Постанова

від 19.01.2024 по справі 440/5575/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 р. Справа № 440/5575/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 (головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова) по справі № 440/5575/23

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати накази Міністерства юстиції України:

- № 5350/5 від 01 грудня 2022 року про задоволення скарги Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області № 02-16/156 від 27 січня 2022 року;

- № 7/5 від 02 січня 2023 року про задоволення скарги Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області № 02-14/127 від 21 січня 2022 року.

В обґрунтування позову зазначила, що спірні накази прийняті відповідачем з порушенням процедури та строку розгляду скарг.

Вказувала, що Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області не є суб`єктом, який має повноваження на подання скарги щодо реєстраційних дій позивача, оскільки її права зазначеними діями не порушені, а тому відповідачем безпідставно розглянуто скаргу та прийнято спірні накази.

Також вважала спірні накази невмотивованими в частині прийняття рішення про тимчасове обмеження доступу державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

З урахуванням наведеного, вважала спірні накази протиправними та просила суд їх скасувати.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачем розглянуто скаргу, подану неналежним суб`єктом. Вважає, що Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області не є належним скаржником, оскільки її права не порушуються рішеннями державного виконавця, якими зареєстровано право власності на земельні ділянки за ТОВ «Сенча».

Вказує, що в даному випадку власником землі та належним скаржником є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства, в тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Водночас, Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області не додала до скарги документи, що підтверджують факт порушення саме її прав за наслідками прийняття рішень державним реєстратором.

Натомість, Міністерство юстиції в порушення частин 3, 5, 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не перевіривши повноважень скаржника в особі Сенчанської сільської ради та не встановивши, що скаргу подано неналежною особою, не відмовило в розгляді скарги неналежному скаржнику, а прийняло незаконне рішення у формі наказу про скасування рішень державного реєстратора та протиправно призупинило доступ до реєстру строком в 3 місяці.

Вказані обставини, на думку апелянта, суд першої інстанції залишив поза увагою, у зв`язку з чим помилково дійшов висновку про правомірність спірних наказів.

Крім того, вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд справи протягом 141 календарного дня, чим не дотримано розумні строки такого розгляду.

Міністерство юстиції України (далі - відповідач) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якому просить врахувати надані письмові пояснення та задовольнити позов, а відзив на апеляційну скаргу вважати необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 є державним реєстратором Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області.

Державним реєстратором Соць В.Г. прийняті рішення № 62265601, 62265266 від 14.12.2021, від 28.12.2021 № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891, якими зареєстровано право приватної власності за ТОВ "Сенча" щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: 5322686600:00:002:0272, 5322686600:00:002:0275, 5322686600:00:005:0747, 5322686600:00:005:0458, 5322686602:02:001:0095, 5322686601:01:002:0748, 5322686601:01:002:0749, 5322686601:01:002:0762, 5322686601:01:002:0755, 5322686601:01:002:0759, 5322686601:01:002:0750, 5322686602:02:001:0093, 5322686602:02:001:0094, 5322686602:02:001:0089, 5322686602:02:001:0091, 5322686602:02:001:0092, 5322686601:01:001:0746.

Не погодившись з рішеннями позивача, Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргами від від 21.01. 2022 року № 02-14/127 та 27.01. 2022 року № 02-16/156 , до яких додала документи на підтвердження їх протиправності, а саме: державний акт на право колективної власності на землю, виданий 30.10.1995, державний акт на право постійного користування землею від 30.10.1995, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Сенча», лист ГУ Статистики у Полтавській області від 30.11.2021, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 25.01.2022 та 09.12.2021, розпорядження Лохвицької районної державної адміністрації від 10.10.2018 (т. 1 а.с. 63-52, т. 2 а.с. 1-18).

03.11.2022 Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі Центральна Колегія) розглянуто скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 27 січня 2022 року , за наслідками якої складено висновок (т. 1 а.с. 21-26).

Висновком Центральна Колегія рекомендувала скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 27 січня 2022 року № 02-16/156 задовольнити; скасувати рішення від 14 грудня 2021 року № 62265601, 62265266 від 28 грудня 2021 року № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891, прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць В.Г.; тимчасово блокувати доступ державного реєстратора Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

На підставі вищевказаного висновку Міністерством юстиції України 01.12.2022 прийнятий наказ № 5350/5, яким скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 27 січня 2022 року № 02-16/156 задоволено та скасовано рішення від 14 грудня 2021 року № 62265601, 62265266 від 28 грудня 2021 року № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891, тимчасово заблоковано позивачу як державному реєстратору Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці; виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству; виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (т. 1 а.с. 20).

Також, 03.11.2022 Центральна Колегія розглянула скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 21 січня 2022 року № 02-14/127, за наслідками чого склала висновок, яким рекомендувала скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 21 січня 2022 року № 02-14/127 задовольнити; скасувати рішення від 14 грудня 2021 року № 62264998, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць В.Г.; тимчасово блокувати доступ державного реєстратора Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці (т. 1 а.с. 28-31).

02.01.2023 Міністерство юстиції України прийняло наказ № 7/5, яким задовольнила скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 21 січня 2022 року № 02-14/127; скасувала рішення від 14 грудня 2021 року № 62264998, тимчасово заблокувала державному реєстратору Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці (т. 1 а.с. 27).

Не погоджуючись з наказами відповідача, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази прийнято відповідачем у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, з використанням повноважень та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказів Міністерства юстиції України № 5350/5 від 01 грудня 2022 року та № 7/5 від 02 січня 2023 року, якими скасовано рішення від 14 грудня 2021 року № 62265601, 62265266, № 62264998 від 28 грудня 2021 року № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891, прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць В.Г.

Судом встановлено, що ТОВ "Сенча" звернулось до державного реєстратора Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць В.Г. із заявами, в яких просило зареєструвати за ним право приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5322686600:00:002:0272, 5322686600:00:002:0275, 5322686600:00:005:0747, 5322686600:00:005:0458, 5322686602:02:001:0095, 5322686601:01:002:0748, 5322686601:01:002:0749, 5322686601:01:002:0762, 5322686601:01:002:0755, 5322686601:01:002:0759, 5322686601:01:002:0750, 5322686602:02:001:0093, 5322686602:02:001:0094, 5322686602:02:001:0089, 5322686602:02:001:0091, 5322686602:02:001:0092, 5322686601:01:001:0746.

За наслідками розгляду заяв, позивачем прийняті рішення № 62265601, 62265266 від 14.12.2021, від 28.12.2021 № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891, якими зареєстровано право приватної власності за ТОВ "Сенча" щодо вищенаведених земельних ділянок.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Колегія суддів зазначає, що накази № 5350/5 від 01 грудня 2022 року та № 7/5 від 02 січня 2023 року в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих держаним реєстратором ОСОБА_1 стосується виключно майнових прав третіх осіб.

Реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора. Тому у частині скасування рішень про реєстрацію оскаржувані накази не порушують права реєстратора.

Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії. Саме вони мають право на звернення до суду.

У постанові від 01.07.2020 у справі №9901/48/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв`язку із чим суд першої інстанції правильно не роз`яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом».

З огляду на вищенаведене, державний реєстратор у цих правовідносинах не має права на звернення до суду щодо оскарження пункту 2 як наказу від 01.12.2022 № 5350/5, так і наказу від 02.01.2023 № 7/5 в жодному виді провадження, а тому провадження у цій частині справи підлягає закриттю.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 815/1684/17, від 23.03.2021 у справі № 480/388/19, від 04.07.2022 у справі № 160/1632/21, від 10.01.2024 у справі № 520/13239/2020.

Водночас, суд першої інстанції не звернув уваги на вищевикладене, у зв`язку з чим помилково надав оцінку правомірності спірних наказів в частині скасування рішень державного реєстратора та відмовив у задоволенні позову.

Щодо наказів від 01.12.2022 № 5350/5 та від 02.01.2023 № 7/5 в частині тимчасового обмеження державному реєстратору Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

Апелянт вважає, що Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області є неналежним суб`єктом звернення зі скаргою на рішення державного виконавця, оскільки її права спірними рішеннями не порушуються, а тому відповідач не мав повноважень розглядати вказану скаргу та приймати по ній рішення.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції вважав, що скарги подані належною особою, отже відповідач правомірно прийняв їх розглянув та прийняв законне рішення за наслідками їх розгляду.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-VІ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон № 1952-VІ).

Згідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону № 1952-VІ державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно статті 6 Закону № 1952-VІ організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Згідно з пп. 83-7 п. 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою КМУ 02 липня 2014 року № 228, Мін`юст здійснює відповідно до закону контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 7 Закону № 1952-VІ передбачено, що Міністерство юстиції України у сфері державної реєстрації прав розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 1952-VІ встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Зокрема, Міністерство юстиції України розглядає: скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії; скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України; повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності (ч. 3 ст. 37 Закону № 1952-VІ).

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону № 1952-VІ за результатами розгляду скарги на рішення, дії або :діяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції країни чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або діяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

про залишення скарги без розгляду по суті.

За змістом ч. 7 ст. 37 Закону № 1952-VІ у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає рішення про:

- скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України;

- тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерством юстиції України або його територіальним органом, яким прийнято відповідне рішення, протягом п`яти робочих днів вирішується питання про передачу на розгляд іншого державного реєстратора документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.

Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі Порядок № 1128) врегульована процедура розгляду скарг.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення став для відмови в її задоволенні (пункт 5 Порядку № 1128).

У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально (пункт 5 Порядку № 1128).

Відповідно до пункту 13 Порядку за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

За приписами ч. 3 ст. 37 Закону № 1952-VI рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку.

З аналізу наведеної норми вбачається, що будь-яка особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушені, має право на оскарження рішення, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду.

Зокрема, звертаючись до суб`єкта владних повноважень із заявою (скаргою), яка спрямована на реалізацію або захист своїх прав, особа може розраховувати, що її звернення буде розглянуто без надмірного формалізму та з дотриманням встановлених строків розгляду.

Судом встановлено, що Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргами та від 21.01.2022 від 27.01.2022 на рішення державного реєстратора № 62265601, 62265266 від 14.12.2021, від 28.12.2021 № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891.

У скарзі Сенчанська сільська рада зазначала, що реєстрація права приватної власності на землю за ТОВ «Сенча» здійснена на підставі державного акту на право власності на землю серії ПЛ №006 від 30.10.1995 року, виданого Сенчанською сільською радою КСП «Росія». Разом з тим, звертала увагу, що державного акту на право власності на землю не існує, натомість існує лише державний акт на право колективної власності на землю, виданий колгоспу «Росія» 30.10.1995 року.

10.10.2018 головою Лохвицької районної державної адміністрації видано розпорядження про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди ТОВ «Сенча» (53.00 га) за межами населеного пункту на території Сенчанської сільської ради, що на думку скаржника, може свідчити про намір передання земельної ділянки площею 53,00 га ТОВ Сенча» в оренду, але не у приватну власність.

Зазначала, що Сенчанська територіальна громада (Сенчанська сільська рада) не проявляла волевиявлення на відчуження земельних ділянок, право на які було протиправно зареєстровано державним реєстратором Соць В.Г.

Таке відчуження, за твердженням скаржника, відбулося протиправно, всупереч волі територіальної громади, що свідчить про порушення як ТОВ «Сенча», так і державним реєстратором Соць В.Г. права власності Сенчанської територіальної громади на вказані земельні ділянки.

Крім того, Сенчанська сільська рада також не приймала рішень про передачу вищезазначених земельних ділянок у приватну власність ТОВ «Сенча», що свідчить про незаконну реєстрацію права на земельні ділянки за ТОВ «Сенча» та порушення права власності Сенчанської територіальної громади.

До скарг, Сенчанська сільська рада додала державний акт на право колективної власності на землю, виданий 30.10.1995, державний акт на право постійного користування землею від 30.10.1995, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Сенча», лист ГУ Статистики у Полтавській області від 30.11.2021, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 25.01.2022 та 09.12.2021, розпорядження Лохвицької районної державної адміністрації від 10.10.2018.

Дослідивши документи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області є належним скаржником та мала достатні повноваження та підстави для звернення до відповідача зі скаргами на рішення позивача враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно із ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад. Отже, способом волевиявлення територіальної громади щодо розпорядження земельними ділянками є прийняте на пленарному засідання відповідної ради рішення.

В такий спосіб територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Отже, воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Як вбачається зі змісту скарг Сенчанської сільської ради, в обґрунтування права на оскарження остання зазначала, що нею не приймалося рішення про передачу земельних ділянок, які зазначені в оскаржуваних рішеннях, у приватну власність ТОВ «Сенча», що свідчить про незаконну реєстрацію права власності на земельні ділянки за ТОВ «Сенча» та порушення права власності Сенчанської територіальної громади. До скарги Рада додала документи на підтвердження порушення її прав.

Дослідивши скарги та додані до них документи, відповідач дійшов висновку, що скаржником повністю обґрунтовано факт порушення своїх прав та інтересів рішенням державного реєстратора Соць В.Г.

Верховний Суд у постановах від 29.10.2018 у справі №826/14749/16, від 15.08.2019 у справі №826/14164/17 дійшов висновку, що оскільки скарга, подана до комісії, в цілому за формою відповідає вимогам закону (викладена письмово, містить обставини, на які скаржник посилається як на підставу своїх вимог, додано до скарги перелік доказів), тому обставини, викладені в скарзі (в тому числі, щодо порушення прав скаржника), мали перевірятися вже в ході її розгляду по суті. Це, в свою чергу, виключає можливість відмови комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації у прийнятті та розгляді скарги по суті, оскільки така скарга по формі відповідає вимогам закону.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 08.05.2023 по справі № 826/15320/17.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Міністерство юстиції України не мало правових підстав відмовляти в розгляді скарги з підстав подання скарги неналежною особою, оскільки, скарга Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області відповідала вимогам закону, скаржник повно та належним чином виклав обставини, що стали підставою для звернення зі скаргою, зі змісту якої можливо встановити норми законодавства, які порушені на думку скаржника державним реєстратором.

Щодо доводів апелянта про невмотивованість оскаржуваних наказів, колегія суддів зазначає наступне.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги чи задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, зокрема про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

При прийнятті висновку Комісія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі, обґрунтованість заперечень. За результатом перевірки приймається мотивоване рішення.

Законодавством не передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні уповноваженого органу про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні, а тільки його форму - наказ (частина шоста статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Однак висновок комісії з розгляду скарг, на підставі якого приймається рішення, має бути вмотивованим та містити мотиви його прийняття, оскільки тільки такий висновок дає змогу прийняти належне та обґрунтоване рішення уповноваженому органу.

Вмотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства. Тобто уповноважений орган має оцінити висновок комісії з розгляду скарг, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.

Колегія суддів зазначає, що висновки Центральної колегії, якими рекомендовано задовольнити скарги Сенчанської сільської ради містить мотиви, якими колегія керувалась ухвалюючи їх.

Так, у висновках Центральної колегії від 03.11.2022 встановлено, що реєстрація права власності проведена без передавального акту, затвердженого засновниками юридичної особи. Крім того, колгосп «Росія» не припинив свою діяльність, отже оскаржувані рішення державного реєстратора ОСОБА_1 не відповідають вимогам п. 2 ч. 3 ст. 10, п. 5 ч. 1 ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 23, пунктів 4, 8 частин 1, 2 ст. 24, ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-VІ.

Враховуючи, що висновки Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції містять мотиви та обґрунтування прийняття рішень, колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно невмотивованості оскаржуваних наказів.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 29 серпня 2022 року у справі №160/4731/20, від 27 січня 2023 року у справі № 380/25365/21.

З урахуванням вищевикладеного, вірними є висновки суду першої інстанції щодо прийняття відповідачем спірних наказів в частині тимчасового блокування державному реєстратору доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з дотриманням процедури, визначеної Законом № 1952-VІ та Порядком № 1128, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд справи з порушенням строку такого розгляду, не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, передбаченими ч. 3 ст. 317 КАС України.

Відповідно дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України № 5350/5 від 01 грудня 2022 року та № 7/5 від 02 січня 2023 року в частині скасування рішень державного реєстратора Соць В.Г. підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування норм процесуального права з прийняттям в цій частині постанови про закриття провадження у справі, в іншій частині рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, отже залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 по справі № 440/5575/23 - скасувати в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України № 5350/5 від 01 грудня 2022 року та № 7/5 від 02 січня 2023 року, якими скасовані рішення від 14.12.2021 № 62265601, 62265266, № 62264998 від 28.12.2021 № 62612058, № 62614690, № 62608622, № 62612719, № 62605903, № 606369, № 62610458, № 62605427, № 62615561, № 62607306, № 62606625, № 62608234, № 62609041, № 62607824, № 62610891, прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць Веронікою Григорівною.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою провадження у справі в даній частині закрити.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 440/5575/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова