Рішення

від 26.09.2023 по справі 400/9878/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 р. № 400/9878/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Юг Ойл", пр. Миру, 54, кв.139,Миколаїв,54056,пр. Миру, 54,Миколаїв,54056

до відповідача:Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, вул. Маршала Василевського, 40/1,Миколаїв,54003,

про:визнання протиправною та скасування постанови від 26.04.2023 року № 01/ДПС/ТД-ФС,

ВСТАНОВИВ:

Позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Юг» звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 01/ДПС/ТД-ФС від 26.04.2023 у сумі 67 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно прийняв спірну постанову, оскільки відсутні докази, які підтверджують здійснення розрахункової операції через РРО, відсутні будь-які пояснення директора, бухгалтера. Позивач не отримав від відповідача жодного повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу. Працівник, який на думку податкового органу нібито виконував функції касира не повідомляв посадовим особам ГУ ДПС про те, що до виконання трудових функцій його допущено позивачем чи уповноваженою особою. Відповідачем за результатом фактичної перевірки встановлено, що позивач не надав документи, що належать до предмета перевірки, чим порушив норми Податкового Кодексу. Позивач не погоджується з таким висновком, оскільки наказ на проведення перевірки був оскаржений до суду та відповідно до п.69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України він має право надати документи після 6 міс. після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки перевірку відповідач не проводив, а прийняв спірну постанову на підставі акта ДПС. Позивач відповідно до вимог постанови КМУ №509 від 17.07.2013 повідомлявся про розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось без вручення адресату з вказівкою пошти «за закінченням терміну зберігання». Позивач посилається на практику ВС від 12.06.2019 по справі № 813/3415/18, до внесення змін до постанови КМУ в редакції від 16.05.2017, коли ще був чинний п.6. Після внесення змін п.6 виключили з постанови КМУ №509.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що він відмовив у допуску до проведення перевірки, тому не надавав жодного пояснення щодо предмету перевірки . Оскільки податковий орган не здійснював фактичну перевірку з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин , то й такі висновки без проведення заходів не можуть вважатись правомірними. Відповідно до ч.8 ст.265 КЗпП фактично встановлена заборона накладання штрафу за порушення передбачене абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП, якщо цьому не передувало здійснення заходу державного нагляду (контролю), тому підстави для накладання штрафу за порушення, передбачене пбз.2 ч.2 ст.265 КЗпП лише на підставі акта фактичної перевірки відсутні.

Відповідач надав суду заперечення, в яких зазначив, що посадові особи ГУ ДПС у Миколаївській області під час фактичної перевірки позивача вчинили всі можливі дії у межах встановлених законодавством повноважень для перевірки наявності належного оформлення трудових відносин. Висновки позивача щодо застосування ч.8 ст.265 КЗпП, суперечать висновкам , викладеним у постанові ВС від 29.09.2022 по справі № 460/3829/20 та від 28.01.2021 по справі № 380/1116/20.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

14.03.2023 відповідач отримав лист ГУ ДПС у Миколаївській області від 09.03.2023 з копією акта від 02.03.2023 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Імперія ЮГ Ойл», в якому зазначено, що перевірка проведена в присутності:

- ОСОБА_1 , яка 20.02.2023 о 9:00 фактично провела розрахункову операцію на АЗС , розташованій за адресою Очаківська1/1, м. Миколаїв, Миколаївська область,

- ОСОБА_2 , керівника ТОВ «Імперія Юг Ойл».

Відповідно до даних АІС «Податковий блок» згідно з даними податкової звітності платник податків за 4 кв.2022 (ф- 4ДФ) « Податкового розрахунку сум доходу нарахованого на користь платників податків-фізичних осіб і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного податку» заробітна плата нараховувалась 5-ти особам - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ).

Згідно даних АІС «Податковий блок» з 01.01.2023 по 01.03.2023 повідомлень про прийняття працівника на роботу відповідно до вимог постанови КМУ від 17.06.2018 № 413 ТОВ «ІМПЕРІЯ ЮГ ОЙЛ» не подавало.

16.03.2023 відповідач надіслав позивачу на адресу: АДРЕСА_1 повідомлення про розгляд справи про накладання штрафу протягом 45денного строку з 15.03.2023 шляхом дослідження матеріалів і вирішення питання щодо наявності підстав про накладення штрафу.

Згідно треку Укрпошти повідомлення було отримано за довіреністю 20.03.2023.

На адресу позивача 20.04.2023 було надіслано повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про накладання штрафу на 26.04.2023.

Трек Укрпошти свідчить, що повідомлення було повернено адресату за закінченням терміну зберігання.

26.04.2023 відповідач прийняв постанову про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 01ДПС/ТД-ФС, яким накладено на позивача штраф в сумі 67000 грн. (6700х10х1) за порушення вимог ч.1 ст.24,ч.1,4 ст.23 КЗпП та постанови КМУ № 413 від 17.06.2016, а саме за допуск до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2 постанови КМУ «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» № 509 від 17.07.2013 передбачено, що штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

3. Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

4. Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Таким чином, вищезазначеними нормами постанови передбачено обов`язок відповідача:

- повідомити позивача про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Таке повідомлення надсилалось відповідачем на адресу позивача та було ним отримано 20.03.2023 за довіреністю.

Позивач документів ніяких відповідачу на розгляд справи не надав.

-Та повідомити позивача про прийняту постанову про накладання штрафу від 26.04.2023, яка надсилалась позивачу 28.04.2023 та була повернута без вручення адресату за закінченням терміну зберігання.

Повідомлення та постанова надсилались на юридичну адресу позивач: АДРЕСА_1 .

Отже, відповідачем була дотримана процедура прийняття постанови передбачена постановою КМУ №509 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Пункт 6 постанови КМУ №509, на який посилається позивач, як на підставу задоволення позову виключено на підставі Постанови КМУ № 823 від 21.08.2019, а спірні правовідносини виникли в 2023 році, тому правових підстав посилатись на норму, яка скасована з 2019 року немає.

Ст. 265 КЗпП встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, в установі, організації.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідно до ч.8 ст.265 КЗпП фактично встановлена заборона накладання штрафу за порушення передбачене абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП, якщо цьому не передувало здійснення заходу державного нагляду (контролю), тому вважає протиправною спірну постанову, оскільки саме відповідач не проводив перевірку, а підстави для застосування штрафу на підставі акта ДПС відсутні.

Зі змісту вказаної норми є можливим зробити висновок, що в останній використовується формулювання "може", що надає суб`єкту владних повноважень можливість на свій розсуд здійснювати власні активні дії. При цьому вказана норма не вказує про те, що тільки рішення суду є єдиним виключенням при накладенні штрафу без проведення перевірки, а також положення частини восьмої статті 265 Кодексу законів про працю України не забороняють накладати штрафи на підставі акта перевірки Державної податкової служби, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, як це передбачено Порядком № 509.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 380/1116/20 ( аналогічний висновок викладений у постанові ВС по справі № 460/3829/20 від 29.09.2022).

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд не бере до уваги доводи позивача стосовно того, що працівники ГУ ДПС у Миколаївській області безпідставно склали акт перевірки, оскільки перевірка не проводилась та їх не було допущено до перевірки , оскільки позивач не надав суду доказів протиправності перевірки. У задоволенні позову по справі № 400/1440/23, яким позивач оскаржував наказ ГУ ДПС у Миколаївській області №151-П від 10.02.2023 про проведення перевірки , йому відмовлено. Рішення суду, яким би встановлювались протиправні дії ГУ ДПС у Миколаївській області стосовно зазначення в акті перевірки висновків про порушення позивачем трудового законодавства, позивач суду не надав. В цій справі суд не може оцінювати дії ГУ ДПС, оскільки це не стосується предмету позову та ГУ ДПС не є стороною у цій справі.

Позивач всупереч ст.77 КАС України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, зазначених ним у позові, тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У звдоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко