Постанова

від 26.09.2023 по справі 520/10838/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 р. Справа № 520/10838/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 (головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В.) по справі № 520/10838/23

за позовом Науково-виробничого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТЕХСЕРВІС"

до Головного управління ДПС у м.Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТЕХСЕРВІС" (далі - позивач, НВП ТОВ "ЕЛЕКТРОТЕХСЕРВІС") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м.Києві ), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення №1231 від 05.01.2023 року Комісії Головного управління ДПС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність НВП ТОВ "ЕЛЕКТРОТЕХСЕРВІС" критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві виключити НВП ТОВ "ЕЛЕКТРОТЕХСЕРВІС" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року позов задоволено.

Головне управління ДПС у м.Києві, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначило, що судом першої інстанції не враховано, що у податкового органу виник сумнів щодо господарської діяльності НВП ТОВ "ЕЛЕКТРОТЕХСЕРВІС", наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платника у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення до переліку ризикових.

Вказує, що прийняття рішення про віднесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не породжує для платника податків негативних наслідків, відтак оскаржуване рішення прийняте в межах чинного законодавства.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 05.01.2023 комісією Головного управління ДПС у м. Києві області прийнято рішення № 1231 про відповідність НВП ТОВ "ЕЛЕКТРОТЕХСЕРВІС" критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, обґрунтоване наявністю податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, а саме: не недостатня кількість найманих працівників (за даними звіту 4-ДФ), необхідних для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах; не здійснюється придбання супутніх послуг (т. 1 а.с. 19).

Позивачем надано пояснення щодо виключення підприємства з переліку ризикових, в якому вказано, що НВП ТОВ "ЕЛЕКТРОТЕХСЕРВІС" веде діяльність відповідно до КВЕД, основними видами діяльності є, зокрема: 35.14 Торгівля електроенергією; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи та ін. , має Ліцензію на постачання електричної енергії № 806 від 26.07.2022 , видану НКРЕКП, Декларацію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2)(ССЗ) наслідками № 008469/22 від 29.08.2022р.

У 2022 році позивачем укладено договори №68081521 від 15.08.2022 та № 68091623 від 16.09.2022 по капітальному ремонту степових мереж КП « Харківські теплові мережі» .

Згідно штатного розпису середньооблікова чисельність працівників станом на 01.01.2023 року становить 16 осіб; крім того, додатково у 2022 році залучались робітники по договорах ЦПХ.

Зазначено, що основними постачальниками для виконання робіт за вказаними договорами були ТОВ « ТІМ Україна» постачання труб, опор, муфт згідно договору № 0310 від 03.10.2022; ТОВ « Бетон -ХАБ» постачання піску, згідно договору № 031022-02 від 03.10.2022, ФОП ОСОБА_1 (не є платником ПДВ) оренда екскаватора на підставі договору № 0110222 від 01.10.20222), ФОП ОСОБА_2 не є платником ПДВ послуги з використання спецтехніки за договором № 2609 К від 26.09.2022, ФОП ОСОБА_3 отримання послуг з використання спецтехніки за договором У -93 від 10.10.2022, ФОП ОСОБА_4 послуги екскаватора за договором 031022 від 03.10.2022 та надано відповідні копії первинних документів договори, акти, накладні, платіжні доручення).

Рішенням комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у м. Києві № 17799 від 15.02.2023 з урахуванням отриманих від платника податку інформації і копій документів від 07.02.2023 року встановлено відповідність НВП ТОВ "ЕЛЕКТРОТЕХСЕРВІС" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з ненаданням документів, які підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості (т. 1 а.с. 22).

Вважаючи рішення відповідача від 05.01.2023 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що рішення Комісії щодо віднесення НВП ТОВ "ЕЛЕКТРОТЕХСЕРВІС" до переліку ризикових платників податків порушує права позивача як платника податку та прийняте за відсутності правових підстав, прийнято не правомірно, без зясування всіх обставин, а тому наявні підстави для його скасування та виключення позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1175, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

п. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 , від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Разом з тим, зі змісту рішення № 1231 від 05.01.2023 року слідує, що спірне рішення про відповідність НВП ТОВ "ЕЛЕКТРОТЕХСЕРВІС" Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а за наявності податкової інформації про те, що у платника недостатня кількість найманих працівників (за даними звіту 4-ДФ), необхідних для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах; не здійснюється придбання супутніх послуг.

Посилання відповідача як у рішенні , так і в апеляційній скарзі на недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в задекларованих обсягах колегія суддів вважає безпідставним, оскільки обсяги проведених оподатковуваних операцій не можуть слугувати підставою для беззаперечного висновку про недостатність у позивача трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Окрім цього, згідно висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 17 жовтня 2022 року у справі №640/19539/19 відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договором цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Колегія суддів також зауважує, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності надав первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з його контрагентами, та добросовісності його як платника податку.

Разом з цим, документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідачем не надано. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.

Таким чином, рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1231 від 05.01.2022 є необґрунтованим та протиправним.

Також суд враховує, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, з врахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що рішення Комісії № 1231 прийняте без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що останнє, як індивідуальний акт підлягає скасуванню.

Відповідно до пунктів 4, 10 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, колегія суддів , з огляду на протиправність оскаржуваного рішення про віднесення до ризикових платників податків, погоджується з висновком суду, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити НВП ТОВ "ЕЛЕКТРОТЕХСЕРВІС" з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржуване рішення не порушує права позивача, колегія суддів зазначає, що віднесення платника податку до переліку ризикових безумовно призводить до негативних наслідків у вигляді зупинки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних усіх поданих ним податкових накладних, а також впливає на його репутацію як добросовісного платника податків.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18 колегія суддів відхиляє, оскільки висновки суду у цих справах зроблені за іншого нормативного врегулювання, а саме під час дії Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у цій справі втратив чинність.

Відповідно дост. 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 по справі № 520/10838/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій