Рішення

від 26.09.2023 по справі 440/5575/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 26 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/5575/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, в якій просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 5350/5 від 01 грудня 2022 року про задоволення скарги Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області № 02-16/156 від 27 січня 2022 року;

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 7/5 від 02 січня 2023 року про задоволення скарги Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області № 02-14/127 від 21 січня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач під час винесення спірних наказів порушив процедуру та строк розгляду скарг. Крім того позивач переконаний, що Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області не є суб`єктом, який має повноваження на подання скарги щодо реєстраційних дій позивача, оскільки його права зазначеними діями не були порушені. До того ж вказує, що спірні накази не містять мотивів їх винесення. Зазначені обставини, на переконання позивача, зумовлюють визнання спірних наказів протиправними та їх скасування.

Ухвалою суду від 09 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

08 червня 2023 року до суду надійшов відзив на позов, у якому представник Міністерства юстиції України просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що за результатами розгляду поданих Сенчанською сільською радою Миргородського району Полтавської області скарг встановлено грубе порушення позивачем порядку вчинення реєстраційних дій та прийняття рішень у сфері державної реєстрації прав щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення колективної форми власності, що знаходяться на території скаржника. Зауважував, що порушення процедури та строків розгляду скарг, про які зазначає позивач, не мало місця у спірних правовідносинах.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є державним реєстратором Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області.

14 грудня 2021 року позивачем прийняті рішення № 62265601, 62265266 від 14 грудня 2021 року, № 62264998, від 28 грудня 2021 року № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891 про реєстрацію права приватної власності ТОВ "Сенча" (ЄДРПОУ 30878687) щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: 5322686600:00:002:0272, 5322686600:00:002:0275, 5322686600:00:005:0747, 5322686600:00:005:0458, 5322686602:02:001:0095, 5322686601:01:002:0748, 5322686601:01:002:0749, 5322686601:01:002:0762, 5322686601:01:002:0755, 5322686601:01:002:0759, 5322686601:01:002:0750, 5322686602:02:001:0093, 5322686602:02:001:0094, 5322686602:02:001:0089, 5322686602:02:001:0091, 5322686602:02:001:0092, 5322686601:01:001:0746.

Вважаючи прийняті рішення позивача протиправними, Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргами від 27 січня 2022 року № 02-16/156 та від 21 січня 2022 року № 02-14/127.

03 листопада 2022 року Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції розглянуто скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 27 січня 2022 року № 02-16/156, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02 лютого 2022 року № СК-477-22, на рішення позивача від 14 грудня 2021 року № 62265601, 62265266 від 28 грудня 2021 року № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891 про реєстрацію права приватної власності ТОВ "Сенча" (ЄДРПОУ 30878687) щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: 5322686600:00:002:0272, 5322686600:00:002:0275, 5322686600:00:005:0747, 5322686600:00:005:0458, 5322686602:02:001:0095, 5322686601:01:002:0748, 5322686601:01:002:0749, 5322686601:01:002:0762, 5322686601:01:002:0755, 5322686601:01:002:0759, 5322686601:01:002:0750, 5322686602:02:001:0093, 5322686602:02:001:0094, 5322686602:02:001:0089, 5322686602:02:001:0091, 5322686602:02:001:0092, 5322686601:01:001:0746.

Відповідно до висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 03 листопада 2022 року за результатами розгляду скарги Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 27 січня 2022 року № 02-16/156, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 лютого 2022 року № СК-477-22 Комісія рекомендувала скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 27 січня 2022 року № 02-16/156 задовольнити; скасувати рішення від 14 грудня 2021 року № 62265601, 62265266 від 28 грудня 2021 року № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891, прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць В.Г.; тимчасово блокувати доступ державного реєстратора Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

На підставі вищевказаного висновку Міністерством юстиції України 01 грудня 2022 року прийнятий наказ № 5350/5, яким скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 27 січня 2022 року № 02-16/156 задоволено та скасовано рішення від 14 грудня 2021 року № 62265601, 62265266 від 28 грудня 2021 року № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891, тимчасово заблоковано позивачу як державному реєстратору Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці; виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству; виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Також, 03 листопада 2022 року Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок, за змістом якого: "Колегія розглянула скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 21 січня 2022 року № 02-14/127 на рішення від 14 грудня 2021 року № 62264988, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць В.Г. щодо земельних ділянок.

Комісія рекомендувала скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 21 січня 2022 року № 02-14/127 задовольнити; скасувати рішення від 14 грудня 2021 року № 62264998, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць В.Г.; тимчасово блокувати доступ державного реєстратора Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць В.Г. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

На підставі вищевказаного висновку Міністерством юстиції України 02 січня 2023 року прийнятий наказ № 7/5, яким скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 21 січня 2022 року № 02-14/127 задоволено; скасовано рішення від 14 грудня 2021 року № 62264998, тимчасово заблоковано державному реєстратору Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

Позивач не погодився з наказами Міністерства юстиції України про задоволення скарг, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-VІ.

Відповідно до частини першої статті 2 зазначеного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно статті 6 Закону № 1952-VІ організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Згідно з підпунктом 83-7 пункту 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою КМУ 02 липня 2014 року № 228, Мін`юст здійснює відповідно до закону контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 7 Закону № 1952-VІ передбачено, що Міністерство юстиції України у сфері державної реєстрації прав розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 37 Закону № 1952-VІ встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Зокрема, Міністерство юстиції України розглядає: скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії; скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України; повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності /частина 3 статті 37 Закону № 1952-VІ/.

Відповідно частини шостої статті 37 Закону № 1952-VІ за результатами розгляду скарги на рішення, дії або :діяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції країни чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або діяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

про залишення скарги без розгляду по суті.

За змістом частини сьомої статті 37 Закону у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає рішення про:

- скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України;

- тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерством юстиції України або його територіальним органом, яким прийнято відповідне рішення, протягом п`яти робочих днів вирішується питання про передачу на розгляд іншого державного реєстратора документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.

Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок) врегульована процедура розгляду скарг.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення став для відмови в її задоволенні (пункт 5 Порядку № 1128).

У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально (пункт 5 Порядку № 1128).

Відповідно до пункту 13 Порядку за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику (пункт 14 Порядку).

У свою чергу Порядок створення Мін`юстом та його територіальними органами Колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - Колегії), організаційні та процедурні засади діяльності Колегій регулюються Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженої наказом Міністерства юстиції країни 09 січня 2020 року № 71/5 (далі Положення № 71/5).

Згідно з пунктом 2 розділу 1 Положення № 71/5 колегії є постійно діючими консультативно- дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі - скарги).

Колегії створюються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження їх складу відповідно до цього Положення.

Мін`юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна колегія Мін`юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін`юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін`юсту.

Пунктом 9 розділу 3 Положення № 71/5 за результатами розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні. Якщо половина від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні, проголосувала за рішення, а решта проголосувала проти або утрималася, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував головуючий на засіданні.

Висновок Колегії має містити: дату та місце проведення засідання Колегії; перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги; реквізити та суть скарги; рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються; результати голосування ("за", "проти", "утримався") членів Колегії.

Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги. Якщо внаслідок звільнення члена Колегії, який брав участь у відповідному засіданні Колегії, його тимчасової непрацездатності або з інших причин, пов`язаних з відповідним членом Колегії, висновок Колегії не може бути ним підписаний, у висновку зазначається причина такого непідписання. Якщо через відповідні причини кількість членів Колегії, які підписали висновок, є меншою ніж кількість, необхідна відповідно до абзацу другого цього пункту для прийняття Колегією рішення, Мін`юст, відповідний територіальний орган забезпечує новий розгляд скарги Колегією в іншому складі.

В дослідженому випадку Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) розглянуто скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 21 січня 2022 року № 02-14/127 на рішення від 14 грудня 2021 року № 62264998, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць Веронікою Григорівною, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5322686600:00:007:0611.

На підставі висновку Колегії від 03 листопада 2022 року рекомендовано: скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 21 січня 2022 року № 02-14/127 задовольнити; скасувати рішення від 14 грудня 2021року № 62264998, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць Веронікою Григорівною; тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Крім того, Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції розглянуто скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 27 січня 2022 року № 02-16/156 на рішення від 14 грудня 2021 року № 62265601, № 62265266 та від 28 грудня 2021 року № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 62606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891, прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць Веронікою Григорівною, щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: 5322686600:00:002:0275, 5322686602:02:001:0095, 5322686601:01:002:0762, 5322686601:01:002:0750, 5322686602:02:001:0089, 5322686601:01:001:0746; 5322686600:00:005:0747, 5322686601:01:002:0748, 5322686601:01:002:0755, 5322686602:02:001:0093, 5322686602:02:001:0091, 5322686600:00:002:0272, 5322686600:00:005:0458, 5322686601:01:002:0749, 5322686601:01:002:0759, 5322686602:02:001:0094, 5322686602:02:001:0092.

На підставі висновку Колегії від 03 листопада 2022 року рекомендовано скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 27 січня 2022 року № 02-16/156 задовольнити; скасувати рішення від 14 грудня 2021 року № 62265601, № 62265266 та від 28 грудня 2021 року № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 62606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891, прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць Веронікою Григорівною; тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Вказані рекомендації Колегії реалізовані в наказах Міністерства юстиції України від 01 грудня 2022 року № 5350/5 та від 02 січня 2023 року № 7/5, якими скарги Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 27 січня 2022 року № 02-16/156 та від 21 січня 2022 року № 02-14/127 задоволено; спірні рішення державного реєстратора Соць В.Г. скасовано, позивачу тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці; виконання наказів про скасування рішень державного реєстратора покладено на Офіс протидії рейдерству Міністерства юстиції України; виконання наказів про блокування доступу державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Відхиляючи доводи позивача про перевищення відповідачем граничного розгляду скарг, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу 4 статті Закону України "Про звернення громадян" скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Частиною п`ятою статті 37 Закону № 1952-VІ встановлено, що скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження. У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.

Матеріалами справи підтверджено, що Міністерство юстиції України про розгляд скарг повідомляло сторін письмово. Зі змісту вказаних повідомлень встановлено, що засідання Колегії призначене на 24 лютого 2022 року, на яке запрошені скаржника, їх представника, державного реєстратора.

Крім того інформація про час і місце засідання Колегії розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, тобто є публічною та загальнодоступною.

Відтак розгляд скарг відповідачем призначено в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 37 Закону № 1952-VІ.

Разом із тим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

У зв`язку із введенням воєнного стану засідання Колегії було перенесене на іншу дату та час, про що було повідомлено скаржника та заінтересованих осіб.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає, що перенесення розгляду скарг Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області на рішення позивача відбулось з поважних причин та за обставин, які не залежали від волі відповідача.

На переконання суду перевищення 45 денного строку розгляду по суті скарг Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області не вплинуло на об`єктивність їх розгляду та обґрунтованість ухвалених за результатами такого розгляду наказів.

Згідно з позицією Верховного Суду, що викладена у постанові по справі № 826/15358/17 від 29 квітня 2020 року певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, ящо воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини , який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод "оцінки справедливості процесу в цілому" не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, "чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий". При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як справедливого.

Отже, за принципами ЄСПЛ скасування акта адміністративного органа з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Суд, зокрема, дійшов висновку, що не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки.

Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Таким чином перевищення строку розгляду скарг за наявності поважних на те причин не впливає на законність та обґрунтованість прийнятих відповідачем наказів. Скасування ж акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів, яким, на думку позивача, є порушення строків розгляду скарги, не буде забезпечувати дотримання принципів правової стабільності та справедливості.

Спростовуючи аргументи позивача про необґрунтованість та невмотивованість спірних наказів, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За висновками Колегії від 03 листопада 2022 року, спірні рішення державного реєстратора Соць В.Г. не відповідають вимогам Закону № 1952-VI, а також пункту 49 Порядку, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналіз положень наведених вище НПА дає підстави для висновку, що після отримання скарги на дії, бездіяльність або рішення державного реєстратора, утворюється Колегія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка перевіряє наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, за результатом розгляду приймається мотивоване рішення.

На переконання суду, при прийнятті висновку Колегія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі, обґрунтованість заперечень. За наслідками такої перевірки Комісія має об`єктивно встановити, чи мало місце прийняття спірного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце спірна дія або бездіяльність суб`єкта оскарження.

При цьому законодавство не висуває до рішень Міністерства юстиції, прийнятих за результатами розгляду скарг, вимог щодо поглибленого та детального викладення мотивів його прийняття, а лише визначає його форму - наказ /частина шоста статті 37 Закону № 1952-VI/.

Натомість висновок Колегії з розгляду скарг, на підставі якого приймається рішення (наказ), має бути вмотивованим та містити мотиви його прийняття, оскільки тільки такий висновок дає змогу уповноваженому органу прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Вмотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства.

Тобто уповноважений орган має оцінити висновок Колегії з розгляду скарг, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.

За викладених обставин суд вважає, що відповідач у спірних наказах виклав достатню їх мотивацію шляхом зазначення в якості підстав для їх прийняття відповідних висновків центральної Колегії .

Спростовуючи доводи позивача про те, що Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області не є суб`єктом, який має повноваження на подання скарги щодо реєстраційних дій позивача, оскільки його права зазначеними діями не були порушені.

Частиною першою статті 37 Закону № 1952-VI передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

За приписами частини третьої статті 37 Закону № 1952-VI рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку.

Відтак стаття 37 Закону № 1952-VI надає право будь-якій особі, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушено, право на оскарження рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду.

Аналіз наведеного дає підстави вважати, що уявлення особи про факт порушення її прав у сфері державної реєстрації носить доволі суб`єктивний характер.

Разом із тим суд вважає, що Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області є належним скаржником та мала достатні повноваження та підстави для звернення до відповідача зі скаргами на рішення позивача, з огляду на таке.

Частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Стаття 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначає особливості використання та розпорядження землями, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства.

Зазначеною нормою, яка набрала чинності з 01 січня 2019 року, передбачено, що у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

З метою інформування осіб, зазначених у частині першій цієї статті, про проведення розподілу земель, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада розміщує у загальнодоступних місцях відповідних населених пунктів, публікує у друкованих медіа районної державної адміністрації або районної ради та оприлюднює на власному офіційному веб-сайті (за наявності) оголошення про проведення зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

В оголошенні повідомляються: мета, дата, місце і час проведення зборів; прізвище, номер службового телефону особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення зборів.

Розподіл земельних ділянок проводиться за умови реєстрації більшості осіб, визначених в абзацах другому - четвертому частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Збори веде сільський, селищний, міський голова або уповноважена відповідною радою особа.

Землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані у порядку, встановленому цим Законом.

У разі якщо земельні ділянки, зазначені у частинах сьомій - восьмій цієї статті, не були сформовані як об`єкти цивільних прав, їх формування може здійснюватися за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Визначення меж земельних ділянок, зазначених у абзаці дев`ятому частини четвертої статті 7 цього Закону, здійснюється з урахуванням будівельних норм, державних стандартів і норм.

За результатами розподілу оформляється протокол, що підписується особами, які брали участь у зборах, головуючим та секретарем зборів.

До протоколу додається список реєстрації учасників зборів, засвідчений їхніми підписами. Кожен аркуш зазначеного списку підписується головуючим та секретарем зборів і скріплюється печаткою сільської, селищної, міської ради.

Секретар зборів у дводенний строк після закінчення зборів подає протокол сільській, селищній, міській раді.

Після отримання протоколу зборів сільська, селищна, міська рада протягом місяця приймає рішення про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок та прийняття у комунальну власність відповідних земель. Це рішення та протокол зборів є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади та/або громадян на відповідні земельні ділянки.

До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди землі колективної власності, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору оренди до дня збирання врожаю.

Передача в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок у масиві земель сільськогосподарського призначення, що залишилися у колективній власності, здійснюється з урахуванням вимог, визначених частиною п`ятою статті 371 Земельного кодексу України.

Розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 01 січня 2025 року.

У разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб`єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі (крім невитребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок) передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що саме Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області, як орган місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок здійснювати розпорядження земельними ділянками колективної форми власності до 01 січня 2025 року, має достатні повноваження та підстави для звернення до відповідача зі скаргами на рішення позивача з метою захисту своїх прав, а реєстрація речового права за ТОВ "Сенча" позбавляє права Сенчанську сільську раду Миргородського району Полтавської області законного права здійснити розпорядження такими земельними ділянками. Оскільки, саме на відповідача при дотриманні порядку, визначеного вищезазначеними нормами чинного законодавства, покладено обов`язок вчиняти певні дії з метою розпорядження земельними ділянками колективної форми власності, суд вважає що Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області є належним скаржником.

Відтак жоден з доводів позивача не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи судом.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У дослідженому судом випадку відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість спірних наказів, а позивачем не надано достатніх, достовірних та допустимих доказів на спростування наявності підстав для їх винесення.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Гродецького, 13, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправними та скасування наказів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова