Ухвала

від 26.09.2023 по справі 2-2369/11

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-2369/11

(6/199/113/23)

УХВАЛА

26.09.2023

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.

секретаря судового засідання Подварченко А.Ю.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача у виконавчих листах, який видані у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саместягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №CL-300/567/2007.

Заява мотивована тим, що 29 вересня 2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №4-09/18, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №CL-300/567/2007, а тому, на переконання заявника, стягувач у виконавчому провадженні підлягає заміні, про що у заяві й заявлено відповідну вимогу.

Учасники справи не скористалися правом брати участь в судових засіданнях.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки".

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.

Розглянув заяву, суд дійшов до висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухваленим у порядку заочного розгляду справи рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2013 року було задоволено позов ТОВ «ОТП Факторинг» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) заборгованість за кредитним договором від 25.10.2007 р. №СL - 300/567/2007 в сумі 421 246,55 грн., яка склалася станом на 02.07.2010 р., та складається з наступного: 224 504, 43 грн. залишок заборгованості за кредитом, 6 934,27 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 189 807,85 грн. пеня.

29 вересня 2018 р. між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №4-09/18, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №CL-300/567/2007 ( № 82 в Додатку № 1 до Договору факторингу №4-09/18 від 29.08.2018 р.).

Частинами першою, третьоюстатті 512 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (ст. 1077 ЦК України).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії (на що звернула свою увагу колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у своїй Постанові від 23 січня 2018 року, справа №759/11907/15-ц, провадження № 61-1423 св 17).

Як встановлено судом на підставі відповідного договору від 22.02.2023 р., який був укладений між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Кампсіс» про відступлення прав вимоги, ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Кампсіс», а останнє набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за кредитним договором від 25.10.2007р.№СL-300/567/2007,який бувукладений міжЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1

23.05.2023р.між ТОВ«Кампсіс» таТОВ «ДебетФорс» бувукладений договір№23-05/й23про відступлення(купівлю-продаж)прав вимог,відповідно доякого ТОВ«Кампсіс» відступило,а ТОВ«Дебет Форс» набулоправо вимогизаборгованості,яке виниклоу томучислі закредитним договором від25.10.2007р.№СL-300/567/2007,який бувукладений міжЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним договором.

Відповідно до п. 5.2 договору № 23-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 23.05.2023 року, права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

Устатті 129-1 Конституції Українивизначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно достатті 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених уЗаконі України «Про виконавче провадження»органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зістаттею 55 ЦПК Україниу разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків - є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихстаттею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зістаттею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

З аналізу вищенаведеного слідує, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Аналогічний висновок міститься у Постанові КЦС ВС від 16 червня 2021 року по справі №0417/7776/2012.

В оцінці вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача у виконавчому листі, суд застосовує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), відповідно до яких на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Відповідно до відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.

Частиною п`ятоюстатті 442 ЦПК Українивстановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Тобто якщо виконавче провадження не відкрито, заміна сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

Враховуючи, що виконавче провадження з виконання зазначеного вище рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у справі №2-2369/11 не відкрито, заявник обґрунтовано звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах, тому заява підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, п. 1 ч. ст. 258, ст.ст. 259-261, ч. 5 ст. 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача у виконавчих листах, який видані у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Замінити у виконавчих листах, які видані для виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2013 року в цивільній справі №2-2369/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) заборгованість за кредитним договором від 25.10.2007 р. №СL - 300/567/2007 в сумі 421 246,55 грн., яка склалася станом на 02.07.2010 р., та складається з наступного: 224 504, 43 грн. залишок заборгованості за кредитом, 6 934,27 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 189 807,85 грн. пеня, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 850,00 грн., та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 60,00 гривень та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 850,00 грн., та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 60,00 гривень, стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (ЄДРПОУ 43577608, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, літера 2А, офіс 602).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею

Дата підписання ухвали 26.09.2023 р.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.В. Спаї