Постанова

від 26.09.2023 по справі 640/19859/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 640/19859/21

адміністративне провадження № К/990/6749/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 (суддя Шевченко Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 (судді: Собків Я.М. (головуючий), Глущенко Я.Б., Черпіцька Л.Т.) у справі №640/19859/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Експорт» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Експорт» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.03.2021:

- № 00050300717, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за податковими зобов`язаннями на 8 150 320,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 815 032,00 грн;

- № 00050290717, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за листопад 2020 року на 1 917 339,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку проведення перевірки, зокрема, несвоєчасного вручення наказу про її проведення та листа про призначення інвентаризації. Зазначає, що фактично інвентаризація була проведена, акти надані контролюючому органу, проте останнім при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень до уваги взяті не були. Крім того, вказує на те, що предметом перевірки є дотримання законодавства при декларуванні від`ємного значення ПДВ за листопад 2020 року, при цьому інвентаризацію контролюючий орган вимагав провести станом на 28.01.2021, тобто період який не входить до перевіряємого періоду.

Також позивач наголошує на реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Віннер Ком», що підтверджується первинними документами, натомість контролюючим органом зворотного не доведено та доказів не надано.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення 24.03.2021 №00050300717 (в повному обсязі), визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.03.2021 № 00050290717 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ на 1 817 339,00 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. В частині задоволених вимог рішення судів вмотивовано тим, що оскільки службові особи контролюючого органу не були присутніми під час проведення інвентаризації та не брали участь у складанні відповідного акту, нестача товарно - матеріальних цінностей (ТМЦ) не підтверджується відповідними доказами, з огляду на що, контролюючим органом не доведено настання умов гіпотези абзацу 10 пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. З урахуванням вказаного суди дійшли висновку про не виконання контролюючим органом всіх заходів щодо встановлення об`єктивних обставин та довільного тлумачення норм пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого формальне не проведення інвентаризації призвело до безпідставного нарахування податкового зобов`язання та зменшення від`ємного значення ПДВ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ, застосування штрафних (фінансових) санкцій та зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки №1366/10-36-07-18-07/36302280 від 08.02.2021, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, пп.«а» п. 198.1 та абз. 1 та 2 п. 198.3, пп. «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення за листопад 2020 на суму ПДВ 1 917 339 грн (рядок 19 Декларації) та заниження ПДВ за листопад 2020 року на суму 8 150 320 грн.

Згідно акту перевірки під час проведення перевірки позивачем на запит контролюючого органу про надання інформації та документального підтвердження здійснення господарських операцій не було надано документального підтвердження щодо складського обліку ТМЦ, в тому числі їх переміщення по складах (оприбуткування, переміщення, вибуття, повернення, заміна бракованого товару тощо), інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, відомості щодо посадових осіб, які несуть матеріальну відповідальність за ТМЦ. Крім того, надані до перевірки сертифікати якості продукції складені на іноземній мові, у зв`язку з чим при перевірці неможливо визначити дані для ідентифікації та фактичних значень показників якості продукції виробника, отриманих в лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів та терміну зберігання. Також неможливо підтвердити наявність відмітки проходження перевірки відділом з контролю якості підприємства виробника на відповідність фактичних параметрів отриманих в результаті лабораторних випробувань нормативним документам (ДСТУ, ГОСТ, ТУ тощо).

З метою встановлення залишків ТМЦ директору Товариства гр. Безкрилому А. В. було вручено вимогу від 28.01.2021 № 1130/6/10-36-07-18-07 щодо проведення інвентаризації фактично наявних основних засобів, ТМЦ, за всіма адресами їх розташування. Однак, позивачем на виконання вимоги контролюючого органу не було надано результатів проведеної інвентаризації та відповідних пояснень щодо проведення інвентаризації ТОВ "ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ".

Таким чином, зважаючи на невідповідність даних бухгалтерського обліку наданих до перевірки, відсутність проведення інвентаризації та документального підтвердження щодо її проведення, незабезпечення позивачем доступу до складів, контролюючий орган дійшов висновку про не підтвердження позивачем фактичної наявності на складах задекларованих запасів у сумі 49 838 295,90 грн, згідно бухгалтерських рахунків, та в порушення вимог пп. «г» п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на вартість товарів, використаних не в межах господарської діяльності, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 9 967 659,17 грн (49 838 295,90 грн * 20%) за листопад 2020 року.

Також за результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про завищення розміру від`ємного значення суми ПДВ за листопад 2020 року на 100 000,00 грн з огляду на нереальність господарських операцій проведених з контрагентом ТОВ «Віннер Ком».

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Підставою касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пунктів 1 та 4 частини четвертої статті 328, пункт 1частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суди не врахували відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №640/23763/20, від 18.11.2021 у справі №640/5213/19, що свідчить про неправильне застосування в сукупності норми пунктів 44.1, 44.3 статті 44, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.3, підпункту «г» пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та абзацу 6 пункту 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 (далі - Положення № 879).

Зокрема, відповідач вказує, що судами не враховано, що за результатами співставлення даних щодо вартості та кількості ТМЦ відображених Товариством в бухгалтерському обліку в розрізі рахунків, карток та залишків на складі, встановлена їх невідповідність, а тому з метою встановлення фактичних залишків ТМЦ на складах директору позивача було вручено вимогу щодо проведення інвентаризації фактично наявних основних засобів та ТМЦ за всіма адресами розташування в присутності представників контролюючого органу, що здійснюють перевірку. Проте позивачем не було направлено контролюючому органу результатів проведеної інвентаризації.

Крім того, контролюючий орган наголошує на тому, що інвентаризацію у законний спосіб можливо провести тільки в день її призначення і визначити фактичні показники на день її проведення. При цьому позивач не забезпечив виконання вимоги контролюючого органу щодо проведення інвентаризації саме 28.01.2021 за участю фахівців відповідача. Також, позивачем не було забезпечено фахівцям, що проводили перевірку, доступу до складу 29.01.2021, про що складено відповідний акт.

З урахуванням зазначеного Головне управління ДПС у Київській області вказує, що судами не було досліджено докази, не надано належну оцінку доводам контролюючого органу щодо обов`язковості проведення інвентаризації на день її призначення та необґрунтовано наявність підстав для її проведення в останній день перевірки - 01.02.2021.

Вказане в сукупності призвело до помилковості висновків судів у цій справі, які не відповідають висновкам Верховного Суду у вказаних вище справах.

9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

Наголошує на тому, що наведені висновки Верховного Суду у постановах від 09.08.2022 у справі №640/23763/20, від 18.11.2021 у справі №640/5213/19 не є подібними до спірних правовідносин. Зазначає, що Товариство не відмовлялось від проведення інвентаризації, і така була проведена в межах строків проведення позапланової перевірки, про дату проведення інвентаризації фахівці контролюючого органу були інформовані, проте участі не приймали, результати інвентаризації (інвентаризаційні описи) були додані платником податків контролюючому органу разом з запереченнями до акту перевірки, проте такі відповідачем до уваги взяті не були.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

11. Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 24.03.2021 № 00050300717 (в повному обсязі) та № 00050290717 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ на 1 817 339,00 грн стало не підтвердження фактичної наявності ТМЦ (нестача), внаслідок не надання позивачем контролюючому органу результатів інвентаризації, яка могла бути проведена на вимогу відповідача.

Відповідно підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України).

За змістом наведених норм, платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.

Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі №807/1556/17.

Згідно приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Частинами першою та другою статті 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Відповідно до пункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган під час проведення перевірки має право, зокрема, вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 (далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Пунктом 7 розділу І Положення №879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

За приписами пункту 1 розділу II вказаного Положення, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про наступне:

- контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати проведення платником податків інвентаризації;

- контролюючий орган має направити належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації;

- платник податків, який отримав вимогу про проведення інвентаризацію, зобов`язаний провести інвентаризацію;

- розпорядчим документом керівника платника податків створюється інвентаризаційна комісія. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності матеріально відповідальної особи;

- посадові особи контролюючого органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Судами встановлено, що директору Товариства Безкрилому А.В. 28.01.2021 вручено лист Головного управління ДПС у Київській області від 28.01.2021 № 1130/6/10-36-07-18-07 щодо проведення інвентаризації, зі змісту якого вбачається прохання призначити інвентаризацію на 28.01.2021.

Наказом № 2 від 28.01.2021 директора ТОВ «Юніверсал Експорт» призначено проведення інвентаризації та створено інвентаризаційну комісію у складі: голови комісії директора Безкрилого А.В., головного бухгалтера Самойленко Н.В., комірника ОСОБА_2 , помічника директора ОСОБА_3.

Згідно доводів контролюючого органу, зокрема які викладені і в касаційній скарзі, Товариством на адресу відповідача не було направлено результати проведеної інвентаризації на виконання вимоги від 28.01.2021 № 1130/6/10-36-07-18-07 щодо проведення інвентаризації, що фактично і стало підставою для висновку контролюючого органу про не підтвердження фактичної наявності задекларованих запасів (нестача) та порушення позивачем вимог підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Проте судами встановлено, що на підтвердження проведення інвентаризації 01.02.2021 (в межах строку проведення перевірки) позивачем надано копії інвентаризаційних описів № 1, № 2, № 3 від 01.02.2021 (т. 1 а.с. 43 - 47), зміст яких підтверджує наявність ТМЦ на більшу суму, аніж задекларовано в листопаді 2020 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи інвентаризаційні описи також були додані позивачем до заперечень на акт перевірки від 08.02.2021.

Таким чином, доводи контролюючого органу відносно того, що позивачем не було направлено результати проведеної інвентаризації не відповідає фактичним обставинам справи.

Окремо Суд звертає увагу на той факт, що фахівці контролюючого органу були інформовані про видання Товариством наказу від 28.01.2021 № 2 про проведення інвентаризації саме на вимогу контролюючого органу про що безпосередньо зазначено в акті перевірки ( т.1 а.с. 57).

Щодо присутності фахівців контролюючого органу під час проведення інвентаризації, то слід зазначити, що посадові особи контролюючого органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації за їх згодою, проте така присутність не є обов`язковою.

Доказів щодо неможливості прийняти участь в проведенні інвентаризації (проводилась в межах проведення перевірки) чи відмови Товариством фахівцям відповідача бути присутніми під час проведення інвентаризації, контролюючим органом не надано, матеріали справи таких не містять.

Щодо посилання відповідача на те, що Товариством не було забезпечено фахівцям, що проводили перевірку, доступу до складу 29.01.2021, то такі також не заслуговують на увагу, оскільки судами встановлено, що матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про зафіксований факт не допуску фахівців контролюючого органу до складських приміщень. Акт обстеження приміщень від 29.01.2021 № 68/10-36-07-18/36302280, на який покликається відповідач, в матеріалах справи відсутній.

Контролюючий орган в касаційній скарзі наголошує на тому, що інвентаризацію у законний спосіб, на його думку, можливо провести тільки на день її призначення і визначити фактичні показники на день її проведення, а також вказує необґрунтованість наявності підстав для її проведення в останній день перевірки - 01.02.2021.

В контексті наведено слід зазначити, що нормами Положення №879 не визначено, що інвентаризацію у законний спосіб можливо провести тільки на день її призначення, або виключно в день її призначення.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У спірних правовідносинах контролюючим органом не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 28.01.2021 призначено інвентаризацію без конкретної дати її проведення та фактично проведено 01.02.2021, а саме в останній день перевірки, та визначено фактичні показники на день її проведення - 01.02.2021, про що свідчать інвентаризаційні акти.

В контексті наведених обставин, слід погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про не виконання контролюючим органом всіх заходів з метою встановлення об`єктивних обставин, натомість притягнення до відповідальності за формальними ознаками без належного доказового обґрунтування допущених порушень.

Суди правильно констатували, що у розумінні пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку є проведення під час податкової перевірки інвентаризації товарів та складання відповідного акту, яким зафіксовано, зокрема факт такої нестачі.

Згідно з частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що викладений в акті перевірки факт відсутності ТМЦ на суму 49 838 295,90 грн встановлений не у спосіб, передбачений податковим законодавством та спростовується наданими позивачем документами, з огляду на що, висновок про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 9 967 659,17 грн є безпідставним.

12. Надаючи оцінку доводам відповідача, наведеним у касаційній скарзі, щодо неврахування судами висновків Верховного Суду, сформованих у постановах Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №640/23763/20, від 18.11.2021 у справі №640/5213/19 то слід зазначити, що в обох випадках справи були направлені на новий розгляд з огляду на не встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та ненадання оцінки доводам сторін, крім того, правовідносини в справі №640/23763/20 не є подібними до спірних у цій справі, зокрема висновки наведені у постанові Верховного Суду від 09.08.2022 стосувалися правовідносин в яких платник податків відмовився від проведення інвентаризації та не надавав інвентаризаційні описи.

Щодо висновку, який наведений у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №640/5213/19, а саме «Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що податковий орган має право направити належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації і посадові особи цього органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації, а юридичні особи, що отримали таку вимогу, зобов`язані провести таку інвентаризацію», то слід зазначити, що суди попередніх інстанцій у цій справі зробили аналогічний висновок. Інших висновків у постанові від 18.11.2021 у справі №640/5213/19 Верховним Судом наведено не було.

13. Рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалось та в цій частині в касаційному порядку не переглядається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 слід залишити без задоволення.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі №640/19859/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер С.С. Пасічник І.А. Гончарова