Рішення

від 25.09.2023 по справі 320/17105/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року справа №320/17105/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" до Київська митниця про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" звернулось до суду з позовом, в якому, просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2022 №UA100160/2022/000014/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2022/000115.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Київської митниці про розгляд справи з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що для митного оформлення товару надав відповідачу належні та допустимі докази на підтвердження коду УКТЗЕД, натомість митний орган порушив права та інтереси Товариства у зв`язку з безпідставним визначенням коду товару. У свою чергу, позивач, у подальшому, надав відповідачу належні та допустимі докази на підтвердження визначеної ціни товару, в яких не містяться розбіжності, не дивлячись на те відповідачем, в своїх вимогах, не конкретизовано документи, які необхідно надати для обчислення вартості товару. На думку позивача, зазначене призвело до прийняття протиправних рішень та застосування другорядного методу визначення митної вартості товару, тому рішення про визначення коду товару від 30.09.2022 № UТ-ЦА100160-0001-2022, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100160/2022/000095; рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2022р. № UА100160/2022/000014/2, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА100160/2022/000115 є протиправними та необґрунтованими. Позивач вважає, що правильно визначив митну вартість товару, а саме за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), адже сторони домовилися про вартість товару і відповідно поставка здійснена за вартістю, яка зазначена в документах, що надавалися відповідачу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів заявлених до митного оформлення за митною декларацією від 01.10.2022 №ПА100160/2022/853241 встановлено, що документи, подані для підтвердження заявленої вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари. Зокрема, на переконання відповідача, позивачем не надано договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг, хоча у графі 44 ЕМД № UА100160/2022/853241 під кодом документу « 4301» (договір (контракт) про перевезення) міститься заявка на перевезення.

Також відповідач зазначає, що згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 13.09.2022 № Б/Н, перевізником товарів виступає особа, а саме: Penova L.D., проте довідка про транспортні витрати, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та заявка на перевезення видані ТОВ «Ра Транс». Відповідно, відбулось залучення третіх осіб для перевезення заявленого до митного оформлення вантажу, але підтверджуючі документи не надані.

Крім того, відповідач вважає, що платіжне доручення від 15.08.2022 № 72, на підставі якого здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, оскільки в ньому відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс). Окрім того, сума платежу в платіжному дорученні не співпадає з вартістю товару, вказаною в інвойсі.

З-поміж вказаного, відповідач зазначає, що наданий позивачем висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 12.09.2022 № 123/248 підготовлений без аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари, тому не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Також, відповідач вказує, що комерційні пропозиції продавця не містять дати складання та терміну дії та є по суті офертою для конкретного покупця, тобто видана безпосередньо на поставку оцінюваного товару та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Наприкінці, відповідач зазначає, що на запит митниці декларантом додатково надано лише контракти на перевезення, від надання всіх запропонованих митницею документів декларант відмовився. Під час проведення з декларантом консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, визнати неможливо. Обов`язок доведення ціни товару покладено на декларанта, митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2022 між ТОВ «ВАРТІС» (Покупець) та К.ОСАК ЗELIK LTD. STI (Стамбул, Туреччина) (Продавець) укладений контракт на поставку товару № 08/0822 (далі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець поставляє в Україну швелер, балки, сталеві труби, сталеві листи в асортименті (далі - Товар).

Відповідні до п. 2.2. Контракту, Продавець поставляє Покупцю Товар в асортименті, кількості та одиницях виміру, технічними характеристиками та ціною, зазначених у Специфікації та Рахунку (Інвойсі).

22 серпня 2022 року Сторони підписали Додаткову угоду № 1, якою у зв`язку із неможливістю прокату металу, дійшли згоди внести зміни до Розділу «ОПИС ТОВАРУ» Специфікація № 1 від 10.08.2022 викласти у новій редакції.

Відповідно до Специфікації №1 від 22.08.2022 до Контракту (далі-специфікація) Продавець зобов`язаний здійснити поставку гарячекатаних сталевих листів у кількості 460 тон (+/-10%)?

У специфікації Сторони визначили ціну за одиницю товару у розмірі 725 USD і загальну вартість товару у розмірі 333500,00 доларів США.

Відповідно до 7.2. контракту, Покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100% вартості отриманого товару, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на підставі Рахунку (Інвойсу) продавця у строки та порядку погодженому Сторонами у Специфікації та Рахунку (Інвойсі). Оплата товару здійснюється у доларах США. 15 серпня 2022 року TOB «ВАРТІС» перерахував продавцю 333500,00 доларів США, підтвердженням чого є платіжне доручення №72 (копія додається)

Відповідно до п. 10.2 Контракту місце поставки вказується у Специфікації та Проформі Інвойс.

Відповідно до п.10.1. Контракту постачання товару проводиться партіями згідно правил Інкотермс-2020.

Сторони визначили умови поставки у Специфікації № 1 від 10.08.2022: FCA АЛЯГА Туреччина вантажним автомобільним транспортом.

Відповідно до Інвойсу № КС 12022000000153 від 16.09.2022 зобов`язаний був поставити гарячекатаних сталевих листів, 19800кг в асортименті на загальну суму 14355,00 доларів США. Згідно міжнародно товарно-транспортній накладній CMR №б/н та пакувального листа (PACKING LIST, копія додається), Продавцем відвантажено товар на транспортний засіб ВН2070/ НОМЕР_1 у загальній кількості 19800 кг.

Згідно експортної декларації №22350300ЕХ00142616 від 16.09.2022 Продавця, ним розмитнено товар у кількості 19800 кг на загальну суму 14355,00 доларів США, код УКТЗЕД 72085198 (копія декларації додається)

Для здійснення митного оформлення товару, 22 вересня 2022 р. позивач через свого представника ФОП ОСОБА_1 , подав до Митниці попередню митну декларацію ІМ 40 ЕА, якій присвоєно № UA100140/2022/710103, у графі 33 якої, зазначено код товару 72085198, ПРОКАТ ПЛОСКИЙ З ВУГЛЕЦЕВОЇ СТАЛІ,ЗАВШИРШКИ 600мм АБО БІЛЬШЕ, ГОРЯЧЕКАТАНИЙ, БЕЗ ПОКРИТТЯ, БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕНЯ: РОЗМІР (ММ) 12x1500x6000 -19.800ТН., МАРКА СТАЛІ S235.IR НОМЕР ПЛАВКИ 22305154,22305 123, ХІМІЧНИЙ СКЛАД,%:С- 0.07; Si -0.017

Позивач отримав від митного органу в електронному вигляді 4 повідомлення (копії додаються). Перше про те, що станом на 22.09.2022 на 13:05 ЕА № UA100140/2022/710103 прийнята митницею. Друге повідомлення від 22.09.2022 станом на 13:41 свідчило про те, що ЕА № UA100140/2022/710103 поставлена на контроль і знаходиться в очікуванні пропуску. Трете повідомлення про перетин кордону від 20.09.2022 о 16:55 виявлено ознаку для подальшого контроль для товарів для товарів з кодом 7208519800 митних формальностей, а саме: контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД). Четверте повідомлення від 23.09.2022 о 09:24 про те, що згідно ст. 264, ст. 266 МКУ необхідно надати оригінали документів, зазначених в митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

27.09.2022 позивачем подано на партію товару вагою 19800 кг додаткову митну декларацію за № 100140/2022/710205 (типу ІМ 40 ДЕ), з долученням до неї:

- Контракт №08/0822 від 08.08.2022;

- Специфікація № 1 від 10.08.2022;

- Додаткова угода № 1 від 22.08.2022;

- Експортна декларація №22350300ЕХ00144216 від 16.09.2022;

- Інвойс № КС12022000000153 від 16.09.2022;

- PACKING LIST;

- CMR б/н;

- Довідка про транспортні витрати № 5131;

- Транспортна заявка №5131 від 12.09.2022;

- Рахунок-фактура СФ-0001054 від 19.09.2022;

- Сертифікат походження № 0873320;

- Платіжне доручення № 72 від 15.08.2022;

- Договір про надання послуг митного брокеру;

- Сертифікат якості;

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Декларація отримана митницею 27.09.2022 об 11:42.

У графі 31 митної декларації за №100140/2022/710205 (типу ІМ 40 ДЕ) вказано код товару 72085198 та здійснено опис товару, де зазначено, що це ПРОКАТ ПЛОСКИЙ З ВУГЛЕЦЕВОЇ СТАЛІ, ЗАВШИРШКИ 600мм АБО БІЛЬШЕ, ГОРЯЧЕКАТАНЫЙ, БЕЗ ПОКРИТТЯ, БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕНЯ: РОЗМІР (ММ) 12x1500x6000 -19.800ТН., МАРКА СТАЛІ S235JR НОМЕР ПЛАВКИ 22305154,22305123, ХІМІЧНИЙ СКЛАД,%:С- 0.07; Si -0.017.

У графі 33 митної декларації за №100140/2022/710205 (типу ІМ 40 ДЕ) вказано код товару 72085198 за якими в УКТ ЗЕД визначено: 72085198 СТАЛЬ ВУГЛЕЦЕВА (СТАЛЬ НЕЛЕГОВАНА): - Прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття:

-інший, гарячекатаний не у рулонах, без подальшого оброблення:

-завтовшки понад 10 мм:

-завтовшки понад 10 мм, але не більш як 15 мм, завширшки:

-менш як 2050 мм.;

Відповідно до повідомлення відповідача від 27.09.2022 об 11:54: Для обрання форм та обсягу митного контролю (п. 4 ст. 337 МКУ), на підставі п. 2 ст. 264 МКУ та на виконання п.1.3 ст. 266 та частини другої статті 53, Вам необхідно надати оригінали документів, зазначених в митній декларації, У відповідності до вимог пункту 3 статті 69 Митного кодексу України просимо Вас надати усі наявні відомості (техніко - технологічну документацію на них), необхідні для підтвердження заявленого Вами коду Товару поданого до митного оформлення.

Наступне повідомленні від відповідача від 28.09.2022 об 11:10 про те, що необхідно надати сертифікат якості від виробника товару «HABAS».

У подальшому, позивачем отримана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000389, відповідно до якої: Відповідно до ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Згідно ч. 11 статті 264 Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав. Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказу МФУ від 30.05.2012 № 651, електронна митна декларація не може бути оформлена у митному відношенні, товари № 1 у графи 31 ЕМД «Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості» невірно вказано виробника товару. Також в графі 44 ЕМД «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи» невірно зазначено код зовнішньоекономічного контракту. Отже, декларантом не виконано вимоги ст. 266 МКУ, в частині зобов`язана здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленому Митним кодексом України. З урахуванням викладеного, митне оформлення даної ЕМД неможливе.

Позивач 29.09.2022 подав на партію товару вагою 19800 кг додаткову митну декларацію за № UA100160/2022/853082 (типу ІМ 40 ДЕ), з долученням до неї:

- Контракт №08/0822 від 08.08.2022;

- Специфікація № 1 від 10.08.2022;

- Додаткова угода № 1 від 22.08.2022;

- Експортна декларація №22350300ЕХ00144216 від 16.09.2022;

- Інвойс № КС 12022000000153 від 16.09.2022;

- PACKING LIST;

- CMR б/н;

- Довідка про транспортні витрати № 5131;

- Транспортна заявка №5131 від 12.09.2022;

- Рахунок-фактура СФ-0001054 від 19.09.2022;

- Сертифікат походження № 0873320;

- Платіжне доручення № 72 від 15.08.2022;

- договір про надання послуг митного брокеру;

- Сертифікат якості;

- Сертифікат якості № 4.007 від 28.09.2022;

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю

- лист постачальника, хто є виробником відносно товару, що поставляється;

- митна декларація UA100140/2022/710205 (типу ЇМ 40 ДЕ)

- картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100140/2022/000389

Митну декларацію № UA100160/2022/853082 (типу ІМ 40 ДЕ) отримана митницею (повідомлення від 29.09.2022 о 09:39)

На підставі Української класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), викладеної у додатку до Закону України Про митний тариф України" від 04.06.2020 № 674-ІХ; Пояснення до УКТЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256; наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, сертифікату якості, відповідач у зв`язку з тим, що відповідно до сертифікату якості значення Си-до 0,55%, а у вищезазначених нормативних актах, значення Сu- 0,4% та більше підпадає під визначення товарі «Інші леговані сталі», виніс рішення про заміну кодів УКТЗЕД № KT-UA100160-0001-2022 від 30.09.2022.

Відповідно до цього рішення, у висновку визначений наступний код та опис товару:

№1 - 1.ПРОКАТ ПЛОСКИЙ З ІНШИХ ЛЕГОВАНИХ СТАЛЕЙ, ЗАВШИРШКИ 600мм АБО БІЛЬШЕ, ГОРЯЧЕКАТАНИЙ, БЕЗ ПОКРИТТЯ, БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕНЯ: -ЛИСТ ГОРЯЧЕКАТАНИЙ СТАЛЕВИЙ РОЗМІР (ММ) 12x1500x6000 -19.800ТН. МАРКА СТАЛІ S235JR КОНСТРУКЦІЙНА, НОМЕР ПЛАВКИ 22305151,22305123 ХІМІЧНИЙ СКЛАД,%: С - 0.06; Si -0.013; Мп -0.65; Р -0.027; S - 0.013,CU>0.4. EN 10025 відповідає коду 7225404000.

У зв`язку з винесеним рішенням про коригування митної вартості товару № KT-UA100160-0001-2022 від 30.09.2022, митним органом надіслана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000095 з таких причин: Порушено вимоги Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-V, Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 в частині заповнення граф 31;33 ЕМД від 29.09.2022 №100160/2022/853082.

Відповідності до ст. ст. 68, 69 Митного кодексу України митним органом прийнято рішення про визначення коду товару відповідно до рішення від 30.09.2020 №KT-UA 100160-0001-2022.

Роз`яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової МД заповненої в установленому порядку відповідно до рішення про визначення коду товару № KT-UA 100160-0001-2022 від 30.09.2022. Рішення може бути оскаржене відповідно глави 4 МКУ.

Позивач 01.10.2022 подав на партію товару вагою 19800 кг додаткову митну декларацію за №UA 100160/2022/853241 (типу ЇМ 40 ДЕ), з долученням до неї:

- Контракт №08/0822 від 08.08.2022;

- Специфікація № 1 від 10.08.2022;

- Додаткова угода № 1 від 22.08.2022;

- Проформа Інвойс № КСК2022-073 від 10.08.2022;

- Експортна декларація №22350300ЕХ00144216 від 16.09.2022;

- Інвойс № КС 12022000000153 від 16.09.2022;

- PACKING LIST;

- CMR б/н;

- Довідка про транспортні витрати № 5131;

- Транспортна заявка №5131 від 12.09.2022;

- Рахунок-фактура СФ-0001054 від 19.09.2022;

- Сертифікат походження № 0873320;

- Платіжне доручення № 72 від 15.08.2022;

- Договір про надання послуг митного брокеру;

- Сертифікат якості;

- Сертифікат якості № 4.007 від 28.09.2022;

- Лист постачальника, хто є виробником відносно товару, що поставляється;

- Договір про надання транспортних послуг № 5125/22 від 12.09.2022;

- Договір про надання транспортних послуг №280322 від 28.03.2022;

- Митна декларація UA100160/2022/853082 (типу ІМ 40 ДЕ)

- рішення про визначення коду товару від 30.09.2022 № КТ-UА 100160-0001-2022;

- Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100140/2022/000095;

- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1605;

- Комерційна пропозиція від 01.08.2022;

- Лист підтвердження ціни контракту від 27.09.2022;

- Видаткова накладна № 100140/2022/709787 від 19.09.2022;

- Висновок ДП «Держзовнішінформ» від 12.09.2022р. про визначення ціни;

- Біржова інформація;

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю.

У графі 33 митної декларації №UA 100160/2022/853241 (типу ЇМ 40 ДЕ) зазначений код 72254040.

Від відповідача надійшло повідомлення 01.10.2022 о 14:00, відповідно до якого під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - ALIAGA» (Туреччина) декларантом надано довідку про транспортні витрати, рахунок-фактуру про надання транспортно експедиційних послуг, заявку на перевезення.

У графі 44 ЕМД № UA100160/2022/ 853241 під кодом документу « 4301» (договір (контракт) про перевезення) міститься заявка на перевезення. Згідно із Законом України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Проте договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг відсутній серед наданих до митного оформлення документів. Також, наданий рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від 19.09.2022 № СФ-0001054 містить інформацію, що даний рахунок дійсний до сплати до 22.09.2022, проте банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відсутні. Крім того, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 16.09.2022 № Б/Н, перевізником товарів виступає інша особа, а саме: Penova L.D., проте довідка про транспортні витрати, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та заявка на перевезення видані ТОВ «Ра Транс». Відповідно відбулось залучення третіх осіб для перевезення заявленого до митного оформлення вантажу, але підтверджуючі документи не надані. Отже, ідентифікувати надані документи про транспортні витрати з поставкою товарів за вказаною ЕМД, неможливо.

Через уповноваженого представника позивача на адресу відповідача надані наступні документи: Договір про надання транспортних послуг № 05/06 від 05.06.2018.

Інші документи не надавались, оскільки попередньо надані документи щодо відносин експедитора та перевізника до МД № №UA 100160/2022/853241, а саме:

- CMR б/н;

- Довідка про транспортні витрати № 513 1;

- транспортна заявка №5131 від 12.09.2022;

- Рахунок -фактура СФ-0001054 від 19.09.2022,

- Договір про надання транспортних послуг № 5125/22 від 12.09.2022

- Договір про надання транспортних послуг №280322 від 28.03.2022;

- Платіжне доручення про оплату транспортних послуг №1605;

- Видаткова накладна № 100140/2022/709787 від 19.09.2022.

У рішенні від 01.01.2022 № UА 100160/2022/000014/2 зазначено: що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Зазначаємо, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ). З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта витребувано відповідно до вимогам ч. 2 та 3 ст.53, ст. 57 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Однак у строк, встановлений ч.З ст.53, п.2 ч.2 ст.255 МКУ, декларантом надано додаткові документи не у повному обсязі. При цьому надані додатково документи не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість. Декларантом додатково надано лише контракти на перевезення, де деякі фігуранти взагалі відсутні у наданих до митного оформлення документах. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. За умовами ст. ст. 62, 63 МКУ, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МКУ та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ-резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації товар № 1 - 1,2044 USD/к-г (ЕМД від 02.09.2022 № UА500500/2022/29758). Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст.53 МКУ, на письмове прохання суб`єкта ЗЕД (лист від 01.10.2022 № б/н). Декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості товарів у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

На підставі наданих документів, відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100160/2022/000115, відповідно до якої позивачу відмовлено у митному оформленні товарів з таких причин: У відповідності до пункту 6 статті 54 Митного кодексу України МД не може бути оформлена у митному відношенні, оскільки декларантом обраний невідповідний метод визначення митної вартості. Рішення про коригування митної вартості від 01.10.2022 UА100160/2022/000014/2.

Позивач на підставі п. 5 п .а ст. 55 МКУ, сплативши митні платежі (грошова застава), надав додатково відповідачу на партію товару вагою 19580кг додаткову митну декларацію за №UА100160/2022/853249 (типу ЇМ 40 ДЕ) з документами. У графі 33 зазначений код товару 72254040, а у графі 47 «Нарахування платежів» зазначені відомості про вартість, заявлена декларантом вартість 641234,25 грн під кодом 020 та 028, нижче під кодом 028 зазначена сума вартість, що визначена митним органом: на 1 стр МД 872055,79 грн та під кодом 55 зазначена різниця (грошова застава), що складає 46164,31 грн.

Декларація за №UА 100160/2022/853249 (типу ІМ 40 ДЕ) прийнята митним органом та товар випущений у вільний обіг.

Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI (далі Митний кодекс) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та іншими законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до пункту 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно з пунктом 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року під "дійсною вартістю" варто розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Відповідно до пункту 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частинами першою - третьою статті 318 Митного кодексу митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до статті 4 Митного кодексу ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку; декларант особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування; декларація митної вартості документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим; митна декларація заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з статтею 51 Митного кодексу митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Митного кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною п`ятою статті 58 Митного кодексу передбачено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Під час визначення митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 Митного кодексу, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди із застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі ГААТ).

Відповідно до частини другої статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 Митного кодексу).

Відповідно до статті 257 Митного кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Під час застосування письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з частиною сьомою статті 257 Митного кодексу перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, що підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 Митного кодексу): 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Така норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 р. № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина третя статті 53 Митного кодексу).

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 64 Митного кодексу у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями статті 64 Митного кодексу на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 Митного кодексу прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу можна дійти висновку, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема, якщо подані до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, позаяк з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31.03.2015 у справі № 21-53а15 та у справі № 21-127а15, з якою погодився Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 у справі № 804/15455/15.

Відтак рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі № 826/614/16 наголосив, що стала судова практика вирішення подібних правовідносин визначає прямий обов`язок митного органу, у випадках повідомлення декларанта про необхідність надати додаткові документи, обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів із суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим Верховний Суд у зазначеній вище справі наголосив, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З аналізу матеріалів справи суд встановив, що у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, підставою для відмови зазначено: "встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів".

Отже, у оскаржуваних рішеннях митний орган не вказав конкретних обставин, що викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на основі поданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей та не зазначили документи, надання яких може усунути саме ці розбіжності, що виникли у митного органу. Крім того, відповідачем витребовувались документи через електронні запити, однак без пояснення відповідачем, яким чином витребувані додаткові документи можуть спростувати/підтвердити числові значення складових митної вартості товару. Під час проведення консультацій як зазначено митним органом такі документи надано позивачем не повністю.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс) / рахунок-проформа, якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом, а саме: статтею 53, заборонено.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні цього рішення, обов`язок доведення митної ціни товару покладено на позивача. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен зазначити, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити такі складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що фактично сплачена.

З аналізу наданих сторонами документів та пояснень у справі суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до Київської митниці наступні документи:

- Контракт №08/0822 від 08.08.2022;

- Специфікація № 1 від 10.08.2022;

- Додаткова угода № 1 від 22.08.2022;

- Проформа Інвойс № КСК2022-073 від 10.08.2022;

- Експортна декларація №22350300ЕХ00144216 від 16.09.2022;

- Інвойс № КС12022000000153 від 16.09.2022;

- PACKING LIST;

- CMR б/н;

- Довідка про транспортні витрати №5131;

- Транспортна заявка №513 1 від 12.09.2022;

- Рахунок-фактура СФ-0001054 від 19.09.2022;

- Сертифікат походження № 0873320;

- Платіжне доручення № 72 від 15.08.2022;

- Договір про надання послуг митного брокеру;

- Сертифікат якості;

- Сертифікат якості № 4.007 від 28.09.2022;

- Лист постачальника, хто є виробником відносно товару, що поставляється;

- Договір про надання транспортних послуг № 5125/22 від 12.09.2022р.

- Договір про надання транспортних послуг №280322 від 28.03.2022.

- Митна декларація UА100160/2022/853082 (типу ІМ 40 ДЕ);

- Рішення про визначення коду товару від 30.09.2022 № KT-UA100160-0001-2022;

- Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100140/2022/000095;

- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1605;

- Комерційна пропозиція від 01.08.2022;

- Лист підтвердження ціни контракту від 27.09.2022;

- Видаткова накладна № 100140/2022/709787 від 19.09.2022;

- Висновок ДП «Держзовнішінформ» від 12.09.2022 про визначення ціни;

- Біржова інформація;

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Крім того, суд звертає увагу, що на виконання вимог митного органу декларантом направлено відповідь на електронне повідомлення та додатково надано договір про надання транспортних послуг від 05.06.2018 № 05/06.

Відповідно до п.8.1. Контракту № 08/0822 від 08.08.2022 ціни на товар встановлюються та фіксуються в доларах США на момент підписання Специфікації (тобто станом на 10.08.2022) та Проформи Інвойста розуміються на умовах, зазначених у Проформі Інвойс. Пункт 8.2. передбачає, що ціна на товар включає вартість тари та упаковки.

У специфікації № 1 від 10.08.2022 до Контакту узгоджена ціна незалежно від характеристик сталі на рівні 725 доларів США за тону. У Проформі Інвойс № КСК2022-073 від 10.08.2022 продубльована ціна на рівні 725 доларів США за тону. За умовами Контракту № 08/0822 від 08.08.2022 п.7.2. Покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100% вартості отриманого товару. 15 серпня 2022 р. позивач оплатив товар у повному обсязі (платіжне доручення в іноземній валюті № 72) у сумі 333500 доларів США.

На підтвердження ціни контракту митному органу надана довідка ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» №123/248 від 12.09.2022, відповідно до якої, окрім документів, що надані позивачем, ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» для визначення ціни використовувало інформацію зі спеціалізованого видання SteelOrbis щодо експортних цін на плоский металопрокат на основних зовнішніх ринках та турецькому експортному ринку на дату специфікації і на дату додаткової угоди, інформація з мережі інтернет щодо цін на подібну продукцію:metinvest-smc.com, mdgr.coin.ua, metail-holding.com.ua тощо.

Крім того, додатково наданий скріншот з сайту metallicheckiy-portal.ru про ціни на сталь в період - серпень 2022 р. на Лондонській біржі кольорових металів.

Окрім того, до матеріалів щодо розмитнення товару додано: Експортна декларація №22350300ЕХ00144216 від 16.09.2022; Інвойс № КС 12022000000153 від 16.09.2022; PACKING LIST; CMR б/н; Проформа - інвойс № КСК2022-073 від 10.08.2022; Платіжне доручення № 72 від 15.08.2022, сертифікат походження товару, сертифікат якості з визначенням виду сталі.

Також позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (Довідка про транспортні витрати № 5131; - транспортна заявка №5131 від 12.09.2022; Рахунок -фактура СФ-0001054 від 19.09.2022., Договір про надання транспортних послуг № 5125/22 від 12.09.2022р., Договір про надання транспортних послуг №280322 від 28.03.2022р., Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1065, договір експедирування № 05/06 від 05.06.2018).

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що платіжне доручення від 15.08.2022 № 72 не є достатнім доказом через зазначення у графі "призначення" лише контракту та не зазначення рахунку-фактури (інвойсу), на підставі якого здійснено платіж, адже позивач сплатив 100 % вартості за товар відповідно до умов контракту (специфікації № 1) та в узгоджені терміни очікував отримання партії вже оплаченого товару. Часткове відвантаження товару сторонами передбачалось, а тому окреме виставлення комерційного рахунку-фактури за окрему партію фактично відвантаженого товару не суперечить умовам договору.

На думку суду, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару судом не встановлено.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що документи, подані до митного оформлення товарів (гарячекатаних сталевих листів), підтверджують, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що дають можливість їх перевірити.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Суд звертає увагу, що посилання відповідача на джерело інформації іншу декларацію щодо визначення митної вартості не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару було імпортовано до України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16, від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі № 804/2997/17.

При визначенні митної вартості, відповідач застосував другорядний метод 2-г-резервного методу та джерело числового значення митної вартості товару - товар № 1 - 1,2044 USD/кг (ЕМД від 02.09.2022 № UA500500/2022/29758), за якими оформлено легована сталь. В той же час, на митне оформлення подана нелегована сталь з нижчою ринковою та договірною вартістю.

Слід зазначити, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11 2018 по справі №826/16046/16.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом і прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідач не довів наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, як і не довів те, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності та/або наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Натомість, позивач підтвердив заявлену митну вартість товару необхідними документами, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Надаючи оцінку позовним вимогам про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає таке.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

З огляду на той факт, що на час прийняття оскаржуваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу, таке рішення митного органу також є протиправними та належать скасуванню.

Отже, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належним доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією № 18467 від 19.04.2023.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 5368,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2022 №UA100160/2022/000014/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2022/000115.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (місцезнаходження: м. Київ, б. Гавела Вацлава, буд. № 8-А, код ЄДРПОУ: 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. № 21, корпус В, п. 1, код ЄДРПОУ: 34350636) судовий збір у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят всім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.