Ухвала

від 26.09.2023 по справі 1304/8841/12

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 1304/8841/12

Провадження № 6/461/206/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2023 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Сливка І.П.

за участю: представника заявника Ковалишин Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

В С Т А Н О В И В :

представник Галицької районної адміністрації Львівської міської ради звернулася до суду із заявою, в якій просить поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі №1304/8841/12 (виконавчий лист №1304/5620/12) про зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 разом з неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту квартиру АДРЕСА_1 ; про зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану. Подану заяву обґрунтовує тим, що причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу є поважними та виникли незалежно від волі особи, яка пропустила строк, відтак, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився, стягувач позбавлений можливості реалізувати свої права, пов`язані з виконанням судового рішення.

Представник заявника ОСОБА_6 в судовому засіданні заяву підтримала з підстав, наведених у ній.

Інші учасники всудове засідання не з`явилися, у відповідності до положеньЦПК Україниїх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.06.2014 року Галицьким районним судом м.Львова ухвалено рішення у справі за позовом Галицької районної адміністрації ЛМР до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи: ЛКП «Старий Львів», Львівська міська рада, Орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про звільнення самовільно зайнятого житлового приміщення та приведення його до попереднього стану, яким у позові відмовлено.

18.05.2015 року Апеляційним судом Львівської області ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації ЛМР задоволено - скасовано рішення Галицького районного суду м.Львова від 06.06.2014 року та ухвалено нове, яким позовні вимоги районної адміністрації задоволено.

27.11.2015 року Галицькою районною адміністрацією ЛМР подано на примусове виконання у державну виконавчу службу у Галицькому районі м. Львова виконавчий лист №1304/5620/12 від 07.07.2015.

08.04.2016 року на адресу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради надійшли постанови державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ про відмову у відкритті виконавчих проваджень від 07.12.2015.

06.05.2016 року повторно скеровані зазначені виконавчі листи для примусового виконання.

15.07.2016 року на адресу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради надійшли постанови державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ про відмову у відкритті виконавчих проваджень від 23.05.2016.

22.08.2016 року повторно скеровані зазначені виконавчі листи для примусового виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» - копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження», які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Оскільки тривалий час на адресу районної адміністрації не надходило інформації про хід виконання виконавчого провадження, тому 23.11.2020 Галицькою районною адміністрацією скеровано рекомендованим листом інформаційний запит від 23.11.2020 №31-вих-92791 на адресу Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), в якому районна адміністрація просить повідомити про хід виконання виконавчих проваджень.

20.06.2023 Галицькою районною адміністрацією скеровано інформаційний запит від 16.06.2023 №31-вих-74251 на адресу Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), в якому районна адміністрація просить повідомити про хід виконання виконавчих проваджень.

03.07.2023 року №2-12346-31-31 на адресу Галицької районної адміністрації ЛМР надійшов лист Галицького ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.06.2023 №26216 про те, що оригінали виконавчого документа №1304/8841/12 було скеровано до Галицького районного суду м.Львова.

18.07.2023 року районною адміністрацією подано до Галицького районного суду м.Львова клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №1304/8841/12.

20.07.2023 року представником Галицької районної адміністрації ЛМР під час ознайомлення з матеріалами справи виявлено виконавчі листи у справі №1304/8841/12.

27.07.2023 року районною адміністрацією подано до Галицького районного суду м.Львова заяву на видачу виконавчих листів у справі №1304/8841/12 та 08.08.2023 року отримано виконавчі листи у вказаній справі.

Встановлено, що Галицька районна адміністрація ЛМР неодноразово зверталась до Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням проінформувати прохід розгляду виконавчих листів у справі №1304/8841/12, проте тривалий час відповіді не надходили.

Згідно ч. 1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При цьому, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Слід зауважити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Совтрансавто-Холдинг проти України» (заява № 48553/99) від 25 липня 2002 року суд підкреслив, що відповідно до його прецедентної практики, право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду,яке вступилов законнусилу,не можебути поставленепід сумнів (Брумареску проти Румунії).

ЄСПЛ у абзацах 73, 74 свого рішення по справі «Іванов проти України» (заява № 40450/04) зауважив, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України. Зокрема, у справі Войтенка заявник не міг одержати суми грошової компенсації, призначеної йому у зв`язку з його звільненням з військової служби, протягом чотирьох років. У цій справі, окрім висновку про наявність порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу у зв`язку із затримкою у виплаті присудженої національним судом компенсації, Суд дійшов також висновку, що правова система України не надає ефективного засобу юридичного захисту, як цього вимагає стаття 13 Конвенції, спроможного запобігти затримкам у виконанні судових рішень або забезпечити відшкодування шкоди, завданої такими затримками. Справа, що розглядається, свідчить про те, що питання тривалогоневиконання остаточнихрішень тавідсутності ефективнихзасобів юридичногозахисту вправовій системіУкраїни залишаютьсяневирішеними попри той факт, що існують відповідні рішення Суду з чіткими закликами до Уряду вжити необхідних заходів для вирішення таких питань.

Крім того, ЄСПЛ у справі «Бурміч проти України» прийняв рішення об`єднати в одній справі більше ніж 12 тис. однотипних заяв та задовольнив їх, не розглядаючи по суті. Суд визнав, що Україна порушила права своїх громадян, які домоглися остаточних судових рішень, але не можуть отримати їх виконання.

Також у справі «Півень проти України» суд констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Суд дійшов висновку щодо відсутності в законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Статтею 129 Конституції України, а також п. 7 ч. З ст. 2 ЦПК України встановлено, що однією з засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В Україні встановлена кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду.

Враховуючи вказане, слід зазначити, що рішення суду, яке вступило в законну силу, повинно бути виконано за будь-яких обставин, оскільки належне виконання рішення суду є складовою права особи на справедливий судовий розгляд, що неодноразово визнавалося ЄСПЛ. При цьому, недоліки механізму виконання рішення суду не можуть стати на заваді належному виконанню судового рішення, і, відповідно, реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

За наведених обставин, наявні підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу є поважними та виникли незалежно від волі особи, яка пропустила строк, відтак, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився, стягувач позбавлений можливості реалізувати свої права, пов`язані з виконанням судового рішення, що є складовою права на справедливий суд та гарантією судового захисту порушених прав, а тому заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.433 ЦПК України,Законом України «Про виконавче провадження»,суд -

У Х В А Л И В:

заяву задовольнити.

Поновити Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі №1304/8841/12 (виконавчий лист №1304/5620/12) про зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 разом з неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту квартиру АДРЕСА_1 ; про зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Волоско І.Р.