Постанова

від 05.09.2024 по справі 320/17105/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року Справа № 320/17105/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс"

до Київської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці (далі - Відповідач) у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2022 №UA100160/2022/000014/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2022/000115.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту) та надав Відповідачу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, в яких не містяться розбіжності.

Крім того, Позивач стверджував, що митним органом не було конкретизовано документи, які необхідно надати для обчислення вартості товару.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач не довів, що Позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що фактично сплачена.

При цьому, суд зазначив, що Позивачем було надано транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Крім того, суд першої інстанції відзначив, що посилання Відповідача на іншу декларацію щодо визначення митної вартості не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару було імпортовано до України.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі зазначаючи доводи, аналогічні тим, які були викладені у відзиві на позовну заяву.

Зокрема, Апелянт зазначив, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів заявлених до митного оформлення встановлено, що документи, подані для підтвердження заявленої вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари. Зокрема, на переконання митного органу, Позивачем не надано договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг, хоча у графі 44 ЕМД № UА100160/2022/853241 під кодом документу « 4301» (договір (контракт) про перевезення) міститься заявка на перевезення.

Також Апелянт зазначає, що згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 13.09.2022 № Б/Н, перевізником товарів виступає Penova L.D., проте довідка про транспортні витрати, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та заявка на перевезення видані ТОВ «Ра Транс». Таким чином митний орган стверджує, що відбулося залучення третіх осіб для перевезення заявленого до митного оформлення вантажу, але підтверджуючі документи не надані.

Крім того, Апелянт відзначає, що комерційні пропозиції продавця не містять дати складання та терміну дії та є по суті офертою для конкретного покупця яка не відображає «дійсну вартість».

Разом з тим, митний орган наполягає на правомірності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товару.

Окрім того, Апелянт зазначає також про зловживання Позивачем своїми процесуальними правами, оскільки він звернувся до суду повторно. Водночас, судом не було розглянуто клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

На підтвердження правильності своєї позиції, митний орган також посилається на практику Верховного Суду, зокрема на постанову від 22.09.2019 у справі №826/25704/15 та від 18.5.2022 у справі №620/1735/20.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 та 05.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на правильності висновків суду першої інстанції.

6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.

7. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.08.2022 між ТОВ «ВАРТІС» (Покупець) та К.ОСАК ЗELIK LTD. STI (Стамбул, Туреччина) (Продавець) укладений контракт на поставку товару № 08/0822 (далі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець поставляє в Україну швелер, балки, сталеві труби, сталеві листи в асортименті (далі - Товар).

Відповідні до п. 2.2. Контракту, Продавець поставляє Покупцю Товар в асортименті, кількості та одиницях виміру, технічними характеристиками та ціною, зазначених у Специфікації та Рахунку (Інвойсі).

22 серпня 2022 року Сторони підписали Додаткову угоду № 1, якою у зв`язку із неможливістю прокату металу, дійшли згоди внести зміни до Розділу «ОПИС ТОВАРУ» Специфікація № 1 від 10.08.2022 викласти у новій редакції.

Відповідно до Специфікації №1 від 22.08.2022 до Контракту (далі-специфікація) Продавець зобов`язаний здійснити поставку гарячекатаних сталевих листів у кількості 460 тон (+/-10%).

У специфікації Сторони визначили ціну за одиницю товару у розмірі 725 USD і загальну вартість товару у розмірі 333500,00 доларів США.

Відповідно до 7.2. контракту, Покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100% вартості отриманого товару, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на підставі Рахунку (Інвойсу) продавця у строки та порядку погодженому Сторонами у Специфікації та Рахунку (Інвойсі). Оплата товару здійснюється у доларах США. 15 серпня 2022 року TOB «ВАРТІС» перерахував продавцю 333500,00 доларів США, підтвердженням чого є платіжне доручення №72 (копія додається)

Відповідно до п. 10.2 Контракту місце поставки вказується у Специфікації та Проформі Інвойс.

Відповідно до п.10.1. Контракту постачання товару проводиться партіями згідно правил Інкотермс-2020.

Сторони визначили умови поставки у Специфікації № 1 від 10.08.2022: FCA АЛЯГА Туреччина вантажним автомобільним транспортом.

Відповідно до Інвойсу № КС 12022000000153 від 16.09.2022 зобов`язаний був поставити гарячекатаних сталевих листів, 19800кг в асортименті на загальну суму 14355,00 доларів США. Згідно міжнародно товарно-транспортній накладній CMR №б/н та пакувального листа, Продавцем відвантажено товар на транспортний засіб ВН2070/ВН8611ХК у загальній кількості 19800 кг.

Згідно експортної декларації №22350300ЕХ00142616 від 16.09.2022 Продавця, ним розмитнено товар у кількості 19800 кг на загальну суму 14355,00 доларів США, код УКТЗЕД 72085198.

Для здійснення митного оформлення товару, 22 вересня 2022 р. Позивач через свого представника ФОП ОСОБА_1 , подав до Митниці попередню митну декларацію ІМ 40 ЕА, якій присвоєно № UA100140/2022/710103, у графі 33 якої, зазначено код товару 72085198, ПРОКАТ ПЛОСКИЙ З ВУГЛЕЦЕВОЇ СТАЛІ,ЗАВШИРШКИ 600мм АБО БІЛЬШЕ, ГОРЯЧЕКАТАНИЙ, БЕЗ ПОКРИТТЯ, БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕНЯ: РОЗМІР (ММ) 12x1500x6000 -19.800ТН., МАРКА СТАЛІ S235.IR НОМЕР ПЛАВКИ 22305154,22305 123, ХІМІЧНИЙ СКЛАД,%:С- 0.07; Si -0.017

Позивач отримав від митного органу в електронному вигляді 4 повідомлення. Перше про те, що станом на 22.09.2022 на 13:05 ЕА № UA100140/2022/710103 прийнята митницею. Друге повідомлення від 22.09.2022 станом на 13:41 свідчило про те, що ЕА № UA100140/2022/710103 поставлена на контроль і знаходиться в очікуванні пропуску. Трете повідомлення про перетин кордону від 20.09.2022 о 16:55 виявлено ознаку для подальшого контроль для товарів для товарів з кодом 7208519800 митних формальностей, а саме: контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД). Четверте повідомлення від 23.09.2022 о 09:24 про те, що згідно ст. 264, ст. 266 МКУ необхідно надати оригінали документів, зазначених в митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

27.09.2022 Позивачем подано на партію товару вагою 19800 кг додаткову митну декларацію за № 100140/2022/710205 (типу ІМ 40 ДЕ), з долученням до неї:

- Контракт №08/0822 від 08.08.2022;

- Специфікація № 1 від 10.08.2022;

- Додаткова угода № 1 від 22.08.2022;

- Експортна декларація №22350300ЕХ00144216 від 16.09.2022;

- Інвойс № КС12022000000153 від 16.09.2022;

- PACKING LIST;

- CMR б/н;

- Довідка про транспортні витрати № 5131;

- Транспортна заявка №5131 від 12.09.2022;

- Рахунок-фактура СФ-0001054 від 19.09.2022;

- Сертифікат походження № 0873320;

- Платіжне доручення № 72 від 15.08.2022;

- Договір про надання послуг митного брокеру;

- Сертифікат якості;

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Декларація отримана митницею 27.09.2022 об 11:42.

У графі 31 митної декларації за №100140/2022/710205 (типу ІМ 40 ДЕ) вказано код товару 72085198 та здійснено опис товару, де зазначено, що це ПРОКАТ ПЛОСКИЙ З ВУГЛЕЦЕВОЇ СТАЛІ, ЗАВШИРШКИ 600мм АБО БІЛЬШЕ, ГОРЯЧЕКАТАНЫЙ, БЕЗ ПОКРИТТЯ, БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕНЯ: РОЗМІР (ММ) 12x1500x6000 -19.800ТН., МАРКА СТАЛІ S235JR НОМЕР ПЛАВКИ 22305154,22305123, ХІМІЧНИЙ СКЛАД,%:С- 0.07; Si -0.017.

У графі 33 митної декларації за №100140/2022/710205 (типу ІМ 40 ДЕ) вказано код товару 72085198 за якими в УКТ ЗЕД визначено: 72085198 СТАЛЬ ВУГЛЕЦЕВА (СТАЛЬ НЕЛЕГОВАНА): - Прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття:

-інший, гарячекатаний не у рулонах, без подальшого оброблення:

-завтовшки понад 10 мм:

-завтовшки понад 10 мм, але не більш як 15 мм, завширшки:

-менш як 2050 мм.;

Відповідно до повідомлення відповідача від 27.09.2022 об 11:54: Для обрання форм та обсягу митного контролю (п. 4 ст. 337 МКУ), на підставі п. 2 ст. 264 МКУ та на виконання п.1.3 ст. 266 та частини другої статті 53, Вам необхідно надати оригінали документів, зазначених в митній декларації, У відповідності до вимог пункту 3 статті 69 Митного кодексу України просимо Вас надати усі наявні відомості (техніко - технологічну документацію на них), необхідні для підтвердження заявленого Вами коду Товару поданого до митного оформлення.

Наступне повідомленні від відповідача від 28.09.2022 об 11:10 про те, що необхідно надати сертифікат якості від виробника товару «HABAS».

У подальшому, позивачем отримана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000389, відповідно до якої: Відповідно до ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Згідно ч. 11 статті 264 Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав. Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказу МФУ від 30.05.2012 № 651, електронна митна декларація не може бути оформлена у митному відношенні, товари № 1 у графи 31 ЕМД «Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості» невірно вказано виробника товару. Також в графі 44 ЕМД «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи» невірно зазначено код зовнішньоекономічного контракту. Отже, декларантом не виконано вимоги ст. 266 МКУ, в частині зобов`язана здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленому Митним кодексом України. З урахуванням викладеного, митне оформлення даної ЕМД неможливе.

Позивач 29.09.2022 подав на партію товару вагою 19800 кг додаткову митну декларацію за № UA100160/2022/853082 (типу ІМ 40 ДЕ), з долученням до неї:

- Контракт №08/0822 від 08.08.2022;

- Специфікація № 1 від 10.08.2022;

- Додаткова угода № 1 від 22.08.2022;

- Експортна декларація №22350300ЕХ00144216 від 16.09.2022;

- Інвойс № КС 12022000000153 від 16.09.2022;

- PACKING LIST;

- CMR б/н;

- Довідка про транспортні витрати № 5131;

- Транспортна заявка №5131 від 12.09.2022;

- Рахунок-фактура СФ-0001054 від 19.09.2022;

- Сертифікат походження № 0873320;

- Платіжне доручення № 72 від 15.08.2022;

- договір про надання послуг митного брокеру;

- Сертифікат якості;

- Сертифікат якості № 4.007 від 28.09.2022;

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю

- лист постачальника, хто є виробником відносно товару, що поставляється;

- митна декларація UA100140/2022/710205 (типу ЇМ 40 ДЕ)

- картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100140/2022/000389

Митну декларацію № UA100160/2022/853082 (типу ІМ 40 ДЕ) отримана митницею (повідомлення від 29.09.2022 о 09:39)

На підставі Української класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), викладеної у додатку до Закону України "Про митний тариф України" від 04.06.2020 № 674-ІХ; Пояснення до УКТЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256; наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, сертифікату якості, Відповідач у зв`язку з тим, що відповідно до сертифікату якості значення Сu -до 0,55%, а у вищезазначених нормативних актах, значення Сu- 0,4% та більше підпадає під визначення товарі «Інші леговані сталі», виніс рішення про заміну кодів УКТЗЕД № KT-UA100160-0001-2022 від 30.09.2022.

Відповідно до цього рішення, у висновку визначений наступний код та опис товару:

№1 - 1.ПРОКАТ ПЛОСКИЙ З ІНШИХ ЛЕГОВАНИХ СТАЛЕЙ, ЗАВШИРШКИ 600мм АБО БІЛЬШЕ, ГОРЯЧЕКАТАНИЙ, БЕЗ ПОКРИТТЯ, БЕЗ ПОДАЛЬШОГО ОБРОБЛЕНЯ: -ЛИСТ ГОРЯЧЕКАТАНИЙ СТАЛЕВИЙ РОЗМІР (ММ) 12x1500x6000 -19.800ТН. МАРКА СТАЛІ S235JR КОНСТРУКЦІЙНА, НОМЕР ПЛАВКИ 22305151,22305123 ХІМІЧНИЙ СКЛАД,%: С - 0.06; Si -0.013; Мп -0.65; Р -0.027; S - 0.013,CU>0.4. EN 10025 відповідає коду 7225404000.

У зв`язку з винесеним рішенням про коригування митної вартості товару № KT-UA100160-0001-2022 від 30.09.2022, митним органом надіслана Позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000095 з таких причин: Порушено вимоги Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-V, Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 в частині заповнення граф 31;33 ЕМД від 29.09.2022 №100160/2022/853082.

Відповідності до ст. ст. 68, 69 Митного кодексу України митним органом прийнято рішення про визначення коду товару відповідно до рішення від 30.09.2020 №KT-UA 100160-0001-2022.

Роз`яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової МД заповненої в установленому порядку відповідно до рішення про визначення коду товару № KT-UA 100160-0001-2022 від 30.09.2022. Рішення може бути оскаржене відповідно глави 4 МКУ.

Позивач 01.10.2022 подав на партію товару вагою 19800 кг додаткову митну декларацію за №UA 100160/2022/853241 (типу ЇМ 40 ДЕ), з долученням до неї:

- Контракт №08/0822 від 08.08.2022;

- Специфікація № 1 від 10.08.2022;

- Додаткова угода № 1 від 22.08.2022;

- Проформа Інвойс № КСК2022-073 від 10.08.2022;

- Експортна декларація №22350300ЕХ00144216 від 16.09.2022;

- Інвойс № КС 12022000000153 від 16.09.2022;

- PACKING LIST;

- CMR б/н;

- Довідка про транспортні витрати № 5131;

- Транспортна заявка №5131 від 12.09.2022;

- Рахунок-фактура СФ-0001054 від 19.09.2022;

- Сертифікат походження № 0873320;

- Платіжне доручення № 72 від 15.08.2022;

- Договір про надання послуг митного брокеру;

- Сертифікат якості;

- Сертифікат якості № 4.007 від 28.09.2022;

- Лист постачальника, хто є виробником відносно товару, що поставляється;

- Договір про надання транспортних послуг № 5125/22 від 12.09.2022;

- Договір про надання транспортних послуг №280322 від 28.03.2022;

- Митна декларація UA100160/2022/853082 (типу ІМ 40 ДЕ)

- рішення про визначення коду товару від 30.09.2022 № КТ-UА 100160-0001-2022;

- Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100140/2022/000095;

- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1605;

- Комерційна пропозиція від 01.08.2022;

- Лист підтвердження ціни контракту від 27.09.2022;

- Видаткова накладна № 100140/2022/709787 від 19.09.2022;

- Висновок ДП «Держзовнішінформ» від 12.09.2022р. про визначення ціни;

- Біржова інформація;

- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю.

У графі 33 митної декларації №UA 100160/2022/853241 (типу ЇМ 40 ДЕ) зазначений код 72254040.

Від Відповідача надійшло повідомлення 01.10.2022 о 14:00, відповідно до якого під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - ALIAGA» (Туреччина) декларантом надано довідку про транспортні витрати, рахунок-фактуру про надання транспортно експедиційних послуг, заявку на перевезення.

У графі 44 ЕМД № UA100160/2022/ 853241 під кодом документу « 4301» (договір (контракт) про перевезення) міститься заявка на перевезення. Згідно із Законом України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Проте договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг відсутній серед наданих до митного оформлення документів. Також, наданий рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від 19.09.2022 № СФ-0001054 містить інформацію, що даний рахунок дійсний до сплати до 22.09.2022, проте банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відсутні. Крім того, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 16.09.2022 № Б/Н, перевізником товарів виступає інша особа, а саме: Penova L.D., проте довідка про транспортні витрати, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та заявка на перевезення видані ТОВ «Ра Транс». Відповідно відбулось залучення третіх осіб для перевезення заявленого до митного оформлення вантажу, але підтверджуючі документи не надані. Отже, ідентифікувати надані документи про транспортні витрати з поставкою товарів за вказаною ЕМД, неможливо.

Через уповноваженого представника Позивача на адресу Відповідача надані наступні документи: Договір про надання транспортних послуг № 05/06 від 05.06.2018.

Інші документи не надавались, оскільки попередньо надані документи щодо відносин експедитора та перевізника до МД № №UA 100160/2022/853241, а саме:

- CMR б/н;

- Довідка про транспортні витрати № 513 1;

- транспортна заявка №5131 від 12.09.2022;

- Рахунок -фактура СФ-0001054 від 19.09.2022,

- Договір про надання транспортних послуг № 5125/22 від 12.09.2022

- Договір про надання транспортних послуг №280322 від 28.03.2022;

- Платіжне доручення про оплату транспортних послуг №1605;

- Видаткова накладна № 100140/2022/709787 від 19.09.2022.

У рішенні від 01.01.2022 № UА 100160/2022/000014/2 зазначено: що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Зазначаємо, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ). З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта витребувано відповідно до вимогам ч. 2 та 3 ст.53, ст. 57 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Однак у строк, встановлений ч.З ст.53, п.2 ч.2 ст.255 МКУ, декларантом надано додаткові документи не у повному обсязі. При цьому надані додатково документи не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість. Декларантом додатково надано лише контракти на перевезення, де деякі фігуранти взагалі відсутні у наданих до митного оформлення документах. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. За умовами ст. ст. 62, 63 МКУ, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МКУ та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ-резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації товар № 1 - 1,2044 USD/к-г (ЕМД від 02.09.2022 № UА500500/2022/29758). Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст.53 МКУ, на письмове прохання суб`єкта ЗЕД (лист від 01.10.2022 № б/н). Декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості товарів у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

На підставі наданих документів, Відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100160/2022/000115, відповідно до якої Позивачу відмовлено у митному оформленні товарів з таких причин: У відповідності до пункту 6 статті 54 Митного кодексу України МД не може бути оформлена у митному відношенні, оскільки декларантом обраний невідповідний метод визначення митної вартості. Рішення про коригування митної вартості від 01.10.2022 UА100160/2022/000014/2.

Позивач на підставі п. 5 п .а ст. 55 МКУ, сплативши митні платежі (грошова застава), надав додатково Відповідачу на партію товару вагою 19580кг додаткову митну декларацію за №UА100160/2022/853249 (типу ЇМ 40 ДЕ) з документами. У графі 33 зазначений код товару 72254040, а у графі 47 «Нарахування платежів» зазначені відомості про вартість, заявлена декларантом вартість 641234,25 грн під кодом 020 та 028, нижче під кодом 028 зазначена сума вартість, що визначена митним органом: на 1 стр МД 872055,79 грн та під кодом 55 зазначена різниця (грошова застава), що складає 46164,31 грн.

Декларація за №UА 100160/2022/853249 (типу ІМ 40 ДЕ) прийнята митним органом та товар випущений у вільний обіг.

8. Не погоджуючись з рішенням Відповідача про коригування митної вартості товарів, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

9. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI (далі - Конвенція), Митним кодексом України (далі - МК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок № 631).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У частинах другій, третій, п`ятій статті 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до пп. 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку №631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 1 частини четвертою, частинами п`ятою та шостою статті 54 МК України Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої та десятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному, з урахуванням вимог митного законодавства щодо необхідності проведення процедури митних консультацій.

11. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України самостійно й на виконання вимог митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору, було надано повний пакет документів, відповідно до переліку, визначеного частиною 2 статті 53 МК України.

12. Щодо доводів Апелянта про встановлення ним розбіжностей та невідповідностей у поданих Позивачем до митного оформлення документах, колегія суддів зазначає наступне.

13. Так, митний орган стверджує, що Позивачем не надано договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг, хоча у графі 44 ЕМД № UА100160/2022/853241 під кодом документу « 4301» (договір (контракт) про перевезення) міститься заявка на перевезення.

Однак, вказане спростовується матеріалами справи, а саме спірною карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення /т. 1 а.с. 87/, у якій наявні відомості про подання Позивачем договору №280322 від 28.03.2022/т.1 а.с.96-99/.

14. Твердження Апелянта про те, що ТОВ «Вартіс» не надано усі документи, які підтверджують транспортні витрати, колегія суддів вважає необґрунтованими й до уваги не приймає, оскільки відповідно положень Договору №05/06 транспортного експедирування по перевезенню вантажів в міжнародному та міжміському сполученні від 05.08.2018 Експедитор залучає до виконання умов цього Договору третіх осіб - Перевізників, Експедиторів, які взяли на себе зобов?язання та відповідальність з договором перевезення вантажу або за договором транспортного експедирування за доставку до місця призначення довіреного їм вантажу. Разом з тим, оплата наданих транспортних послуг здійснювалася тільки ТОВ «РА ТРАНС» на підставі вказаного вище договору.

15. Під час митного оформлення товару та на вимогу митного органу, Позивачем надано й інші транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, зокрема довідка про транспортні витрати № 5131; транспортна заявка №5131 від 12.09.2022; рахунок-фактура СФ-0001054 від 19.09.2022, договір про надання транспортних послуг № 5125/22 від 12.09.2022, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1065.

16. Твердження Апелянта про те, що контракт від 08.09.2022 надано без урахування вимог ст. 254 МКУ, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такий контракт Позивачем митному органу не надавався про що свідчать картки відмови, наявні у матеріалах справи /т. 1 а.с. 75, 87/.

17. При цьому, колегія суддів відзначає, що МК України не містить вимог щодо виду документації, якою повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати та інші надані Позивачем документи є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14.

18. Доводи Апелянта про те, що комерційні пропозиції продавця не містять дати складання та терміну дії та є по суті офертою для конкретного покупця колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки вони відповідно до частини першої та другої статті 53 Митного кодексу України, не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Крім того, у матеріалах справи наявний лист адресований митним органам України від постачальника, який додатково підтверджує ціну товару, що був поставлений Позивачеві.

19. Разом з тим, митний орган наполягає на правомірності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товару.

20. З огляду на усе, викладене вище, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що доводи Апелянта про те, що митниці заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, спростовуються з огляду на викладене вище та наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані Відповідачу під час проведення митних процедур.

21. При цьому, колегія суддів зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17.

22. Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що Позивачем надано усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною контракту.

23. При цьому, колегія судів зазначає, що митні органи дійсно мають право реалізовувати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження повинні ними здійснюватися у спосіб, установлений законом, тобто в цьому випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 по справі № 826/8797/16.

24. Разом з тим, не зважаючи на вказані обставини, Апелянтом здійснено коригування заявленої Позивачем митної вартості товарів за резервним методом й відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. При цьому джерелом інформації були товар № 1 - 1,2044 USD/к-г (ЕМД від 02.09.2022 № UА500500/2022/29758).

25. У контексті аналізу вказаного питання та відповідних доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що у разі здійснення коригування митної вартості, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися. У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2018 по справі № 809/4367/15.

26. При цьому, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дата та номер вказаної вище митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що, як правильно зазначив суд першої інстанції, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України.

27. Разом з тим, колегія суддів підкреслює, що згідно з ч.3 ст.57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

28. Апеляційний суд відзначає, що резервний метод, який використав митний орган, є останнім можливим до застосування методом.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11 2018 по справі №826/16046/16.

29. З викладеного вбачається, що контролюючим органом було здійснено поверхневе та необ`єктивне дослідження документів, поданих Позивачем для проходження процедур митних формальностей, без дотримання принципу належного урядування.

30. Разом з тим, судова колегія враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні у справі «Золотас проти Греції», про те, що стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок також викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Крім того, у рішеннях від 20 травня 2010 року та від 25 листопада 2008 року у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, в яких ЄСПЛ наголосив, що саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.

31. Таким чином, документами, наданими Позивачем митному органу при здійсненні митного оформлення товару у їх сукупності, підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.

32. Отже, Апелянтом не доведено наявності тих обставин, на які він посилається та які зводяться, на його думку, до неможливості визначення митної вартості імпортованого Позивачем товару за основним методом.

33. Посилання Апелянта на правові висновки Верховного Суду, зокрема на постанову від 22.09.2019 у справі №826/25704/15 та від 18.5.2022 у справі №620/1735/20, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки обставини справи у вказаних справах та у справі, що розглядаються не є подібними.

34. Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 77 КАС України), що обумовлює покладення обов`язку доказування в митних спорах на контролюючий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості, та правомірність прийняття свого рішення, зокрема з дотриманням процедурних вимог.

35. Перевіряючи всі доводи обох сторін, апеляційний суд також приймає до уваги правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні від 21.01.1999 р. по справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", відповідно до якої "…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…".

36. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.

37. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в контексті доводів Апелянта про зловживання Позивачем процесуальними правами, колегія суддів зазначає наступне.

38. Так, Київська митниця зазначає, що Позивач вже звертався до суду з вимогами до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень митного органу про визначення коду товару від 30.09.2022 №КТ-UA100160-0001-2022 та коригування митної вартості товару від 01.10.2022 №UA100160/2022/000014/2; визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2022/000095 та №UA100160/2022/000115.

При цьому, колегія суддів відзначає, що вказана позовна заява була повернута Позивачу ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі 320/3353/23.

39. Разом з тим, згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому посилання митного органу на зловживання Позивачем процесуальними правами є необґрунтованими.

40. Твердження Апелянта про те, що суд порушив норми процесуального права, оскільки не розглянув клопотання митного органу про залишення позовної заяви без розгляду колегія суддів до уваги не приймає з огляду на наступне.

Так, згідно з п.4 ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника.

Водночас, Апелянт у відзиві на позовну заяву лише зазначив вказані вище доводи, однак у прохальній частині про залишення позовної заяви без розгляду не просив, що свідчить про недотримання ним вимог КАС України.

41. Більш того, згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Втім, таких обставин колегією суддів не встановлено.

42. Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

43. Отже, судом першої інстанції було повно встановлено обставини справи та не порушено норми процесуального права при вирішенні питання про повернення позовної заяви.

44. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

45. Таким чином, апеляційна скарга Київської митниці підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року - без змін.

46. Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 05 вересня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк