Вирок

від 27.09.2023 по справі 342/763/23

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/763/23

Провадження № 1-кп/342/129/2023

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023091150000073 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Якубівка Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні нікого немає, який не працює, раніше судимий, останній раз він був 24.05.2023 засуджений вироком Городенківського районного суду за ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді арешту строком на 2 місяці 5 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,-

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_5 ,

потерпілий ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні дій, які виразились в спричиненні необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.

10.05.2023 близько 21-30 хв. в м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, біля бетонних сходів, які знаходяться напроти входу в магазин «Міленіум», який розташований по вул.І.Богуна,1, між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 виник словесний конфлікт. В ході даного словесного конфлікту обвинувачений на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до останнього, не маючи наміру на заподіяння ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг передбачити, підійшов до потерпілого та наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя. потерпілий від даного удару втратив рівновагу та впав спиною на тротуар при цьому потиличною частиною голови ударився до бетонної сходинки. В результаті падіння ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню, субдуральної гематоми зліва, перелому луски потиличної кістки справа, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя.

Обвинувачений в судовому засіданні вину визнав.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за пропозицією прокурора та за згодою інших учасників судового провадження, з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого, заслухавши прокурора, захисника, потерпілого, дослідив дані, які характеризують особу обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, та вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. Просить суд його суворо не карати. Повідомив, що не бажав спричинити ушкодження потерпілому, просто так вийшло.

Потерпілий в судовому засіданні зазначив, що претензій до обвинуваченого не має жодних. Просить обвинуваченого не карати. Не заперечив щодо скороченого розгляду справи.

Таким чином, суд встановив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні дій, які виразились в спричиненні необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження - доведена повністю. Його дії за ст. 128 Кримінального кодексу України кваліфіковані правильно.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до не тяжких злочинів.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття.

Обставин які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд враховує також дані про особу обвинуваченого, який не одружений, не працює, нікого на утриманні немає, раніше притягався до кримінальної відповідальності, також враховується і те, що обвинувачений перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах в медичному закладі за місцем проживання, та те що він органом місцевого самоврядування характеризується посередньо.

Щодо його стану здоров`я слід зазначити наступне. Збишко згідно висновку судово-психіатричного експерта №217/2023 від 27.06.2023 перебував, на момент скоєння кримінального правопорушення, та перебуває на даний час в стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру обвинувачений не потребує.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, визначає ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України.

В досудовій доповіді органу пробації зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також дуже високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи особу обвинуваченого, позицію потерпілого, який на суворому покаранні не наполягає, враховуючи досудову доповідь органу пробації, думку прокурора про можливість призначення покарання обвинуваченому у виді обмеження волі, думку адвоката про визначення обвинуваченому найменшої міри покарання, враховуючи відсутність у справі даних визначених ч.3 ст.61 КК України, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції статті 128 КК України саме у виді обмеження волі, із застосуванням вимог ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробування, що буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень з покладенням на нього певних обов`язків відповідно до вимог ст.76 КК України, для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Суд вважає не доцільним призначати Збишку інший вид покарання, зокрема громадські роботи, оскільки він згідно інформації наданої прокурором про притягнення обвинуваченого раніше до кримінальної відповідальності та інших матеріалів справи, був засуджений до відбуття покарання у виді арешту останній раз саме за умисне не відбуття ним покарання у виді 180 годин громадських робіт.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.349, 368, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, та призначити йому покарання у виді - 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1