Рішення

від 26.09.2023 по справі 620/11316/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року Чернігів Справа № 620/11316/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову в.о. голови суду Семенівського районного суду Чернігівської області Гнип Олександр Івановича про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову в.о. голови суду Семенівського районного суду Чернігівської області Гнип Олександр Івановича, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ заступника керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області №06-к від 23.06.2023 та поновити ОСОБА_1 на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, у зв`язку з незаконним звільненням, з 23.06.2023 по день поновлення на роботі.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду. Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачам для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; третій особі, що не заявляє самостійних вимог, письмові пояснення щодо позову 5-денний строк з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження.

Семенівським районним судом Чернігівської області подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що підставою для видання оскаржуваного наказу стала постанова Верховного суду від 15.06.2023 у справі №620/537/20, якою скасована постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі №620/537/20, згідно якої позивач була поновлена на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області. Вважають, що їх дії щодо видання оскаржуваного наказу правомірні, а тому просять відмовити в задоволенні позову повністю.

У поданому до суду відзиві на позов Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області вказало, що не втручається у взаємовідносини, що виникають між суддями та їх помічниками та просило відмовити в задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову в.о. голови суду Семенівського районного суду Чернігівської області Гнип Олександр Івановича подав пояснення на позовну заяву, в яких вказав, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на правильному сприйнятті позивачем сутності юридичних фактів та подій, а тому просить відмовити в позові повністю.

Позивачем подана відповідь на відзив на позов, в якій зазначає, що інформація вказана у відзиві не стосується підстав звільнення її з роботи 23.06.2023, а в них викладено думку судді ОСОБА_2 , яка юридично нічим не підтверджена та намагання виправдати дії цього судді по невиконанню рішення суду щодо поновлення її на посаді помічника судді ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 не була підпорядкована судді Гнип О. І., а тому позивач вважає, що суддя ОСОБА_2 не мав права подавати подання на звільнення позивача з посади.

Семенівським районним судом Чернігівської області подані заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких вказують, що позивач у відповіді на відзив вказує нові підстави позову та нові фактичні обставини, які не зазначені в адміністративному позові.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.06.2004 призначена на посаду помічника судді; з 01.10.2010 переведена на посаду помічника заступника голови суду; 30.03.2015 переведена на посаду помічника судді ОСОБА_2 на час виконання повноважень судді.

З 01.05.2016 відповідно до статті 92 Закону України «Про державну службу» статус позивача змінено з державного службовця на працівника патронатної служби.

09.06.2017 суддя ОСОБА_2 звернувся до керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області з поданням про звільнення позивача з посади помічника судді згідно з частинами другої та третьої статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктів 6, 7, 19, 22 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції. Підставою для звільнення зазначив, що у зв`язку з отриманням даних про невідповідність кваліфікаційним вимогам через відсутність підтвердження наявності вищої юридичної освіти внаслідок присутності лише диплома про освіту Російської Федерації, стосовно якого немає відомостей про проведення обумовленої державними стандартами освіти в Україні процедури нострифікації, а також безґрунтовного зневажливого ставлення помічника до роботи судді, неможливістю в силу вказаного вище належного надання доручень помічнику судді та їх якісного виконання помічником (а.с. 35).

Наказом керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 №7-К ОСОБА_1 звільнено з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області на підставі подання судді від 09.06.2017 вх. №1946/17, відповідно до частин другої та третьої статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктів 6, 7, 19, 22 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції (а.с.36).

Не погоджуючись з цим наказом позивач оскаржила його до суду.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 26.10.2017 у справі №744/697/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2017 скасовано рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 26.10.2017 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконним наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-к про звільнення позивача та поновлено її на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області з 22.06.2017 (а.с 37-44).

На виконання вищевказаного судового рішення, наказом керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 04.12.2017 №9-к «Про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 » позивача поновлено на роботі (а.с.46).

Постановою Верховного Суду від 18.12.2019 по справі №744/697/17 рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 26.10.2017 та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2017 скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито та роз`яснено право на звернення з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції (а.с.47-53).

09.01.2020 суддя Гнип О.І. звернувся до керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області з поданням, у якому, зокрема, посилаючись на постанову Верховного Суду від 18.12.2019 по справі №744/697/17, просив вважати ОСОБА_1 звільненою з роботи з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області на підставі наказу керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 №7-к «Про звільнення помічника судді ОСОБА_1 », з урахуванням пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України з дати винесення наказу за цим поданням із зарахуванням їй як роботи на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області періоду часу з 22.06.2017 по день винесення наказу (а.с. 54).

Наказом керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 10.01.2020 №1-к, на підставі подання судді ОСОБА_2 від 09.01.2020 вх. №6/48/20, на виконання постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у цивільній справі №744/697/17, керуючись приписами частини другої статті 419 Цивільного процесуального кодексу України, частини третьої статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 2-1, пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України:

- скасовано накази керівника апарату Семенівського районною суду Чернігівської області від 04.12.2017 № 9-к «Про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 » та від 13.12.2017 «Про внесення змін та доповнень до наказу про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 » на виконання постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у цивільній справі №744/697/17;

- визнано такими, що були чинними, трудові відносини Семенівського районного суду Чернігівської області та помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 в період часу з 22.06.2017 по день винесення наказу за цим поданням, засновані на рішенні Апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2017 у цивільній справі №744/697/17, котре з 18.12.2019 втратило законну силу та у подальшому виконанню не підлягає;

- вважати ОСОБА_1 звільненою з роботи з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_2 на підставі наказу керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 № 7-к «Про звільнення помічника судді ОСОБА_1 », з урахуванням пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України з 10.01.2020 із зарахуванням їй як роботи на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області періоду часу з 22.06.2017 по 10.02.2020, включно.

Не погодившись з рішеннями Семенівського районного суду Чернігівської області позивач звернулася до суду з позовом до Семенівського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2017 року № 7-к;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2020 року № 1-к;

-стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з 11 січня 2020 року до дня поновлення на роботі.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №620/537/20 у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с.57-59).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі №620/537/20 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 скасовано і прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2017 року № 7-к; визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2020 року № 1-к; поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області з 10 січня 2020 року; стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням за період з 11 січня 2020 року до 23 листопада 2020 року у розмірі 109121,13 грн; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області та стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі: 9965,40 грн (а.с. 61-72).

На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі №620/537/20 наказом Семенівського районного суду Чернігівської області від 02.12.2020 №6-к «Про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 », зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ від 21 червня 2017 року №7-к про звільнення помічника судді Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ від 10 січня 2020 року №1-к Семенівського районного суду Чернігівської області про звільнення помічника судді Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області з 10 січня 2020 року (а.с.79).

Проте постановою Верховного суду від 15.06.2023 у справі №620/537/20 касаційну скаргу Семенівського районного суду Чернігівської області задоволено частково; постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 23.11.2020 у справі №620/537/20 скасовано, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 залишено в силі (а.с. 25-34).Наказом Семенівського районного суду Чернігівської області від 23.06.2023 №06-к «Про скасування наказів щодо поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 » на підставі подання в.о. голови суду та одночасно судді Гнипа О.І. від 21.06.2023 вх. №2133/23-вх, на виконання постанови Верховного Суду від 15.06.2023 у адміністративній справі №620/537/20, керуючись приписами статей 2-1, пункту 9 частини першої статті 36, 83 Кодексу законів про працю України, пунктом 18 Положення про апарат Семенівського районного суду Чернігівської області, затвердженого рішенням зборів суддів Семенівського районного суду Чернігівської області скасовано:

- накази керівника апарату Семенівського районною суду Чернігівської області від 02.12.2020 №6-к «Про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 » та від 16.12.2020 №8-к «Про внесення змін до наказу №6-к «Про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 » на виконання постанови Верховного Суду від 15.06.2023 у адміністративній справі №620/537/20;

- визнано такими, що були чинними, трудові відносини Семенівського районного суду Чернігівської області та помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 в період часу з 22.06.2017 по 23.06.2023 включно, засновані на рішенні Апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2017 у цивільній справі №744/697/17, котре з 18.12.2019 втратило законну силу, а також на постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 в адміністративній справі №620/537/20, яка скасована Верховним судом 15.06.2023 й подальшому виконанню не підлягає;

- вважати ОСОБА_1 звільненою з роботи з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_2 на підставі наказу керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 №7-к «Про звільнення помічника судді ОСОБА_1 », з урахуванням пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України з 23.06.2023 із зарахуванням їй як роботи на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області періоду часу з 22.06.2017 по 23.06.2023, включно.

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним, а своє право порушеним, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 92 Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі Закон №889-VІІІ), який набув чинності 01.05.2016, посаду помічника судді віднесено до посад патронатної служби.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 92 Закону №889-VІІІ працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи або на час діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений.

Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи або припинення діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.

Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи або голови депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.

На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41 - 43-1, 49-2 та частини третьої статті 184 КЗпП України. Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Відповідно до статті 157 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника (помічників) судді, затвердженим Радою суддів України.

Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років.

Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

Рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 №21 затверджено Положення про помічника судді (далі Положення №21), яке розроблено відповідно до вимог Закону №1402-VIII та визначає єдині засади й умови діяльності, правовий статус особи, яка займає посаду помічника судді.

Пунктом 1 Положення №21 визначено, що відповідно до частини першої статті 157 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Правовий статус, умови діяльності помічників судді визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 92 Закону України "Про державну службу", нормативно-правовими актами з питань оплати праці працівників патронатних служб і цим Положенням.

Посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім статті 92 Закону України "Про державну службу".

Пунктами 2, 3 та 4 Положення №21 визначено, що помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя. Помічник судді є працівником апарату суду. Помічник судді з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді. Суддя є його безпосереднім керівником.

Помічник судді у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 92 Закону України "Про державну службу", відповідними процесуальними кодексами, іншими законами та нормативно-правовими актами України, Правилами поведінки працівника суду, затвердженими рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року № 33, рішеннями зборів суддів відповідного суду, Інструкцією з діловодства суду, Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, цим Положенням, а також посадовою інструкцією.

На помічника судді поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39 -1, 41 - 43 -1, 49 -2 та частини 3 статті 184 Кодексу законів про працю України (пункт 5 Положення №21).

Пунктами 7 та 8 Положення №21 визначено, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду.

За правилами абзаців першого та другого пункту 12 Положення № 21 трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду, або в день вибуття/прибуття судді у відрядження як тимчасового переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації відповідно до статті 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або в день ухвалення з`їздом суддів України рішення про обрання Ради суддів України в новому складі. Наказ про звільнення помічника (помічників) судді видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду, вибуття судді у відрядження як тимчасове переведення судді.

Помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі в зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.

Спірні правовідносини виникли з приводу звільнення позивача з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області на підставі подання в. о. голови суду Семенівського районного суду Чернігівської області та судді цього ж суду ОСОБА_2 на виконання постанови Верховного суду від 15.06.2023 в адміністративній справі №620/537/20.

З матеріалів справи випливає, що саме на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі №620/537/20 наказом Семенівського районного суду Чернігівської області від 02.12.2020 №6-к «Про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 », зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ від 21 червня 2017 року №7-к про звільнення помічника судді Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ від 10 січня 2020 року №1-к Семенівського районного суду Чернігівської області про звільнення помічника судді Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області з 10 січня 2020 року (а.с.79).

Проте постановою Верховного суду від 15.06.2023 у справі №620/537/20 касаційну скаргу Семенівського районного суду Чернігівської області задоволено частково; постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 23.11.2020 у справі №620/537/20 скасовано, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 про відмову у задоволенні позову, залишено в силі.

Тому Семенівський районний суд Чернігівської області, на підставі подання в.о. голови суду та одночасно судді Гнипа О.І. від 21.06.2023 вх. №2133/23-вх, яке подано на виконання постанови Верховного Суду від 15.06.2023 у адміністративній справі №620/537/20, наказом від 23.06.2023 «Про скасування наказів щодо поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 », зокрема, скасовано накази керівника апарату Семенівського районною суду Чернігівської області від 02.12.2020 №6-к «Про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 » та від 16.12.2020 №8-к «Про внесення змін до наказу №6-к «Про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 »; вважати ОСОБА_1 звільненою з роботи з посади помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_2 на підставі наказу керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21.06.2017 №7-к «Про звільнення помічника судді ОСОБА_1 », з урахуванням пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України з 23.06.2023, із зарахуванням їй як роботи на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області періоду часу з 22.06.2017 по 23.06.2023, включно.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у адміністративній справі №620/537/20 погодився із висновком суду першої інстанції щодо правомірності наказів керівника апарату Семенівського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2017 року №7-к «Про звільнення помічника судді ОСОБА_1 » та від 10 січня 2020 року №1-к «Про скасування наказів щодо поновлення на роботі помічника судді Бочкарьова», а тому скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі № 620/537/20, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в позові повністю, залишив в силі.

Оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суд від 23 листопада 2020 року у справі №620/537/20, на підставі якої позивач і був поновлений на посаді, згідно постанови Верховного Суду від 15.06.2023 скасована, а тому суд дійшов висновку, що відповідач, видаючи оскаржуваний наказ від 23.06.2023 «Про скасування наказів щодо поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 » діяв правомірно, у відповідності до постанови Верховного суду від 15.06.2023 у справі №620/537/20 та вимог чинного законодавства.

Суд відхиляє посилання позивача на той факт, що остання наказом Семенівського районного суду Чернігівської області від 02.12.2020 №6-к на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі №620/537/20 поновлена була на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області без прив`язки до судді ОСОБА_2 , а тому це є іншою посадою, оскільки зі змісту наказу випливає, що саме на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі №620/537/20 наказом Семенівського районного суду Чернігівської області від 02.12.2020 №6-к «Про поновлення на роботі помічника судді ОСОБА_1 », зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ від 21 червня 2017 року №7-к про звільнення помічника судді Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ від 10 січня 2020 року №1-к Семенівського районного суду Чернігівської області про звільнення помічника судді Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області з 10 січня 2020 року.

Даний факт підтверджується також ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2023 року у справі №620/537/20 про роз`яснення судового рішення, в якій суд зазначив, що відповідачем по справі надано докази виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року в частині, що підлягала негайному виконанню, а саме відповідно до наказу Семенівського районного суду Чернігівської області від 02.12.2020 №6-к, зокрема, ОСОБА_1 (позивача по справі) поновлено на посаді помічника судді Семенівського районного суду Чернігівської області з 10.01.2020 та вирішено питання щодо стягнення на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9965,40 грн.

Стосовно інших посилань позивача, то суд відхиляє такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідачі: Семенівський районний суд Чернігівської області (вул. Центральна, буд. 6, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ - 02894421), Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області (вул. Княжа, 16, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 26295412).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову в.о. голови суду Семенівського районного суду Чернігівської області Гнип Олександр Івановича (місце роботи: вул. Центральна, буд. 6, м. Семенівка, Чернігівська область).

Суддя В.В. Падій