Ухвала

від 25.09.2023 по справі 380/8650/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 вересня 2023 року

м. Київ

справа №380/8650/22

адміністративне провадження №К/990/30853/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі № 380/8650/22 за позовом Приватної агрофірми «Дністер» до Державної екологічної інспекції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання протиправними та скасування припису,

УСТАНОВИВ:

У червні 2022 року Приватна агрофірма «Дністер» (далі по тексту - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просив:

- визнати протиправним і скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області № 554-02 від 13.12.2021 "Щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства";

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо зазначення в акті № 913/02/1228 від 07.12.2021 про порушення, які вказані в пункті 2 опису виявлених порушень вимог законодавства акту № 913/02/1228 від 07.12.2021 (сторінки 11-13 акту): про самовільний видобуток ПАФ "Дністер" (за відсутності дії спеціального дозволу на користування надрами №3309 від 19.12.2003) на земельній ділянці з к.н. 4623010100:02:000:0069 в період з 10.08.2021 по 17.11.2021 181 603,01 м. куб. піску та 7 579 м. куб. вапняку в межах Миколаївського родовища біля м. Миколаїв на території Стрийського району.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 закрито провадження у справі №380/8650/22 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо зазначення в акті № 913/02/1228 від 07.12.2021 про порушення, які вказані в пункті 2 опису виявлених порушень вимог законодавства акту №913/02/1228 від 07.12.2021 (сторінки 11-13 акту): про самовільний видобуток ПАФ Дністер (за відсутності дії спеціального дозволу на користування надрами №3309 від 19.12.2003) на земельній ділянці з к.н. 4623010100:02:000:0069 в період з 10.08.2021 по 17.11.2021 181603,01 м. куб. піску та 7579 м. куб. вапняку в межах Миколаївського родовища біля м. Миколаїв на території Стрийського району.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 залишено без змін.

08.09.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури, в якій скаржник просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).

Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова суду апеляційної інстанції прийнята 22.03.2023. Повний текст складено 03.04.2023. При цьому, касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції 05.09.2023, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником причин пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження при поданні касаційної скарги заявник посилається на те, що Державна екологічна інспекція України, тобто відповідач у справі вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою, проте ухвалою від 10.05.2023 касаційну скаргу було залишено без руху. Згодом, оскільки відповідач не усунув недоліки касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 07.06.2023 таку скаргу було повернуто скаржнику.

Через декілька місяців, як зазначає саме скаржник - 07.08.2023 після ознайомлення з матеріалами справи йому стало відомо про те, що Державна екологічна інспекція України повторно із касаційною скаргою не зверталась. З огляду на це та на положення статті 23 Закону України «Про прокуратуру» скаржник просить поновити йому строк на касаційне оскарження.

В якості нормативного обґрунтування наявності права на касаційне оскарження прокурор покликався на вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), яка за позицією скаржника передбачає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Також зазначив, що за приписами частин третьою та четвертою статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24.06.2008 у справі №2/164-35/246, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку оспорюване рішення порушує не лише матеріальні права осіб, незалучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах сформована у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справах №813/661/17 та №753/21690/17.

Установлення строків подання касаційної скарги передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.

Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку №3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Отже, прокурор не має привілеїв щодо обчислення строків подання касаційної скарги.

Таким чином, за своєю правовою природою наведені скаржником обставини, що прокурор не брав участі в розгляді справи, не був своєчасно ознайомлений з її матеріалами, не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.

Також повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків подання касаційної скарги, оскільки це призведе до збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій, отримання привілеїв прокурором відносно інших учасників спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах щодо початку обчислення перебігу процесуальних строків сформована у постанові Великої Палати від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16.

За сталою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, сформованою в рішеннях «Стаббінгс на інші проти Сполученого Королівства», «Девеер проти Бельгії» право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Згідно із частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду цей Кодекс пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. Водночас строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.

За такого правового регулювання початок перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, стосується всіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією суб`єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з касаційною скаргою за власним волевиявленням.

Згідно з інформацією, наявною в матеріалах касаційної скарги, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 22.03.2023, а повне судове рішення складено 03.04.2023.

Водночас касаційна скарга подана 05.09.2023, тобто з пропуском строку визначеного статтею 329 КАС України.

Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, і, передусім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Верховний Суд підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Відтак, наведені скаржником у клопотанні підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зважаючи на наведене, вказані скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження причини його пропуску, не є поважними в розумінні вимог процесуального закону, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення вказаного недоліку шляхом направлення до суду касаційної інстанції відповідних доказів на обґрунтування заяви про поновлення строку на подачу касаційної скарги.

За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення вказаного недоліку шляхом зазначення поважних причин пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви про поновлення строку на подачу касаційної скарги.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання заступника керівника Львівської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі №380/8650/22 - відмовити.

Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі № 380/8650/22 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення до суду касаційної інстанції відповідних доказів на обґрунтування заяви про поновлення строку на подачу касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимоги ухвали в частині зазначення поважних причин пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій

Т.Г. Стрелець ,

Судді Верховного Суду