Постанова

від 19.09.2023 по справі 560/853/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/853/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

19 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представників сторін,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просили визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти, а саме:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.19 №0000831411 за платежем податок на прибуток у сумі 2408 282 грн. 50 коп., в т.ч. за податковими зобов`язаннями -1 926 626,00 грн., за штрафними санкціями - 481 656,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2019 №0000841411 за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 176 766 грн. 63 коп., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 141 413,30 грн., за штрафними санкціями - 35353,33 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 08.11.2019 №0002333304 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 884 грн. 02 коп., в т.ч. за податковим зобов`язанням - 522.0 грн., за штрафними санкціями - 130,50 грн, сума пені - 231,52 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 08.11.2019 №0002353304 про збільшення грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору у сумі 73 грн. 67 коп., у т.ч. за податковим зобов`язанням 43,50 грн., за штрафними санкціями - 10,88 грн, сума пені - 19,29 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форм «ПС» від 08.11.2019 №0002343304 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються под. агентами із доходів платника податку у вигляді з/п, сума штрафних санкцій 510,00 грн.;

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що сонячні модулі і опорні столи є окремими об`єктами основних засобів, які мають обліковуватися не на рахунку 103 «Будинки та споруди», як зазначено відповідачем у акті перевірки, а на рахунках 104 «Машини і обладнання» та 109 «Інші основні засоби». А тому, ТОВ "Екотехнік-Дунаївці" амортизувало їх як обладнання та визначило суму амортизаційних відрахувань у розмірі 34341394,82 грн. Зазначали, що оскільки технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, затверджена головою Дунаєвецької районної ради від 24.10.2016 р., так само як і рішення Дунаєвецької районної ради Хмельницької області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки» прийняте 24.10.2016 №7-10/2016, у TOB «Екотехнік-Дунаївці» не було підстав для застосування нормативно-грошової оцінки землі раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто до 01.01.2017. Звертає увагу на те, що суми повернутої поворотної фінансової допомоги фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягають відображенню в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Також вказував, що не повинен був сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з заробітної плати директора і головного бухгалтера за червень-липень 2016 року, оскільки останнім заробітна плата за цей період не нараховувалася та не виплачувалася. Зазначені працівники приступили до виконання своїх обов`язків лише 01.08.2016.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.09.2020 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування: вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску № «Ю» - 0002323304 від 08.11.2019 у сумі 1 663,17 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій №0002313304 від 08.11.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 831,59 грн.; рішення №0002373304 від 08.11.2019 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у сумі 510,0 грн. - залишено без розгляду.

Зазначена ухвала сторонами не оскаржувалася та набрала законної сили 03.09.2020.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.19 №0000831411 за платежем податок на прибуток у сумі 2408 282 грн. 50 коп., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 1926626,00 грн, за штрафними санкціями - 481 656,50 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2019 №0000841411 за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 176 766 грн 63 коп., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 141 413,30 грн, за штрафними санкціями - 35353,33 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форм «ПС» від 08.11.2019 №0002343304 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються под. агентами із доходів платника податку у вигляді з/п, сума штрафних санкцій 510,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці" судовий збір у сумі 25773 (двадцять п`ять тисяч сімсот сімдесят три) гривень 50 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці" про ухвалення додаткового судового рішення - задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19800 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці" витрати на проведення будівельно-технічної та судово-економічної експертиз в сумі 109000 (сто дев`ять тисячі) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області задоволено. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року скасовано в частині задоволених позовних вимог. Ухвалено в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року залишено без змін.

Також, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області в частині додаткового рішення - задоволено. Додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні заяви про стягнення судових витрат відмовлено.

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці"- відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10.02.2023 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнік-Дунаївці» задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020, додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 560/853/20 скасовано, а справу направлено до Хмельницького окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Верховний Суд (постановою від 10.02.2023 № К/9901/10339/21, К/9901/8501/21) скасовуючи рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі №560/853/20, стосовно оскарженого податкового повідомлення-рішення від 08 листопада 2019 року № 0000831411 зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено та не надано належної оцінки обраній Товариством формі складання фінансової звітності. Судами не досліджено та не надано належної оцінки наказу про облікову політику Товариства. Також не встановлено коли саме і якими документами Товариством введено в експлуатацію обладнання, за яким, на думку відповідача завищено позивачем амортизаційні відрахування.; стосовно оскарження податкового повідомлення-рішення від 08 листопада 2019 року №0000841411 - судам важливо встановити факт наявності або відсутності офіційного оприлюднення рішення ради у будь-який спосіб, зокрема розміщення зазначеного рішення на офіційному веб-сайті ради.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.02.2023 адміністративну справу №560/853/20 прийнято до свого провадження та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Р» від 08.11.2019 №0000841411 та форми «ПС» від 08.11.2019 №0002343304.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці" судовий збір в сумі 4753 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят три) гривні 50 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12250 (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, Відповідачем у справі до суду подано апеляційну скаргу в якій з підстав неповного з`ясування обставин справи порушення норм матеріального та процесуального права просили : скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову відмовивши в позові повністю; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу або відмовити в її стягненні.

Позивачем, на зазначене судове рішення, у відмовленій його частині, також подано апеляційну скаргу в якій, просили, в зазначеній частині скасувати судове рішення, задовольнив позов. Стягнути з відповідача судові витрати у повному обсязі.

Також на апеляційну скаргу відповідача, позивачем подано відзив з наведенням обґрунтувань підставності для відмови у її задоволенні, а також додаткові пояснення на підтримання доводів та вимог поданої апеляційної скарги.

На апеляційну скаргу позивача відповідачем подано відзив з викладенням обґрунтувань для відмови у її задоволенні та пояснення на підтримання доводів своєї апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити. Щодо задоволення апеляційної скарги відповідача - заперечив з підстав наведених у відзиві та наданих письмових поясненнях.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги позивача, як апелянта - не визнали, просили суд в їх задоволенні відмовити, посилаючись на обставини викладені у поданому відзиві та поясненнях.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг та наведених ними обґрунтувань у письмових відзивах та поясненнях, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, на підставі наказів №1900 від 28.08.2019, №10 від 30.08.2019, №132 від 18.09.2019, проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складено акт №0080/22-01-05-11/38178295 від 09.10.2019, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено, зокрема, порушення вимог:

1) пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, пп. 138.3.3 п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України, п.5 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92, пп.7 п.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 №561, п.11, п.14 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000. за №27/4248 (із змінами та доповненнями), Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291, в результаті чого ТОВ «Екотехнік-Дунаївці» занижено податок на прибуток всього в сумі 1926626 грн., у тому числі за півріччя 2018 року в сумі 850200 грн., за три квартали 2018 року в сумі 1119306 грн., за 2018 рік в сумі 1388413 грн., за І квартал 2019 року в сумі 261310 грн., за півріччя 2019 року в сумі 538212 грн.;

2) пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Екотехнік-Дунаївці» занижено орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності всього в сумі 141413,30 грн. в т.ч., за жовтень 2016 року в сумі 16661,86 грн., за листопад 2016 року в сумі 64564,72 грн. та за грудень 2016 року в сумі 60186,72 грн.;

3) пп.176.2 «б» п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України, п.3.1 розділу III Наказу Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за II квартал 2016 року, III квартал 2016 року заповнені з недостовірними даними, за II квартал 2017 року. III квартал 2017 року, IV квартал 2017 року, II квартал 2018 року не в повному обсязі;

4) п.164.2.1 п.164.2 ст.164, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 та абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України не нараховано та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати посадових осіб за період з 01.06.2016 по 31.07.2016 в загальній сумі 545,75 грн., в т.ч. за: червень 2016 року в сумі 23,72 грн., липень 2016 року в сумі 522,00 грн;

5) пп.164.2.1. п.164.2 ст.164, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 та абз. «а» п.176.2 ст.176, пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу Податкового кодексу не нарахований та не перерахований до бюджету військовий збір з заробітної плати посадових осіб за період з 30.06.2016 по 31.07.2016 в загальній сумі 45,48 грн., в т.ч. за: червень 2016 року в сумі 1,98 грн., липень 2016 року в сумі 43,50 грн.

На підставі висновків акту перевірки 09.10.2019 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було прийнято, зокрема:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2019 №0000831411 за платежем податок на прибуток у сумі 2408282,50 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 1926626,00 грн., за штрафними санкціями - 481656,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2019 №0000841411 за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 176 766 грн. 63 коп., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 141 413,30 грн., за штрафними санкціями - 35353,33 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 08.11.2019 №0002333304 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 884 грн. 02 коп., в т.ч. за податковим зобов`язанням - 522,00 грн., за штрафними санкціями - 130,50 грн., сума пені - 231,52 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 08.11.2019 №0002353304 про збільшення грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору у сумі 73 грн. 67 коп., у т.ч. за податковим зобов`язанням 43,50 грн., за штрафними санкціями - 10,88 грн., сума пені - 19,29 грн.

- податкове повідомлення-рішення форм «ПС» від 08.11.2019 №0002343304 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються под. агентами із доходів платника податку у вигляді з/п, сума штрафних санкцій 510,00 грн.;

Позивачем подано скаргу до ДПС України на податкові повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.11.2019, яка була залишена без задоволення згідно рішення про результати розгляду скарги від 17.01.2020 №2144/6/99-08-05-01-06.

Позивач, вважаючи, що прийняті відповідачем рішення є протиправними, звернувся до суду.

Визначаючись стосовно правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 08.11.2019 №0000831411 за платежем податок на прибуток у сумі 2408282,50 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 1926626,00 грн., за штрафними санкціями - 481656,50 грн., суд першої інстанції зазначив наступне.

Відповідно до акта перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області встановлено, що ТОВ Екотехнік-Дунаївці здійснило будівництво та ввело в експлуатацію три сонячні (фотовольтаїчні) електростанції. При цьому позивачем самостійно визначено, що ці сонячні (фотовольтаїчні) електростанції є спорудами підприємства енергетики, що знайшло своє підтвердження в:

- декларації про початок виконання будівельних робіт Нове будівництво сонячної (фотовольтаїчної) електростанції (об`єкт альтернативної енергетика з використанням сонця), розташованої за межами населених пунктів Дем`янківської сільської ради, Дунаєвецького району, Хмельницької області на площі 31,9824 га. Вид будівництва - нове будівництво, код об`єкта згідно Державного класифікатора будівель і споруд ДК18-2000 2302.4;

- дозволі на виконання будівельних робіт Будівництво сонячної (фотовольтаїчної) електростанції (об`єкт альтернативної енергетики з використанням енергії сонця) за межами с.Дем`янківці на території Дем`янковецької сільської ради. Вид будівництва - нове будівництво, код об`єкта згідно Державного класифікатора будівель і споруд ДК18-2000 2302.4;

- повідомленні про початок виконання будівельних робіт Нове будівництво сонячної (фотовольтаїчної) електростанції Дунаївці-3 (об`єкт альтернативної енергетики з використанням енергії сонця) за межами с.Дем`янківці на території Дем`янковецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області. Вид будівництва - нове будівництво, код об`єкта згідно Державного класифікатора будівель і споруд ДК 18-2000 2302,4;

- декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованої Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 27.12.2016 року № ХМ 143163621658, по об`єкту сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики з використанням енергії сонця), що розташована за межами населених пунктів Дем`янковецької сільської ради, Дунаєвецького району, Хмельницької області на площі 31,9824 га І черга; код об`єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 2302.4;

- сертифікаті серії ХМ № 162173061068, виданому Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 02.11.2017 року, про відповідність закінченого будівництвом об`єкта сонячної (фотовольтаїчної) електростанції (об`єкт альтернативної енергетики з використанням енергії сонця) за межами с.Дем`янківці та території Дем`янківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області;

- декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI), зареєстрованої Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 16.05.2018 року № ХМ 141181360254 по об`єкту сонячна (фотовольтаїчна) електростанція Дунаївці-3 (об`єкт альтернативної енергетики з використанням енергії сонця); код об`єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 2302.4.

В Державному реєстрі речових прав зареєстровано права власності на дані об`єкти нерухомості з цільовим призначенням; для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

На підставі наказів директора підприємства збудовані споруди - сонячні (фотовольтаїчні) електростанції з кодом об`єктів згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 2302.4 Електростанція на нетрадиційних джерелах енергії введено в експлуатацію.

Окрім того, як вбачається з актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ- 2в) підрядники на об`єктах будівництва споруд електроенергетики - сонячних (фотовольтаїчних) електростанцій (об`єктах альтернативної енергетики) проводили будівельні роботи та монтаж обладнання, яке не може самостійно виконувати функції з виробництва електроенергії, в т.ч., і сонячних модулів та опорних столів для кріплення модулів.

Таким чином, позивач визначив зазначені електростанції як споруди з кодом об`єктів згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 2302.4.

При цьому, підприємство здійснило облік основних засобів - сонячних панелів на субрахунку 104 Машини та обладнання, опорні столи на субрахунку 109 Інші основні засоби, амортизувало їх як обладнання та визначило суму амортизаційних відрахувань у розмірі 34 341 394,82 гривень.

Таким чином, на думку ГУДПС у Хмельницькій області, заниження податку на прибуток, сталося через те, що ТОВ ЕКОТЕХНІК-ДУНАЇВЦІ, всупереч вимогам, визначеним у пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, пп. 138.3.3 п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України, п.5 П(С)БО 7 Основні засоби, затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92, пп.7 п.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561, п.11, п.14 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000. за № 27/4248 (із змінами та доповненнями), Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291 не оприбутковано на рахунку 103 Будинки та споруди окремі елементи (обладнання) цілісних фотовольтаїчних електростанцій, а саме сонячних модулів ти опорних столів для кріплення модулів, що можуть виконувати функції з виробництва електроенергії виключно у складі таких споруд, в результаті чого здійснено завищення амортизаційних відрахувань.

Досліджуючи спірне питання, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Підпунктом 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України встановлено Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації) та визначено, що Мінімально допустимі строки корисного використання для група 3 - будівлі є 20 років та для групи 4 - машини та обладнання - 5 років. Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного. У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом. У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Відповідно до пункту 4 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509 Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Об`єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством. Якщо один об`єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об`єкт основних засобів.

Пунктами 7 та 8 вказаного Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку визначено, що придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об`єкт основних засобів. Первісна вартість об`єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв`язку з придбанням (отриманням) прав на об`єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв`язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов`язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати"). Первісна вартість об`єкта основних засобів збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов`язання, яке відповідно до законодавства виникає у підприємства щодо демонтажу, переміщення цього об`єкта та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель).

Підпунктами 5.1.3 та 5.1.4 підпункту 5.1 пункту 5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509 встановлено, що для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: 5.1.3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої; 5.1.4. Машини та обладнання.

Згідно з підпунктами 1.3 та 1.4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: 1.3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої; 1.4. Машини та обладнання.

Відповідно до пункту 23 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Пунктами 24 та 25 вказаного Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку визначено, що при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об`єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об`єкта та інші фактори. Строк корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація об`єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Пунктом 26 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509 встановлено, що амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів, зокрема, прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об`єкта основних засобів. Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу).

Згідно з пунктами 29 та 30 вказаного Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об`єкта основних засобів. уму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

Таким чином, розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу), зокрема для група 3 - будівлі в 20 років та для групи 4 - машини та обладнання в 5 років.

При цьому, що якщо один об`єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об`єкт основних засобів. Водночас при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об`єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об`єкта та інші фактори.

Позивачем на спростування позиції відповідача надано суду висновок судового експерта Незалежного інституту судових експертиз від 24.04.2020 за результатами проведення судової експертизи №9497, відповідно до якого визначено, що опорні конструкції та сонячні панелі на сонячній (фотовольтаїчній) електростанції "Дунаївці-3", розташованій за адресою Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Дем`янківці, вул. Весела,15/2, є збірно-розбірними конструкціями та можуть бути використані як обладнання для іншої сонячної (фотовольтаїчної) електростанції, а тому відповідно, сонячні модулі і опорні столи є окремими об`єктами основних засобів, які мають обліковуватися не на рахунку 103 Будинки та споруди, а на рахунках 104 Машини і обладнання та 109 Інші основні засоби.

Зазначений висновок експерта не приймається судом до уваги з огляду на те, що в ньому надано оцінку правовим питанням, які підлягають з`ясуванню під час судового розгляду та відносяться до компетенції суду.

Зокрема, як вбачається з висновку від 24.04.2020 за результатами проведення судової експертизи №9497, перед експертом поставлені наступні питання:

- чи є сонячна (фотовольтаїчна) електростанція "Дунаївці-3", розташована за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Дем`янківці, вул. Весела, будинок 15/2 спорудою?;

- чи є опорні столи та змонтовані на них сонячні панелі на сонячній ( фотовольтаїчній) електростанції "Дунаївці-3", розташованій за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Дем`янківці, вул. Весела, будинок 15/2 спорудою?;

- чи залишилися сонячні панелі на сонячній (фотовольтаїчній) електростанції "Дунаївці-3", розташованій за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Дем`янківці, вул. Весела, будинок 15/2, після їх монтажу обладнанням?;

- чи залишилися сонячні панелі та опорні столи після їх монтажу на сонячній (фотовольтаїчній) електростанції "Дунаївці-3", розташованій за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Дем`янківці, вул. Весела, будинок 15/2 конструктивно-відокремленими об`єктами, які можуть бути використані як обладнання для іншої сонячної (фотовольтаїчної) електростанції?.

Cуд звертає увагу, що поставлені перед експертом зазначені вище питання, зважаючи на вимоги глави 5 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року №1950/5) не можуть вирішуватись судовою будівельно-технічною експертизою.

Окрім того, частиною 9 статті 79 КАС України визначено, що копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Всупереч вимогам даної норми, позивачем не надано суду доказів направлення на адресу відповідача (отримання ним) копії висновку судового експерта Незалежного інституту судових експертиз від 24.04.2020 №9497 та який, в свою чергу не мав можливості подати до суду свої заперечення чи обґрунтування стосовно даного висновку, а також був позбавлений заявити відвід експерту ( п.п.7,8 ст. 104 КАС України).

Також необхідно зауважити, що відповідно до статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.

Що стосується довідок б/н від 30.10.2019 року, виданих ПП Експерт БТІ, про результати проведення обстеження трьох сонячних (фотовольтаїчних) електростанції, згідно яких зроблено висновок, що ПП Експерт БТІ неможливо здійснити технічну інвентаризацію сонячних модулів та металоконструкцій та внести їх у технічний паспорт, колегія суддів погоджується з позицією податкового органу, що інформація, наведена у вказаних довідках, підтверджує висновок, згідно якого, модулі та металоконструкції є окремими елементами цілісних споруд фотовольтаїчних електростанцій, які можуть виконувати функції з виробництва електроенергії виключно в складі таких споруд електроенергетики.

Cуд не приймає до уваги посилання позивача на те, що таке обладнання як сонячні модулі та столи опорні є самостійними основними засобами, можуть бути демонтовані та встановлені в будь-якому іншому місці з подальшим використанням за своїм функціональним призначенням, оскільки вказані елементи є необхідними складовими сонячної електростанції та зазначені у їх складі позивачем самостійно при поданні документів під час введення їх у експлуатацію.

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) підрядники на об`єктах будівництв споруд електроенергетики - сонячних (фотовольтаїчних) електростанцій (об`єктах альтернативної енергетики) проводили будівельні роботи та монтаж обладнання, яке не може самостійно виконувати функції з виробництва електроенергії, в тому рахунку і сонячних модулів та опорних столів для кріплення модулів.

З актів форми КБ-2в вбачається проведення робіт розроблення ґрунтів екскаваторами, розробка ґрунтів вручну в траншеях, улаштування ущільнених трамбівками підсилюючих щебеневих шарів, улаштування залізобетонних фундаментів, улаштування бетонних фундаментів під стійки, заглиблення стійок, засипка траншей, заглиблення віброзанурювачем стальних шпунтових паль 1 м масою до 50 кг, монтаж металоконструкцій опорних столів, монтаж фотовольтаїчних панелей. Це свідчить про виконання робіт по влаштуванню в тому числі фундаментів під столи опорні, сонячних модулів.

Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, яким визначено, що споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт. Спорудам підприємств енергетики присвоєний код 2302. Електростанціям на нетрадиційних джерелах енергії присвоєний клас споруди 2302.4. Споруда в електроенегетиці - будівельна система, яка пов`язана із землею, створена з будівельних матеріалів, устаткування та обладнання, яке може виконувати свої функції виключно у складі такої споруди.

Щодо посилань позивача про те, що оскільки сонячні електростанції складаються з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то, відповідно до положень Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби ним правомірно прийнято рішення кожну з цих частин визнавати в бухгалтерському обліку як окремий об`єкт основних засобів, зокрема, елементи станції обліковуються на бухгалтерських рахунках 103 (будівлі), 104 (машини та обладнання), 109 (інші основні засоби), суд зазначає наступне.

Пунктом 24 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 конкретно встановлено, що для визначення строку корисного використання (експлуатації) має бути враховано: очікуване використання об`єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об`єкта та інші фактори.

Позивачем доказів на підтвердження встановлення показників визначених даною правовою нормою щодо кожної з частин з яких складаються сонячні електростанції та які обліковано на бухгалтерських рахунках 104, 109 (машини та обладнання) під час здійснення їх бухгалтерського обліку надано не було.

Також позивачем не надано належного обґрунтування з посиланням на відповідні документи на підтвердження факту того, що складові сонячних електростанцій взагалі мають різний строк корисного використання (експлуатації) тобто, що вони мають різні показники за наступними критеріями: очікуване використання об`єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об`єкта та інші фактори.

Суд зазначає, що саме по собі введення в експлуатацію наказами позивача сонячної (фотовольтаїчної) електростанції "Дунаївці-3" окремими частинами основних засобів не є беззаперечним доказом правильності ведення бухгалтерського обліку та розрахунку амортизаційних витрат, оскільки подані позивачем накази на введення в експлуатацію основних засобів складено без врахування зазначених вище вимог законодавства.

При цьому, сам факт належності певних складових об`єкта основних засобів до різних видів майна, зокрема до будівель та машин/обладнання не визначений положеннями Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби, як підстава для їх обліку як окремого об`єкт основних засобів.

Також, судом досліджено висновок судового експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 10.03.2020 № 22, в якому зазначено про те, що висновок Головного управління ДПС у Хмельницькій області, викладений в акті №0080/22-01-05-11/38178295 від 09.10.2019 "Про результати документальної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці", код 38178295, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019", щодо заниження податку на прибуток всього на 1926626,00 грн., у тому числі за півріччя 2018 року в сумі 850200 грн, за три квартали 2018 року в сумі 1119306 грн, за 2018 рік в сумі 1388413 грн, за І квартал 2019 року в сумі 261310 грн, за півріччя 2019 року в сумі 538212 грн в результаті порушення ТОВ "Екотехнік-Дунаївці" пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, пп. 138.3.3 п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України, п.5 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92, пп.7 п.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561, п.11, п.14 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000. за № 27/4248 (із змінами та доповненнями), Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291 - нормативно та документально не підтверджується.

Проте, суд не приймає до уваги зазначений висновок експерта, оскільки в ньому надано оцінку правовим питанням, які підлягають з`ясуванню під час судового розгляду та відносяться до компетенції суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт того, що сонячні електростанції не є цілісним об`єктом нерухомого майна, а також те, що окремі її частини мають різний строк корисного використання (експлуатації).

Так, кожна сонячна електростанція складається з наступних елементів:

1) Сонячні панелі.

2) Інвертори.

3) Розподільчі пристрої низької напруги (РПНН).

4) Комплектна трансформаторна підстанція (КТП).

5) Розподільна установка (РУ).

Відповідно до типової структури мережевих та фотоелектричних наземних станцій сонячна електростанція це комплекс об`єднаних між собою електричних конструкцій та елементів і чим більше потужність електростанції тим більше електричних елементів потрібно встановити. Основним елементом сонячної електростанції є фотоелемент сонячна панель. Кожна сонячна панель з`єднується між собою, потім виводиться загальний кабель на інвертор. Інвертор може приєднувати до себе велику кількість панелей, тому для зручності використовують з`єднання так званих «столів». Стіл представляє собою конструкцію на яку кріпляться сонячні панелі. Таким чином кожна панель на столі з`єднується між собою і виводиться один загальний кабель. Тож до інвертора можуть підключатися декілька десятків столів, в залежності від того на яку потужність розрахований інвертор. Після того як усі панелі на полі електростанції підключені до інверторів, кожен інвертор кабельною лінією з`єднується з розподільчим пристроєм низької напруги, в якому встановлені захисні апарати. Від РПНН, до якого приєднано декілька інверторів, кабельна лінія відходить до трансформатора на комплектній трансформаторній підстанції. КТП також має захисну апаратуру яка захищає усю мережу від аварій та виходу з ладу апаратури. Так як сонячна електростанція має великі розміри, то і кількість КТП залежить від допустимої потужності. Кожна з КТП з`єднується кабелем, а потім приєднується до найвищого за потужністю елементу сонячної електростанції розподільної установки. РУ являє собою останню ланку в конструкції сонячної електростанції, далі від нього уся електростанція приєднується до загальної мережі. Таким чином, уся сонячна електростанція побудована «сходовим» методом від низької напруги до високої. Даний тип побудови зумовленій тим, що кожен з елементів має важливу роль у збиранні потужності з кожного елемента в один, а також захисту усього електрообладнання. При виході з ладу одного елемента з ланки вище стоячий елемент захистить усі інші.

Таким чином, конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, а відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Отже враховуючи наведене позивачем не спростовано висновків викладених в акті перевірки про завищення позивачем амортизаційних відрахувань, а отже відсутні підстави для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми Р від 08.11.2019 №0000831411 за платежем податок на прибуток у сумі 2408 282 грн. 50 коп., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 1926626,00 грн., за штрафними санкціями - 481656,50 грн.

Визначаючись стосовно правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2019 №0000841411 за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 176766 грн 63 коп., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 141413,30 грн, за штрафними санкціями - 35353,33 грн, суд виходить з наступного.

Приписами ст.1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 вказаного Закону України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

При цьому, згідно із п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

За приписами п.288.5 ст.288 ПК України (чинного на момент виникнення відносин оренди земельної ділянки) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (п.288.5.1); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.188.5.2); не може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у пп.288.5.2 у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Згідно із положеннями п.3 ч.1 ст.15 Закону України від 06.10.1998 №161 «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

При цьому, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Положеннями статті 15 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року №1378 (далі по тексту - Закон 1378) встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що між ТОВ «Екотехнік-Дунаївці» (орендарем) і Дунаєвецькою районною державною адміністрацією (орендодавцем) було укладено договір б/н оренди від 14.08.2016 року (далі по тексту - договір), відповідно до якого орендарю передається в оренду земельна ділянка для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції) загальною площею 31,9824 га, кадастровий номер: 6821882500:03:002:0001, що розташована за межами населеного пункту с.Дем`янківці на території Дем`янковецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.

Згідно п.4 договору оренди - нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення Договору не проведена.

Пунктом 8 договору передбачено, що розмір орендної плати розраховано відповідно до ст.288.5.1 Податкового кодексу України. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що становить 27 604,30 грн. в рік.

Так, п.12 договору визначено, що умови договору в частині розміру орендної плати, можуть переглядатися сторонами у разі зміни розмірів земельного податку.

Статтею 23 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що рішення рад про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з ст.22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодою між цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.

Отже, входячи з положень Земельного та Податкового кодексів України, Законів України «Про оцінку земель», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про землеустрій» органи місцевого самоврядування виступають замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства, а рішення оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Судом з метою встановлення факту офіційного оприлюднення рішення Дунаєвецької районної ради Хмельницької області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки» від 24 жовтня 2016 року №7-10/2016 на офіційному веб-сайті ради, ухвалою від 24.03.2023 зобов`язано Кам`янець-Подільську районну раду (як правонаступника Дунаєвецької районної ради Хмельницької області) надати до суду інформацію чи приймалось рішення від 24 жовтня 2016 року Дунаєвецької районної ради Хмельницької області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки» №7-10/2016, як регуляторний акт з дотриманням відповідної процедури, в тому числі інформацію про офіційне оприлюднення такого рішення ради у будь-який спосіб, зокрема розміщення зазначеного рішення на офіційному веб-сайті ради.

На виконання вимог ухвали суду від 24.03.2023 Кам`янець-Подільська районна рада Хмельницької області надала відповідь архівного відділу Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 06.04.2023 №44/04-06 про те, що в архівній справі №515 «Протокол 10-ої сесії Дунаєвецької районної рада Хмельницької області VII скликання від 24 жовтня 2016 року» відсутнє рішення №7-10/2016 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки». Разом з цим, зазначено, що це питання зазначене в порядку денному сесії від №8, а також в протоколі сесії зазначено про розгляд та прийняття даного рішення. Додатково повідомила про те, що інформація щодо оприлюднення вищезазначеного рішення, як регуляторного акта - відсутня.

Отже, оскільки, технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, затверджена головою Дунаєвецької районної ради від 24.10.2016 р., так само як і рішення Дунаєвецької районної ради Хмельницької області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки» прийняте 24.10.2016 №7-10/2016, у TOB «Екотехнік-Дунаївці» не було підстав для застосування нормативно-грошової оцінки землі раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто до 01.01.2017.

Виходячи з наведеного, ТОВ «Екотехнік-Дунаївці» належно виконано обов`язки платника податку, визначені пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, 288.1, пп.288.5 ст.288 ПК України щодо повноти нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку площею 31,9824 га, за липень-грудень 2016 року відповідно до умов договору оренди земельної ділянки.

Правильність нарахування орендної плати та правомірність дій позивача також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Екотехнік-Дунаївці» і Дунаєвецькою районною державною адміністрацією за 2016-2019 рр.

А тому, позиція Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо заниження товариством з обмеженою відповідальністю «Екотехнік-Дунаївці» орендної плати в період з 24.10.2016 по 31.12.2016 в результаті заниження податкових зобов`язань на суму 141413,30 гривень і відповідно нараховані на цю суму санкції на суму 35353,33 грн не відповідає нормам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно визнав податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2019 №0000841411 за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 176 766 грн 63 коп., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 141 413,30 грн, за штрафними санкціями - 35353,33 грн - протиправним.

Визначаючись стосовно правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «Д» від 08.11.2019 №0002333304 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 884 грн 02 коп., в т.ч. за податковим зобов`язанням - 522.0 грн, за штрафними санкціями - 130,50 грн, сума пені - 231,52 грн. та податкового повідомлення-рішення форми «Д» від 08.11.2019 №0002353304 про збільшення грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору у сумі 73 грн 67 коп., у т.ч. за податковим зобов`язанням 43,50 грн, за штрафними санкціями - 10,88 грн, сума пені - 19,29 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей, зазначених в акті перевірки, позивачем подано повідомлення про прийняття працівника на роботу №1600009832 від 01.07.2016, в якому вказано відомості щодо двох осіб - ОСОБА_1 - дата наказу на прийняття на роботу-29.06.2016, початок роботи - 30.06.2016 та ОСОБА_3 - дата наказу на прийняття на роботу-29.06.2016, початок роботи - 30.06.2016.

Статтею 3 Закону України «Про оплату праці», ст.115 Кодексу законів про працю України встановлено, що найманим працівникам підприємства гарантується нарахування заробітної плати в розмірі не менше мінімальної.

В червні та липні 2016 відповідно до ст.8 Закону України від 25.12.15 №928-УІІІ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становив 1450,0 грн.

Згідно даних АС «Податковий блок» позивачем у липні 2016 відкрито ряд банківських рахунків ВАТ «Укрсиббанк» та електронний рахунок в Казначействі України - 29.07.2016.

В той же час пп.2.1.3. «Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України» від 22.06.2012 №758 визначено: Головні управління Казначейства формують справи з юридичного оформлення рахунків на Управління (Відділення) Казначейства, які містять службові записки щодо відкриття/закриття бюджетних рахунків за надходженнями (додаток 2 до цього Порядку), картку із зразками підписів та відбитка печатки (додаток 3 до цього Порядку). Картка містить зразки підписів осіб, яким згідно з розпорядчими документами органів Казначейства надано право розпорядження рахунками і підписання платіжних та інших розрахункових документів.

Згідно пункту 38 Постанови Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492: банк відкриває поточний рахунок юридичній особі - резиденту, яка не має рахунку в цьому банку, на підставі заяви про відкриття поточного рахунку (додаток 2 Постанови). Заяву підписує керівник юридичної особи або інша уповноважена на це особа.

Окрім того позивачем звітність форми №1 ДФ за 2 квартал 2016р. (вх. №9130165900) подано з електронними цифровими підписами директора ОСОБА_1 , головного бухгалтера ОСОБА_3 ..

Таким чином, директор та бухгалтер позивача виконували свої функції на підставі наказу про призначення №1-К від 29.06.2016. Посадові особи позивача приступили до виконання своїх функцій з 30.06.2016 року, що підтверджується також поданою податковою звітністю за 2016 рік.

Відповідно до вимогами пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору

Згідно пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ.

Згідно пп.168.1.2.п.168.1ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

За пп.«а» п.176.2 ст.176 ПК України особи, які мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Аналізуючі наведені норми, суд дійшов висновку, що податковий агент сплачує суми податкових зобов`язань з податку, що підлягають утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету, в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи. Податковий агент у розумінні ПК України особа на яку покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику.

Згідно із 161 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, платниками якого є особи, визначені п.162.1 ст.162 цього Кодексу.

Оскільки законодавством України гарантується виплата заробітної плати не нижче за мінімальну та встановлений обов`язок щодо нарахування та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а позивач не виконав свого обов`язку, суд першої інстанції відмовляючи в цій частині дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно винесено податкові повідомлення-рішення форми «Д» від 08.11.2019 №0002333304 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 884 грн 02 коп., в т.ч. за податковим зобов`язанням - 522,00 грн, за штрафними санкціями - 130,50 грн, сума пені - 231,52 грн та від 08.11.2019 №0002353304 про збільшення грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору у сумі 73 грн 67 коп., у т.ч. за податковим зобов`язанням 43,50 грн, за штрафними санкціями - 10,88 грн, сума пені - 19,29 грн.

Визначаючись стосовно правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення форми «ПС» від 08.11.2019 №0002343304 про застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п, суд зазначив наступне.

В акті перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області зазначає про те, що в порушення пп.176.2 «б» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України ТОВ «Екотехнік-Дунаївці» не внесено до «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (форма 1 ДФ) суми повернутої фінансової допомоги фізичним особам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознакою доходу «153» «Сума поворотної фінансової допомоги» за період: II квартал 2017 року, III квартал 2017, IV квартал 2017 року, II квартал 2018 року.

Вимогами пп. «б» п.176.2 ст.176 ПКУ визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус саме податкових агентів. зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку саме податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до пп.14.1.180. ст.14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, падання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок. передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів. що виплачуються такій особі. вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.

Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Визначення терміну «дохід» наведено у пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України. Так, з аналізу вказаної норми слідує, що поворотна фінансова допомога не є доходом в розумінні пп.14.1.54 п.14.1, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 та Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.292.11.3 п.292.11 ст.292 ПК України до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.

Разом із тим, відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, ключового для розуміння економічної та юридичної сутності певних фінансових та економічних категорій, доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). При цьому економічна вигода - це потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів, а власний капітал - це різниця між активами і зобов`язаннями підприємства.

Враховуючи викладене вище, суми повернутої поворотної фінансової допомоги фізичним особам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підлягають відображенню в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ), так як вони не є доходом.

Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 09.10.2018 р. у справі №806/1013/17 (провадження №К/9901/59696/18), від 23.04.2019 р. №826/5251/15 (провадження №К/9901/9276/18), від 06.04.2021 р. у справі №809/942/17 (провадження №К/9901/11226/18).

До того ж, оскільки при поверненні поворотної фінансової допомоги позивач не зобов`язаний нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, то він і не є податковим агентом, а тому обов`язок відображення вказаної виплати у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) у позивача відсутній.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов правомірного висновку, що податкове повідомлення-рішення форм «ПС» від 08.11.2019 №0002343304 про застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються под. агентами із доходів платника податку у вигляді з/п, як протиправне підлягає скасуванню.

Розглядаючи питання про розподіл судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового задоволення позовних вимог судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Позивач на виконання вимог ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2020 позивач за оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.19 №0000831411 сплатив судовий збір в розмірі 21020,00 грн., за оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 08.11.2019 №0000841411 сплатив судовий збір в розмірі 2651,50 грн., за оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Д» від 08.11.2019 №0002333304 сплатив судовий збір в розмірі 2102,00 грн., за оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Д» від 08.11.2019 №0002353304 сплатив судовий збір в розмірі 2102,00 грн., за оскарження податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 08.11.2019 №0002343304 сплатив судовий збір в розмірі 2102,00 грн. Відтак, суд правомірнор стягнув на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 4753,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Стосовно розміру витрат на правничу допомогу, судом зазначено.

Положеннями п.1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат належить:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №922/2604/20.

У постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання професійної правничої допомоги №66/2023 від 14.02.2023; акт приймання наданих послуг від 08.05.2023 відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги від 14.02.2023 №66/2023 від 08.05.2023; рахунком №644/2023 від 08.05.2023; платіжною інструкцією №10 від 09.05.2023 на суму 29400,00 грн.

За умовами укладеного між ТОВ "Екотехнік-Дунаївці" (Замовник) та Адвокатське об`єднання "Адвокатська фірма "Єфімов та партнери" (Виконавець):

- Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе зобов`язання з якісного і своєчасного надання Замовнику Послуг, а Замовник зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати належним чином надані Послуги (пункт 1.1 Договору).

- Вартість послуг. Сторони досягли згоди, що оплата Послуг, наданих у зв`язку з виконанням предмету цього Договору, на день підписання Договору складає, без урахування ПДВ, 3500,00 грн./год. (пункт 3.1 договору).

На виконання умов вказаного договору, відповідно до платіжної інструкції №10 від 09.05.2023 позивач сплатив 29400,00 грн.

Відповідно до акту приймання наданих послуг від 08.05.2023 відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги від 14.02.2023 №66/2023 від 08.05.2023 Виконавець виконав, а Замовник прийняв наступні адвокатські послуги згідно з Договором про надання професійної правничої допомоги №66/2023 від 08.05.2023:

- підготовка відповіді на відзив у справі №560/853/20 - 1,5 год;

- оформлення додатків до відповіді на відзив - 0,5 год;

- підготовка пояснень позивача у справі №560/853/20 - 2 год;

- підготовка клопотання про долучення доказів до матеріалів справи №560/853/20 - 0,5 год;

- підготовка заперечення на клопотання про витребування доказів у справі № 560/853/20 - 0,5 год;

- представництво у судових засіданнях в режимі відеоконференції по справі №560/853/20 - 2 год.

Всього затрачено часу на правничу допомогу - 7 годин.

Оцінюючи подані документи, якими обґрунтовано реальність надання послуг, суд дійшов висновку, що час та види наданих послуг, зазначені в акті приймання наданих послуг від 08.05.2023 відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги від 14.02.2023 №66/2023 від 08.05.2023 є не співмірними з розглядом справи.

Так, такий вид правничої допомоги, як підготовка відповіді на відзив у справі №560/853/20 включає в себе і ряд інших супутніх послуг, таких як: оформлення додатків до відповіді на відзив. Таким чином, перелічені супутні послуги охоплюються поняттям підготовки відповіді на відзив у справі №560/853/20, тому не підлягають відшкодуванню.

Позивач просив відшкодувати також "витрати за такі послуги, як: підготовка пояснень позивача у справі №560/853/20; підготовка клопотання про долучення доказів до матеріалів справи №560/853/20; підготовка заперечення на клопотання про витребування доказів у справі № 560/853/20", які не відносяться до правової допомоги адвоката та не є тотожними наданню безпосередньо самої правової допомоги.

Разом з тим, позивач вказує на участь представника в судових засіданнях протягом 7 годин, на що суд першої інстанції зазначив, що згідно Протоколів судових засідань, загальна тривалість судових засідань складає 2 год.

При визначенні суми відшкодування, Верховний Суд зазначає, що суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення вимог позивача та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12250 грн. 00 коп., сума яких буде співмірною.

Згідно з положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення відповідає.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни - відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнік-Дунаївці" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 вересня 2023 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.