порталі ДНВП «Геоінформ України» не свідчить про порушення інтересів держави. Законність надання таких дозволів встановлюється за результатами опрацювання документів, на підставі яких вони отримані. Також посилається на те, що в даному випадку наявні ознаки триваючого правопорушення, адже внаслідок прийняття оскаржуваного рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр» незаконно без проведення процедури торгів отримано спеціальний дозвіл на користування надрами. Просить відмовити в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

25.09.2023 представник позивача подав клопотання про розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження, просив у задоволенні клопотання відмовити.

Інші учасники справи у підготовче засідання 25.09.2023 не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. При цьому, Державна служба геології та надр України у заявах по суті справи просила розглядати справу без участі представника відповідача 2.

Враховуючи положення статей 181 та 205 КАС України, підготовче засідання проведено в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з того, що відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії; процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб. Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини третьої вказаної статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому тримісячний строк звернення до суду у суб`єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб`єкту право на пред`явлення визначених законом вимог.

Вищенаведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20.

Прокурор посилається на те, що виникнення підстав для представництва інтересів держави у суді мало місце після того, як уповноважені органи надали відповіді на звернення прокурора, спрямовані з метою виявлення та розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері використання надр на виконання рекомендації Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 «Щодо стану справ у сфері надрокористування». Такі відповіді прокурор отримав 16.05.2023, у зв`язку з чим вважає, що саме з цього моменту слід рахувати початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закон прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Верховний Суд в постанові від 05.07.2023 № 380/15396/22 сформулював правовий висновок, відповідно до якого, у випадку звернення прокурора із позовом в інтересах держави положення частини другої статті 122 КАС України (для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення відповідних підстав) слід застосовувати з урахуванням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які серед іншого, вимагають від прокурора перед зверненням до суду з позовом в інтересах держави довести підстави для представництва інтересів держави.

При цьому, лише в такій ситуації прокурор отримує право витребовувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, а також відповідні пояснення.

Крім того, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 5 квітня 2019 року у справі № 809/248/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 1140/3136/18, від 29 листопада 2019 року у справі № 608/957/16-а, від 29 січня 2020 року у справі № 554/5119/16-а, від 18 лютого 2020 року у справі № 1840/3344/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 640/19903/19 та від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21, суд зазначає, що встановлення строків звернення до адміністративного суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності, адже оскаржуваний дозвіл на користування надрами від 27.11.2018 №6296 виданий строком на 20 років, дозволяє суб`єкту використовувати надра, які відповідно до статті 13 Конституції України належать Українському народові, при цьому наявність відповідного права у такого суб`єкта ставиться прокурором під сумнів в інтересах держави.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.12.2022 у справі № 240/3448/19 за подібних правовідносин, згідно з якою звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог законодавства про надра та встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами.

Судом встановлено, що копії оскаржуваних рішень та документи, на підставі яких вони прийняті, отримані прокурором 16.05.2023, отже саме з цієї дати виникли обґрунтовані підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.

Оскільки позов подано до суду 22.06.2023 засобами поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що встановлений процесуальним законом тримісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом суб`єкта владних повноважень прокурором не пропущений, а тому відсутні підстави для застосування наслідків пропуску такого строку.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 241, 243, 248, 294 КАС України суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.О. Семененко