Постанова

від 21.09.2023 по справі 480/704/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 р.Справа № 480/704/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "УКРМІНХІМ" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2023, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, м. Суми, повний текст складено 11.05.23 року по справі № 480/704/21

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області

до Приватного підприємства "УКРМІНХІМ"

про застосування заходів реагування та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного спеціалізованого підприємства «УкрРосХим» (далі ПСП «УкрРосХим», відповідач), в якому просило суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, селище Девладове, вул. Привокзальна, будинок 2а, Приватного спеціалізованого підприємства "УкрРосХим", до повного усунення порушень;

- встановити спосіб і порядок виконання рішення шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Софіївський район, селище Девладове, вулиця Привокзальна, будинок 2а, Приватного спеціалізованого підприємства "УкрРосХим", до повного усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в межах наданих законом ГУ ДСНС в Дніпропетровській області повноважень було проведено планову перевірку ПСП «УкрРосХим» та складено акт від 14.01.2021 № 2, яким зафіксовано численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та відповідно до п.п. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України є підставою для застосування санкцій до відповідача, а також звернення до суду з позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки відповідача.

До матеріалів справи долучено рішення власника Приватного спеціалізованого підприємства "УкрРосХим" від 03.08.2022, яким змінено назву підприємства на Приватне підприємство "УКРМІНХІМ" (далі ПП «УКРМІНХІМ», відповідач), а також виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі № 480/704/21 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) до Приватного підприємства "УКРМІНХІМ" (вул. Ковпака, буд. 4, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 13996998) про застосування заходів реагування та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів Приватного підприємства "УКРМІНХІМ", а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, селище Девладове, вул. Привокзальна, будинок 2а, шляхом зобов`язання Приватного підприємства "УКРМІНХІМ" (вул. Ковпака, буд. 4, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 13996998) повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті № 2 від 14.01.2021.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі № 480/704/21 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог ГУ ДСНС в Дніпропетровській області відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наполягав на грубому порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилось у не розгляді поданого відповідачем 09 травня 2023 року клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю надати до суду належні докази усунення виявлених порушень у вигляді відповідного акту контролюючого органу, з урахуванням фактично проведених відповідачем заходів усунення виявлених порушень, проведених на підставі заяви ПП «УКРМІНХІМ». Однак, 11 травня 2023 року, в порушення норм КАС України без проведення судового засідання та складання протоколу, без постановлення ухвали про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження, Сумським окружним адміністративним судом ухвалено оскаржуване рішення.

Звернув увагу, що 18 квітня 2023 року під час судового засідання розгляд справи було відкладено до 14.00 год.00 хв. 10.05.2023 для добровільного вирішення спору за клопотання представника відповідача. При цьому, про розгляд справи саме 11 травня 2023 року сторони не повідомлялися, а відомості про подане представником відповідача клопотання від 09 травня 2023 року про відкладення розгляду справи взагалі відсутні в описовій частині оскаржуваного рішення, як і мотиви відхилення, що є порушенням норм КАС України, статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Пославшись на ч. 3 ст. 317 КАС України, вказав, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Отже, у суду апеляційної інстанції наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Крім того, ігнорування судом першої інстанції поданого представником відповідача клопотання призвело до порушення передбаченого статтею 44 КАС України права відповідача, як учасника справи, зокрема, на наведення своїх доводів та міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду. Таким чином, розглянувши справу за відсутності відповідача, який подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подання акту перевірки, як належного та допустимого доказу усунення порушень, та не вирішивши даного клопотання по суті, суд першої інстанції позбавив відповідача права на судовий захист, що також призвело до неповноти встановлення обставин, які мають значення до справи.

Вказав, що 25 травня 2023 року, за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання (ПП «УКРМІНХІМ») вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ГУ ДСНС у Дніпропетровській області (Криворізьке районне управління) було складено акт, яким зафіксовано відсутність будь-яких порушень з боку відповідача. Отже, внаслідок усунення відповідачем порушень, зафіксованих в акті № 2 від 14.01.2021 року, відсутні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів ПП "УКРМІНХІМ", а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, селище Девладове, вул. Привокзальна, будинок 2а.

Крім того, частина порушень, які безпідставно були визнані судом неусунутими, навіть на час прийняття оскаржуваного рішення (11.05.2023), вже не існували, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, поданими відповідачем разом з клопотанням від 17.04.2023.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, у надісланих до суду додаткових поясненнях вказав, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи №480/704/21 та з додержанням норм матеріального і процесуального права ухвалив рішення по суті. Разом з цим, ГУ ДСНС в Дніпропетровській області повідомило, що 25.05.2023 (після винесення судом рішення від 11.05.2023) на підставі заяви суб`єкта господарювання проведено позапланову перевірку ПП «УКРМІНХІМ» актом щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, від 25.05.203 № 5 встановлено, що порушення, які зазначені в рішенні суду усунуті відповідачем, а вимоги позивача виконано у повному обсязі. При цьому, слід зазначити, що порушення, які стали підставою для звернення до суду, залишались не виконаними на час винесення рішення суду (11.05.2023), а підприємство їх усунуло вже після винесення рішення, тобто підстави для його скасування - відсутні.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.01.2021 по 14.01.2021 представниками Софіївського районного сектору Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено планову перевірку Приватного підприємства "УКРМІНХІМ" з питань дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: Дніпропетровська область, с. Девладове, вул. Привоказальна, буд. 2а., за результатами якої складено Акт № 2 від 14.01.2021., в якому зафіксовані порушення в сфері додержання вимог пожежної безпеки (31 пункт).

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство "УКРМІНХІМ" погодилося з виявленими порушеннями та приступило до їх усунення.

Так, відповідач рекомендованим листом на адресу позивача 29.01.2021 надіслав затверджений директором підприємства План заходів щодо усунення виявлених порушень, які зазначені в акті перевірки № 2 від 14.01.2021.

Крім того, з метою підтвердження виконання відповідачем зазначених вище пунктів порушень, останній 04.03.2021 звернувся до позивача з проханням провести позапланову перевірку.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання підприємством "УКРМІНХІМ" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт № 23 від 19.03.2021.

Як зазначає позивач, на об`єкті відповідача залишаються не усунуті порушення, які зафіксовані Актом від 14.01.2021 № 2, а саме: керівник не пройшов навчання з питань цивільного захисту; не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки; не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки; бокси не обладнано системами автоматичного пожежо-гасіння відповідно до ДБН 13.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; не забезпечено обробляння засобами вогнезахисту та перевірку відповідності вогнезахисту металевих елементів горищних покриттів в складських будівлях.

Також, стосовно виконання п. 9 (не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки) у зв`язку з невідповідністю Ідентифікації, листом від 05.07.2021 № 4904-6435/4903 Головним управлінням відмовлено в узгодженні матеріалів ідентифікації об`єкту господарської діяльності ПП "УКРМІНХІМ".

Вважаючи, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, які стали підставою для звернення ГУ ДСНС в Дніпропетровській області до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування станом на час розгляду справи не перестали існувати, а виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не усунуті, а відтак, суд вважав за необхідне застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів Приватного підприємства "УКРМІНХІМ", а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, селище Девладове, вул. Привокзальна, будинок 2а, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті № 2 від 14.01.2021.

Посилання відповідача на невідповідність обраного позивачем заходу реагування співмірності та пропорційності, суд вважає необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Дії відповідача, направлені на виправлення зауважень та приведення стану пожежної й техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, лише зменшили ризик виникнення надзвичайної ситуації, однак загроза життю та/або здоров`ю людей, які працюють чи перебувають на території відповідача, не перестала існувати.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до акту № 2 від 14.01.2021, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ПП «УКРМІНХІМ», контролюючим органом встановлено наявність порушень вимог законодавства (31 шт.), а саме:

- обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту не передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ;

- для кожного приміщення об`єкта не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки;

- керівник не пройшов навчання з питань цивільного захисту;

- не розроблено та не затверджено обсяги забезпечення працюючого персоналу засобами радіаційного та хімічного захисту;

- не забезпечено поступове накопичення, згідно номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту;

- не розроблено та не затверджено графік проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту;

- метою здійснення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру на об`єкті не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки;

- ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки не проведено;

- роботу новоутвореного підприємства чи використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості не розпочато на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

- пристрої ручного пуску системи пожежної сигналізації не опломбовані та не захищені від несанкціонованого приведення їх в дію;

- на пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежнорятувальних підрозділів;

- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установленно вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби);

- вимоги пожежної безпеки щодо зовнішнього протипожежного водопроводу не дотримуються, а саме: біля місць розташування пожежних водойм повинні бути встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) 3 нанесеними на них літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;

- штучні водойми підтримуються з не достатньою кількістю вогнегасячої речовини, а саме: Підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві на його власника (орендаря) ;

- бокси не обладнано системами протипожежного захисту та системами автоматичного пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» ;

- пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання не захищено від замерзання води;

- лінії живлення побутового кондиціонера в кабінеті енергетика та комірника, автономним пристроєм електричного захисту не забезпечені;

- допускається користування пошкодженими розетками в побутовому приміщенні та спортзалі;

- не забезпечено обробляння засобами вогнезахисту та перевірку відповідності вогнезахисту металевих елементів горищних покриттів в складських будівлях;

- допускається використання побутових електронагрівальних приладів в кабінетах адміністративної будівлі, де їх застосування заборонено;

- не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- допускається експлуатація тимчасових електромереж в кабінеті енергетика, спортивному залі та побутовому приміщенні;

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в адміністративній будівлі не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- в адміністративній будівлі коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

- для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок»;

- відсутній вільний автомобільний проїзд до пожежних вододжерел (водойм);

- на території об`єкта освітлення протипожежного обладнання не забезпечено;

- не здійснюється проходження працівниками навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені в Законі України від 05.04.2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі по тексту - Закон № 877-V, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Як встановлено частиною 1 статті 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.12.2015 року № 1052 (подалі - Положення № 1052, в редакції від 28.03.2018) визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За визначенням пп. 2 п. 3 Положення № 1052, основним завданням ДСНС України є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких Постанов Кабінету Міністрів України, утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Головне управління є територіальним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятувальних справах та гасіннях пожеж, профілактики травматизму невиробничого характеру, та діє на підставі Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Головне управління, згідно з покладеними на нього завданнями на відповідній території, здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на ДСНС України Президентом України.

Пунктом 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563, визначено, що завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту урегульовано Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі по тексту - Кодекс цивільного захисту України, в редакції від 01.01.2021).

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 11, 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. (частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, серед іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожеже-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 за № 1417 затверджені Правила пожежної безпеки України (далі по тексту - ППБУ), які встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (п.1 Розділу І). Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п.2 Розділу І). Центральні органи виконавчої влади з урахуванням специфічних умов та особливостей щодо забезпечення пожежної безпеки об`єктів, віднесених до їх сфери управління, за необхідності видають галузеві правила пожежної безпеки, які не повинні суперечити цим Правилам та знижувати їх вимоги (п. 3 Розділу 1).

Відповідно до пункт 4 розділу I ППБУ пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Колегія суддів зауважує, що встановлені в акті від 14.01.2021 № 2 порушення, які зумовили звернення до суду з цим позовом, створюють небезпеку для життя та здоров`я людей. Позивач, звертаючись до суду, перелічив, у чому саме полягає загроза для життя та здоров`я людей, які знаходяться в приміщеннях відповідача та до яких наслідків може призвести подальше існування тих порушень, які зафіксовані в акті перевірки.

Згідно з першим реченням статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В силу статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Згідно з пунктами 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

За визначенням пунктів 25, 32 та 33 статті 1 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; пожежа неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища; пожежна безпека відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Враховуючи викладене, пожежа є небезпечною подією, а загроза виникнення пожежі, проти якої не заперечує відповідач, у разі перебування людей на об`єкті, і є тим чинником, що призводить до загрози їх життю та здоров`ю. В свою чергу забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення, створює перешкоди для протидії надзвичайній ситуації, мінімізації негативних наслідків.

Колегія суддів зауважує, що орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, за наявності відповідних підстав звертається до суду незалежно від видачі приписів, розпоряджень чи постанов, якими зобов`язує суб`єкт господарювання усунути відповідні порушення. Такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Крім того, застосування до відповідача заходу реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів зазначає, що підставою для висновку суду про необхідність застосування заходів реагування до ПП «УКРМІНХІМ» слугували пояснення позивача щодо не усунення відповідачем порушень, зафіксованих в акті від 14.01.2021 №2.

Так, у надісланій до суду першої інстанції відповіді на відзив, а також поясненнях про стан усунення поршень позивач вказав, що на об`єкті відповідача залишаються не усунуті порушення, які зафіксовані Актом від 14.01.2021 № 2, а саме: керівник не пройшов навчання з питань цивільного захисту; не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки; не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки; бокси не обладнано системами автоматичного пожежо-гасіння відповідно до ДБН 13.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; не забезпечено обробляння засобами вогнезахисту та перевірку відповідності вогнезахисту металевих елементів горищних покриттів в складських будівлях.

Також, стосовно виконання п. 9 (не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки) у зв`язку з невідповідністю Ідентифікації, листом від 05.07.2021 № 4904-6435/4903 Головним управлінням відмовлено в узгоджені матеріалів ідентифікації об`єкту господарської діяльності ПП "УКРМІНХІМ".

При цьому, акт № 23 від 19.03.2021, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання підприємством "УКРМІНХІМ" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким не зафіксовано вищевказаних порушень, за результатами службового розслідування за недотримання вимог чинного законодавства в частині здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадових осіб Софіївського районного сектору ГУ ДСНС у Дніпропетровській області було скасовано, а посадових осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У зв`язку з чим позивач вважав, що факт підтвердження усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки суб`єктом господарювання ПП «УКРМІНХІМ», зазначених в п.п. 3, 9, 10, 18, 22 акту перевірки від 14.01.2021 №2 не доведеним та таким, що потребує додаткового вивчення у зв`язку з відсутністю підтверджуючих матеріалів.

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2023 відповідачем на адресу начальника Криворізького РУГУ ДСНС у Дніпропетровській області був надісланий лист ПП «УКРМІНХІМ» № 91 від 12.04.2023 «Про надання інформації про стан виконання заходів щодо усунення виявлених порушень» та направлені докази усунення порушень, зафіксовані в акті № 2 від 14.01.2021, разом з інформацією про стан виконання заходів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які включені в акт планової перевірки № 2 від 14.01.2021 року.

Крім того, листом ПП «УКРМІНХІМ» № 105 від 04.05.2023 відповідач просив провести перевірку щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які включені в акт планової перевірки № 2 від 14.01.2021 щодо ПП «УКРМІНХІМ». Вказаний лист був отриманий позивачем 04.05.2023, що підтверджується відміткою на копії листа, наявного в матеріалах справи (а.с. 238).

Враховуючи, що результати проведення перевірки можуть істотно вплинути на результати розгляду справи, відповідач, з метою надання йому можливості подати до суду належні докази усунення виявлених порушень, а саме акт контролюючого органу, у клопотанні від 09.05.2023 просив суд першої інстанції відкласти судове засідання, призначене на 10.05.2023.

Колегією суддів встановлено, що 25.05.2023 на підставі заяви суб`єкта господарювання проведено позапланову перевірку ПП «УКРМІНХІМ», за результатами якої складено акт щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 25.05.2023 № 5, яким встановлено відсутність порушень вимог законодавства.

Вказаний акт було долучено відповідачем до апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів зазначає, що відповідач в обґрунтування неможливості надання акту від 25.05.2023 № 5 до суду першої інстанції пояснив, що у клопотанні від 09.05.2023 просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 10.05.2023, та надати час для подання додаткових доказів, зокрема вказаного акту, однак вказане клопотання судом задоволено не було та 11 травня 2023 року Сумський окружний адміністративний суд ухвалив оскаржуване рішення рішенням.

Колегією суддів встановлено, що судове засідання, призначене на 10.05.2023 о 14.00 год. проведено не було, а в матеріалах справи відсутній будь-який документ від цієї дати, зокрема протокол судового засідання або довідка про перенесення судового засідання на іншу дату та час.

При цьому, у рішенні суду першої інстанції жодним чином не викладено мотивів відхилення клопотання відповідача та підстав, з яких суд вирішив провести розгляд справи в порядку письмового провадження.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Вказаними нормами КАС України запроваджено принцип офіційного з`ясування обставин у справі, згідно з якими суд наділений повноваженнями витребувати докази з власної ініціативи задля з`ясування всіх обставин справи.

Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальнийзакон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що, встановлюючи обставини у справі, суд зобов`язаний був, у першу чергу, з`ясувати факт наявності або відсутності (усунення відповідачем) порушень вимог законодавства, зафіксованих в акті від 14.01.2021 № 2, що в свою чергу слугували підставою для задоволення позову про застосування заходів реагування. При цьому, з урахуванням обставин даної справи, саме шляхом надання відповідачу строку для подання акту контролюючого органу, суд першої інстанції мав пересвідчитися у реальності наміру відповідача провести таку перевірку, а відтак і дотриматись принципу офіційного з`ясування обставин справи та зрештою надати оцінку всім доказам, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що передумовою для розгляду справи судом є належне сповіщення всіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, якщо така справа відповідно до вимог КАС України повинна розглядатись з їх повідомленням. Належність означає інформування учасників справи у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законодавством.

У свою чергу, враховуючи приписи статтей 126, 127, 129 КАС України, колегія суддів зазначає, що належне сповіщення про розгляд справи можливе у разі вручення повістки особі не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, окрім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Право учасників справи, зокрема, бути належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання та на участь у судових засіданнях (за виключенням випадків, що стосується окремих категорій справ), відповідає основним засадам адміністративного судочинства, таким як, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні, проведеному 18.04.2023 представнику відповідача було повідомлено про дату наступного засідання, призначеного на 10.05.2023 о 14.00 год.00 хв.

Однак, судове рішення у дані справі ухвалено 11.05.2023.

Докази щодо підтвердження обізнаності відповідача про дату, час і місце судового засідання у строки, визначені КАС України та достатні для прибуття до суду, в матеріалах справи відсутні. Зазначення в судовому рішенні про належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

В матеріалах справи також відсутні документи, які б пояснювали з яких причин судове засідання, призначене на 10.05.2023 о 14.00 год. 00 хв., не відбулось та докази перенесення розгляду справи саме на 11.05.2023.

Ураховуючи те, що документальне підтвердження щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи в матеріалах справи відсутнє, у суду першої інстанції не було законних підстав для розгляду справи за відсутності представника ПП «УКРМІНХІМ».

Верховний Суд неодноразово в свої постановах зауважував, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

Отже, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає належних відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічна правова позиція сформована в постановах Верховного Суду від 02 грудня 2021 року у справі № 580/2501/19, від 21 червня 2022 року у справі № 500/1664/19, від 03 серпня 2022 року у справі № 813/4569/15.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе прийняти акт № 5 від 25.05.2023 в якості доказу, яким підтверджується повне усунення ПП «УКРМІНХІМ» порушень, зафіксованих в акті від 14.01.2021 № 2.

Отже, ураховуючи те, що відповідачем надано до суду докази повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що також не заперечується ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів Приватного підприємства "УКРМІНХІМ", а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, селище Девладове, вул. Привокзальна, будинок 2а, шляхом зобов`язання Приватного підприємства "УКРМІНХІМ" (вул. Ковпака, буд. 4, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 13996998) повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті № 2 від 14.01.2021, що в свою чергу зумовлює відмову у задоволенні позову.

Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає, що висновки суду першої передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак таке судове рішення є таким, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи, порушення судом норм процесуального права, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі №480/704/21 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "УКРМІНХІМ" задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 по справі № 480/704/21 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "УКРМІНХІМ" про застосування заходів реагування та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено та підписано 26.09.2023 року